Vangelo (Mc 2,13-17) - In quel tempo, Gesù uscì di nuovo lungo il mare; tutta la folla veniva a lui ed egli l’ammaestrava. Nel passare, vide Levi, il figlio di Alfeo, seduto al banco delle imposte, e gli disse: «Seguimi». Egli, alzatosi, lo seguì. Mentre Gesù stava a mensa in casa di lui, molti pubblicani e peccatori si misero a mensa insieme con Gesù e i suoi discepoli; erano molti infatti quelli che lo seguivano. Allora gli scribi della setta dei farisei, vedendolo mangiare con i peccatori e i pubblicani, dicevano ai suoi discepoli: «Come mai egli mangia e beve in compagnia dei pubblicani e dei peccatori?». Avendo udito questo, Gesù disse loro: «Non sono i sani che hanno bisogno del medico, ma i malati; non sono venuto per chiamare i giusti, ma i peccatori».

Il commento al Vangelo a cura di Monsignor Vincenzo Paglia

Gesù continua a camminare sulla riva del lago di Galilea. È il luogo degli incontri. Mentre cammina vede Levi, un pubblicano, che sta seduto al banco per riscuotere le tasse per conto degli occupanti romani. Gesù, appena lo vede, lo chiama. E anche lui resta colpito da quella chiamata. Levi si alza, lascia tutto e si mette a seguirlo. Quella piccola famiglia continua a crescere anche di numero. Al maestro non interessa la provenienza o la condizione di chi chiama a seguirlo. In effetti, per far parte della comunità dei discepoli non ci sono preclusioni di sorta; non importa come siamo, quale storia o quale carattere abbiamo. Levi è addirittura ritenuto un pubblico peccatore, un corrotto a causa del suo ufficio di esattore. Per far parte della comunità dei discepoli quel che conta è ascoltare la parola del Signore e metterla in pratica. Per Matteo-Levi, come per i primi quattro discepoli, è stato sufficiente ascoltarne una sola: «Seguimi!». L’evangelista continua raccontando il pranzo che Levi organizza in onore di Gesù e dei discepoli. Invita però i suoi amici, anch’essi pubblicani come lui e quindi peccatori. Per l’opinione pubblica del tempo la comunanza di mensa significava in questo caso anche comunanza nell’impurità. Di qui parte la forte accusa contro Gesù. Ma appare subito la durezza di una mentalità legalista priva di misericordia. Ben diversa è la concezione di Gesù: «Non sono venuto a chiamare i giusti, ma i peccatori». La condizione, anche per noi, per essere salvi sta nel non sentirci a posto ma bisognosi dell’aiuto del Signore.

Jesus ate with sinners

Gospel (Mk 2,13-17)

At that time, Jesus went out again along the sea; the whole crowd came to him and he taught them. As he passed, he saw Levi, the son of Alphaeus, sitting at the tax counter, and said to him: "Follow me". He got up and followed him. While Jesus was at table in his house, many tax collectors and sinners sat at table together with Jesus and his disciples; in fact there were many who followed him. Then the scribes of the sect of the Pharisees, seeing him eating with sinners and tax collectors, said to his disciples: "Why does he eat and drink in the company of tax collectors and sinners?" Having heard this, Jesus said to them: «It is not the healthy who need a doctor, but the sick; I have not come to call the righteous, but sinners."

The commentary on the Gospel by Monsignor Vincenzo Paglia

Jesus continues walking on the shore of the Sea of Galilee. It is the meeting place. As he walks he sees Levi, a publican, who is sitting at the counter to collect taxes on behalf of the occupying Romans. As soon as Jesus sees him, he calls him. And he too is struck by that call. Levi gets up, leaves everything and starts following him. That little family continues to grow in number too. The master is not interested in the origin or condition of those who call to follow him. In fact, to be part of the community of disciples there are no preclusions whatsoever; it doesn't matter what we are like, what history or what character we have. Levi is even considered a public sinner, a corrupt person because of his office as tax collector. To be part of the community of disciples, what matters is listening to the word of the Lord and putting it into practice. For Matthew-Levi, as for the first four disciples, it was enough to listen to just one: "Follow me!". The evangelist continues by describing the lunch that Levi organizes in honor of Jesus and the disciples. However, he invites his friends, who are also tax collectors like him and therefore sinners. For the public opinion of the time, sharing a table also meant sharing impurity. This is where the strong accusation against Jesus begins. But the harshness of a legalistic mentality devoid of mercy immediately appears. Jesus' concept is very different: "I have not come to call the righteous, but sinners." The condition, for us too, to be saved lies in not feeling okay but in need of the Lord's help.

Jesús comió con los pecadores

Evangelio (Mc 2,13-17)

En aquel tiempo, Jesús volvió a salir junto al mar; toda la multitud vino a él y él les enseñaba. Al pasar, vio a Leví, el hijo de Alfeo, sentado en el mostrador de impuestos, y le dijo: "Sígueme". Se levantó y lo siguió. Mientras Jesús estaba a la mesa en su casa, muchos publicanos y pecadores se sentaron a la mesa junto con Jesús y sus discípulos; de hecho fueron muchos los que lo siguieron. Entonces los escribas de la secta de los fariseos, viéndole comer con pecadores y publicanos, dijeron a sus discípulos: "¿Por qué come y bebe en compañía de publicanos y pecadores?" Al oír esto, Jesús les dijo: «No son los sanos los que necesitan médico, sino los enfermos; No he venido a llamar a justos, sino a pecadores".

El comentario al Evangelio de monseñor Vincenzo Paglia

Jesús continúa caminando a la orilla del Mar de Galilea. Es el lugar de encuentro. Mientras camina ve a Leví, un tabernero, sentado en el mostrador recaudando impuestos en nombre de los ocupantes romanos. En cuanto Jesús lo ve, lo llama. Y a él también le impacta esa llamada. Levi se levanta, deja todo y empieza a seguirlo. Esa pequeña familia también sigue creciendo en número. Al maestro no le interesa el origen ni la condición de quienes llaman a seguirlo. De hecho, para formar parte de la comunidad de discípulos no hay exclusión alguna; no importa cómo seamos, qué historia o qué carácter tengamos. Leví incluso es considerado un pecador público, una persona corrupta debido a su oficio de recaudador de impuestos. Para ser parte de la comunidad de discípulos lo que importa es escuchar la palabra del Señor y ponerla en práctica. A Mateo-Leví, como a los primeros cuatro discípulos, les bastaba escuchar a uno solo: "¡Sígueme!". El evangelista continúa describiendo el almuerzo que Leví organiza en honor de Jesús y los discípulos. Sin embargo, invita a sus amigos, que también son recaudadores de impuestos como él y, por tanto, pecadores. Para la opinión pública de la época, compartir mesa también significaba compartir impureza. Aquí comienza la fuerte acusación contra Jesús, pero inmediatamente aparece la dureza de una mentalidad legalista y carente de misericordia. El concepto de Jesús es muy diferente: "No he venido a llamar a justos, sino a pecadores". La condición, también para nosotros, para ser salvos es no sentirnos bien sino necesitados de la ayuda del Señor.

