Vangelo (Mt 10,17-22) - In quel tempo, Gesù disse ai suoi apostoli: «Guardatevi dagli uomini, perché vi consegneranno ai tribunali e vi flagelleranno nelle loro sinagoghe; e sarete condotti davanti a governatori e re per causa mia, per dare testimonianza a loro e ai pagani. Ma, quando vi consegneranno, non preoccupatevi di come o di che cosa direte, perché vi sarà dato in quell’ora ciò che dovrete dire: infatti non siete voi a parlare, ma è lo Spirito del Padre vostro che parla in voi. Il fratello farà morire il fratello e il padre il figlio, e i figli si alzeranno ad accusare i genitori e li uccideranno. Sarete odiati da tutti a causa del mio nome. Ma chi avrà perseverato fino alla fine sarà salvato».

Il commento al Vangelo a cura di Monsignor Vincenzo Paglia

Il giorno dopo il Natale la liturgia fa memoria del martirio di santo Stefano, il primo martire. La Chiesa considera il suo martirio il primo frutto dell’amore del Padre che ha inviato il suo Figlio sulla terra per salvarci. La memoria dei martiri ci aiuta a riflettere sui frutti dell’incarnazione del Figlio di Dio: portare gli uomini nel cielo dell’amore e far rinascere tutti nel cielo di Dio, che è un cielo di pace e di fraternità. Il Vangelo di questo giorno ci ricorda l’affermazione di Gesù ai Dodici: «Vi mando come pecore in mezzo a lupi». I discepoli, al sentire queste parole del maestro, si preoccuparono. Ma Gesù li rassicurò, dicendo che sarebbe stato per sempre con loro tutti i giorni. Stefano è stato il primo dei testimoni, il primo a dare la vita per il Vangelo, a imitazione del maestro. Condiscepolo di Paolo alla scuola di Gamaliele, Stefano aveva aderito alla predicazione degli Apostoli ed era stato poi scelto tra i sette diaconi per il servizio della carità soprattutto alle vedove. Gli Atti degli Apostoli narrano che era «pieno di grazia e di potenza, faceva grandi prodigi e segni tra il popolo». Non poteva far tacere il Vangelo che aveva ricevuto e che gli aveva cambiato per primo la vita. Non si arrese quando le opposizioni e la violenza si abbatterono su di lui. Forte della fede, Stefano continuò a testimoniare il Vangelo, sino all’effusione del sangue. Sull’esempio di Gesù, mentre veniva lapidato, chiese a Dio di accogliere il suo spirito e di perdonare i suoi persecutori. Divenuto il primo martire della storia cristiana, Stefano guida il corteo di tutti coloro che, in ogni luogo e in ogni tempo, hanno testimoniato e continuano a testimoniare il Vangelo fino al sacrificio estremo della vita. Tutti costoro hanno contemplato «i cieli aperti e il Figlio dell’uomo che sta alla destra di Dio». Stanno oggi nel cielo e vedono Dio «faccia a faccia» e ci confermano che senza “eroicità” non è possibile essere discepoli di Gesù.

The persecution of the disciples

Gospel (Mt 10,17-22)

At that time, Jesus said to his apostles: «Beware of men, because they will hand you over to the courts and scourge you in their synagogues; and you will be brought before governors and kings for my sake, to bear witness to them and to the pagans. But when they hand you over, do not worry about how or what you will say, because in that hour what you must say will be given to you: in fact it is not you who speak, but it is the Spirit of your Father who speaks in you. Brother will kill brother and father will kill son, and children will rise up and accuse their parents and kill them. You will be hated by everyone because of my name. But whoever perseveres to the end will be saved."

The commentary on the Gospel by Monsignor Vincenzo Paglia

The day after Christmas the liturgy commemorates the martyrdom of Saint Stephen, the first martyr. The Church considers his martyrdom the first fruit of the love of the Father who sent his Son to earth to save us. The memory of the martyrs helps us reflect on the fruits of the incarnation of the Son of God: bringing men into the sky of love and making everyone reborn in the sky of God, which is a sky of peace and brotherhood. The Gospel of this day reminds us of Jesus' statement to the Twelve: "I send you out like sheep in the midst of wolves". The disciples, hearing these words of the master, became worried. But Jesus reassured them, saying that he would be with them forever and always. Stephen was the first of the witnesses, the first to give his life for the Gospel, in imitation of the master. Paul's fellow disciple at the school of Gamaliel, Stephen had joined the preaching of the Apostles and was then chosen among the seven deacons for the service of charity, especially to widows. The Acts of the Apostles narrate that he was "full of grace and power, he performed great wonders and signs among the people". He could not silence the Gospel that he had received and which had first changed his life. He didn't give up when opposition and violence fell on him. Strengthened by his faith, Stephen continued to bear witness to the Gospel, until he shed his blood. Following the example of Jesus, while he was being stoned, he asked God to welcome his spirit and to forgive his persecutors. Having become the first martyr in Christian history, Stephen leads the procession of all those who, in every place and in every time, have witnessed and continue to bear witness to the Gospel up to the extreme sacrifice of their lives. All of these contemplated "the heavens opened and the Son of Man who is at the right hand of God". They are in heaven today and see God "face to face" and confirm to us that without "heroism" it is not possible to be disciples of Jesus.

La persecución de los discípulos

Evangelio (Mt 10,17-22)

En aquel tiempo, Jesús dijo a sus apóstoles: «Cuidado con los hombres, porque os entregarán a los tribunales y os azotarán en sus sinagogas; y seréis llevados ante gobernadores y reyes por mi causa, para dar testimonio a ellos y a los paganos. Pero cuando os entreguen, no os preocupéis de cómo o qué diréis, porque en aquella hora se os dará lo que debéis decir: en verdad no sois vosotros los que habláis, sino que es el Espíritu de vuestro Padre el que habla en ti. El hermano matará al hermano y el padre matará al hijo, y los hijos se levantarán y acusarán a sus padres y los matarán. Serás odiado por todos por mi nombre. Pero el que persevere hasta el fin, será salvo."

El comentario al Evangelio de monseñor Vincenzo Paglia

El día después de Navidad la liturgia conmemora el martirio de san Esteban, el primer mártir. La Iglesia considera su martirio como primicia del amor del Padre que envió a su Hijo a la tierra para salvarnos. La memoria de los mártires nos ayuda a reflexionar sobre los frutos de la encarnación del Hijo de Dios: llevar a los hombres al cielo del amor y hacer renacer a todos en el cielo de Dios, que es un cielo de paz y de fraternidad. El evangelio de este día nos recuerda la afirmación de Jesús a los Doce: "Os envío como ovejas en medio de lobos". Los discípulos, al oír estas palabras del maestro, se preocuparon. Pero Jesús los tranquilizó diciéndoles que estaría con ellos por los siglos de los siglos. Esteban fue el primero de los testigos, el primero en dar su vida por el Evangelio, a imitación del maestro. Esteban, condiscípulo de Pablo en la escuela de Gamaliel, se había unido a la predicación de los Apóstoles y luego fue elegido entre los siete diáconos para el servicio de la caridad, especialmente hacia las viudas. Los Hechos de los Apóstoles narran que él estaba "lleno de gracia y de poder, hacía grandes prodigios y señales entre el pueblo". No pudo silenciar el Evangelio que había recibido y que primero cambió su vida. No se rindió cuando la oposición y la violencia cayeron sobre él. Fortalecido por su fe, Esteban continuó dando testimonio del Evangelio, hasta derramar su sangre. Siguiendo el ejemplo de Jesús, mientras era apedreado, pidió a Dios que acogiera su espíritu y perdonara a sus perseguidores. Convertido en el primer mártir de la historia cristiana, Esteban encabeza la procesión de todos aquellos que, en todo lugar y en todo tiempo, han testimoniado y siguen dando testimonio del Evangelio hasta el sacrificio extremo de su vida. Todos ellos contemplaban "los cielos abiertos y al Hijo del Hombre que está a la diestra de Dios". Están hoy en el cielo y ven a Dios "cara a cara" y nos confirman que sin "heroísmo" no es posible ser discípulos de Jesús.

