Vangelo (Mt 15,21-28) - In quel tempo, Gesù si ritirò verso la zona di Tiro e di Sidòne. Ed ecco una donna Cananea, che veniva da quella regione, si mise a gridare: «Pietà di me, Signore, figlio di Davide! Mia figlia è molto tormentata da un demonio». Ma egli non le rivolse neppure una parola. Allora i suoi discepoli gli si avvicinarono e lo implorarono: «Esaudiscila, perché ci viene dietro gridando!». Egli rispose: «Non sono stato mandato se non alle pecore perdute della casa d’Israele». Ma quella si avvicinò e si prostrò dinanzi a lui, dicendo: «Signore, aiutami!». Ed egli rispose: «Non è bene prendere il pane dei figli e gettarlo ai cagnolini». «È vero, Signore, —disse la donna— eppure i cagnolini mangiano le briciole che cadono dalla tavola dei loro padroni». Allora Gesù le replicò: «Donna, grande è la tua fede! Avvenga per te come desideri». E da quell’istante sua figlia fu guarita.
Il commento al Vangelo a cura di Monsignor Vincenzo Paglia
Gesù, scrive Matteo, dalla regione della Galilea «si ritirò» verso le parti di Tiro e di Sidone (l’attuale Libano), antiche città fenicie, marinare e mercantili, ricche e floride. Gesù si reca in questa regione probabilmente per riposarsi un poco e magari stare con i discepoli per ammaestrarli con più calma. Ma subito compare una donna «cananea». L’evangelista vuole sottolineare che si trovano fuori del territorio di Israele e che davanti a Gesù compare una donna che si credeva appartenere ai nemici del popolo eletto. I cananei erano infatti gli antichi abitanti di queste regioni che gli ebrei avevano sconfitto e allontanato. Forse non a caso la donna lo chiama «Figlio di Davide». Evidentemente la fama di Gesù aveva oltrepassato i confini nazionali. La donna vuole che quest’uomo buono guarisca la figlia «tormentata da un demonio». Gesù all’inizio appare indisponente, ma lei insiste. Questa donna pagana osa resistere a Gesù; anzi, ingaggia una lotta con lui. Si potrebbe dire che la sua fiducia in quel profeta è più grande della resistenza del profeta stesso. E per questo Gesù risponde, alla fine, con una espressione inconsueta nei Vangeli: questa è «grande fede», non «poca fede». Lo stesso elogio Gesù lo fa al centurione, e sono ambedue pagani. Ancora una volta il Vangelo ci propone l’essenzialità della fiducia in Dio, che libera dall’angoscia di confidare solo in sé stessi e negli uomini. La fede di questa donna convince Gesù a operare la guarigione. Scrive l’evangelista: «Allora Gesù le replicò: “Donna, grande è la tua fede! Avvenga per te come desideri”. E da quell’istante sua figlia fu guarita». Ad una fede come questa neppure Dio può resistere.
Healing of the Canaanite's daughter
Gospel (Mt 15,21-28)
At that time, Jesus retreated towards the area of Tire and Sidon. And behold, a Canaanite woman who came from that region began to cry out: «Have mercy on me, Lord, son of David! My daughter is very tormented by a demon." But he didn't even say a word to her. Then his disciples approached him and begged him: "Hear her, because she is coming after us shouting!". He replied: "I was sent only to the lost sheep of the house of Israel." But she approached him and she prostrated herself before him, saying: «Lord, help me!». And he replied: "It is not good to take the children's bread and throw it to the dogs." "It's true, Lord," said the woman, "and yet the dogs eat the crumbs that fall from their masters' table." Then Jesus replied to her: «Woman, great is your faith! Let it happen to you as you wish." And from that moment his daughter was healed.
The commentary on the Gospel by Monsignor Vincenzo Paglia
Jesus, writes Matthew, "withdrew" from the Galilee region towards the parts of Tire and Sidon (present-day Lebanon), ancient Phoenician, maritime and mercantile cities, rich and prosperous. Jesus goes to this region probably to rest a little and perhaps stay with his disciples to teach them more calmly. But a "Canaanite" woman immediately appears. The evangelist wants to underline that they are outside the territory of Israel and that a woman appears before Jesus who was believed to belong to the enemies of the chosen people. The Canaanites were in fact the ancient inhabitants of these regions that the Jews had defeated and driven away. Perhaps it is no coincidence that the woman calls him "Son of David". Evidently Jesus' fame had transcended national borders. The woman wants this good man to heal her daughter "tormented by a demon". Jesus appears unsympathetic at first, but she insists. This pagan woman dares to resist Jesus; rather, she engages in a fight with him. One could say that her trust in that prophet is greater than the resistance of the prophet himself. And for this reason Jesus responds, in the end, with an unusual expression in the Gospels: this is "great faith", not "little faith". Jesus gives the same praise to the centurion, and they are both pagans. Once again the Gospel offers us the essentiality of trust in God, which frees us from the anguish of trusting only in ourselves and in men. This woman's faith convinces Jesus to carry out the healing. The evangelist writes: «Then Jesus replied to her: “Woman, great is your faith! May it be done to you as you wish." And from that moment her daughter was healed." Not even God can resist a faith like this.
Curación de la hija del cananeo
Evangelio (Mt 15,21-28)
En aquel tiempo, Jesús se retiró hacia la zona de Tiro y Sidón. Y he aquí, una mujer cananea que venía de aquella región comenzó a gritar: «¡Ten piedad de mí, Señor, hijo de David! Mi hija está muy atormentada por un demonio." Pero él ni siquiera le dijo una palabra. Entonces sus discípulos se acercaron a él y le rogaron: "¡Escúchala, que viene detrás de nosotros gritando!". Él respondió: "Sólo fui enviado a las ovejas descarriadas de la casa de Israel". Pero ella se acercó y se postró ante él, diciendo: "¡Señor, ayúdame!". Y él respondió: "No es bueno tomar el pan de los hijos y echárselo a los perros". "Es verdad, Señor", dijo la mujer, "y sin embargo los perros comen las migajas que caen de la mesa de sus amos". Entonces Jesús le respondió: «¡Mujer, grande es tu fe! Deja que te suceda como desees." Y desde aquel momento su hija quedó sana.