Jésus a mangé avec les pécheurs

Évangile (Mc 2,13-17)

En ce temps-là, Jésus sortit encore le long de la mer ; toute la foule vint vers lui et il les enseignait. En passant, il aperçut Lévi, fils d'Alphée, assis au comptoir des impôts et lui dit : « Suis-moi ». Il se leva et le suivit. Pendant que Jésus était à table dans sa maison, de nombreux publicains et pécheurs étaient assis à table avec Jésus et ses disciples ; en fait, nombreux sont ceux qui le suivirent. Alors les scribes de la secte des Pharisiens, le voyant manger avec les pécheurs et les publicains, dirent à ses disciples : « Pourquoi mange-t-il et boit-il en compagnie des publicains et des pécheurs ? Ayant entendu cela, Jésus leur dit : « Ce ne sont pas les bien portants qui ont besoin de médecin, mais les malades ; Je ne suis pas venu appeler des justes, mais des pécheurs. »

Le commentaire de l'Évangile de Mgr Vincenzo Paglia

Jésus continue de marcher au bord de la mer de Galilée. C'est le lieu de rencontre. En marchant, il aperçoit Lévi, un publicain, assis au comptoir et collectant les impôts pour le compte des occupants romains. Dès que Jésus le voit, il l'appelle. Et lui aussi est frappé par cet appel. Levi se lève, quitte tout et commence à le suivre. Cette petite famille continue également de s’agrandir. Le maître ne s’intéresse pas à l’origine ou à la condition de ceux qui appellent à le suivre. En fait, pour faire partie de la communauté des disciples, il n’y a aucune interdiction ; peu importe ce que nous sommes, notre histoire ou notre caractère. Lévi est même considéré comme un pécheur public, une personne corrompue en raison de sa fonction de percepteur d'impôts. Pour faire partie de la communauté des disciples, ce qui compte c’est d’écouter la parole du Seigneur et de la mettre en pratique. Pour Matthieu-Lévi, comme pour les quatre premiers disciples, il suffisait d'en écouter un seul : « Suivez-moi ! ». L'évangéliste continue en décrivant le déjeuner que Lévi organise en l'honneur de Jésus et des disciples. Cependant, il invite ses amis, qui sont aussi des collecteurs d'impôts comme lui et donc des pécheurs. Pour l’opinion publique de l’époque, partager une table signifiait aussi partager des impuretés. C’est ici que commence la forte accusation contre Jésus, mais apparaît immédiatement la dureté d’une mentalité légaliste et dépourvue de miséricorde. Le concept de Jésus est très différent : « Je ne suis pas venu appeler des justes, mais des pécheurs ». La condition, pour nous aussi, pour être sauvés n'est pas de se sentir bien mais d'avoir besoin de l'aide du Seigneur.

Jesus comeu com pecadores

Evangelho (Mc 2,13-17)

Naquele tempo, Jesus saiu novamente à beira-mar; toda a multidão veio até ele e ele os ensinou. Ao passar, viu Levi, filho de Alfeu, sentado no balcão de impostos, e disse-lhe: “Segue-me”. Ele se levantou e o seguiu. Enquanto Jesus estava à mesa em sua casa, muitos publicanos e pecadores sentaram-se à mesa com Jesus e seus discípulos; na verdade, houve muitos que o seguiram. Então os escribas da seita dos fariseus, vendo-o comer com pecadores e cobradores de impostos, disseram aos seus discípulos: “Por que ele come e bebe na companhia de cobradores de impostos e pecadores?” Tendo ouvido isto, Jesus disse-lhes: «Não são os que têm saúde que precisam de médico, mas sim os doentes; Eu não vim chamar os justos, mas os pecadores”.

O comentário ao Evangelho de Monsenhor Vincenzo Paglia

Jesus continua caminhando às margens do mar da Galiléia. É o local de encontro. Enquanto caminha, ele vê Levi, um publicano, sentado no balcão coletando impostos em nome dos ocupantes romanos. Assim que Jesus o vê, ele o chama. E ele também fica impressionado com esse chamado. Levi se levanta, deixa tudo e começa a segui-lo. Aquela pequena família também continua a crescer em número. O mestre não está interessado na origem ou na condição daqueles que o chamam para segui-lo. Na verdade, para fazer parte da comunidade de discípulos não há nenhum impedimento; não importa como somos, que história ou que caráter temos. Levi é até considerado um pecador público, um corrupto por causa de seu cargo de cobrador de impostos. Para fazer parte da comunidade de discípulos, o que importa é ouvir a palavra do Senhor e colocá-la em prática. Para Mateus-Levi, como para os primeiros quatro discípulos, bastava ouvir apenas um: “Segue-me!”. O evangelista continua descrevendo o almoço que Levi organiza em honra de Jesus e dos discípulos. Porém, ele convida seus amigos, que também são cobradores de impostos como ele e, portanto, pecadores. Para a opinião pública da época, partilhar uma mesa também significava partilhar impureza. É aqui que começa a forte acusação contra Jesus, mas aparece imediatamente a dureza de uma mentalidade legalista e desprovida de misericórdia. O conceito de Jesus é muito diferente: “Não vim chamar os justos, mas os pecadores”. A condição para sermos salvos, também para nós, reside em não nos sentirmos bem, mas necessitarmos da ajuda do Senhor.

耶穌與罪人一同吃飯

福音（可 2,13-17）

那時，耶穌又沿著海邊出去。全體群眾都來到他面前，他教導他們。當他經過時，他看到亞勒腓的兒子利未坐在稅台前，就對他說：「跟我來」。他起身跟著他。當耶穌在他家坐席時，許多稅吏和罪人與耶穌和他的門徒一起坐席。事實上有很多人追隨他。法利賽派的文士看見耶穌與罪人併稅吏一同吃飯，就對他的門徒說：“他為什麼與稅吏並罪人一同吃喝呢？” 耶穌聽了，就對他們說：「健康的人不需要醫生，有病的人才需要；我不是來召義人的，而是召罪人的。”

文森佐·帕格利亞主教對福音的評論

耶穌繼續在加利利海邊行走。這是聚會地點。當他走路時，他看到利維，一位酒館老闆，坐在櫃檯前，代表佔領的羅馬人收稅。耶穌一看見他，就呼喚他。他也被這通電話震驚了。利威爾站起來，丟下一切，開始跟著他。這個小家庭的人數也不斷增加。主人對那些呼喚跟隨他的人的出身或狀況不感興趣。事實上，成為門徒團體的一員並沒有任何障礙。我們是什麼樣子、有什麼歷史或有什麼性格並不重要。利維甚至因為擔任稅吏而被視為公共罪人、腐敗者。要成為門徒團體的一員，重要的是聆聽主的話語並付諸實踐。對馬太·利維來說，對於前四個門徒來說，只要聽一句：「跟隨我！」就夠了。福音傳道者繼續描述利維為紀念耶穌和門徒而組織的午餐。然而，他邀請了他的朋友，他們也是像他一樣的稅吏，因此也是罪人。對當時的輿論來說，同桌也意味著共享不潔。這就是對耶穌的強烈控告的開始，但毫無憐憫之心的律法主義心態的嚴酷立刻就顯現出來了。耶穌的觀念則截然不同：“我來本不是召義人，而是召罪人。” 對我們來說，得救的條件也是在於感覺不舒服，而是需要主的幫助。

Иисус ел с грешниками

Евангелие (Мк 2,13-17)

В то время Иисус снова вышел по морю; вся толпа приходила к нему, и он учил их. Проходя, он увидел Левия, сына Алфея, сидевшего у сборщика налогов, и сказал ему: «Следуй за мной». Он встал и последовал за ним. Пока Иисус сидел за столом в своем доме, вместе с Иисусом и его учениками сидели за столом многие мытари и грешники; на самом деле было много тех, кто последовал за ним. Тогда книжники секты фарисеев, видя, как Он ест с грешниками и мытарями, сказали ученикам Его: «Почему Он ест и пьет в обществе мытарей и грешников?» Услышав это, Иисус сказал им: «Не здоровые нуждаются во враче, а больные; Я пришел призвать не праведников, но грешников».

Комментарий к Евангелию монсеньора Винченцо Палья

Иисус продолжает идти по берегу Галилейского моря. Это место встречи. Идя, он видит Левия, мытаря, сидящего за прилавком и собирающего налоги от имени римлян-оккупантов. Как только Иисус видит его, он зовет его. И он тоже поражен этим призывом. Леви встает, бросает все и начинает следовать за ним. Эта маленькая семья тоже продолжает расти в численности. Мастера не интересует происхождение или состояние тех, кто призывает следовать за ним. Фактически, для того, чтобы стать частью сообщества учеников, нет никаких препятствий; неважно, какие мы, какая у нас история и какой у нас характер. Левия даже считают публичным грешником и коррумпированным человеком из-за его должности сборщика налогов. Чтобы быть частью сообщества учеников, важно слушать слово Господа и применять его на практике. Матфею-Леви, как и первым четырем ученикам, достаточно было услышать всего лишь одно: «Следуй за мной!». Евангелист продолжает описание обеда, который Левий устраивает в честь Иисуса и учеников. Однако он приглашает своих друзей, которые, как и он, являются сборщиками налогов и, следовательно, грешниками. Для общественного мнения того времени совместное использование одного стола также означало разделение нечистоты. Здесь начинаются резкие обвинения против Иисуса, но сразу проявляется суровость законнического мышления, лишенного милосердия. Концепция Иисуса совсем иная: «Я пришел призвать не праведников, но грешников». Для нашего спасения также необходимо не чувствовать себя хорошо, а нуждаться в помощи Господа.