La persécution des disciples

Évangile (Mt 10,17-22)

A cette époque, Jésus dit à ses apôtres : « Méfiez-vous des hommes, car ils vous livreront aux tribunaux et vous fouetteront dans leurs synagogues ; et vous serez amenés devant les gouverneurs et les rois à cause de moi, pour témoigner à eux et aux païens. Mais quand ils vous livreront, ne vous inquiétez pas de comment ni de ce que vous direz, car à cette heure-là, ce que vous devez dire vous sera donné : en effet, ce n'est pas vous qui parlez, mais c'est l'Esprit de votre Père qui parle en toi. Le frère tuera son frère et son père tuera son fils, et les enfants se lèveront, accuseront leurs parents et les tueront. Tu seras détesté par tout le monde à cause de mon nom. Mais celui qui persévérera jusqu’au bout sera sauvé. »

Le commentaire de l'Évangile de Mgr Vincenzo Paglia

Le lendemain de Noël, la liturgie commémore le martyre de saint Etienne, le premier martyr. L'Église considère son martyre comme le premier fruit de l'amour du Père qui a envoyé son Fils sur terre pour nous sauver. La mémoire des martyrs nous aide à réfléchir sur les fruits de l'incarnation du Fils de Dieu : amener les hommes au ciel de l'amour et faire renaître chacun dans le ciel de Dieu, qui est un ciel de paix et de fraternité. L'Évangile de ce jour nous rappelle la déclaration de Jésus aux Douze : « Je vous envoie comme des brebis au milieu des loups ». Les disciples, entendant ces paroles du maître, furent inquiets. Mais Jésus les rassura en leur disant qu’il serait avec eux pour toujours. Étienne fut le premier des témoins, le premier à donner sa vie pour l'Évangile, à l'imitation du maître. Condisciple de Paul à l'école de Gamaliel, Etienne avait rejoint la prédication des Apôtres et fut alors choisi parmi les sept diacres pour le service de la charité, notamment envers les veuves. Les Actes des Apôtres racontent qu'il était « plein de grâce et de puissance, il accomplissait de grands prodiges et de grands signes parmi le peuple ». Il ne pouvait pas faire taire l'Évangile qu'il avait reçu et qui avait changé sa vie. Il n'a pas abandonné lorsque l'opposition et la violence se sont abattues sur lui. Fortifié par sa foi, Etienne continue à témoigner de l’Évangile, jusqu’à verser son sang. A l'instar de Jésus, alors qu'il était lapidé, il demanda à Dieu d'accueillir son esprit et de pardonner à ses persécuteurs. Devenu le premier martyr de l'histoire chrétienne, Etienne mène le cortège de tous ceux qui, en tout lieu et à tout moment, ont été témoins et continuent de témoigner de l'Évangile jusqu'au sacrifice extrême de leur vie. Tous contemplaient « les cieux ouverts et le Fils de l'homme qui est à la droite de Dieu ». Ils sont aujourd'hui au ciel et voient Dieu « face à face » et nous confirment que sans « héroïsme », il n'est pas possible d'être disciples de Jésus.

A perseguição dos discípulos

Evangelho (Mt 10,17-22)

Naquele tempo, Jesus disse aos seus apóstolos: «Cuidado com os homens, porque eles vos entregarão aos tribunais e vos açoitarão nas suas sinagogas; e por minha causa sereis levados perante governadores e reis, para dares testemunho a eles e aos pagãos. Mas quando te entregarem, não te preocupes com como ou o que dirás, porque naquela hora te será dado o que deves dizer: na verdade não sois vós quem fala, mas é o Espírito de vosso Pai quem fala em você. O irmão matará o irmão e o pai matará o filho, e os filhos se levantarão e acusarão os pais e os matarão. Você será odiado por todos por causa do meu nome. Mas quem perseverar até o fim será salvo”.

O comentário ao Evangelho de Monsenhor Vincenzo Paglia

No dia seguinte ao Natal, a liturgia comemora o martírio de Santo Estêvão, o primeiro mártir. A Igreja considera o seu martírio como primícias do amor do Pai que enviou o seu Filho à terra para nos salvar. A memória dos mártires ajuda-nos a refletir sobre os frutos da encarnação do Filho de Deus: levar os homens ao céu do amor e fazer com que todos renasçam no céu de Deus, que é um céu de paz e de fraternidade. O Evangelho deste dia recorda-nos a afirmação de Jesus aos Doze: «Eu vos envio como ovelhas no meio de lobos». Os discípulos, ao ouvirem estas palavras do mestre, ficaram preocupados. Mas Jesus os tranquilizou, dizendo que estaria com eles para todo o sempre. Estêvão foi a primeira das testemunhas, o primeiro a dar a vida pelo Evangelho, à imitação do mestre. Discípulo de Paulo na escola de Gamaliel, Estêvão juntou-se à pregação dos Apóstolos e foi depois escolhido entre os sete diáconos para o serviço da caridade, especialmente às viúvas. Os Atos dos Apóstolos narram que ele era “cheio de graça e de poder, realizava grandes prodígios e sinais entre o povo”. Ele não podia silenciar o Evangelho que recebeu e que primeiro mudou a sua vida. Ele não desistiu quando a oposição e a violência caíram sobre ele. Fortalecido pela sua fé, Estêvão continuou a dar testemunho do Evangelho, até derramar o seu sangue. Seguindo o exemplo de Jesus, enquanto era apedrejado, pediu a Deus que acolhesse o seu espírito e perdoasse os seus perseguidores. Tendo-se tornado o primeiro mártir da história cristã, Estêvão lidera a procissão de todos aqueles que, em todos os lugares e em todos os tempos, testemunharam e continuam a testemunhar o Evangelho até ao extremo sacrifício da sua vida. Todos estes contemplavam “os céus abertos e o Filho do Homem que está à direita de Deus”. Eles estão hoje no céu e vêem Deus “face a face” e nos confirmam que sem “heroísmo” não é possível ser discípulos de Jesus.

對門徒的迫害

福音（太10,17-22）

那時，耶穌對他的使徒們說：「你們要當心人，因為他們會把你們交給法庭，並在他們的會堂裡鞭打你們； 你們要為我的緣故，被帶到諸侯和君王面前，向他們和異教徒作見證。 但當他們把你交出來時，不要擔心你會怎麼說或說什麼，因為在那一刻，你會得到你必須說的話：事實上，不是你在說話，而是你天父的靈在說話。誰在你裡面說話。 兄弟會殺兄弟，父親會殺兒子，孩子們會起來控告父母並殺死他們。 你會因為我的名字而被所有人憎恨。 但誰能堅持到底，誰就能得救。”

文森佐·帕格利亞主教對福音的評論

聖誕節後的第二天，禮拜儀式紀念第一位殉道者聖史蒂芬的殉難。 教會認為祂的殉道是天父之愛的第一個果實，天父派遣祂的兒子來到地球上拯救我們。 殉道者的記憶幫助我們反思神子道成肉身的果實：將人類帶入愛的天空，使每個人都在神的天空中重生，這是一個和平與兄弟情誼的天空。 今天的福音讓我們想起耶穌對十二使徒所說的話：「我差你們出去，如同羊進入狼群」。 弟子們聽了師父的話，頓時憂心忡忡。 但耶穌向他們保證，祂會永遠與他們同在。 司提反是第一個見證人，也是第一位效法大師為福音獻出生命的人。 司提反是保羅在迦瑪列學校的同門弟子，他加入了使徒的傳道工作，後來被選為七位執事之一，從事慈善事業，特別是為寡婦服務。 《使徒行傳》記載他「充滿恩寵、能力，在民間行了大奇事和神蹟」。 他無法讓他所接受的、首先改變了他的生活的福音安靜下來。 當反對和暴力降臨到他身上時，他並沒有放棄。 司提反因信仰而堅強，繼續為福音作見證，直到流血為止。 效法耶穌的榜樣，當他被石頭砸死時，他請求上帝歡迎他的靈魂並寬恕迫害他的人。 司提反成為基督教歷史上第一位殉道者，他帶領所有在任何地方、任何時間見證並繼續見證福音的人們，直至犧牲生命。 這一切都默想「天開了，人子在神的右邊」。 他們今天在天堂“面對面”見到上帝，並向我們證實，沒有“英雄主義”，就不可能成為耶穌的門徒。

Преследование учеников

Евангелие (Мф 10,17-22)

В то время Иисус сказал своим апостолам: «Берегитесь людей, потому что они предадут вас судам и будут бичевать вас в своих синагогах; и тебя приведут за меня к правителям и царям, чтобы свидетельствовать им и язычникам. А когда будут предавать тебя, не беспокойся о том, как или что скажешь, ибо в тот час будет дано тебе то, что должно сказать: ведь не ты говоришь, но Дух Отца твоего говорит в тебе. Брат убьет брата, и отец убьет сына, и дети восстанут, обвинят своих родителей и убьют их. Тебя все будут ненавидеть из-за моего имени. Но тот, кто выстоит до конца, будет спасен».

Комментарий к Евангелию монсеньора Винченцо Палья

На следующий день после Рождества совершается литургия в память мученической кончины святого первомученика Стефана. Церковь считает его мученичество первым плодом любви Отца, пославшего Сына Своего на землю, чтобы спасти нас. Память о мучениках помогает нам задуматься о плодах воплощения Сына Божия: вознесении людей на небо любви и возрождении каждого на небе Божием, которое есть небо мира и братства. Евангелие наших дней напоминает нам слова Иисуса Двенадцати: «Я посылаю вас, как овец среди волков». Ученики, услышав эти слова мастера, забеспокоились. Но Иисус успокоил их, сказав, что он будет с ними во веки веков. Стефан был первым из свидетелей, первым, кто отдал свою жизнь за Евангелие, подражая учителю. Стефан, соученик Павла в школе Гамалиила, присоединился к проповеди апостолов и затем был избран среди семи дьяконов для служения милосердия, особенно вдовам. В Деяниях Апостолов повествуется, что он был «полон благодати и силы, творил великие чудеса и знамения среди людей». Он не мог заставить замолчать Евангелие, которое он получил и которое первым изменило его жизнь. Он не сдался, когда на него обрушилось сопротивление и насилие. Укрепленный своей верой, Стефан продолжал свидетельствовать о Евангелии, пока не пролил свою кровь. Следуя примеру Иисуса, когда его побивали камнями, он просил Бога приветствовать его дух и простить его преследователей. Став первым мучеником в христианской истории, Стефан возглавляет шествие всех тех, кто на всяком месте и во всякое время свидетельствовал и продолжает свидетельствовать о Евангелии вплоть до крайней жертвы своей жизни. Все они созерцали «небеса отверзлись и Сына Человеческого, Который одесную Бога». Они сегодня находятся на небесах и видят Бога «лицом к лицу» и подтверждают нам, что без «героизма» невозможно быть учениками Иисуса.