El comentario al Evangelio de monseñor Vincenzo Paglia
Jesús, escribe Mateo, "se retiró" de la región de Galilea hacia las partes de Tiro y Sidón (actual Líbano), antiguas ciudades fenicias, marítimas y mercantiles, ricas y prósperas. Jesús va a esta región probablemente para descansar un poco y quizás quedarse con sus discípulos para enseñarles con más tranquilidad. Pero inmediatamente aparece una mujer "cananea". El evangelista quiere subrayar que se encuentran fuera del territorio de Israel y que se aparece ante Jesús una mujer que se creía perteneciente a los enemigos del pueblo elegido. Los cananeos eran, de hecho, los antiguos habitantes de estas regiones que los judíos habían derrotado y expulsado. Quizás no sea casualidad que la mujer lo llame "Hijo de David". Evidentemente la fama de Jesús había trascendido las fronteras nacionales. La mujer quiere que este buen hombre sane a su hija "atormentada por un demonio". Jesús parece poco comprensivo al principio, pero ella insiste. Esta mujer pagana se atreve a resistir a Jesús; más bien, se pelea con él. Se podría decir que su confianza en ese profeta es mayor que la resistencia del profeta mismo. Y por eso Jesús responde, al final, con una expresión insólita en los evangelios: esto es "gran fe", no "poca fe". Jesús le da la misma alabanza al centurión, y ambos son paganos. Una vez más el Evangelio nos ofrece la esencialidad de la confianza en Dios, que nos libera de la angustia de confiar sólo en nosotros mismos y en los hombres. La fe de esta mujer convence a Jesús de realizar la curación. El evangelista escribe: «Entonces Jesús le respondió: “¡Mujer, grande es tu fe! Deja que te suceda como desees." Y desde aquel momento su hija quedó sana”. Ni siquiera Dios puede resistirse a una fe como ésta.
Guérison de la fille du Cananéen
Évangile (Mt 15,21-28)
A cette époque, Jésus se retira vers la région de Tyr et de Sidon. Et voici, une Cananéenne venue de cette région se mit à crier : « Aie pitié de moi, Seigneur, fils de David ! Ma fille est très tourmentée par un démon." Mais il ne lui dit même pas un mot. Alors ses disciples s'approchèrent de lui et le supplièrent : « Écoutez-la, car elle vient après nous en criant ! ». Il répondit : « Je n'ai été envoyé qu'aux brebis perdues de la maison d'Israël. » Mais elle s'approcha et se prosterna devant lui en disant : "Seigneur, aide-moi !". Et il répondit : "Ce n'est pas bien de prendre le pain des enfants et de le jeter aux chiens." "C'est vrai, Seigneur," dit la femme, "et pourtant les chiens mangent les miettes qui tombent de la table de leurs maîtres." Alors Jésus lui répondit : « Femme, grande est ta foi ! Que cela vous arrive comme vous le souhaitez. » Et à partir de ce moment, sa fille fut guérie.
Le commentaire de l'Évangile de Mgr Vincenzo Paglia
Jésus, écrit Matthieu, « se retira » de la région de Galilée vers les régions de Tyr et de Sidon (Liban actuel), anciennes villes phéniciennes, maritimes et marchandes, riches et prospères. Jésus se rend dans cette région probablement pour se reposer un peu et peut-être rester avec ses disciples pour leur enseigner plus sereinement. Mais une femme « cananéenne » apparaît aussitôt. L'évangéliste veut souligner qu'ils se trouvent en dehors du territoire d'Israël et qu'une femme apparaît devant Jésus, que l'on croyait appartenir aux ennemis du peuple élu. Les Cananéens étaient en fait les anciens habitants de ces régions que les Juifs avaient vaincues et chassées. Ce n'est peut-être pas un hasard si la femme l'appelle « Fils de David ». De toute évidence, la renommée de Jésus avait transcendé les frontières nationales. La femme souhaite que cet homme bon guérisse sa fille « tourmentée par un démon ». Jésus semble antipathique au début, mais elle insiste. Cette femme païenne ose résister à Jésus ; il s'engage plutôt dans un combat avec lui. On pourrait dire que sa confiance en ce prophète est plus grande que la résistance du prophète lui-même. Et c'est pour cela que Jésus répond, à la fin, par une expression inhabituelle dans les Évangiles : il s'agit d'une « grande foi », et non d'une « petite foi ». Jésus fait la même louange au centurion, et ils sont tous deux païens. Une fois de plus, l'Évangile nous offre le caractère essentiel de la confiance en Dieu, qui nous libère de l'angoisse de ne faire confiance qu'à nous-mêmes et aux hommes. La foi de cette femme convainc Jésus d'opérer la guérison. L'évangéliste écrit : « Alors Jésus lui répondit : « Femme, grande est ta foi ! Que cela vous arrive comme vous le souhaitez. » Et à partir de ce moment, sa fille fut guérie. » Même Dieu ne peut résister à une telle foi.
Cura da filha do cananeu
Evangelho (Mt 15,21-28)
Naquele momento, Jesus recuou para a região de Tiro e Sidom. E eis que uma mulher cananeia que vinha daquela região começou a clamar: «Tem piedade de mim, Senhor, filho de David! Minha filha está muito atormentada por um demônio." Mas ele nem sequer disse uma palavra a ela. Então os seus discípulos aproximaram-se dele e suplicaram-lhe: “Ouve-a, porque ela vem atrás de nós gritando!”. Ele respondeu: “Fui enviado apenas às ovelhas perdidas da casa de Israel”. Mas ela se aproximou e prostrou-se diante dele, dizendo: “Senhor, ajuda-me!”. E ele respondeu: “Não é bom tirar o pão dos filhos e jogá-lo aos cachorrinhos”. “É verdade, Senhor”, disse a mulher, “e ainda assim os cachorrinhos comem as migalhas que caem da mesa dos seus donos”. Então Jesus lhe respondeu: «Mulher, grande é a tua fé! Deixe acontecer com você como você deseja." E a partir desse momento sua filha foi curada.
O comentário ao Evangelho de Monsenhor Vincenzo Paglia
Jesus, escreve Mateus, «retirou-se» da região da Galileia para as partes de Tiro e Sidom (actual Líbano), antigas cidades fenícias, marítimas e mercantis, ricas e prósperas. Jesus vai para esta região provavelmente para descansar um pouco e talvez ficar com seus discípulos para ensiná-los com mais tranquilidade. Mas uma mulher “cananeia” aparece imediatamente. O evangelista quer sublinhar que estão fora do território de Israel e que aparece diante de Jesus uma mulher que se acreditava pertencer aos inimigos do povo eleito. Os cananeus eram na verdade os antigos habitantes dessas regiões que os judeus derrotaram e expulsaram. Talvez não seja por acaso que a mulher o chama de “Filho de David”. Evidentemente a fama de Jesus transcendeu as fronteiras nacionais. A mulher quer que este bom homem cure a sua filha “atormentada por um demônio”. Jesus parece antipático a princípio, mas ela insiste. Esta mulher pagã ousa resistir a Jesus; em vez disso, ele se envolve em uma briga com ele. Poderíamos dizer que a sua confiança naquele profeta é maior do que a resistência do próprio profeta. E por isso Jesus responde, no final, com uma expressão incomum nos Evangelhos: isto é “grande fé”, não “pequena fé”. Jesus dá o mesmo louvor ao centurião, e ambos são pagãos. Mais uma vez o Evangelho oferece-nos a essencialidade da confiança em Deus, que nos liberta da angústia de confiar apenas em nós mesmos e nos homens. A fé desta mulher convence Jesus a realizar a cura. O evangelista escreve: «Então Jesus lhe respondeu: “Mulher, grande é a tua fé! Deixe acontecer com você como você deseja." E a partir daquele momento sua filha foi curada." Nem mesmo Deus pode resistir a uma fé como esta.