イエスは罪人と一緒に食事をした

福音 (マルコ 2,13-17)

そのとき、イエスは再び海沿いに出て行った。群衆全員が彼のところにやって来て、彼は彼らに教えました。通り過ぎるとき、アルファイオスの息子レビが税窓口に座っているのを見て、「わたしに従ってきなさい」と言った。彼は立ち上がって彼の後を追った。イエスが家の食卓にいる間、多くの徴税人や罪人たちがイエスと弟子たちと一緒に食卓に着いていました。実際、彼に従う人がたくさんいました。そこで、パリサイ派の律法学者たちは、彼が罪人や徴税人たちと一緒に食事をしているのを見て、弟子たちにこう言いました、「なぜ彼は徴税人や罪人たちと一緒に飲み食いするのか」。これを聞いたイエスは彼らに言った、「医者が必要なのは健康な人ではなく、病人です。わたしが来たのは義人を招くためではなく、罪人を招くためです。」

ヴィンチェンツォ・パーリア修道士による福音書の解説

イエスはガリラヤ湖畔を歩き続けます。集合場所です。歩いていると、徴税官のレヴィがカウンターに座って、占領しているローマ人に代わって税金を徴収しているのが見えます。イエスは彼を見るとすぐに彼を呼びます。そして彼もその呼びかけに衝撃を受けました。リヴァイは立ち上がって、すべてを捨てて彼を追い始めます。その小さな家族も増え続けています。主人は、自分に従うよう呼びかける人たちの出自や状態には興味がありません。実際、弟子たちのコミュニティの一員になることには何の妨げもありません。私たちがどのような性格であるか、どのような歴史があるか、どのような性格を持っているかは関係ありません。レビは徴税人としての職務のために、公の罪人、腐敗した人間とさえみなされています。弟子たちの共同体の一員となるために重要なことは、主の御言葉に耳を傾け、それを実践することです。マシュー＝レビにとっては、最初の４人の弟子たちと同様、「わたしについてきなさい！」というただ一つの言葉を聞くだけで十分でした。伝道者は続けて、レビがイエスと弟子たちを讃えて企画した昼食について説明しました。しかし、彼は自分と同じ徴税人であり、したがって罪人である友人たちを招待します。当時の世論にとって、相席は不純物を分かち合うことを意味した。ここからイエスに対する激しい非難が始まりますが、すぐに慈悲のない律法主義的な考え方の厳しさが現れます。イエスの概念は大きく異なります。「わたしは義人を招くためではなく、罪人を招くために来たのです。」私たちにとっても、救われるための条件は、自分は大丈夫だと感じているのではなく、主の助けが必要であるということにあります。

예수께서는 죄인들과 함께 식사하셨다

복음(마르 2,13-17)

그 때에 예수께서 다시 바다로 나가셨다. 온 무리가 그에게로 왔고 예수께서 그들을 가르치셨다. 지나가시다가 알패오의 아들 레위가 세관에 앉아 있는 것을 보시고 “나를 따르라”고 말씀하셨습니다. 그는 일어나 그를 따랐다. 예수께서 자기 집에서 식탁에 앉아 계시는 동안 많은 세리들과 죄인들이 예수와 그의 제자들과 함께 식탁에 앉았습니다. 사실 그를 따르는 사람들이 많았습니다. 그러자 바리새파의 서기관들이 예수께서 죄인들과 세리들과 함께 식사하시는 것을 보고 제자들에게 말했습니다. “어찌하여 그가 세리들과 죄인들과 함께 먹고 마시십니까?” 이 말을 들으시고 예수께서는 그들에게 이렇게 말씀하셨습니다. “의사가 필요한 사람은 건강한 사람이 아니라 병든 사람입니다. 나는 의인을 부르러 온 것이 아니요 죄인을 부르러 왔노라”

빈첸초 팔리아 몬시뇰의 복음 주석

예수께서는 계속해서 갈릴리 바닷가를 걷고 계십니다. 만남의 장소입니다. 그가 걸어가는 동안 그는 점령 중인 로마인들을 대신하여 세금을 징수하는 카운터에 앉아 있는 세리 레위를 봅니다. 예수님은 그를 보시고 부르십니다. 그리고 그도 그 부름에 충격을 받았습니다. 리바이는 일어나 모든 것을 버리고 그를 따라가기 시작한다. 그 작은 가족의 수도 계속 늘어나고 있습니다. 주인은 자신을 따르라고 부르는 사람들의 출신이나 상태에는 관심이 없습니다. 사실, 제자 공동체의 일원이 되는 데에는 어떤 제약도 없습니다. 우리가 어떤 사람인지, 어떤 역사를 가지고 있는지, 어떤 성격을 가지고 있는지는 중요하지 않습니다. 레위는 세리라는 직분 때문에 공적인 죄인, 부패한 사람으로 간주되기까지 했습니다. 제자 공동체의 일원이 되기 위해서는 주님의 말씀을 듣고 실천하는 것이 중요합니다. 마태 레위의 경우 처음 네 명의 제자들과 마찬가지로 “나를 따르라!”라는 한 사람의 말만 듣는 것으로 충분했습니다. 전도자는 계속해서 레위가 예수님과 제자들을 기리기 위해 준비한 점심 식사를 설명합니다. 그러나 그는 자신과 같은 세리이자 죄인인 친구들을 초대합니다. 당시 여론에 따르면 밥상을 나누는 것은 불순물을 나누는 것을 의미하기도 했다. 여기서 예수님을 향한 강력한 비난이 시작되는데, 자비가 없는 율법주의적 사고방식의 가혹함이 즉시 나타납니다. 예수님의 개념은 매우 다릅니다. “내가 의인을 부르러 온 것이 아니요 죄인을 부르러 왔노라.” 우리도 구원받을 수 있는 조건은 기분이 좋지 않고 주님의 도움이 필요한 것입니다.

أكل يسوع مع الخطاة

الإنجيل (مرقس 2، 13 – 17)

في ذلك الوقت، خرج يسوع أيضًا على طول البحر؛ فأتى إليه الجمع كله فيعلمهم. وفيما هو مجتاز رأى لاوي بن حلفى جالسا عند مكان الجباية، فقال له: «اتبعني». فقام وتبعه. بينما كان يسوع متكئا في بيته، جلس كثيرون من العشارين والخطاة مع يسوع وتلاميذه. بل كان هناك الكثير ممن تبعوه. فلما رأى كتبة طائفة الفريسيين أنه يأكل مع الخطاة والعشارين، قالوا لتلاميذه: «لماذا يأكل ويشرب مع العشارين والخطاة؟» فلما سمع يسوع قال لهم: «لا يحتاج الأصحاء إلى طبيب، بل المرضى. لم آت لأدعو الأبرار بل الخطاة."