弟子たちの迫害

福音（マタ 10,17-22）

その時、イエスは使徒たちにこう言われました。「人々に気をつけなさい。彼らはあなたたちを法廷に引き渡し、会堂で鞭打ちます。 そしてあなたがたは、わたしのために総督や王たちの前に連れて行かれ、彼らと異教徒たちに証しをすることになるだろう。 しかし、彼らがあなたを引き渡したら、あなたがどのように、何を言うかについて心配しないでください。なぜなら、その時間に、あなたが言わなければならないことがあなたに与えられるからです。実際、話すのはあなたではなく、あなたの父の御霊です。あなたの中で語りかけます。 兄は兄を殺し、父親は息子を殺し、子供たちは立ち上がって両親を告発し、殺すだろう。 私の名前のせいで、あなたは皆から嫌われるでしょう。 しかし、最後まで耐え忍ぶ者は救われます。」

ヴィンチェンツォ・パーリア修道士による福音書の解説

クリスマスの翌日、最初の殉教者である聖ステパノの殉教を記念する典礼が行われます。 教会は彼の殉教を、私たちを救うために御子を地上に遣わされた御父の愛の最初の成果であると考えています。 殉教者たちの記憶は、神の御子の受肉の成果、つまり人々を愛の空に導き、平和と兄弟愛の空である神の空にすべての人を生まれ変わらせるという成果を考えるのに役立ちます。 この日の福音書は、イエスが十二使徒に語られた「狼の中に羊のように送り出す」という言葉を思い出させます。 弟子たちは師のこの言葉を聞いて心配しました。 しかしイエスは、いつまでもいつまでも彼らと一緒にいると言って彼らを安心させました。 ステパノは最初の証人であり、師に倣って福音のために命を捧げた最初の者でした。 ガマリエルの学校でのパウロの仲間の弟子であるステファノは、使徒たちの説教に参加し、その後、特に未亡人に対する慈善活動を行う7人の執事の中に選ばれました。 使徒言行録には、彼は「恵みと力に満ち、人々の間に偉大な不思議としるしを行った」と記されています。 彼は、自分が受け取った、そして彼の人生を最初に変えた福音を沈黙させることができませんでした。 反対や暴力にさらされても彼は諦めなかった。 信仰によって強められたステファノは、血を流すまで福音を証し続けました。 イエスの例に倣い、石打ちにされている間、イエスは自分の霊を歓迎し、迫害者たちを赦してくださるよう神に願いました。 キリスト教史上初の殉教者となったステファノは、あらゆる場所、あらゆる時代で、自らの命を犠牲にしてまで福音を証しし、証しし続けたすべての人々の行列を先導します。 これらはすべて、「天が開き、神の右にいる人の子」を観想しました。 彼らは今日天国にいて、神を「顔と顔とを合わせて」見て、「英雄的行為」がなければイエスの弟子になることは不可能であることを私たちに確認しています。

제자들의 박해

복음(마태 10,17-22)

그때 예수께서는 사도들에게 이렇게 말씀하셨습니다. “사람들을 조심하십시오. 그들이 여러분을 법정에 넘겨주고 그들의 회당에서 채찍질할 것입니다. 그리고 너희는 나 때문에 총독들과 임금들 앞에 끌려가서 그들과 이방인들에게 증언하게 될 것이다. 너희를 넘겨줄 때에 어떻게 또는 무엇을 말할까 염려하지 말라 그 때에 너희가 할 말을 주시리니 말하는 이는 너희가 아니요 오직 너희 아버지의 영이시니라 당신 안에서 말해요. 형제가 형제를 죽이고 아버지가 아들을 죽이고, 자식들이 일어나 자기 부모를 고발하여 죽일 것이다. 내 이름 때문에 너희는 모든 사람에게 미움을 받을 것이다. 그러나 끝까지 견디는 사람은 구원을 얻을 것이다."

빈첸초 팔리아 몬시뇰의 복음 주석

성탄절 다음 날 전례는 첫 번째 순교자인 성 스테파노의 순교를 기념합니다. 교회는 그의 순교를 우리를 구원하기 위해 당신 아들을 이 땅에 보내신 아버지의 사랑의 첫 열매로 여깁니다. 순교자들에 대한 기억은 우리가 하느님 아들의 강생의 열매를 묵상하는 데 도움이 됩니다. 곧 인간을 사랑의 하늘로 데려가시고 모든 사람을 평화와 형제애의 하늘인 하느님의 하늘에 다시 태어나게 하시는 것입니다. 오늘 복음은 예수님께서 열두 사도에게 하신 말씀을 상기시켜 줍니다. “나는 양을 이리 가운데로 보냄과 같으니라.” 제자들은 스승의 이 말씀을 듣고 걱정이 되었습니다. 그러나 예수께서는 자신이 영원무궁토록 그들과 함께 있을 것이라고 말씀하시면서 그들을 안심시키셨습니다. 스데반은 스승을 본받아 복음을 위해 목숨을 바친 최초의 증인이었습니다. 가말리엘 학교에서 바울의 동료 제자였던 스데반은 사도들의 설교에 동참했으며 그 후 자선 사업, 특히 과부들에게 봉사하는 일곱 집사 가운데서 선택되었습니다. 사도행전은 그가 “은혜와 능력이 충만하여 큰 기사와 표징을 백성 가운데 행하셨다”고 말합니다. 그는 자신이 받아들인 복음과 그의 삶을 처음으로 변화시킨 복음을 침묵시킬 수 없었습니다. 그는 반대와 폭력이 그에게 닥쳐도 포기하지 않았습니다. 믿음으로 강건해진 스데반은 피를 흘릴 때까지 계속해서 복음을 증거했습니다. 예수님의 본을 따라 돌에 맞아 죽으면서도 그는 하느님께 자신의 영을 받아들이고 박해자들을 용서해 달라고 간구했습니다. 그리스도교 역사상 최초의 순교자가 된 스데반은 모든 장소와 모든 시간에서 목숨을 바쳐 극도의 희생을 치르기까지 복음을 증언하고 계속해서 증언하는 모든 이들의 행렬을 이끌고 있습니다. 이 모든 것들은 “하늘이 열리고 인자가 하나님 우편에 계신 것”을 묵상했습니다. 그들은 오늘날 천국에 있으며 하나님을 “대면”하며 “영웅주의” 없이는 예수님의 제자가 될 수 없다는 것을 우리에게 확증해 줍니다.

اضطهاد التلاميذ

الإنجيل (متى 10، 17 – 22)

في ذلك الوقت قال يسوع لرسله: «احترزوا من الناس لأنهم سيسلمونكم إلى المحاكم ويجلدونكم في مجامعهم. وتساقون أمام الولاة والملوك من أجلي لتشهدوا لهم وللأمم. ولكن متى أسلموكم، فلا تهتموا كيف أو ماذا تقولون، لأنه في تلك الساعة تعطى لكم ما يجب أن تقولوه: في الحقيقة لستم أنتم من يتكلم، بل روح أبيكم الذي يتحدث فيك. سيقتل الأخ أخاه والأب سيقتل ابنه، وسيقوم الأطفال ويتهمون والديهم ويقتلونهم. سوف يكرهك الجميع بسبب اسمي. ولكن من يصبر إلى النهاية فهذا يخلص".

التعليق على الإنجيل بقلم المونسنيور فينسينزو باجليا

في اليوم التالي لعيد الميلاد، تُحيي القداس ذكرى استشهاد القديس إسطفانوس أول الشهداء. وتعتبر الكنيسة استشهاده باكورة محبة الآب الذي أرسل ابنه إلى الأرض ليخلصنا. إن ذكرى الشهداء تساعدنا على التفكير بثمار تجسد ابن الله: جلب الإنسان إلى سماء المحبة وجعل الجميع يولدون من جديد في سماء الله، التي هي سماء السلام والأخوة. يذكرنا إنجيل هذا اليوم بقول يسوع للاثني عشر: "ها أنا أرسلكم مثل الغنم في وسط الذئاب". عندما سمع التلاميذ كلمات المعلم هذه، أصبحوا قلقين. لكن يسوع طمأنهم قائلاً إنه سيكون معهم إلى الأبد وإلى الأبد. كان استفانوس أول الشهود، وأول من بذل حياته من أجل الإنجيل، اقتداءً بالسيد. وكان استفانوس، تلميذ بولس في مدرسة غمالائيل، قد انضم إلى الكرازة بالرسل، ثم اختير من بين الشمامسة السبعة لخدمة المحبة، وخاصة للأرامل. ويروي سفر أعمال الرسل أنه "كان مملوءًا نعمة وقدرة، وكان يصنع عجائب وآيات عظيمة في الشعب". لم يستطع أن يسكت الإنجيل الذي تلقاه والذي غيّر حياته أولاً. لم يستسلم عندما وقعت عليه المعارضة والعنف. وواصل استفانوس، بقوة إيمانه، الشهادة للإنجيل حتى سفك دمه. على غرار يسوع، عندما كان يُرجم، طلب من الله أن يرحب بروحه ويغفر لمضطهديه. بعد أن أصبح استفانوس أول شهيد في التاريخ المسيحي، يقود موكب جميع الذين شهدوا وما زالوا يشهدون للإنجيل في كل مكان وفي كل زمان، حتى التضحية القصوى بحياتهم. كل هؤلاء يتأملون "انفتحت السماوات وابن الإنسان الذي هو عن يمين الله". إنهم اليوم في السماء ويرون الله "وجهًا لوجه" ويؤكدون لنا أنه بدون "البطولة" لا يمكن أن نكون تلاميذ ليسوع.