醫治迦南人的女兒
福音(太15,21-28)
當時,耶穌向推羅和西頓地區撤退。 看哪,一位來自該地區的迦南婦女開始呼喊:「主啊,大衛的子孫,可憐我吧! 我的女兒受到惡魔的折磨。” 但他甚至沒有對她說一句話。 然後他的門徒走近他並懇求他:「聽聽她的聲音,因為她正在追隨我們喊叫!」。 他回答說:“我只是被派到以色列家迷失的羊那裡去。” 但她走近他,俯伏在他面前,說:「主啊,幫幫我!」。 他回答說:“拿孩子們的麵包扔給狗是不好的。” “主啊,這是真的,”女人說,“但狗卻吃主人桌子上掉下來的麵包屑。” 耶穌回答她:「婦人,你的信心是偉大的! 讓它如你所願地發生在你身上。” 從那時起,她的女兒就痊癒了。
文森佐·帕格利亞主教對福音的評論
馬太寫道,耶穌從加利利地區「撤退」到提爾和西頓(今黎巴嫩)的部分地區,這些城市是古代腓尼基人的海上和商業城市,富裕而繁榮。 耶穌去這個地區可能是為了休息一下,也許是和祂的門徒在一起,更平靜地教導他們。 但一位「迦南」女子立即出現。 福音傳道者想強調,他們不在以色列領土之外,一個女人出現在耶穌面前,據信她屬於選民的敵人。 迦南人實際上是猶太人擊敗並趕走的這些地區的古代居民。 也許這個女人稱他為「大衛之子」並非巧合。 顯然,耶穌的名聲已經超越了國界。 女人希望這個好男人能夠醫治她「被惡魔折磨」的女兒。 耶穌一開始似乎沒有同情心,但她堅持要這樣做。 這個異教女人竟敢反抗耶穌; 相反,他與他打架。 有人可能會說,他對那位先知的信任大於先知本人的抵制。 為此,耶穌最終以福音書中不尋常的表述做出回應:這是“大信心”,而不是“小信心”。 耶穌也對百夫長給予同樣的讚美,而他們都是異教徒。 福音再次向我們提供了信靠上帝的必要性,這使我們擺脫了只信靠自己和人的痛苦。 這個女人的信心說服了耶穌來施行醫治。 這位福音傳道者寫道:「耶穌回答她:「女人,你的信心是偉大的! 讓它如你所願地發生在你身上。” 從那時起,她的女兒就痊癒了。” 即使是神也無法抗拒這樣的信仰。
Исцеление дочери Хананея
Евангелие (Мф 15,21-28)
В это время Иисус отступил в район Тира и Сидона. И вот, хананеянка, пришедшая из тех мест, начала кричать: «Помилуй меня, Господи, сын Давидов! Мою дочь очень мучает демон». Но он даже не сказал ей ни слова. Тогда его ученики подошли к нему и умоляли его: «Услышьте ее, ведь она идет за нами с криком!». Он ответил: «Я послан только к заблудшим овцам дома Израилева». Но она подошла и поклонилась ему, говоря: «Господи, помоги мне!». А он ответил: «Нехорошо брать у детей хлеб и бросать его собакам». «Это правда, Господи, — сказала женщина, — и все же собаки едят крохи, падающие со стола господ их». Тогда Иисус ответил ей: «Женщина, велика вера твоя! Пусть с тобой произойдет то, что ты пожелаешь». И с этого момента ее дочь исцелилась.
Комментарий к Евангелию монсеньора Винченцо Палья
Иисус, пишет Матфей, «ушёл» из Галилеи в район Тира и Сидона (современный Ливан), древних финикийских, морских и торговых городов, богатых и процветающих. Иисус отправляется в этот регион, вероятно, чтобы немного отдохнуть и, возможно, остаться со своими учениками, чтобы учить их более спокойно. Но тут же появляется «хананеянка». Евангелист хочет подчеркнуть, что они находятся за пределами территории Израиля и что перед Иисусом предстает женщина, которая, как считалось, принадлежала к врагам избранного народа. Хананеи на самом деле были древними жителями этих регионов, которые евреи победили и изгнали. Возможно, неслучайно женщина называет его «Сыном Давида». Очевидно, слава Иисуса вышла за пределы национальных границ. Женщина желает, чтобы этот добрый человек исцелил ее дочь, «терзаемую бесом». Поначалу Иисус кажется несимпатичным, но она настаивает. Эта язычница осмеливается сопротивляться Иисусу; скорее, он вступает с ним в драку. Можно сказать, что его доверие к этому пророку больше, чем сопротивление самого пророка. И по этой причине Иисус отвечает, наконец, необычным в Евангелиях выражением: это «большая вера», а не «малая вера». Иисус воздает одну и ту же хвалу сотнику, а они оба язычники. Евангелие еще раз предлагает нам необходимость упования на Бога, которое освобождает нас от мук упования только на себя и на людей. Вера этой женщины убеждает Иисуса осуществить исцеление. Евангелист пишет: «Тогда Иисус ответил ей: «Женщина, велика вера твоя! Пусть с тобой произойдет то, что ты пожелаешь». И с этого момента ее дочь исцелилась». Даже Бог не может противостоять такой вере.