التعليق على الإنجيل بقلم المونسنيور فينسينزو باجليا

يستمر يسوع في المشي على شاطئ بحيرة طبريا. إنه مكان اللقاء. وبينما هو يمشي رأى لاوي، العشار، جالسًا عند المنضدة يجمع الضرائب نيابة عن الرومان المحتلين. فلما رآه يسوع دعاه. وهو أيضًا مندهش من تلك الدعوة. ينهض ليفاي ويترك كل شيء ويبدأ بمتابعته. تستمر تلك العائلة الصغيرة في النمو من حيث العدد أيضًا. فالسيد لا يهتم بأصل أو حالة من يدعون إلى اتباعه. في الواقع، لكي تكون جزءًا من جماعة التلاميذ، لا توجد أي عوائق على الإطلاق؛ لا يهم ما نحن عليه، ما هو التاريخ أو ما هي الشخصية التي لدينا. حتى أن ليفي يُعتبر خاطئًا علنيًا، وشخصًا فاسدًا بسبب منصبه كجابي ضرائب. لكي تكون جزءًا من جماعة التلاميذ، ما يهم هو الاستماع إلى كلمة الرب ووضعها موضع التنفيذ. بالنسبة لمتى لاوي، كما هو الحال بالنسبة للتلاميذ الأربعة الأوائل، كان يكفي الاستماع إلى واحد فقط: "اتبعني!". يتابع الإنجيلي حديثه بوصف الغداء الذي نظمه لاوي تكريمًا ليسوع والتلاميذ. ومع ذلك، فهو يدعو أصدقاءه، الذين هم أيضًا جباة ضرائب مثله وبالتالي خطاة. بالنسبة للرأي العام في ذلك الوقت، كان تقاسم المائدة يعني أيضًا تقاسم النجاسة. وهنا يبدأ الاتهام القوي ضد يسوع، ولكن تظهر على الفور قسوة العقلية الناموسية الخالية من الرحمة. إن مفهوم يسوع مختلف تمامًا: "لم آت لأدعو الأبرار، بل الخطاة". الشرط بالنسبة لنا أيضًا لنخلص هو ألا نشعر بأننا بخير ولكننا بحاجة إلى مساعدة الرب.

यीशु ने पापियों के साथ भोजन किया

सुसमाचार (एमके 2,13-17)

उस समय यीशु फिर समुद्र के किनारे गया; सारी भीड़ उसके पास आई और उसने उन्हें सिखाया। जब वह आगे बढ़ा, तो उस ने हलफई के पुत्र लेवी को चुंगी की चौकी पर बैठे देखा, और उस से कहा, मेरे पीछे हो ले। वह उठकर उसके पीछे चला गया। जब यीशु अपने घर में भोजन कर रहा था, तो बहुत से महसूल लेनेवाले और पापी यीशु और उसके चेलों के साथ भोजन करने बैठे; वास्तव में ऐसे बहुत से लोग थे जो उसका अनुसरण करते थे। तब फरीसियों के पंथ के शास्त्रियों ने उसे पापियों और महसूल लेनेवालों के साथ भोजन करते देखकर उसके चेलों से कहा, “वह महसूल लेनेवालों और पापियों के साथ क्यों खाता-पीता है?” यह सुनकर यीशु ने उनसे कहा: “स्वस्थ लोगों को नहीं, परन्तु बीमारों को चिकित्सक की आवश्यकता है; मैं धर्मियों को नहीं, परन्तु पापियों को बुलाने आया हूं।"

मोनसिग्नोर विन्सेन्ज़ो पगलिया द्वारा सुसमाचार पर टिप्पणी

यीशु गलील सागर के तट पर चलते रहे। यह मिलन स्थल है. जैसे ही वह चलता है, वह देखता है कि लेवी, एक चुंगी लेने वाला व्यक्ति, कब्ज़ा करने वाले रोमनों की ओर से कर इकट्ठा करने के लिए काउंटर पर बैठा है। जैसे ही यीशु उसे देखता है, वह उसे बुलाता है। और वह भी उस कॉल से प्रभावित है। लेवी उठती है, सब कुछ छोड़ कर उसका पीछा करने लगती है। उस छोटे परिवार की संख्या भी बढ़ती जा रही है। गुरु को उन लोगों की उत्पत्ति या स्थिति में कोई दिलचस्पी नहीं है जो उसका अनुसरण करने के लिए कहते हैं। वास्तव में, शिष्यों के समुदाय का हिस्सा बनने के लिए किसी भी तरह का कोई निषेध नहीं है; इससे कोई फर्क नहीं पड़ता कि हम कैसे हैं, हमारा इतिहास कैसा है या हमारा चरित्र कैसा है। कर संग्रहकर्ता के पद के कारण लेवी को सार्वजनिक रूप से पापी, भ्रष्ट व्यक्ति भी माना जाता है। शिष्यों के समुदाय का हिस्सा बनने के लिए, प्रभु के वचन को सुनना और उसे अभ्यास में लाना मायने रखता है। मैथ्यू-लेवी के लिए, पहले चार शिष्यों की तरह, केवल एक को सुनना पर्याप्त था: "मेरे पीछे आओ!"। प्रचारक ने उस दोपहर के भोजन का वर्णन करना जारी रखा जो लेवी ने यीशु और शिष्यों के सम्मान में आयोजित किया था। हालाँकि, वह अपने दोस्तों को आमंत्रित करता है, जो उसके जैसे कर संग्रहकर्ता भी हैं और इसलिए पापी हैं। उस समय की जनता की राय के लिए, एक टेबल साझा करने का मतलब अशुद्धता साझा करना भी था। यहीं से यीशु के खिलाफ मजबूत आरोप शुरू होते हैं। लेकिन दया से रहित कानूनी मानसिकता की कठोरता तुरंत प्रकट होती है। यीशु की अवधारणा बहुत अलग है: "मैं धर्मियों को नहीं, परन्तु पापियों को बुलाने आया हूँ।" हमारे लिए भी, बचाए जाने की स्थिति ठीक महसूस करने में नहीं बल्कि प्रभु की सहायता की आवश्यकता में निहित है।

Jezus jadł z grzesznikami

Ewangelia (Mk 2,13-17)

W tym czasie Jezus wyszedł znowu wzdłuż morza; przyszedł do niego cały tłum, a on ich nauczał. Przechodząc, zobaczył Lewiego, syna Alfeusza, siedzącego przy kasie fiskalnej, i powiedział do niego: „Pójdź za mną”. Wstał i poszedł za nim. Kiedy Jezus zasiadał do stołu w jego domu, wielu celników i grzeszników zasiadło do stołu razem z Jezusem i Jego uczniami; w rzeczywistości było wielu, którzy poszli za nim. Wtedy uczeni w sekcie faryzeuszów, widząc go jedzącego z grzesznikami i celnikami, powiedzieli do jego uczniów: „Dlaczego on je i pije w towarzystwie celników i grzeszników?” Usłyszawszy to, Jezus rzekł do nich: «Nie zdrowi potrzebują lekarza, ale chorzy; Nie przyszedłem powołać sprawiedliwych, ale grzeszników.”

Komentarz do Ewangelii autorstwa prałata Vincenzo Paglii

Jezus kontynuuje spacer brzegiem Morza Galilejskiego. To jest miejsce spotkań. Idąc, widzi Leviego, celnika, siedzącego przy ladzie i zbierającego podatki w imieniu okupujących Rzymian. Gdy tylko Jezus go zobaczy, przywołuje go. I on także jest poruszony tym wezwaniem. Levi wstaje, zostawia wszystko i zaczyna za nim podążać. Liczebność tej małej rodziny wciąż się powiększa. Mistrza nie interesuje pochodzenie ani stan tych, którzy wzywają, aby za nim podążać. Tak naprawdę, aby być częścią wspólnoty uczniów, nie ma żadnych przeszkód; nie ma znaczenia, jacy jesteśmy, jaką mamy historię i jaki mamy charakter. Levi jest nawet uważany za publicznego grzesznika, osobę zepsutą ze względu na swój urząd poborcy podatkowego. Aby być częścią wspólnoty uczniów, ważne jest słuchanie słowa Pana i wprowadzanie go w życie. Mateuszowi-Lewiemu, podobnie jak pierwszym czterem uczniom, wystarczyło usłyszeć tylko jedno: „Pójdź za Mną!”. Ewangelista opisuje dalej obiad, który Lewi organizuje na cześć Jezusa i uczniów. Zaprasza jednak swoich przyjaciół, którzy podobnie jak on są celnikami, a zatem grzesznikami. Dla ówczesnej opinii publicznej dzielenie stołu oznaczało także dzielenie się nieczystością. Tu zaczyna się mocne oskarżenie wobec Jezusa, ale natychmiast pojawia się surowość legalistycznej mentalności pozbawionej miłosierdzia. Koncepcja Jezusa jest zupełnie inna: „Nie przyszedłem powołać sprawiedliwych, ale grzeszników”. Warunkiem zbawienia także dla nas jest to, że nie czujemy się dobrze, ale potrzebujemy pomocy Pana.