शिष्यों पर अत्याचार

सुसमाचार (माउंट 10,17-22)

उस समय, यीशु ने अपने प्रेरितों से कहा: “मनुष्यों से सावधान रहो, क्योंकि वे तुम्हें न्यायालयों के हाथ सौंप देंगे, और अपनी सभाओं में तुम्हें कोड़े मारेंगे; और तुम मेरे कारण हाकिमों और राजाओं के साम्हने पहुंचाए जाओगे, कि उन पर और अन्यजातियोंपर गवाही दो। परन्तु जब वे तुम्हें पकड़वाएँगे, तो इसकी चिन्ता न करना कि तुम कैसे या क्या कहोगे, क्योंकि उस घड़ी तुम्हें बता दिया जाएगा कि तुम्हें क्या कहना है: वास्तव में बोलनेवाले तुम नहीं, परन्तु तुम्हारे पिता का आत्मा है। आप में बोलता है. भाई भाई को और पिता पुत्र को मार डालेगा, और बच्चे उठकर अपने माता-पिता पर दोष लगाएँगे और उन्हें मार डालेंगे। मेरे नाम के कारण सब लोग तुमसे घृणा करेंगे। परन्तु जो अन्त तक दृढ़ रहेगा, वह उद्धार पाएगा।”

मोनसिग्नोर विन्सेन्ज़ो पगलिया द्वारा सुसमाचार पर टिप्पणी

क्रिसमस के अगले दिन धार्मिक अनुष्ठान में पहले शहीद सेंट स्टीफ़न की शहादत का स्मरण किया जाता है। चर्च उनकी शहादत को उस पिता के प्यार का पहला फल मानता है जिसने हमें बचाने के लिए अपने बेटे को धरती पर भेजा। शहीदों की स्मृति हमें ईश्वर के पुत्र के अवतार के फल को प्रतिबिंबित करने में मदद करती है: लोगों को प्रेम के आकाश में लाना और सभी को ईश्वर के आकाश में पुनर्जन्म देना, जो शांति और भाईचारे का आकाश है। इस दिन का सुसमाचार हमें यीशु के बारहवें कथन की याद दिलाता है: "मैं तुम्हें भेड़ों की तरह भेड़ियों के बीच में भेजता हूं"। गुरु की ये बातें सुनकर शिष्य चिंतित हो गए। परन्तु यीशु ने उन्हें यह कहकर आश्वस्त किया कि वह सर्वदा और सर्वदा उनके साथ रहेगा। स्टीफन गवाहों में से पहले थे, गुरु की नकल में सुसमाचार के लिए अपना जीवन देने वाले पहले व्यक्ति थे। गमलीएल के स्कूल में पॉल के साथी शिष्य, स्टीफन प्रेरितों के प्रचार में शामिल हो गए थे और फिर दान की सेवा के लिए, विशेष रूप से विधवाओं के लिए सात डीकनों में से चुने गए थे। प्रेरितों के कार्य बताते हैं कि वह "अनुग्रह और शक्ति से भरपूर था, उसने लोगों के बीच महान चमत्कार और संकेत दिखाए"। वह उस सुसमाचार को चुप नहीं करा सका जो उसे प्राप्त हुआ था और जिसने सबसे पहले उसके जीवन को बदल दिया था। जब उन पर विरोध और हिंसा की मार पड़ी तो उन्होंने हार नहीं मानी। अपने विश्वास से मजबूत होकर, स्टीफन सुसमाचार का गवाह तब तक बना रहा, जब तक उसने अपना खून नहीं बहाया। यीशु के उदाहरण का अनुसरण करते हुए, जब उस पर पथराव किया जा रहा था, तो उसने परमेश्वर से उसकी आत्मा का स्वागत करने और अपने उत्पीड़कों को क्षमा करने के लिए कहा। ईसाई इतिहास में पहले शहीद बनने के बाद, स्टीफन उन सभी लोगों के जुलूस का नेतृत्व करते हैं, जिन्होंने हर जगह और हर समय, सुसमाचार को देखा है और अपने जीवन के चरम बलिदान तक गवाही देना जारी रखा है। इन सभी ने इस बात पर विचार किया कि "आकाश खुल गया और मनुष्य का पुत्र जो परमेश्वर के दाहिने हाथ पर है"। वे आज स्वर्ग में हैं और भगवान को "आमने-सामने" देखते हैं और हमें पुष्टि करते हैं कि "वीरता" के बिना यीशु के शिष्य बनना संभव नहीं है।

Prześladowanie uczniów

Ewangelia (Mt 10,17-22)

W tym czasie Jezus powiedział do swoich apostołów: «Strzeżcie się ludzi, bo będą was wydawać sądom i biczować w swoich synagogach; i z mego powodu będą was prowadzić przed namiestników i królów, abyście dawali świadectwo im i poganom. A gdy was wydadzą, nie martwcie się, jak i co powiecie, bo w tej godzinie będzie wam dane to, co macie powiedzieć; w rzeczywistości to nie wy mówicie, ale Duch waszego Ojca jest tym, który przemawia w Tobie. Brat zabije brata, a ojciec zabije syna, a dzieci powstaną i oskarżą swoich rodziców, i ich zabiją. Wszyscy będziecie znienawidzeni z powodu mojego imienia. Kto jednak wytrwa do końca, ten będzie zbawiony.”

Komentarz do Ewangelii autorstwa prałata Vincenzo Paglii

Dzień po Bożym Narodzeniu liturgia wspomina męczeństwo św. Szczepana, pierwszego męczennika. Kościół uważa jego męczeństwo za pierwszy owoc miłości Ojca, który posłał na ziemię swego Syna, aby nas zbawić. Pamięć o męczennikach pomaga nam zastanowić się nad owocami wcielenia Syna Bożego: wprowadzeniem ludzi do nieba miłości i odrodzeniem wszystkich w niebie Bożym, które jest niebem pokoju i braterstwa. Ewangelia tego dnia przypomina nam wypowiedź Jezusa skierowaną do Dwunastu: „Wysyłam was jak owce między wilki”. Uczniowie, słysząc te słowa mistrza, zaniepokoili się. Ale Jezus ich uspokoił, mówiąc, że będzie z nimi na wieki wieków. Szczepan był pierwszym ze świadków, pierwszym, który oddał życie za Ewangelię, naśladując Mistrza. Szczepan, uczeń Pawła w szkole Gamaliela, przyłączył się do głoszenia Apostołów i został wybrany spośród siedmiu diakonów do służby miłosierdzia, szczególnie na rzecz wdów. Dzieje Apostolskie podają, że był „pełen łaski i mocy, czynił wielkie cuda i znaki wśród ludu”. Nie mógł uciszyć Ewangelii, którą otrzymał i która jako pierwsza zmieniła jego życie. Nie poddawał się, gdy spadały na niego przeciwności i przemoc. Umocniony wiarą Szczepan nadal świadczył o Ewangelii, aż do przelania krwi. Idąc za przykładem Jezusa, gdy był kamienowany, prosił Boga, aby przyjął jego ducha i przebaczył jego prześladowcom. Stając się pierwszym męczennikiem w historii chrześcijaństwa, Szczepan prowadzi procesję wszystkich, którzy w każdym miejscu i czasie dawali świadectwo Ewangelii i nadal ją dają, aż do najwyższej ofiary z życia. Wszyscy oni kontemplowali „niebiosa otwarte i Syna Człowieczego, który jest po prawicy Boga”. Są dzisiaj w niebie i widzą Boga „twarzą w twarz” i potwierdzają nam, że bez „bohaterstwa” nie można być uczniami Jezusa.