カナン人の娘の癒し
福音(マタ 15,21-28)
その時、イエスはティルスとシドンの地域に向かって退却されました。 すると見よ、その地域から来たカナン人の女性が叫び始めた。「主よ、ダビデの子よ、私を憐れんでください!」 私の娘は悪霊にとても苦しんでいます。」 しかし彼は彼女に一言も言いませんでした。 それから弟子たちが彼に近づき、「聞いてください。彼女は叫びながら私たちの後を追いかけてくるからです!」と懇願しました。 「私はただイスラエルの家の失われた羊のところに遣わされたのです」と彼は答えました。 しかし、彼女は彼の前に近づいてひれ伏し、「主よ、助けてください!」と言いました。 すると彼は、「子供たちのパンを取り上げて犬に投げるのは良くない」と答えました。 「それは本当です、主よ、それなのに犬は主人の食卓から落ちるパンくずを食べます。」と女性は言いました。 するとイエスは彼女にこう答えられました。「婦人よ、あなたの信仰は素晴らしいですね!」 あなたが望むようにそれが起こるようにしてください。」 そしてその瞬間から娘は癒されました。
ヴィンチェンツォ・パーリア修道士による福音書の解説
イエスはガリラヤ地方から、古代フェニキアの海洋都市と商業都市で豊かで繁栄したティルスとシドン(現在のレバノン)の一部に向かって「撤退」した、とマタイは書いている。 イエスがこの地域に行かれるのは、おそらく少し休むためであり、おそらく弟子たちにもっと穏やかに教えるために弟子たちと一緒に留まるためでしょう。 しかし、すぐに「カナン人」の女性が現れます。 伝道者は、彼らがイスラエルの領土の外にいること、そして選ばれた民の敵に属すると信じられていた女性がイエスの前に現れることを強調したいと考えています。 カナン人は実際には、ユダヤ人が打ち負かして追い払ったこれらの地域の古代の住民でした。 おそらく、女性が彼を「ダビデの子」と呼ぶのは偶然ではありません。 明らかにイエスの名声は国境を越えていました。 女性はこの善良な男性に「悪霊に苦しめられている」娘を癒してほしいと望んでいる。 イエスは最初は同情的に見えなかったが、彼女は主張した。 この異教の女性はあえてイエスに抵抗します。 むしろ、彼は彼と戦いを繰り広げます。 その預言者に対する彼の信頼は、預言者自身の抵抗よりも大きいと言う人もいるかもしれません。 そしてこの理由から、イエスは最後に、福音書の中では珍しい表現で答えています。これは「小さな信仰」ではなく、「大きな信仰」です。 イエスは百人隊長にも同じ賛美を与えますが、二人とも異教徒です。 福音はもう一度、神への信頼の本質を私たちに教えてくれます。それは私たちを、自分自身と人々だけを信頼する苦しみから解放します。 この女性の信仰により、イエスは癒しを実行するよう説得されました。 伝道者は次のように書いています。「するとイエスは彼女にこう答えました。「婦人よ、あなたの信仰は偉大です!」 あなたが望むようにそれが起こるようにしてください。」 そしてその瞬間から娘は癒されました。」 たとえ神であっても、このような信仰に抵抗することはできません。
가나안 사람의 딸을 고치심
복음(마태 15,21-28)
그 때에 예수께서는 두로와 시돈 지역으로 물러가셨다. 그런데 보라, 그 지역에서 온 가나안 여자 하나가 이렇게 소리치기 시작했습니다. “주님, 다윗의 자손이시여, 저에게 자비를 베푸소서! 내 딸이 귀신들려 몹시 괴로워하고 있습니다." 그러나 그는 그녀에게 한마디도 하지 않았습니다. 그러자 제자들이 그분께 다가와서 “그 사람의 말을 들어 보십시오. 그가 우리 뒤에 와서 소리를 지르고 있습니다” 하고 간청했습니다. 그분은 “나는 이스라엘 집의 잃어버린 양들에게만 보냄을 받았습니다”라고 대답하셨습니다. 그러나 그녀는 그 앞에 다가가서 엎드려 “주님, 저를 도와주세요!”라고 말했습니다. 그러자 그분은 “자녀의 빵을 가져다가 개들에게 던져주는 것이 좋지 않습니다”라고 대답하셨습니다. 여자가 말했습니다. “주님, 그렇습니다. 그런데도 개들도 제 주인의 상에서 떨어지는 부스러기를 먹습니다.” 그러자 예수께서는 그 여자에게 이렇게 대답하셨습니다. “여자여, 네 믿음이 크도다! 당신이 원하는 대로 이루어지게 해주세요." 그리고 그 순간부터 그 여자의 딸이 나았습니다.
빈첸초 팔리아 몬시뇰의 복음 주석
마태는 예수께서 갈릴리 지역에서 고대 페니키아의 해상 및 상업 도시이자 부유하고 번영했던 두로와 시돈(현재의 레바논) 지역으로 "철회"하셨다고 썼습니다. 예수께서는 아마도 잠시 쉬시기 위해 이 지역에 가셨을 것이며, 아마도 제자들과 함께 머물면서 그들을 좀 더 차분하게 가르치기 위해 가셨을 것입니다. 그러나 즉시 '가나안 여인'이 나타난다. 전도자는 그들이 이스라엘 영토 밖에 있다는 것과 선민의 원수라고 믿었던 한 여자가 예수님 앞에 나타난다는 것을 강조하고 싶습니다. 가나안 사람들은 사실 유대인들이 패배시키고 쫓아낸 이 지역의 고대 주민들이었습니다. 아마도 그 여자가 그를 "다윗의 자손"이라고 부르는 것은 우연이 아닐 것입니다. 분명히 예수의 명성은 국경을 초월했습니다. 그 여자는 이 착한 남자가 “귀신에게 괴로워하는” 자기 딸을 고쳐 주기를 원합니다. 예수님은 처음에는 동정심이 없는 것처럼 보였지만 그녀는 주장했습니다. 이 이교도 여인은 감히 예수께 저항합니다. 오히려 그는 그와 싸운다. 선지자에 대한 그의 신뢰가 선지자 자신의 저항보다 더 크다고 말할 수도 있습니다. 그리고 이러한 이유로 예수님께서는 결국 복음서에서 특이한 표현으로 응답하십니다. 이것은 “작은 믿음”이 아니라 “큰 믿음”입니다. 예수님은 백부장에게도 똑같은 칭찬을 하셨습니다. 둘 다 이교도입니다. 복음은 다시 한 번 우리에게 하느님에 대한 신뢰의 본질을 제시합니다. 이는 우리 자신과 사람만을 신뢰하는 괴로움에서 우리를 자유롭게 해줍니다. 이 여인의 믿음은 예수께서 병을 고치실 것을 확신시켰습니다. 전도자는 이렇게 썼습니다. “그때 예수께서는 그녀에게 이렇게 대답하셨습니다. “여자여, 네 믿음이 크도다! 당신이 원하는 대로 이루어지게 해주세요." 그 순간부터 그 여자의 딸이 나았습니다." 이런 믿음은 하나님도 거부할 수 없습니다.