যীশু পাপীদের সাথে খেয়েছিলেন

গসপেল (Mk 2,13-17)

সেই সময় যীশু আবার সমুদ্রের ধারে বেরিয়ে গেলেন৷ সমস্ত লোক তাঁর কাছে এল এবং তিনি তাদের শিক্ষা দিলেন৷ তিনি যাওয়ার সময়, তিনি আলফাইয়ের পুত্র লেভিকে ট্যাক্স কাউন্টারে বসে থাকতে দেখলেন এবং তাকে বললেন: "আমাকে অনুসরণ কর"। সে উঠে তাকে অনুসরণ করল। যীশু যখন তাঁর বাড়িতে খেতে বসেছিলেন, তখন অনেক কর আদায়কারী এবং পাপী যীশু ও তাঁর শিষ্যদের সাথে এক সাথে খাবার খেতে বসেছিলেন৷ প্রকৃতপক্ষে অনেকেই তাকে অনুসরণ করেছিল৷ তারপর ফরীশীদের সম্প্রদায়ের লেখকরা, তাকে পাপী এবং কর আদায়কারীদের সাথে খেতে দেখে তার শিষ্যদের বললেন: "কেন সে কর আদায়কারী এবং পাপীদের সাথে খায় এবং পান করে?" এই কথা শুনে যীশু তাদের বললেন: “স্বাস্থ্যবানদের ডাক্তারের প্রয়োজন নেই, কিন্তু অসুস্থদের; আমি ধার্মিকদের ডাকতে আসিনি, পাপীদের ডাকতে এসেছি।"

Monsignor Vincenzo Paglia দ্বারা গসপেল ভাষ্য

যীশু গালিল সাগরের তীরে হাঁটতে থাকেন। এটা মিটিং এর জায়গা। হাঁটতে হাঁটতে তিনি লেভিকে দেখেন, একজন করদাতা, দখলকারী রোমানদের পক্ষে কর আদায়ের কাউন্টারে বসে আছেন। যীশু তাকে দেখার সাথে সাথে তাকে ডাকেন। আর সেও সেই ডাকে স্তম্ভিত। লেভি উঠে, সবকিছু ছেড়ে তাকে অনুসরণ করতে শুরু করে। সেই ছোট্ট পরিবারটিও সংখ্যায় বাড়তে থাকে। যারা তাকে অনুসরণ করতে ডাকে তাদের উৎপত্তি বা অবস্থার ব্যাপারে কর্তা আগ্রহী নন। প্রকৃতপক্ষে, শিষ্যদের সম্প্রদায়ের অংশ হওয়ার জন্য কোন প্রকার বাধা নেই; এটা কোন ব্যাপার না আমরা কি মত, কি ইতিহাস বা কি চরিত্র আমাদের আছে। লেভিকে এমনকি একজন পাবলিক পাপী, একজন দুর্নীতিগ্রস্ত ব্যক্তি হিসাবে বিবেচনা করা হয় কারণ কর আদায়কারী হিসাবে তার অফিস। শিষ্যদের সম্প্রদায়ের অংশ হতে, যা গুরুত্বপূর্ণ তা হল প্রভুর বাক্য শোনা এবং তা অনুশীলন করা। ম্যাথু-লেভির জন্য, প্রথম চার শিষ্যের মতো, এটি কেবল একটি শোনার জন্য যথেষ্ট ছিল: "আমাকে অনুসরণ করুন!"। লেভি যীশু এবং শিষ্যদের সম্মানে যে মধ্যাহ্নভোজের আয়োজন করেন তা বর্ণনা করে প্রচারক চালিয়ে যান। যাইহোক, তিনি তার বন্ধুদের আমন্ত্রণ জানান, যারা তার মতো কর আদায়কারী এবং তাই পাপী। তৎকালীন জনমতের জন্য, একটি টেবিল ভাগ করা মানে অপবিত্রতা ভাগ করা। এখান থেকেই যীশুর বিরুদ্ধে জোরালো অভিযোগ শুরু হয়। যীশুর ধারণা খুবই ভিন্ন: "আমি ধার্মিকদের ডাকতে আসিনি, কিন্তু পাপীদের ডাকতে এসেছি।" আমাদের জন্যও, পরিত্রাণ পাওয়ার শর্তটি ঠিক বোধ করার মধ্যে নয় কিন্তু প্রভুর সাহায্যের প্রয়োজন।

Si Jesus ay kumain kasama ng mga makasalanan

Ebanghelyo (Mc 2,13-17)

Nang panahong iyon, muling lumabas si Jesus sa tabi ng dagat; ang buong karamihan ay lumapit sa kanya at tinuruan niya sila. Sa pagdaan niya, nakita niya si Levi, ang anak ni Alfeo, na nakaupo sa buwisan, at sinabi sa kanya: "Sumunod ka sa akin." Tumayo siya at sumunod sa kanya. Habang si Jesus ay nasa hapag sa kanyang bahay, maraming maniningil ng buwis at mga makasalanan ang nakaupong kasama ni Jesus at ng kanyang mga alagad; kung tutuusin ay marami ang sumunod sa kanya. Nang magkagayo'y ang mga eskriba ng sekta ng mga Fariseo, nang makita siyang kumakain na kasama ng mga makasalanan at mga maniningil ng buwis, ay sinabi sa kaniyang mga alagad: "Bakit siya kumakain at umiinom kasama ng mga maniningil ng buwis at ng mga makasalanan?" Nang marinig ito, sinabi ni Jesus sa kanila: «Hindi ang malusog ang nangangailangan ng manggagamot, kundi ang maysakit; Hindi ako naparito upang tawagin ang mga matuwid, kundi ang mga makasalanan."

Ang komentaryo sa Ebanghelyo ni Monsignor Vincenzo Paglia

Nagpatuloy si Jesus sa paglalakad sa dalampasigan ng Dagat ng Galilea. Ito ang tagpuan. Habang naglalakad siya ay nakita niya si Levi, isang publikano, na nakaupo sa counter na nangongolekta ng buwis para sa mga sumasakop na Romano. Nang makita siya ni Jesus, tinawag niya siya. At siya rin ay tinamaan sa tawag na iyon. Tumayo si Levi, iniwan ang lahat at nagsimulang sumunod sa kanya. Ang maliit na pamilyang iyon ay patuloy na lumalaki din sa bilang. Ang panginoon ay hindi interesado sa pinagmulan o kalagayan ng mga tumatawag na sumunod sa kanya. Sa katunayan, upang maging bahagi ng komunidad ng mga disipulo ay walang anumang pag-uusig; hindi mahalaga kung ano tayo, kung ano ang kasaysayan o kung anong karakter ang mayroon tayo. Itinuring pa nga si Levi na isang pampublikong makasalanan, isang tiwaling tao dahil sa kanyang tungkulin bilang maniningil ng buwis. Upang maging bahagi ng komunidad ng mga disipulo, ang mahalaga ay ang pakikinig sa salita ng Panginoon at isabuhay ito. Para kay Matthew-Levi, para sa unang apat na disipulo, sapat na ang makinig sa isa lamang: "Sumunod ka sa akin!". Nagpatuloy ang ebanghelista sa paglalarawan ng tanghalian na inorganisa ni Levi bilang parangal kay Hesus at sa mga alagad. Gayunpaman, inaanyayahan niya ang kanyang mga kaibigan, na mga maniningil din ng buwis na tulad niya at samakatuwid ay mga makasalanan. Para sa opinyon ng publiko sa panahong iyon, ang pagbabahagi ng mesa ay nangangahulugan din ng pagbabahagi ng karumihan. Dito nagsimula ang matinding akusasyon laban kay Hesus. Ngunit agad na lumilitaw ang kalupitan ng isang legalistikong kaisipang walang awa. Ibang-iba ang konsepto ni Jesus: "Hindi ako naparito upang tawagin ang mga matuwid, kundi ang mga makasalanan." Ang kundisyon, para sa atin din, upang maligtas ay nakasalalay sa hindi pakiramdam na okay ngunit nangangailangan ng tulong ng Panginoon.