সাহাবীদের উপর অত্যাচার

গসপেল (মাউন্ট 10,17-22)

সেই সময়ে, যীশু তাঁর প্রেরিতদের বলেছিলেন: “মানুষদের থেকে সাবধান, কারণ তারা তোমাদের আদালতে সোপর্দ করবে এবং তাদের সমাজগৃহে তোমাদের চাবুক মারবে; এবং আমার জন্য আপনাকে গভর্নর ও রাজাদের সামনে হাজির করা হবে, তাদের এবং পৌত্তলিকদের কাছে সাক্ষ্য দিতে। কিন্তু যখন তারা আপনাকে হস্তান্তর করবে, তখন আপনি কীভাবে বা কী বলবেন তা নিয়ে চিন্তা করবেন না, কারণ সেই সময়ে আপনাকে যা বলতে হবে তা আপনাকে দেওয়া হবে: আসলে আপনি কথা বলছেন না, কিন্তু আপনার পিতার আত্মা। তোমার মধ্যে কথা বলে। ভাই ভাইকে মারবে আর বাবা ছেলেকে মারবে, আর ছেলেমেয়েরা উঠে বাবা-মাকে দোষারোপ করবে এবং হত্যা করবে। আমার নামের কারণে সবাই তোমাকে ঘৃণা করবে। কিন্তু যে শেষ পর্যন্ত অধ্যবসায় করবে সে রক্ষা পাবে।"

Monsignor Vincenzo Paglia দ্বারা গসপেল ভাষ্য

ক্রিসমাসের পরের দিন লিটার্জি প্রথম শহীদ সেন্ট স্টিফেনের শাহাদাতকে স্মরণ করে। চার্চ তার শাহাদাতকে পিতার ভালবাসার প্রথম ফল হিসাবে বিবেচনা করে যিনি আমাদের রক্ষা করার জন্য তার পুত্রকে পৃথিবীতে পাঠিয়েছিলেন। শহীদদের স্মৃতি আমাদের ঈশ্বরের পুত্রের অবতারের ফলগুলি প্রতিফলিত করতে সাহায্য করে: মানুষকে ভালবাসার আকাশে নিয়ে আসা এবং সবাইকে ঈশ্বরের আকাশে পুনর্জন্ম করা, যা শান্তি ও ভ্রাতৃত্বের আকাশ। এই দিনের গসপেল আমাদের মনে করিয়ে দেয় বারোজন যীশুর উক্তি: "আমি তোমাকে নেকড়েদের মধ্যে ভেড়ার মত পাঠাচ্ছি"। গুরুর এই কথা শুনে শিষ্যরা চিন্তিত হয়ে পড়লেন। কিন্তু যীশু তাদের আশ্বস্ত করে বলেছিলেন যে তিনি চিরকাল এবং সর্বদা তাদের সাথে থাকবেন। স্টিফেন ছিলেন সাক্ষীদের মধ্যে প্রথম, যিনি প্রথম সুসমাচারের জন্য তাঁর জীবন দিয়েছেন, মাস্টারের অনুকরণে। গামালিয়েলের স্কুলে পলের সহকর্মী শিষ্য, স্টিফেন প্রেরিতদের প্রচারে যোগ দিয়েছিলেন এবং তারপরে দাতব্য সেবার জন্য বিশেষ করে বিধবাদের জন্য সাতজন ডিকনের মধ্যে নির্বাচিত হন। প্রেরিতদের আইন বর্ণনা করে যে তিনি "অনুগ্রহ ও শক্তিতে পূর্ণ ছিলেন, তিনি লোকেদের মধ্যে মহান আশ্চর্য ও চিহ্ন প্রদর্শন করেছিলেন"। তিনি সুসমাচারকে চুপ করতে পারেননি যেটি তিনি পেয়েছিলেন এবং যা প্রথম তার জীবন পরিবর্তন করেছিল। বিরোধিতা ও সহিংসতা তার উপর পড়লে তিনি হাল ছাড়েননি। তার বিশ্বাসের দ্বারা শক্তিশালী হয়ে, স্টিফেন সুসমাচারের সাক্ষ্য দিতে থাকেন, যতক্ষণ না তিনি তার রক্তপাত করেন। যীশুর উদাহরণ অনুসরণ করে, যখন তাকে পাথর ছুড়ে মারা হচ্ছিল, তখন তিনি ঈশ্বরকে তার আত্মাকে স্বাগত জানাতে এবং তার নিপীড়কদের ক্ষমা করতে বলেছিলেন। খ্রিস্টান ইতিহাসে প্রথম শহীদ হওয়ার পর, স্টিফেন সেই সমস্ত লোকদের মিছিলের নেতৃত্ব দেন যারা, প্রতিটি জায়গায় এবং প্রতিটি সময়ে, তাদের জীবনের চরম আত্মত্যাগ পর্যন্ত গসপেলের সাক্ষ্য দিয়েছেন এবং চালিয়ে যাচ্ছেন। এই সকলেই "আকাশ উন্মুক্ত হয়েছে এবং মানবপুত্র যিনি ঈশ্বরের ডানদিকে আছেন" নিয়ে চিন্তা করেছেন। তারা আজ স্বর্গে আছেন এবং ঈশ্বরকে "মুখোমুখি" দেখেন এবং আমাদের নিশ্চিত করেন যে "বীরত্ব" ছাড়া যীশুর শিষ্য হওয়া সম্ভব নয়।

Ang pag-uusig sa mga alagad

Ebanghelyo (Mt 10,17-22)

Noong panahong iyon, sinabi ni Jesus sa kanyang mga apostol: «Mag-ingat sa mga tao, dahil ibibigay nila kayo sa mga hukuman at hahagupitin kayo sa kanilang mga sinagoga; at kayo ay dadalhin sa harap ng mga gobernador at mga hari dahil sa akin, upang magpatotoo sa kanila at sa mga pagano. Datapuwa't kapag kayo'y ibigay na nila, huwag kayong mag-alala kung paano o kung ano ang inyong sasabihin, sapagkat sa oras na iyon ay ibibigay sa inyo ang dapat ninyong sabihin: sa katunayan, hindi kayo ang nagsasalita, kundi ang Espiritu ng inyong Ama ang siyang nagsasalita. nagsasalita sa iyo. Papatayin ng kapatid ang kapatid at papatayin ng ama ang anak, at magsisibangon ang mga anak at isusumbong ang kanilang mga magulang at papatayin sila. Kapopootan ka ng lahat dahil sa pangalan ko. Ngunit ang sinumang magtitiis hanggang wakas ay maliligtas."

Ang komentaryo sa Ebanghelyo ni Monsignor Vincenzo Paglia

Ang araw pagkatapos ng Pasko ang liturhiya ay ginugunita ang pagkamartir ni San Esteban, ang unang martir. Itinuturing ng Simbahan ang kanyang pagkamartir bilang unang bunga ng pag-ibig ng Ama na nagpadala ng kanyang Anak sa lupa upang iligtas tayo. Ang alaala ng mga martir ay tumutulong sa atin na pagnilayan ang mga bunga ng pagkakatawang-tao ng Anak ng Diyos: ang pagdadala sa mga tao sa langit ng pag-ibig at paggawa ng lahat na muling isilang sa kalangitan ng Diyos, na isang kalangitan ng kapayapaan at pagkakapatiran. Ang Ebanghelyo sa araw na ito ay nagpapaalala sa atin ng sinabi ni Hesus sa Labindalawa: "Isinusugo ko kayo na parang mga tupa sa gitna ng mga lobo". Ang mga alagad, nang marinig ang mga salitang ito ng guro, ay nag-alala. Ngunit tiniyak ni Jesus sa kanila, na sinasabi na siya ay makakasama nila magpakailanman at magpakailanman. Si Esteban ang una sa mga saksi, ang unang nag-alay ng kanyang buhay para sa Ebanghelyo, bilang pagtulad sa guro. Ang kapwa disipulo ni Paul sa paaralan ni Gamaliel, si Esteban ay sumama sa pangangaral ng mga Apostol at pagkatapos ay napili sa pitong diakono para sa paglilingkod sa pag-ibig sa kapwa, lalo na sa mga balo. Ang Mga Gawa ng mga Apostol ay nagsasalaysay na siya ay "puspos ng biyaya at kapangyarihan, gumawa siya ng mga dakilang kababalaghan at mga tanda sa gitna ng mga tao". Hindi niya mapatahimik ang Ebanghelyo na kanyang natanggap na unang nagpabago sa kanyang buhay. Hindi siya sumuko nang bumagsak sa kanya ang pagsalungat at karahasan. Pinalakas ng kanyang pananampalataya, si Esteban ay patuloy na nagpatotoo sa Ebanghelyo, hanggang sa ibuhos niya ang kanyang dugo. Sa pagsunod sa halimbawa ni Jesus, habang siya ay binabato, hiniling niya sa Diyos na tanggapin ang kanyang espiritu at patawarin ang kanyang mga umuusig. Dahil naging unang martir sa kasaysayan ng Kristiyano, pinangunahan ni Esteban ang prusisyon ng lahat ng mga, sa bawat lugar at sa bawat panahon, ay nakasaksi at patuloy na nagpapatotoo sa Ebanghelyo hanggang sa matinding pagsasakripisyo ng kanilang buhay. Lahat ng mga ito ay nag-isip "ang langit ay nabuksan at ang Anak ng Tao na nasa kanan ng Diyos". Nasa langit sila ngayon at nakikita nila ang Diyos "harapan" at pinatunayan sa atin na kung walang "kabayanihan" ay hindi posible na maging mga alagad ni Hesus.