شفاء ابنة الكنعانيين
الإنجيل (متى 15، 21 – 28)
في ذلك الوقت تراجع يسوع نحو منطقة صور وصيدا. وإذا بامرأة كنعانية جاءت من تلك المنطقة ابتدأت تصرخ: «ارحمني يا رب يا ابن داود! ابنتي يتعذبها الشيطان بشدة." لكنه لم يقل لها حتى كلمة واحدة. فتقدم إليه تلاميذه وطلبوا إليه: "اسمع لها، فإنها تأتي وراءنا صارخة!". فأجاب: "لم أُرسل إلا إلى خراف بيت إسرائيل الضالة". لكنها اقتربت وسجدت أمامه قائلة: "يا رب ساعدني!". فأجاب: "ليس حسنًا أن يؤخذ خبز البنين ويطرح للكلاب". قالت المرأة: "هذا صحيح يا رب، ومع ذلك فإن الكلاب تأكل من الفتات الذي يسقط من مائدة أربابها". فأجابها يسوع: «يا امرأة، عظيم إيمانك! دع الأمر يحدث لك كما يحلو لك." ومن تلك اللحظة شفيت ابنتها.
التعليق على الإنجيل بقلم المونسنيور فينسينزو باجليا
يكتب متى أن يسوع "انسحب" من منطقة الجليل باتجاه أجزاء من صور وصيدا (لبنان الحالي)، وهي مدن فينيقية قديمة وبحرية وتجارية غنية ومزدهرة. ربما يذهب يسوع إلى هذه المنطقة ليرتاح قليلاً وربما يبقى مع تلاميذه ليعلمهم بهدوء أكبر. لكن ظهرت على الفور امرأة "كنعانية". يريد الإنجيلي التأكيد على أنهم خارج أراضي إسرائيل وأن امرأة تظهر أمام يسوع يعتقد أنها من أعداء الشعب المختار. وكان الكنعانيون في الواقع هم السكان القدماء لهذه المناطق التي هزمها اليهود وطردوهم. وربما ليس من قبيل الصدفة أن تسميه المرأة "ابن داود". من الواضح أن شهرة يسوع تجاوزت الحدود الوطنية. تريد المرأة من هذا الرجل الصالح أن يشفي ابنتها "المعذبة من قبل شيطان". بدا يسوع غير متعاطف في البداية، لكنها أصرت. هذه المرأة الوثنية تجرأت على مقاومة يسوع؛ بل يخوض معه قتالاً. ويمكن القول أن ثقته بذلك النبي أعظم من مقاومة النبي نفسه. ولهذا السبب أجاب يسوع، في النهاية، بتعبير غير عادي في الأناجيل: هذا هو "الإيمان الكبير"، وليس "الإيمان القليل". أعطى يسوع نفس المديح لقائد المئة، وكلاهما وثنيين. يقدم لنا الإنجيل مرة أخرى أهمية الثقة بالله، التي تحررنا من ألم الثقة في أنفسنا وفي الناس فقط. إيمان هذه المرأة يقنع يسوع بتنفيذ الشفاء. يكتب الإنجيلي: «فأجابها يسوع: «يا امرأة عظيم إيمانك! دع الأمر يحدث لك كما يحلو لك." ومن تلك اللحظة شفيت ابنتها". ولا حتى الله يستطيع أن يقاوم إيمانًا كهذا.
कनानी की बेटी का उपचार
सुसमाचार (माउंट 15,21-28)
उस समय, यीशु सोर और सीदोन के क्षेत्र की ओर पीछे हट गये। और देखो, एक कनानी स्त्री जो उस क्षेत्र से आई थी, चिल्लाकर कहने लगी: “हे प्रभु, दाऊद की सन्तान, मुझ पर दया कर!” मेरी बेटी को एक राक्षस ने बहुत सताया है।” लेकिन उसने उससे एक शब्द भी नहीं कहा. तब उसके शिष्य उसके पास आए और उससे विनती की: "उसकी बात सुनो, क्योंकि वह चिल्लाती हुई हमारे पीछे आ रही है!"। उसने उत्तर दिया: "मुझे केवल इस्राएल के घराने की खोई हुई भेड़ों के पास भेजा गया था।" परन्तु वह उसके पास आई और उसके सामने झुककर बोली, “हे प्रभु, मेरी सहायता कर!”। और उसने उत्तर दिया: "बच्चों की रोटी लेना और कुत्तों को फेंकना अच्छा नहीं है।" "यह सच है, भगवान," महिला ने कहा, "और फिर भी कुत्ते अपने मालिकों की मेज से गिरे हुए टुकड़ों को खाते हैं।" तब यीशु ने उसे उत्तर दिया: “हे नारी, तेरा विश्वास महान है! जैसा तुम चाहो वैसा तुम्हारे साथ होने दो।” और उसी क्षण से उसकी बेटी ठीक हो गई।
मोनसिग्नोर विन्सेन्ज़ो पगलिया द्वारा सुसमाचार पर टिप्पणी
मैथ्यू लिखते हैं, यीशु गलील क्षेत्र से टायर और सिडोन (वर्तमान लेबनान), प्राचीन फोनीशियन, समुद्री और व्यापारिक शहरों, समृद्ध और समृद्ध हिस्सों की ओर "वापस" चले गए। यीशु शायद थोड़ा आराम करने के लिए इस क्षेत्र में जाते हैं और शायद अपने शिष्यों के साथ रहकर उन्हें अधिक शांति से शिक्षा देते हैं। लेकिन तुरंत एक "कनानी" महिला प्रकट होती है। प्रचारक यह रेखांकित करना चाहते हैं कि वे इज़राइल के क्षेत्र से बाहर हैं और एक महिला यीशु के सामने आती है जिसके बारे में माना जाता है कि वह चुने हुए लोगों के दुश्मनों से संबंधित है। कनानवासी वास्तव में इन क्षेत्रों के प्राचीन निवासी थे जिन्हें यहूदियों ने हराकर भगा दिया था। शायद यह कोई संयोग नहीं है कि महिला उसे "डेविड का बेटा" कहती है। जाहिर तौर पर यीशु की प्रसिद्धि राष्ट्रीय सीमाओं को पार कर गई थी। महिला चाहती है कि यह अच्छा आदमी उसकी "राक्षस द्वारा सताई गई" बेटी को ठीक कर दे। यीशु पहले तो सहानुभूतिहीन प्रतीत होता है, लेकिन वह जोर देती है। यह बुतपरस्त महिला यीशु का विरोध करने का साहस करती है; बल्कि, वह उसके साथ लड़ाई में शामिल हो जाता है। कोई कह सकता है कि उस भविष्यवक्ता पर उसका भरोसा स्वयं भविष्यवक्ता के प्रतिरोध से अधिक है। और इसी कारण से यीशु ने अंत में सुसमाचार में एक असामान्य अभिव्यक्ति के साथ उत्तर दिया: यह "महान विश्वास" है, "छोटा विश्वास" नहीं। यीशु ने सूबेदार की वही प्रशंसा की, और वे दोनों मूर्तिपूजक हैं। एक बार फिर सुसमाचार हमें ईश्वर में विश्वास की अनिवार्यता प्रदान करता है, जो हमें केवल खुद पर और मनुष्यों पर भरोसा करने की पीड़ा से मुक्त करता है। इस महिला का विश्वास यीशु को उपचार करने के लिए मना लेता है। इंजीलवादी लिखते हैं: "तब यीशु ने उसे उत्तर दिया: "नारी, तुम्हारा विश्वास महान है! जैसा तुम चाहो वैसा तुम्हारे साथ होने दो।” और उसी क्षण से उसकी बेटी ठीक हो गई।" यहां तक कि भगवान भी इस तरह के विश्वास का विरोध नहीं कर सकते।
Uzdrowienie córki Kananejczyka
Ewangelia (Mt 15,21-28)
W tym czasie Jezus wycofał się w okolice Tyru i Sydonu. I oto kobieta kananejska, która przybyła z tamtej okolicy, zaczęła wołać: «Zmiłuj się nade mną, Panie, synu Dawida! Moja córka jest bardzo dręczona przez demona.” Ale on nie odezwał się do niej nawet słowem. Wtedy podeszli do Niego uczniowie i prosili: „Wysłuchaj jej, bo idzie za nami z krzykiem!”. Odpowiedział: „Zostałem wysłany tylko do owiec, które zaginęły z domu Izraela”. Ona jednak podeszła i upadła przed nim na twarz, mówiąc: „Panie, pomóż mi!”. A on odpowiedział: „Niedobrze jest zabierać chleb dzieciom i rzucać psom”. „To prawda, Panie” – powiedziała kobieta – „a jednak psy jedzą okruchy, które spadają ze stołu ich panów”. Wtedy Jezus jej odpowiedział: «Niewiasto, wielka jest twoja wiara! Niech ci się stanie, jak chcesz.” I od tego momentu jej córka została uzdrowiona.