Ісус їв з грішниками

Євангеліє (Мк 2,13-17)

Того часу знову вийшов Ісус уздовж моря. увесь натовп приходив до нього, і він навчав їх. Проходячи повз нього, він побачив Левія, сина Алфея, який сидів на митниці, і сказав йому: «Іди за мною». Він підвівся і пішов за ним. Коли Ісус сидів за столом у своєму домі, разом з Ісусом та Його учнями сиділо за столом багато збирачів податків і грішників; насправді було багато тих, хто пішов за ним. Тоді книжники з секти фарисеїв, побачивши, що він їсть із грішниками та митниками, сказали його учням: «Чому він їсть і п’є в товаристві митників і грішників?» Почувши це, Ісус сказав їм: «Не здорові потребують лікаря, а хворі; Я не прийшов кликати праведників, але грішників».

Коментар до Євангелія монсеньйора Вінченцо Палія

Ісус продовжує ходити по березі Галілейського моря. Це місце зустрічі. Йдучи, він бачить Левія, митаря, який сидить за прилавком і збирає податки від імені римлян-окупантів. Як тільки Ісус побачить його, Він покличе його. І його теж вразив цей заклик. Левій встає, кидає все і йде за ним. Чисельність цієї маленької родини продовжує зростати. Майстра не цікавить ні походження, ні стан тих, хто закликає слідувати за ним. Фактично, щоб бути частиною спільноти учнів, немає жодних перешкод; неважливо, які ми, яка у нас історія чи характер. Левія навіть вважають публічним грішником, корумпованою людиною через його посаду збирача податків. Щоб бути частиною спільноти учнів, важливо слухати слово Господа та втілювати його в життя. Матвію-Левію, як і першим чотирьом учням, достатньо було послухати лише одне: «Іди за Мною!». Далі євангеліст описує обід, який Левій організовує на честь Ісуса та учнів. Однак він запрошує своїх друзів, які також є збирачами податків, як і він, а тому грішниками. Для тогочасної громадської думки спільний стіл означав також спільний доступ до нечистоти. З цього моменту починається різке звинувачення проти Ісуса, але відразу проявляється суворість законницького менталітету, позбавленого милосердя. Концепція Ісуса зовсім інша: «Я прийшов кликати не праведних, а грішників». Умова спасіння для нас також полягає в тому, що ми не відчуваємо себе добре, але потребуємо Господньої допомоги.

Ο Ιησούς έφαγε με τους αμαρτωλούς

Ευαγγέλιο (Μκ 2,13-17)

Εκείνη την ώρα, ο Ιησούς βγήκε πάλι κατά μήκος της θάλασσας. όλο το πλήθος ήρθε κοντά του και τους δίδαξε. Καθώς περνούσε, είδε τον Λευί, τον γιο του Αλφαίου, να κάθεται στο εφοριακό και του είπε: «Ακολούθησέ με». Σηκώθηκε και τον ακολούθησε. Ενώ ο Ιησούς ήταν στο τραπέζι στο σπίτι του, πολλοί φοροεισπράκτορες και αμαρτωλοί κάθισαν στο τραπέζι μαζί με τον Ιησού και τους μαθητές του. στην πραγματικότητα ήταν πολλοί αυτοί που τον ακολουθούσαν. Τότε οι γραμματείς της αίρεσης των Φαρισαίων, βλέποντάς τον να τρώει με αμαρτωλούς και τελώνες, είπαν στους μαθητές του: «Γιατί τρώει και πίνει παρέα με τελώνες και αμαρτωλούς;» Όταν το άκουσε αυτό, ο Ιησούς τους είπε: «Δεν χρειάζονται γιατρό οι υγιείς, αλλά οι άρρωστοι. Δεν ήρθα να καλέσω τους δίκαιους, αλλά τους αμαρτωλούς».

Ο σχολιασμός του Ευαγγελίου από τον Μονσινιόρ Vincenzo Paglia

Ο Ιησούς συνεχίζει να περπατά στην ακτή της Θάλασσας της Γαλιλαίας. Είναι ο τόπος συνάντησης. Καθώς περπατά βλέπει τον Λεβί, έναν τελώνη, να κάθεται στο ταμείο και να εισπράττει φόρους για λογαριασμό των κατοχικών Ρωμαίων. Μόλις τον βλέπει ο Ιησούς, τον καλεί. Και είναι επίσης εντυπωσιασμένος από αυτό το κάλεσμα. Ο Λέβι σηκώνεται, τα αφήνει όλα και αρχίζει να τον ακολουθεί. Αυτή η μικρή οικογένεια συνεχίζει επίσης να αυξάνεται σε αριθμό. Ο κύριος δεν ενδιαφέρεται για την καταγωγή ή την κατάσταση αυτών που καλούν να τον ακολουθήσουν. Στην πραγματικότητα, για να είσαι μέρος της κοινότητας των μαθητών δεν υπάρχουν απολύτως αποκλεισμοί. δεν έχει σημασία πώς είμαστε, τι ιστορία ή τι χαρακτήρα έχουμε. Ο Λέβι θεωρείται ακόμη και δημόσιος αμαρτωλός, διεφθαρμένο άτομο λόγω του αξιώματός του ως φοροεισπράκτορας. Για να είστε μέρος της κοινότητας των μαθητών, αυτό που έχει σημασία είναι να ακούτε τον λόγο του Κυρίου και να τον κάνετε πράξη. Για τον Ματθαίο-Λευί, όπως και για τους τέσσερις πρώτους μαθητές, αρκούσε να ακούσει μόνο έναν: «Ακολούθησέ με!». Ο ευαγγελιστής συνεχίζει περιγράφοντας το γεύμα που ο Λευί οργανώνει προς τιμήν του Ιησού και των μαθητών. Προσκαλεί όμως τους φίλους του, που είναι και αυτοί φοροεισπράκτορες όπως αυτός και άρα αμαρτωλοί. Για την κοινή γνώμη της εποχής, το να μοιράζεσαι τραπέζι σήμαινε και μοίρασμα ακαθαρσίας. Εδώ αρχίζει η ισχυρή κατηγορία εναντίον του Ιησού, αλλά αμέσως εμφανίζεται η σκληρότητα μιας νομικιστικής νοοτροπίας χωρίς έλεος. Η ιδέα του Ιησού είναι πολύ διαφορετική: «Δεν ήρθα να καλέσω τους δίκαιους, αλλά τους αμαρτωλούς». Η προϋπόθεση, και για εμάς, να σωθούμε έγκειται στο να μην νιώθουμε καλά αλλά να χρειαζόμαστε τη βοήθεια του Κυρίου.

Yesu alikula pamoja na wenye dhambi

Injili ( Mk 2,13-17 )

Wakati huo Yesu alikwenda tena kando ya bahari; umati wote ukamwendea naye akawafundisha. Alipokuwa akipita, alimwona Lawi, mwana wa Alfayo, ameketi kwenye ofisi ya ushuru, akamwambia: "Nifuate." Akainuka na kumfuata. Yesu alipokuwa amekaa mezani nyumbani kwake, watoza ushuru wengi na wenye dhambi walikuwa wameketi mezani pamoja na Yesu na wanafunzi wake; kwa kweli walikuwa wengi waliomfuata. Kisha waandishi wa madhehebu ya Mafarisayo walipomwona akila pamoja na wenye dhambi na watoza ushuru, wakawaambia wanafunzi wake, "Kwa nini anakula na kunywa pamoja na watoza ushuru na wenye dhambi?" Yesu aliposikia hayo, akawaambia: “Wenye afya hawahitaji daktari, bali walio hawawezi; Sikuja kuwaita wenye haki, bali wenye dhambi."