Переслідування учнів

Євангеліє (Мт 10,17-22)

У той час Ісус сказав своїм апостолам: «Стережіться людей, бо вони віддадуть вас на суди і бичуватимуть у своїх синагогах. і приведуть вас до правителів і царів заради мене, щоб свідчити їм і язичникам. Коли ж видадуть вас, не турбуйтеся про те, як і що говорите, бо того часу дасться вам те, що маєте сказати: бо не ви говорите, а Дух Отця вашого. говорить в тобі. Брат уб'є брата, а батько вб'є сина, а діти повстануть, звинуватить батьків і вб'ють їх. За ім'я моє всі вас ненавидітимуть. Але хто витерпить до кінця, той спасеться».

Коментар до Євангелія монсеньйора Вінченцо Палія

Наступного дня після Різдва літургія згадує мученицьку смерть святого першомученика Стефана. Церква вважає його мученицьку смерть першим плодом любові Отця, який послав Свого Сина на землю, щоб спасти нас. Пам’ять про мучеників допомагає нам розмірковувати над плодами втілення Сина Божого: приведення людей у ​​небо любові та відродження кожного в небі Божому, яке є небом миру та братерства. Євангеліє цього дня нагадує нам слова Ісуса до Дванадцятьох: «Я посилаю вас, як овець між вовків». Учні, почувши ці слова вчителя, занепокоїлися. Але Ісус заспокоїв їх, сказавши, що буде з ними вічно і завжди. Стефан був першим зі свідків, першим, хто віддав своє життя за Євангеліє, наслідуючи вчителя. Співучень Павла в школі Гамаліїла, Степан приєднався до проповідування апостолів, а потім був обраний серед семи дияконів для служіння милосердям, особливо вдовам. У Діяннях Апостолів розповідається, що він був «повний благодаті та сили, творив великі чуда та знамення серед людей». Він не міг замовкнути Євангеліє, яке отримав і яке першим змінило його життя. Він не здався, коли на нього впала опозиція та насильство. Зміцнений своєю вірою, Степан продовжував свідчити про Євангеліє, поки не пролив свою кров. Наслідуючи приклад Ісуса, коли його побивали камінням, він просив Бога прийняти його дух і простити його переслідувачам. Ставши першим мучеником в християнській історії, Стефан очолює процесію всіх тих, хто в будь-якому місці і в будь-який час був свідком і продовжує свідчити Євангеліє аж до надзвичайної жертви свого життя. Усі вони споглядали «небеса відкриті та Сина Людського, що праворуч Бога». Вони сьогодні на небі і бачать Бога «обличчям до обличчя» і підтверджують нам, що без «героїзму» неможливо бути учнями Ісуса.

Ο διωγμός των μαθητών

Ευαγγέλιο (Ματ 10,17-22)

Εκείνη την ώρα, ο Ιησούς είπε στους αποστόλους του: «Προσέχετε τους ανθρώπους, γιατί θα σας παραδώσουν στα δικαστήρια και θα σας μαστιγώσουν στις συναγωγές τους. και θα σε οδηγήσουν ενώπιον κυβερνητών και βασιλιάδων για χάρη μου, για να δώσεις μαρτυρία σε αυτούς και στους ειδωλολάτρες. Όταν όμως σας παραδώσουν, μην ανησυχείτε για το πώς ή τι θα πείτε, γιατί εκείνη την ώρα θα σας δοθεί αυτό που πρέπει να πείτε: στην πραγματικότητα δεν είστε εσείς που μιλάτε, αλλά το Πνεύμα του Πατέρα σας μιλάει μέσα σου. Ο αδερφός θα σκοτώσει τον αδελφό και ο πατέρας θα σκοτώσει τον γιο, και τα παιδιά θα σηκωθούν και θα κατηγορήσουν τους γονείς τους και θα τους σκοτώσουν. Θα σε μισήσουν όλοι εξαιτίας του ονόματός μου. Όποιος όμως επιμείνει μέχρι τέλους θα σωθεί».

Ο σχολιασμός του Ευαγγελίου από τον Μονσινιόρ Vincenzo Paglia

Την επομένη των Χριστουγέννων η λειτουργία τιμά τη μνήμη του μαρτυρίου του Αγίου Στεφάνου, του πρωτομάρτυρα. Η Εκκλησία θεωρεί το μαρτύριό του τον πρώτο καρπό της αγάπης του Πατέρα που έστειλε τον Υιό του στη γη για να μας σώσει. Η μνήμη των μαρτύρων μας βοηθά να αναλογιστούμε τους καρπούς της ενσάρκωσης του Υιού του Θεού: φέρνοντας τους ανθρώπους στον ουρανό της αγάπης και κάνοντας τους πάντες να ξαναγεννηθούν στον ουρανό του Θεού, που είναι ένας ουρανός ειρήνης και αδελφοσύνης. Το Ευαγγέλιο αυτής της ημέρας μας θυμίζει τη δήλωση του Ιησού προς τους Δώδεκα: «Σας στέλνω σαν πρόβατα ανάμεσα σε λύκους». Οι μαθητές, ακούγοντας αυτά τα λόγια του δασκάλου, ανησύχησαν. Αλλά ο Ιησούς τους καθησύχασε, λέγοντας ότι θα είναι μαζί τους για πάντα και πάντα. Ο Στέφανος ήταν ο πρώτος από τους μάρτυρες, ο πρώτος που έδωσε τη ζωή του για το Ευαγγέλιο, κατά μίμηση του κυρίου. Ο συμμαθητής του Παύλου στη σχολή του Γαμαλιήλ, ο Στέφανος είχε συμμετάσχει στο κήρυγμα των Αποστόλων και στη συνέχεια επιλέχθηκε μεταξύ των επτά διακόνων για την υπηρεσία της φιλανθρωπίας, ειδικά στις χήρες. Οι Πράξεις των Αποστόλων διηγούνται ότι ήταν «γεμάτος χάρη και δύναμη, έκανε μεγάλα θαύματα και σημεία στους ανθρώπους». Δεν μπορούσε να σωπάσει το Ευαγγέλιο που είχε λάβει και που του είχε αλλάξει πρώτα τη ζωή. Δεν το έβαλε κάτω όταν έπεσε πάνω του η αντίθεση και η βία. Ενισχυμένος από την πίστη του, ο Στέφανος συνέχισε να δίνει μαρτυρία για το Ευαγγέλιο, μέχρι που έχυσε το αίμα του. Ακολουθώντας το παράδειγμα του Ιησού, ενώ τον λιθοβολούσαν, ζήτησε από τον Θεό να καλωσορίσει το πνεύμα του και να συγχωρήσει τους διώκτες του. Έχοντας γίνει ο πρώτος μάρτυρας στη χριστιανική ιστορία, ο Στέφανος ηγείται της πομπής όλων εκείνων που, σε κάθε τόπο και σε κάθε εποχή, έχουν γίνει μάρτυρες και συνεχίζουν να μαρτυρούν το Ευαγγέλιο μέχρι την ακραία θυσία της ζωής τους. Όλοι αυτοί συλλογίζονταν «οι ουρανοί άνοιξαν και ο Υιός του Ανθρώπου που είναι στα δεξιά του Θεού». Βρίσκονται στον παράδεισο σήμερα και βλέπουν τον Θεό «πρόσωπο με πρόσωπο» και μας επιβεβαιώνουν ότι χωρίς «ηρωισμό» δεν είναι δυνατόν να είμαστε μαθητές του Ιησού.

Mateso ya wanafunzi

Injili (Mt 10,17-22)

Wakati huo, Yesu aliwaambia mitume wake hivi: “Jihadharini na watu, kwa sababu watawatia ninyi mahakamani na kuwapiga mijeledi katika masinagogi yao; nanyi mtapelekwa mbele ya magavana na wafalme kwa ajili yangu, ili kuwashuhudia wao na washirikina. Lakini watakapowatia mkononi, msiwe na wasiwasi juu ya jinsi mtakavyosema au jinsi mtakavyosema, kwa maana katika saa hiyo mtapewa kile mtakachosema. huongea ndani yako. Ndugu ataua ndugu na baba atamuua mwanawe, na watoto watainuka na kuwashtaki wazazi wao na kuwaua. Mtachukiwa na watu wote kwa sababu ya jina langu. Lakini atakayevumilia mpaka mwisho ndiye atakayeokoka."