Komentarz do Ewangelii autorstwa prałata Vincenzo Paglii
Jezus – pisze Mateusz – „wycofał się” z Galilei w kierunku części Tyru i Sydonu (dzisiejszy Liban), starożytnych miast fenickich, morskich i kupieckich, bogatych i zamożnych. Jezus udaje się w te okolice prawdopodobnie po to, aby trochę odpocząć i być może zostać ze swoimi uczniami, aby spokojniej ich nauczać. Ale natychmiast pojawia się kobieta „Kananejska”. Ewangelista pragnie podkreślić, że znajdują się oni poza terytorium Izraela i że przed Jezusem pojawia się kobieta, uważana za należącą do wrogów narodu wybranego. Kananejczycy byli w rzeczywistości starożytnymi mieszkańcami tych regionów, które Żydzi pokonali i wygnali. Być może to nie przypadek, że kobieta nazywa go „Synem Dawida”. Najwyraźniej sława Jezusa przekroczyła granice państw. Kobieta pragnie, aby ten dobry człowiek uzdrowił jej córkę „dręczoną przez demona”. Na początku Jezus wydaje się niesympatyczny, ale ona upiera się. Ta poganka odważa się przeciwstawić Jezusowi; raczej wdaje się z nim w walkę. Można powiedzieć, że jego zaufanie do tego proroka jest większe niż opór samego proroka. I dlatego Jezus odpowiada na koniec niezwykłym wyrazem Ewangelii: jest to „wielka wiara”, a nie „mała wiara”. Jezus w ten sam sposób chwali setnika, choć obaj są poganami. Ewangelia po raz kolejny ukazuje nam istotę zaufania Bogu, która uwalnia nas od udręki zaufania tylko sobie i ludziom. Wiara tej kobiety przekonuje Jezusa do uzdrowienia. Ewangelista pisze: «Wtedy Jezus jej odpowiedział: «Niewiasto, wielka jest twoja wiara! Niech ci się stanie, jak chcesz.” I od tej chwili jej córka została uzdrowiona.” Nawet Bóg nie jest w stanie oprzeć się takiej wierze.
কনানীয় কন্যার নিরাময়
গসপেল (Mt 15,21-28)
সেই সময়, যীশু টায়ার এবং সিডন এলাকার দিকে পিছু হটলেন। আর দেখ, সেই অঞ্চল থেকে আসা এক কনানীয় মহিলা চিৎকার করে বলতে লাগল: “প্রভু, দায়ূদের পুত্র, আমার প্রতি দয়া করুন! আমার মেয়ে রাক্ষস দ্বারা খুব যন্ত্রণা পেয়েছে।" কিন্তু সে তাকে একটা কথাও বলল না। তারপর তাঁর শিষ্যরা তাঁর কাছে এসে অনুরোধ করলেন: "ওর কথা শোন, কারণ সে চিৎকার করে আমাদের পিছনে আসছে!"। তিনি উত্তর দিলেন: "আমাকে শুধুমাত্র ইস্রায়েল পরিবারের হারিয়ে যাওয়া ভেড়ার কাছে পাঠানো হয়েছে।" কিন্তু সে তার কাছে এসে সেজদা করল, বলল: "প্রভু, আমাকে সাহায্য করুন!"। এবং তিনি উত্তর দিলেন: "বাচ্চাদের রুটি নিয়ে কুকুরের কাছে নিক্ষেপ করা ভাল নয়।" "এটা সত্য, প্রভু," মহিলাটি বলল, "কিন্তু কুকুররা তাদের প্রভুর টেবিল থেকে পড়ে থাকা টুকরো টুকরো খায়।" তারপর যীশু তাকে উত্তর দিলেন: "নারী, আপনার বিশ্বাস মহান! তোমার ইচ্ছামত ঘটুক।" আর সেই মুহূর্ত থেকে তার মেয়ে সুস্থ হয়ে ওঠে।
Monsignor Vincenzo Paglia দ্বারা গসপেল ভাষ্য
যীশু, ম্যাথিউ লিখেছেন, গালিল অঞ্চল থেকে টায়ার এবং সিডন (বর্তমান লেবানন), প্রাচীন ফিনিশিয়ান, সামুদ্রিক এবং বাণিজ্য শহর, ধনী ও সমৃদ্ধির দিকে "প্রত্যাহার" করেছিলেন। যীশু সম্ভবত একটু বিশ্রাম নিতে এই অঞ্চলে যান এবং সম্ভবত তাঁর শিষ্যদের আরও শান্তভাবে শিক্ষা দেওয়ার জন্য তাদের সাথে থাকেন। কিন্তু অবিলম্বে একজন "কানানী" মহিলা উপস্থিত হয়। ধর্মপ্রচারক আন্ডারলাইন করতে চান যে তারা ইস্রায়েলের ভূখণ্ডের বাইরে এবং একজন মহিলা যীশুর সামনে উপস্থিত হয় যাকে নির্বাচিত লোকদের শত্রুদের অন্তর্ভুক্ত বলে বিশ্বাস করা হয়েছিল। কানানীয়রা প্রকৃতপক্ষে এই অঞ্চলগুলির প্রাচীন বাসিন্দা ছিল যাকে ইহুদিরা পরাজিত করে তাড়িয়ে দিয়েছিল। সম্ভবত এটি কোন কাকতালীয় নয় যে মহিলাটি তাকে "ডেভিডের পুত্র" বলে ডাকে। স্পষ্টতই যিশুর খ্যাতি জাতীয় সীমানা অতিক্রম করেছিল। মহিলাটি চান যে এই ভাল মানুষটি তার মেয়েকে "একটি রাক্ষস দ্বারা যন্ত্রণাপ্রাপ্ত" সুস্থ করে তুলুক। যীশু প্রথমে অসহানুভূতি দেখায়, কিন্তু তিনি জোর দিয়েছিলেন। এই পৌত্তলিক মহিলা যিশুকে প্রতিরোধ করার সাহস করে; বরং তার সাথে যুদ্ধে লিপ্ত হয়। কেউ বলতে পারে যে সেই নবীর প্রতি তার আস্থা নবীর প্রতিরোধের চেয়েও বেশি। এবং এই কারণে যীশু শেষ পর্যন্ত, গসপেলে একটি অস্বাভাবিক অভিব্যক্তির সাথে প্রতিক্রিয়া জানান: এটি "মহান বিশ্বাস" নয়, "সামান্য বিশ্বাস"। যীশু সেঞ্চুরিয়ানকে একই প্রশংসা করেন এবং তারা উভয়ই পৌত্তলিক। আবারও গসপেল আমাদেরকে ঈশ্বরের উপর আস্থার অপরিহার্যতা প্রদান করে, যা আমাদেরকে শুধুমাত্র নিজেদের এবং পুরুষদের উপর বিশ্বাস করার যন্ত্রণা থেকে মুক্তি দেয়। এই মহিলার বিশ্বাস যীশুকে নিরাময় করতে রাজি করে। ধর্মপ্রচারক লিখেছেন: "তখন যীশু তাকে উত্তর দিয়েছিলেন: "নারী, আপনার বিশ্বাস মহান! তোমার ইচ্ছামত ঘটুক।" আর সেই মুহূর্ত থেকে তার মেয়ে সুস্থ হয়ে উঠেছে।" এমনকি ঈশ্বরও এই ধরনের বিশ্বাসকে প্রতিহত করতে পারেন না।