Ufafanuzi juu ya Injili na Monsinyo Vincenzo Paglia

Yesu anaendelea kutembea kwenye ufuo wa Bahari ya Galilaya. Ni mahali pa mkutano. Anapotembea anamwona Lawi, mtoza ushuru, akiwa ameketi kwenye kaunta akikusanya kodi kwa niaba ya Warumi wanaokalia. Mara tu Yesu anapomwona, anamwita. Na yeye pia anapigwa na simu hiyo. Levi anainuka, anaacha kila kitu na kuanza kumfuata. Familia hiyo ndogo inaendelea kukua kwa idadi pia. Bwana havutiwi na asili au hali ya wale wanaoita kumfuata. Kwa hakika, kuwa sehemu ya jumuiya ya wanafunzi hakuna vikwazo vyovyote; haijalishi sisi ni watu wa namna gani, tuna historia gani au tabia gani. Lawi hata anachukuliwa kuwa mtenda dhambi hadharani, mtu mpotovu kwa sababu ya ofisi yake kama mtoza ushuru. Kuwa sehemu ya jumuiya ya wanafunzi, cha muhimu ni kusikiliza neno la Bwana na kulitekeleza. Kwa Mathayo-Lawi, kama kwa wanafunzi wanne wa kwanza, ilikuwa ya kutosha kusikiliza moja tu: "Nifuate!". Mwinjilisti anaendelea kwa kueleza chakula cha mchana ambacho Lawi anaandaa kwa heshima ya Yesu na wanafunzi. Hata hivyo, anawaalika marafiki zake, ambao pia ni wakusanya-kodi kama yeye na kwa hiyo ni watenda-dhambi. Kwa maoni ya umma ya wakati huo, kushiriki meza pia kulimaanisha kushiriki uchafu. Hapa ndipo shutuma kali dhidi ya Yesu inapoanzia.Lakini ukali wa mawazo ya kisheria yasiyo na huruma huonekana mara moja. Dhana ya Yesu ni tofauti sana: "Sikuja kuwaita wenye haki, bali wenye dhambi." Hali, kwetu sisi pia, kuokolewa iko katika kutojisikia vizuri bali kuhitaji msaada wa Bwana.

Chúa Giêsu ăn uống với những người tội lỗi

Tin Mừng (Mc 2,13-17)

Khi ấy, Chúa Giêsu lại đi dọc biển; toàn bộ đám đông đến với anh ấy và anh ấy đã dạy họ. Khi đi ngang qua, Ngài nhìn thấy Lê-vi, con trai An-phê, đang ngồi ở quầy thuế, thì nói với ông: “Hãy theo tôi”. Anh đứng dậy đi theo anh. Khi Chúa Giêsu đang ngồi ăn tại nhà, có nhiều người thu thuế và tội lỗi cùng ngồi ăn với Chúa Giêsu và các môn đệ; thực tế đã có rất nhiều người đi theo anh ấy. Bấy giờ các kinh sư thuộc phe Pha-ri-sêu thấy Người ăn uống với những kẻ tội lỗi và những người thu thuế thì nói với các môn đệ Người: “Sao ông ấy lại ăn uống chung với những kẻ thu thuế và những kẻ tội lỗi?” Nghe vậy, Chúa Giêsu nói với họ: “Không phải người khỏe mạnh cần thầy thuốc, nhưng là người bệnh; Tôi đến không phải để kêu gọi người công chính mà để kêu gọi tội nhân.”

Chú giải Tin Mừng của Đức ông Vincenzo Paglia

Chúa Giêsu tiếp tục bước đi trên bờ biển hồ Galilee. Đó là nơi gặp gỡ. Khi bước đi, anh nhìn thấy Levi, một công chức, đang ngồi ở quầy thu thuế thay mặt cho những người La Mã đang chiếm đóng. Chúa Giêsu vừa nhìn thấy anh liền gọi anh. Và anh cũng bị ấn tượng bởi lời kêu gọi đó. Levi đứng dậy, bỏ lại mọi thứ và bắt đầu đi theo anh. Gia đình nhỏ đó cũng tiếp tục gia tăng về số lượng. Thầy không quan tâm đến nguồn gốc hay tình trạng của những người kêu gọi theo thầy. Thực ra, để trở thành một phần của cộng đồng đệ tử thì không có điều gì ngăn cản cả; không quan trọng chúng ta là người như thế nào, lịch sử ra sao hay tính cách ra sao. Levi thậm chí còn bị coi là kẻ phạm tội công khai, kẻ tham nhũng vì chức vụ thu thuế. Để trở thành một phần của cộng đoàn môn đệ, điều quan trọng là lắng nghe lời Chúa và đem ra thực hành. Đối với Matthew-Levi, cũng như đối với bốn môn đệ đầu tiên, chỉ cần nghe một câu: “Hãy theo Thầy!” là đủ. Thánh sử tiếp tục mô tả bữa trưa mà Lêvi tổ chức để tôn vinh Chúa Giêsu và các môn đệ. Tuy nhiên, anh ta mời bạn bè của mình, những người cũng là người thu thuế như anh ta và do đó là những người tội lỗi. Đối với dư luận thời đó, ngồi chung một bàn cũng có nghĩa là chia nhau tạp chất. Đây là nơi bắt đầu lời buộc tội mạnh mẽ chống lại Chúa Giêsu, nhưng ngay lập tức xuất hiện sự khắc nghiệt của một não trạng tuân thủ luật pháp, không có lòng thương xót. Quan niệm của Chúa Giêsu rất khác: “Ta đến không phải để kêu gọi người công chính mà để kêu gọi kẻ tội lỗi”. Đối với chúng ta, điều kiện để được cứu là cảm thấy không ổn nhưng cần sự giúp đỡ của Chúa.

യേശു പാപികളോടൊപ്പം ഭക്ഷണം കഴിച്ചു

സുവിശേഷം (Mk 2,13-17)

ആ സമയത്ത്, യേശു വീണ്ടും കടലിന്നരികെ പോയി; ജനക്കൂട്ടം മുഴുവൻ അവന്റെ അടുക്കൽ വന്നു അവൻ അവരെ ഉപദേശിച്ചു. അവൻ കടന്നുപോകുമ്പോൾ, നികുതി കൗണ്ടറിൽ ഇരിക്കുന്ന അൽഫായിയുടെ മകൻ ലേവിയെ കണ്ട് അവനോട് പറഞ്ഞു: "എന്നെ അനുഗമിക്കുക". അവൻ എഴുന്നേറ്റു അവനെ അനുഗമിച്ചു. യേശു തന്റെ വീട്ടിൽ ഭക്ഷണത്തിനിരിക്കുമ്പോൾ, അനേകം ചുങ്കക്കാരും പാപികളും യേശുവിനോടും അവന്റെ ശിഷ്യന്മാരോടുമൊപ്പം മേശയിൽ ഇരുന്നു; വാസ്തവത്തിൽ അവനെ അനുഗമിച്ചവർ ധാരാളം ഉണ്ടായിരുന്നു. അവൻ പാപികളോടും ചുങ്കക്കാരോടും കൂടെ ഭക്ഷണം കഴിക്കുന്നതു കണ്ട പരീശന്മാരുടെ വിഭാഗത്തിലെ ശാസ്ത്രിമാർ അവന്റെ ശിഷ്യന്മാരോടു: അവൻ ചുങ്കക്കാരുടെയും പാപികളുടെയും കൂട്ടത്തിൽ തിന്നുകയും കുടിക്കുകയും ചെയ്യുന്നതെന്തു എന്നു ചോദിച്ചു. ഇതു കേട്ടിട്ടു യേശു അവരോടു പറഞ്ഞു: “ആരോഗ്യമുള്ളവർക്കല്ല, രോഗികൾക്കാണു വൈദ്യനെ ആവശ്യം. ഞാൻ നീതിമാന്മാരെ വിളിക്കാനല്ല, പാപികളെ വിളിക്കാൻ വന്നിരിക്കുന്നു.