Ufafanuzi juu ya Injili na Monsinyo Vincenzo Paglia

Siku baada ya Krismasi liturujia inaadhimisha kifo cha kishahidi cha Mtakatifu Stefano, shahidi wa kwanza. Kanisa linachukulia kifo chake kama tunda la kwanza la upendo wa Baba aliyemtuma Mwanawe duniani ili kutuokoa. Kumbukumbu ya mashahidi hutusaidia kutafakari juu ya matunda ya umwilisho wa Mwana wa Mungu: kuleta watu katika anga ya upendo na kufanya kila mtu kuzaliwa upya katika anga ya Mungu, ambayo ni anga ya amani na udugu. Injili ya siku hii inatukumbusha kauli ya Yesu kwa wale Kumi na Wawili: “Nawatuma kama kondoo kati ya mbwa-mwitu”. Wanafunzi waliposikia maneno hayo ya yule bwana, wakaingiwa na wasiwasi. Lakini Yesu akawahakikishia, akisema kwamba atakuwa pamoja nao milele na milele. Stefano alikuwa wa kwanza wa mashahidi, wa kwanza kutoa maisha yake kwa ajili ya Injili, kwa kumwiga bwana. Mwanafunzi mwenzake Paulo katika shule ya Gamalieli, Stefano alikuwa amejiunga na mahubiri ya Mitume na kisha akachaguliwa kati ya mashemasi saba kwa ajili ya huduma ya upendo, hasa kwa wajane. Matendo ya Mitume yanasimulia kwamba “alikuwa amejaa neema na uwezo, akafanya maajabu na ishara kuu kati ya watu”. Hakuweza kunyamazisha Injili ambayo alikuwa ameipokea na ambayo ilibadilisha maisha yake kwanza. Hakukata tamaa upinzani na vurugu zilipomwangukia. Akiwa ameimarishwa na imani yake, Stefano aliendelea kushuhudia Injili, hadi alipomwaga damu yake. Kwa kufuata mfano wa Yesu, alipokuwa akipigwa mawe, alimwomba Mungu aikaribishe roho yake na kuwasamehe watesi wake. Baada ya kuwa mfia imani wa kwanza katika historia ya Ukristo, Stefano anaongoza maandamano ya wale wote ambao, kila mahali na kila wakati, wameshuhudia na wanaendelea kushuhudia Injili hadi kujisadaka kwa kiasi kikubwa cha maisha yao. Wote hao walitafakari “mbingu zikafunguka na Mwana wa Adamu aliye upande wa mkono wa kuume wa Mungu”. Wako mbinguni leo na wanamwona Mungu “uso kwa uso” na kututhibitishia kwamba bila “ushujaa” haiwezekani kuwa wanafunzi wa Yesu.

Sự bách hại các môn đệ

Tin Mừng (Mt 10,17-22)

Khi đó, Chúa Giêsu đã nói với các tông đồ: “Hãy coi chừng người ta, vì họ sẽ nộp các con cho tòa án và đánh đòn các con trong hội đường của họ; vì cớ ta, các ngươi sẽ bị điệu ra trước mặt các quan quyền và vua chúa để làm chứng cho họ và cho dân ngoại. Nhưng khi người ta nộp các con, thì các con đừng lo phải nói thế nào hay nói gì, vì vào giờ đó những gì các con phải nói sẽ được trao cho các con: thực ra, không phải các con nói, nhưng chính Thánh Thần của Cha các con mới là Đấng nói. nói trong bạn. Anh sẽ giết anh, cha sẽ giết con, và con cái sẽ đứng lên tố cáo cha mẹ và giết họ. Bạn sẽ bị mọi người ghét bỏ vì tên của tôi. Nhưng ai kiên trì đến cùng sẽ được cứu.”

Chú giải Tin Mừng của Đức ông Vincenzo Paglia

Một ngày sau Lễ Giáng Sinh, phụng vụ tưởng niệm cuộc tử đạo của Thánh Stêphanô, vị tử đạo đầu tiên. Giáo Hội coi cuộc tử đạo của Người là hoa trái đầu mùa tình yêu của Chúa Cha, Đấng đã sai Con của Người đến trần gian để cứu chúng ta. Việc tưởng nhớ các vị tử đạo giúp chúng ta suy ngẫm về hoa trái của sự nhập thể của Con Thiên Chúa: đưa con người vào bầu trời tình yêu và làm cho mọi người được tái sinh trong bầu trời của Thiên Chúa, bầu trời hòa bình và tình huynh đệ. Tin Mừng hôm nay nhắc nhở chúng ta về lời Chúa Giêsu nói với Nhóm Mười Hai: “Thầy sai anh em như chiên đi vào giữa bầy sói”. Các đệ tử nghe lời này của sư phụ liền lo lắng. Nhưng Chúa Giê-su trấn an họ và nói rằng ngài sẽ ở bên họ mãi mãi. Thánh Stêphanô là nhân chứng đầu tiên, người đầu tiên hiến mạng sống mình cho Tin Mừng, noi gương Thầy. Là bạn học của Thánh Phaolô tại trường Gamaliel, Stêphanô đã tham gia công việc rao giảng của các Tông đồ và sau đó được chọn trong số bảy phó tế để phục vụ bác ái, đặc biệt là các góa phụ. Sách Công vụ Tông đồ thuật lại rằng ông là người "đầy ân sủng và quyền năng, ông đã thực hiện những phép lạ và dấu lạ lớn lao giữa dân chúng". Anh không thể im lặng trước Tin Mừng mà anh đã nhận được và Tin Mừng đã thay đổi cuộc đời anh lần đầu tiên. Anh ấy đã không bỏ cuộc khi sự chống đối và bạo lực đổ xuống anh ấy. Được đức tin củng cố, Thánh Stêphanô tiếp tục làm chứng cho Tin Mừng cho đến khi đổ máu. Theo gương Chúa Giêsu, trong khi bị ném đá, ông đã cầu xin Thiên Chúa đón nhận tinh thần của ông và tha thứ cho những kẻ bắt bớ ông. Trở thành vị tử đạo đầu tiên trong lịch sử Kitô giáo, Thánh Stêphanô dẫn đầu cuộc rước của tất cả những người, ở mọi nơi và mọi thời, đã làm chứng và tiếp tục làm chứng cho Tin Mừng cho đến sự hy sinh tột độ của mạng sống. Tất cả những điều này đã chiêm ngắm “các tầng trời mở ra và Con Người ngự bên hữu Thiên Chúa”. Hôm nay họ ở trên thiên đàng và nhìn thấy Thiên Chúa “mặt đối mặt” và xác nhận với chúng ta rằng nếu không có “chủ nghĩa anh hùng” thì không thể trở thành môn đệ của Chúa Giêsu.

ശിഷ്യന്മാരുടെ പീഡനം

സുവിശേഷം (മത്തായി 10,17-22)

ആ സമയത്ത്, യേശു തന്റെ അപ്പോസ്തലന്മാരോട് പറഞ്ഞു: "മനുഷ്യരെ സൂക്ഷിക്കുക, കാരണം അവർ നിങ്ങളെ കോടതിയിൽ ഏൽപ്പിക്കും, അവരുടെ സിനഗോഗുകളിൽ ചമ്മട്ടികൊണ്ട് അടിക്കും; അവർക്കും വിജാതീയർക്കും സാക്ഷ്യം വഹിക്കാൻ നിങ്ങളെ എന്റെ നിമിത്തം ഗവർണർമാരുടെയും രാജാക്കന്മാരുടെയും മുമ്പാകെ കൊണ്ടുവരും. എന്നാൽ അവർ നിങ്ങളെ ഏല്പിക്കുമ്പോൾ, എങ്ങനെ അല്ലെങ്കിൽ എന്ത് പറയും എന്നതിനെക്കുറിച്ച് വിഷമിക്കേണ്ട, കാരണം ആ നാഴികയിൽ നിങ്ങൾ പറയേണ്ടത് നിങ്ങൾക്ക് ലഭിക്കും: വാസ്തവത്തിൽ സംസാരിക്കുന്നത് നിങ്ങളല്ല, നിങ്ങളുടെ പിതാവിന്റെ ആത്മാവാണ്. നിന്നിൽ സംസാരിക്കുന്നു. സഹോദരൻ സഹോദരനെയും അച്ഛൻ മകനെയും കൊല്ലും, മക്കൾ എഴുന്നേറ്റ് മാതാപിതാക്കളെ കുറ്റപ്പെടുത്തി അവരെ കൊല്ലും. എന്റെ പേര് നിമിത്തം നിങ്ങൾ എല്ലാവരാലും വെറുക്കപ്പെടും. എന്നാൽ അവസാനം വരെ സഹിച്ചുനിൽക്കുന്നവൻ രക്ഷിക്കപ്പെടും."