Pagpapagaling sa anak na babae ng Canaanita
Ebanghelyo (Mt 15,21-28)
Noong panahong iyon, umatras si Hesus patungo sa lugar ng Tiro at Sidon. At masdan, isang babaeng Canaanita na nagmula sa rehiyong iyon ay nagsimulang sumigaw: «Maawa ka sa akin, Panginoon, anak ni David! Ang aking anak na babae ay labis na pinahihirapan ng isang demonyo." Pero hindi man lang siya kumibo. Nang magkagayo'y nilapitan siya ng kaniyang mga alagad at nakiusap: "Pakinggan mo siya, sapagkat siya'y sumusunod sa atin na sumisigaw!" Sumagot siya: "Ako ay isinugo lamang sa mga nawawalang tupa ng sambahayan ni Israel." Ngunit siya ay lumapit at nagpatirapa sa harap niya, na nagsasabi: "Panginoon, tulungan mo ako!". At siya ay sumagot: "Hindi mabuti na kunin ang tinapay ng mga anak at itapon sa mga aso." "Totoo, Panginoon," ang sabi ng babae, "ngunit ang mga aso ay kumakain ng mga mumo na nahuhulog mula sa mesa ng kanilang panginoon." Pagkatapos ay sumagot si Jesus sa kanya: «Babae, dakila ang iyong pananampalataya! Hayaan mong mangyari ito sa iyo ayon sa gusto mo." At mula sa sandaling iyon ay gumaling ang kanyang anak.
Ang komentaryo sa Ebanghelyo ni Monsignor Vincenzo Paglia
Si Jesus, ang isinulat ni Mateo, ay "umalis" mula sa rehiyon ng Galilea patungo sa mga bahagi ng Tiro at Sidon (kasalukuyang Lebanon), sinaunang Phoenician, maritime at mercantile na mga lungsod, mayaman at maunlad. Si Jesus ay pumunta sa rehiyong ito marahil upang magpahinga ng kaunti at marahil ay manatili sa kanyang mga alagad upang turuan sila nang mas mahinahon. Ngunit agad na lumitaw ang isang babaeng "Canaanita". Nais ng ebanghelista na salungguhitan na sila ay nasa labas ng teritoryo ng Israel at ang isang babae ay humarap kay Hesus na pinaniniwalaang kabilang sa mga kaaway ng piniling mga tao. Sa katunayan, ang mga Canaanita ay ang mga sinaunang naninirahan sa mga rehiyong ito na tinalo at itinaboy ng mga Hudyo. Marahil ay hindi nagkataon na tinawag siya ng babae na "Anak ni David". Maliwanag na ang katanyagan ni Jesus ay lumampas sa mga hangganan ng bansa. Gusto ng babae na pagalingin ng mabuting lalaking ito ang kanyang anak na "pinahirapan ng demonyo". Si Jesus ay mukhang hindi nakikiramay sa una, ngunit iginiit niya. Ang paganong babaeng ito ay nangahas na labanan si Hesus; sa halip, nakikipag-away siya sa kanya. Maaaring sabihin ng isa na ang kanyang pagtitiwala sa propetang iyon ay mas malaki kaysa sa pagtutol ng propeta mismo. At sa kadahilanang ito ay tumugon si Jesus, sa huli, na may kakaibang pananalita sa mga Ebanghelyo: ito ay "dakilang pananampalataya", hindi "maliit na pananampalataya". Parehong papuri ang ibinigay ni Jesus sa senturion, at pareho silang mga pagano. Muli ang Ebanghelyo ay nag-aalok sa atin ng kahalagahan ng pagtitiwala sa Diyos, na nagpapalaya sa atin mula sa dalamhati ng pagtitiwala lamang sa ating sarili at sa mga tao. Ang pananampalataya ng babaeng ito ay nakakumbinsi kay Jesus na isagawa ang pagpapagaling. Isinulat ng ebanghelista: «Pagkatapos ay sumagot si Jesus sa kanya: “Babae, dakila ang iyong pananampalataya! Hayaan mong mangyari ito sa iyo ayon sa gusto mo." At mula noon ay gumaling ang kanyang anak." Kahit ang Diyos ay hindi kayang labanan ang isang pananampalatayang tulad nito.