മോൺസിഞ്ഞോർ വിൻസെൻസോ പഗ്ലിയയുടെ സുവിശേഷത്തെക്കുറിച്ചുള്ള വ്യാഖ്യാനം

യേശു ഗലീലി കടൽത്തീരത്തുകൂടി നടത്തം തുടരുന്നു. യോഗസ്ഥലമാണ്. അവൻ നടക്കുമ്പോൾ ഒരു ചുങ്കക്കാരനായ ലെവി, അധിനിവേശ റോമാക്കാർക്ക് വേണ്ടി നികുതി പിരിക്കുന്ന കൗണ്ടറിൽ ഇരിക്കുന്നത് അവൻ കാണുന്നു. യേശു അവനെ കണ്ടയുടനെ അവനെ വിളിക്കുന്നു. അയാളും ആ വിളി കേട്ട് ഞെട്ടി. ലെവി എഴുന്നേറ്റു, എല്ലാം ഉപേക്ഷിച്ച് അവനെ പിന്തുടരാൻ തുടങ്ങി. ആ കൊച്ചുകുടുംബം എണ്ണത്തിലും വളർന്നുകൊണ്ടേയിരിക്കുന്നു. തന്നെ പിന്തുടരാൻ വിളിക്കുന്നവരുടെ ഉത്ഭവമോ അവസ്ഥയോ യജമാനന് താൽപ്പര്യമില്ല. വാസ്‌തവത്തിൽ, ശിഷ്യരുടെ സമൂഹത്തിന്റെ ഭാഗമാകുന്നതിന്‌ യാതൊരുവിധ തടസ്സങ്ങളും ഇല്ല; നമ്മൾ എങ്ങനെയുള്ളവരാണ്, എന്ത് ചരിത്രമാണ്, നമുക്ക് എന്ത് സ്വഭാവമാണുള്ളത് എന്നത് പ്രശ്നമല്ല. നികുതിപിരിവുകാരൻ എന്ന നിലയിലുള്ള അദ്ദേഹത്തിന്റെ ഓഫീസ് കാരണം ലെവിയെ ഒരു പൊതു പാപിയായും അഴിമതിക്കാരനായും കണക്കാക്കുന്നു. ശിഷ്യരുടെ സമൂഹത്തിന്റെ ഭാഗമാകാൻ, പ്രധാനം കർത്താവിന്റെ വചനം ശ്രവിക്കുകയും അത് പ്രാവർത്തികമാക്കുകയും ചെയ്യുക എന്നതാണ്. മത്തായി-ലേവിക്ക്, ആദ്യത്തെ നാല് ശിഷ്യന്മാരെ സംബന്ധിച്ചിടത്തോളം, "എന്നെ അനുഗമിക്കൂ!" എന്ന ഒന്ന് മാത്രം ശ്രദ്ധിച്ചാൽ മതിയായിരുന്നു. യേശുവിനും ശിഷ്യന്മാർക്കും ബഹുമാനാർത്ഥം ലേവി സംഘടിപ്പിക്കുന്ന ഉച്ചഭക്ഷണം വിവരിച്ചുകൊണ്ട് സുവിശേഷകൻ തുടരുന്നു. എന്നിരുന്നാലും, അവൻ തന്റെ സുഹൃത്തുക്കളെ ക്ഷണിക്കുന്നു, അവർ തന്നെപ്പോലെ നികുതിപിരിവുകാരും അതിനാൽ പാപികളുമാണ്. അക്കാലത്തെ പൊതുജനാഭിപ്രായത്തിന്, ഒരു മേശ പങ്കിടുക എന്നതിനർത്ഥം അശുദ്ധി പങ്കിടുക എന്നാണ്. ഇവിടെയാണ് യേശുവിനെതിരെയുള്ള ശക്തമായ ആരോപണങ്ങൾ ആരംഭിക്കുന്നത്.എന്നാൽ കരുണയില്ലാത്ത നിയമപരമായ മാനസികാവസ്ഥയുടെ കാഠിന്യം ഉടനടി പ്രത്യക്ഷപ്പെടുന്നു. യേശുവിന്റെ ആശയം വളരെ വ്യത്യസ്തമാണ്: "ഞാൻ നീതിമാന്മാരെ അല്ല, പാപികളെ വിളിക്കാൻ വന്നിരിക്കുന്നു." നമുക്കും രക്ഷിക്കപ്പെടാനുള്ള സാഹചര്യം ശരിയല്ല എന്ന തോന്നലിലാണ്, എന്നാൽ കർത്താവിന്റെ സഹായം ആവശ്യമാണ്.

Jizọs na ndị mmehie na-erikọ ihe

Oziọma (Mk 2:13-17)

N'oge ahu, Jisus pua ọzọ n'ofè oké osimiri; ìgwè madu ahu nile we biakute Ya, O we nēzí ha ihe. Ka ọ na-agafe, ọ hụrụ Livaị nwa Alfiọs ka ọ nọ ọdụ n’ụlọ a na-atụ ụtụ, wee sị ya: “Soro m.” O biliri soro ya. Mgbe Jizọs nọ na-eri nri n'ụlọ ya, ọtụtụ ndị ọnaụtụ na ndị mmehie ha na Jizọs na ndị na-eso ụzọ ya nọdụrụ ala na-eri ihe; n'ezie e nwere ọtụtụ ndị so ya. Mgbe ahụ, ndị odeakwụkwọ nke òtù ndị Farisii, hụrụ ka ọ na-eri ihe na ndị mmehie na ndị ọnaụtụ, wee sị ndị na-eso ụzọ ya: "Gịnị mere ọ na-eri na-aṅụ n'etiti ndị ọnaụtụ na ndị mmehie?" Mgbe Jizọs nụrụ nke a, Jizọs sịrị ha: “Ọ bụghị ndị ahụ́ ike chọrọ dọkịta, kama ọ dị ndị ọrịa mkpa; Abịaraghị m ịkpọ ndị ezi omume, kama ọ bụ ndị mmehie.”

Nkọwa nke Oziọma nke Monsignor Vincenzo Paglia

Jizọs nọgidere na-eje ije n’ikpere mmiri nke Oké Osimiri Galili. Ọ bụ ebe a na-enwe nzukọ. Ka ọ na-aga, ọ hụrụ Livaị, bụ́ onye ọnaụtụ, ka ọ nọ ọdụ n’ụlọ ahịa na-anakọta ụtụ n’aha ndị Rom bi na ya. Ozugbo Jizọs hụrụ ya, ọ kpọrọ ya. Oku ahụ mekwara ya ahụ́. Livaị biliri, hapụ ihe niile wee malite iso ya. Ezinụlọ nta ahụ ka na-amụbakwa n'ọnụ ọgụgụ. Nna ya ukwu enweghị mmasị na mmalite ma ọ bụ ọnọdụ ndị na-akpọ ka ha soro ya. N'ezie, ịbụ akụkụ nke obodo ndị na-eso ụzọ ọ nweghị ihe mgbochi ọ bụla; ọ baghị uru ka anyị dị, ụdị akụkọ ihe mere eme ma ọ bụ ụdị agwa anyị nwere. A na-ewerekwa Livaị dị ka onye mmehie n’ihu ọha, onye rụrụ arụ n’ihi ọrụ ya dị ka onye ọnaụtụ. Iji bụrụ akụkụ nke ndị na-eso ụzọ, ihe dị mkpa bụ ige ntị n'okwu Onyenwe anyị na itinye ya n'ọrụ. Maka Matiu-Levi, dị ka ndị na-eso ụzọ anọ mbụ, o zuru ezu ige ntị nanị otu: "Soro m!". Onye nkwusa ahụ gara n’ihu site n’ịkọwa nri ehihie nke Livaị haziri iji sọpụrụ Jizọs na ndị na-eso ụzọ ya. Otú ọ dị, ọ kpọrọ ndị enyi ya, bụ́ ndị bụkwa ndị ọnaụtụ dị ka ya na ndị mmehie. Maka echiche ọha na eze nke oge ahụ, ịkekọrịta tebụl pụtakwara ịkekọrịta adịghị ọcha. N'ebe a ka ebubo ahụ siri ike megide Jizọs malitere. Echiche Jizọs dị nnọọ iche: "Abịaghị m ịkpọ ndị ezi omume, kama ọ bụ ndị mmehie." Ọnọdụ ahụ, maka anyị onwe anyị kwa, ka a ga-azọpụta anyị dabere na enweghị mmetụta dị mma kama na mkpa nke enyemaka nke Onye-nwe.