മോൺസിഞ്ഞോർ വിൻസെൻസോ പഗ്ലിയയുടെ സുവിശേഷത്തെക്കുറിച്ചുള്ള വ്യാഖ്യാനം

ക്രിസ്തുമസിന്റെ പിറ്റേന്ന്, ആദ്യത്തെ രക്തസാക്ഷിയായ വിശുദ്ധ സ്റ്റീഫന്റെ രക്തസാക്ഷിത്വത്തെ അനുസ്മരിപ്പിക്കുന്ന ആരാധനക്രമം. നമ്മെ രക്ഷിക്കാൻ തന്റെ പുത്രനെ ഭൂമിയിലേക്കയച്ച പിതാവിന്റെ സ്നേഹത്തിന്റെ ആദ്യഫലമായാണ് അദ്ദേഹത്തിന്റെ രക്തസാക്ഷിത്വത്തെ സഭ കണക്കാക്കുന്നത്. രക്തസാക്ഷികളുടെ സ്മരണ ദൈവപുത്രന്റെ അവതാരത്തിന്റെ ഫലങ്ങളെക്കുറിച്ച് പ്രതിഫലിപ്പിക്കാൻ നമ്മെ സഹായിക്കുന്നു: മനുഷ്യരെ സ്നേഹത്തിന്റെ ആകാശത്തിലേക്ക് കൊണ്ടുവരികയും സമാധാനത്തിന്റെയും സാഹോദര്യത്തിന്റെയും ആകാശമായ ദൈവത്തിന്റെ ആകാശത്ത് എല്ലാവരേയും പുനർജനിക്കുകയും ചെയ്യുന്നു. ഈ ദിവസത്തെ സുവിശേഷം പന്ത്രണ്ടു പേരോട് യേശു പറഞ്ഞതിനെ ഓർമ്മിപ്പിക്കുന്നു: "ചെന്നായ്ക്കളുടെ നടുവിലേക്ക് ആടുകളെപ്പോലെ ഞാൻ നിങ്ങളെ അയയ്ക്കുന്നു". ഗുരുവിന്റെ ഈ വാക്കുകൾ കേട്ട ശിഷ്യന്മാർ ആശങ്കാകുലരായി. എന്നാൽ യേശു അവരെ ആശ്വസിപ്പിച്ചു, താൻ എന്നും എപ്പോഴും അവരോടുകൂടെ ഉണ്ടായിരിക്കുമെന്ന് പറഞ്ഞു. യജമാനനെ അനുകരിച്ച് സുവിശേഷത്തിനുവേണ്ടി ജീവൻ നൽകിയ ആദ്യത്തെ സാക്ഷി സ്റ്റീഫനായിരുന്നു. ഗമാലിയേലിന്റെ സ്‌കൂളിലെ പൗലോസിന്റെ സഹശിഷ്യനായിരുന്ന സ്റ്റീഫൻ അപ്പോസ്തലന്മാരുടെ പ്രസംഗത്തിൽ ഏർപ്പെട്ടിരുന്നു, തുടർന്ന് ചാരിറ്റി സേവനത്തിനായി, പ്രത്യേകിച്ച് വിധവകൾക്കുള്ള സേവനത്തിനായി ഏഴ് ഡീക്കൻമാരിൽ ഒരാളായി തിരഞ്ഞെടുക്കപ്പെട്ടു. അവൻ "കൃപയും ശക്തിയും നിറഞ്ഞവനായിരുന്നു, അവൻ ജനങ്ങളുടെ ഇടയിൽ വലിയ അത്ഭുതങ്ങളും അടയാളങ്ങളും ചെയ്തു" എന്ന് അപ്പോസ്തലന്മാരുടെ പ്രവൃത്തികൾ വിവരിക്കുന്നു. തനിക്ക് ലഭിച്ചതും തന്റെ ജീവിതത്തെ ആദ്യം മാറ്റിമറിച്ചതുമായ സുവിശേഷത്തെ നിശബ്ദമാക്കാൻ അദ്ദേഹത്തിന് കഴിഞ്ഞില്ല. എതിർപ്പും അക്രമവും തനിക്കുനേരെ വന്നപ്പോഴും അദ്ദേഹം വഴങ്ങിയില്ല. തന്റെ വിശ്വാസത്താൽ ശക്തിപ്രാപിച്ച സ്റ്റീഫൻ തന്റെ രക്തം ചൊരിയുന്നതുവരെ സുവിശേഷത്തിന് സാക്ഷ്യം വഹിച്ചു. യേശുവിന്റെ മാതൃക പിന്തുടർന്ന്, കല്ലെറിയപ്പെടുമ്പോൾ, തന്റെ ആത്മാവിനെ സ്വാഗതം ചെയ്യാനും തന്നെ പീഡിപ്പിക്കുന്നവരോട് ക്ഷമിക്കാനും അവൻ ദൈവത്തോട് അപേക്ഷിച്ചു. ക്രിസ്ത്യൻ ചരിത്രത്തിലെ ആദ്യത്തെ രക്തസാക്ഷിയായിത്തീർന്ന സ്റ്റീഫൻ, എല്ലാ സ്ഥലത്തും എല്ലാ സമയത്തും, തങ്ങളുടെ ജീവിതത്തിന്റെ ത്യാഗം വരെ സുവിശേഷത്തിന് സാക്ഷ്യം വഹിക്കുകയും സാക്ഷ്യം വഹിക്കുകയും ചെയ്ത എല്ലാവരുടെയും ഘോഷയാത്രയെ നയിക്കുന്നു. ഇവരെല്ലാം "ആകാശം തുറന്നു, ദൈവത്തിന്റെ വലത്തുഭാഗത്തുള്ള മനുഷ്യപുത്രൻ" എന്ന് ചിന്തിച്ചു. അവർ ഇന്ന് സ്വർഗത്തിലാണ്, ദൈവത്തെ "മുഖാമുഖം" കാണുകയും "വീരത്വം" കൂടാതെ യേശുവിന്റെ ശിഷ്യന്മാരാകാൻ കഴിയില്ലെന്ന് ഉറപ്പിക്കുകയും ചെയ്യുന്നു.

Mkpagbu nke ndị na-eso ụzọ

Oziọma (Mt 10:17-22)

N’oge ahụ, Jizọs gwara ndịozi ya, sị: “Lezienụ anya maka ndị mmadụ, n’ihi na ha ga-enyefe unu n’ụlọ ikpe ma tie unu ihe n’ụlọ nzukọ ha; + a ga-akpọtakwa unu n’ihu ndị ọchịchị na ndị eze n’ihi m, ịgbara ha na ndị na-ekpere arụsị àmà. Ma mb͕e ha gārara unu nye, unu echegbula onwe-unu otú unu gēsi ma-ọbu ihe unu gēkwu: n'ihi na n'oge hour ahu ka agēnye unu ihe unu nāgaghi ikwu: n'ezie ọ bughi unu onwe-unu nēkwu, kama ọ bu Mọ nke Nna-unu nēkwu okwu. na-ekwu n'ime gị. Nwanne ga-egbu nwanne, nna ga-egbukwa nwa nwoke, ụmụntakịrị ga-ebilikwa bo ndị mụrụ ha ebubo ma gbuo ha. Onye ọ bụla ga-akpọkwa unu asị n’ihi aha m. Ma onye ọ bụla nke na-anọgidesi ike ruo ọgwụgwụ, a ga-azọpụta ya.

Nkọwa nke Oziọma nke Monsignor Vincenzo Paglia

N’echi ya gachara ekeresimesi emume nsọ na-echeta ọnwụ nke Saint Stephen, onye mbụ nwụrụ n’ihi okwukwe. Ụka na-ewere ọnwụ ya n'ihi okwukwe ya dị ka mkpụrụ mbụ nke ịhụnanya Nna zitere Ọkpara ya n'ụwa ka ọ zọpụta anyị. Ncheta nke ndị nwụrụ n'ihi okwukwe na-enyere anyị aka ịtụgharị uche na mkpụrụ nke incarnation nke Ọkpara Chineke: na-eweta ndị mmadụ n'ime mbara igwe ịhụnanya na-eme ka onye ọ bụla a mụọ ọzọ na mbara igwe nke Chineke, nke bụ mbara igwe nke udo na ụmụnna. Oziọma nke ụbọchị taa na-echetara anyị okwu Jizọs gwara ndịozi iri na abụọ ahụ: “M na-ezipụ unu dị ka atụrụ n’etiti anụ ọhịa wolf”. Ndi nēso uzọ-Ya, mb͕e ha nuru okwu ndia nke onye-nwe-ayi, we nēcheb͕u. Ma Jizọs mesiri ha obi ike, na-ekwu na ya ga-anọnyere ha ruo mgbe ebighị ebi na mgbe niile. Stifen bụ onye mbụ n’ime ndị akaebe, onye mbụ nyere ndụ ya maka ozi-ọma, n’iṅomi onye-nwe. Onye na-eso ụzọ Pọl ibe ya n’ụlọ akwụkwọ Gameliel, Stivin abanyela n’ime nkwusa nke Ndịozi, e mesịakwa họpụta ya n’etiti ndị dikọn asaa ahụ maka ozi ọrụ ebere, karịsịa ndị inyom di ha nwụrụ. Ọrụ Ndịozi na-akọ na ọ “jupụtara n’amara na ike, o wee mee oké ihe ebube na ihe ịrịba ama n’etiti ndị mmadụ”. O nweghŽ ike imechi Ozi]ma nke ] nataworo nke b¹ nke b¹ b¹ nd ya. Ọ daghị mbà mgbe mmegide na ime ihe ike dakwasịrị ya. N’ịbụ onye okwukwe ya siri ike, Stivin gara n’ihu ịgba àmà banyere Oziọma ahụ, ruo mgbe ọ wụfuru ọbara ya. N’ịgbaso ihe nlereanya Jizọs, mgbe a na-atụ ya nkume, ọ rịọrọ Chineke ka ọ nabata mmụọ ya ma gbaghara ndị na-akpagbu ya. N’ịbụ onye ghọrọ onye mbụ nwụrụ n’ihi okwukwe n’akụkọ ihe mere eme nke Ndị Kraịst, Stifen na-edu ndị ahụ nile bụ́ ndị, n’ebe ọ bụla na n’oge ọ bụla, bụ́ ndị gbaworo ama ma nọgide na-agba àmà banyere Oziọma ahụ ruo n’oké ịchụ àjà nke ndụ ha. Ndị a niile tụgharịrị uche “eluigwe meghere na Ọkpara nke mmadụ nke nọ n’aka nri Chineke”. Ha nọ n’eluigwe taa na-ahụ Chineke “ihu na ihu” ma gosi anyị na e wezụga “dike” na ọ gaghị ekwe omume ịbụ ndị na-eso ụzọ Jizọs.