Зцілення доньки хананеянина
Євангеліє (Мт 15,21-28)
У той час Ісус відступив у територію Тиру та Сидону. І ось жінка ханаанеянка, що прибула з тих країв, почала кричати: «Змилуйся надо мною, Господи, сину Давидів! Мою дочку дуже мучить демон». Але він навіть не сказав їй ні слова. Тоді його учні підійшли до нього і благали його: «Послухай її, бо вона йде за нами з криком!». Він відповів: «Мене послано лише до загиблих овець дому Ізраїля». Але вона підійшла і впала перед ним, кажучи: «Господи, допоможи мені!». А він відповів: «Недобре взяти хліб у дітей і кинути собакам». «Це правда, Господи, — сказала жінка, — але пси їдять крихти, що падають зі столу їхніх господарів». Тоді Ісус відповів їй: «Жінко, велика твоя віра! Хай буде з тобою, як хочеш». І з того моменту її дочка одужала.
Коментар до Євангелія монсеньйора Вінченцо Палія
Ісус, як пише Матвій, «відступив» із регіону Галілеї до частин Тіру та Сидону (сучасний Ліван), стародавніх фінікійських, морських і торговельних міст, багатих і процвітаючих. Ісус іде в цей край, мабуть, щоб трохи відпочити і, можливо, залишитися зі своїми учнями, щоб спокійніше навчати їх. Але тут же з’являється «ханаанська» жінка. Євангеліст хоче підкреслити, що вони знаходяться поза територією Ізраїлю і що перед Ісусом постає жінка, яка, як вважалося, належить до ворогів вибраного народу. Ханаанеї насправді були стародавніми мешканцями цих регіонів, яких євреї перемогли та вигнали. Мабуть, не випадково жінка називає його «сином Давида». Очевидно, слава Ісуса вийшла за національні кордони. Жінка хоче, щоб цей добрий чоловік зцілив її доньку, «мучену бісом». Ісус спочатку здається неспівчуваючим, але вона наполягає. Ця язичниця наважується чинити опір Ісусові; скоріше, він бере участь у боротьбі з ним. Можна сказати, що його довіра до цього пророка більша, ніж опір самого пророка. І тому Ісус відповідає, зрештою, незвичайним виразом у Євангелії: це «велика віра», а не «мала віра». Ісус так само хвалить сотника, і обидва вони язичники. Ще раз Євангеліє пропонує нам сутність довіри до Бога, яка звільняє нас від муки довіряти лише собі та людям. Віра цієї жінки переконує Ісуса зцілити. Євангелист пише: «Тоді Ісус відповів їй: «Жінко, велика твоя віра! Хай буде з тобою, як хочеш». І з того моменту її дочка одужала». Навіть Бог не може протистояти такій вірі.
Θεραπεία της κόρης του Χαναανίτη
Ευαγγέλιο (Ματ 15,21-28)
Τότε ο Ιησούς υποχώρησε προς την περιοχή της Τύρου και της Σιδώνας. Και ιδού, μια γυναίκα Χαναναία που ήρθε από εκείνη την περιοχή άρχισε να φωνάζει: «Ελέησόν με, Κύριε, γιε του Δαβίδ! Η κόρη μου βασανίζεται πολύ από έναν δαίμονα». Αλλά δεν της είπε ούτε λέξη. Τότε οι μαθητές του τον πλησίασαν και τον παρακάλεσαν: «Άκουσέ την, γιατί έρχεται πίσω μας φωνάζοντας!». Εκείνος απάντησε: «Με έστειλαν μόνο στα χαμένα πρόβατα του οίκου του Ισραήλ». Εκείνη όμως πλησίασε και προσκύνησε μπροστά του λέγοντας: «Κύριε, βοήθησέ με!». Κι εκείνος απάντησε: «Δεν είναι καλό να παίρνεις το ψωμί των παιδιών και να το πετάς στα σκυλιά». «Είναι αλήθεια, Κύριε», είπε η γυναίκα, «και όμως τα σκυλιά τρώνε τα ψίχουλα που πέφτουν από το τραπέζι των κυρίων τους». Τότε ο Ιησούς της απάντησε: «Γυναίκα, μεγάλη είναι η πίστη σου! Αφήστε το να σας συμβεί όπως θέλετε». Και από εκείνη τη στιγμή η κόρη της γιατρεύτηκε.
Ο σχολιασμός του Ευαγγελίου από τον Μονσινιόρ Vincenzo Paglia
Ο Ιησούς, γράφει ο Ματθαίος, «αποχώρησε» από την περιοχή της Γαλιλαίας προς τα μέρη της Τύρου και της Σιδώνας (σημερινός Λίβανος), αρχαίες φοινικικές, θαλάσσιες και εμπορικές πόλεις, πλούσιες και ευημερούσες. Ο Ιησούς πηγαίνει σε αυτήν την περιοχή πιθανώς για να ξεκουραστεί λίγο και ίσως να μείνει με τους μαθητές του για να τους διδάξει πιο ήρεμα. Εμφανίζεται όμως αμέσως μια γυναίκα «Χαναανία». Ο ευαγγελιστής θέλει να υπογραμμίσει ότι βρίσκονται εκτός της επικράτειας του Ισραήλ και ότι μια γυναίκα εμφανίζεται μπροστά στον Ιησού που πιστεύεται ότι ανήκει στους εχθρούς του εκλεκτού λαού. Οι Χαναναίοι ήταν στην πραγματικότητα οι αρχαίοι κάτοικοι αυτών των περιοχών που οι Εβραίοι είχαν νικήσει και διώξουν μακριά. Ίσως δεν είναι τυχαίο που η γυναίκα τον αποκαλεί «Γιο του Δαβίδ». Προφανώς η φήμη του Ιησού είχε ξεπεράσει τα εθνικά σύνορα. Η γυναίκα θέλει αυτός ο καλός άντρας να θεραπεύσει την κόρη της «ταλαιπωρημένη από δαίμονα». Ο Ιησούς στην αρχή φαίνεται ασυμπαθής, αλλά εκείνη επιμένει. Αυτή η ειδωλολάτρης τολμάει να αντισταθεί στον Ιησού. μάλλον τσακώνεται μαζί του. Θα μπορούσε να πει κανείς ότι η εμπιστοσύνη του σε αυτόν τον προφήτη είναι μεγαλύτερη από την αντίσταση του ίδιου του προφήτη. Και γι' αυτό ο Ιησούς απαντά, στο τέλος, με μια ασυνήθιστη έκφραση στα Ευαγγέλια: αυτή είναι «μεγάλη πίστη», όχι «λίγη πίστη». Ο Ιησούς δίνει τον ίδιο έπαινο στον εκατόνταρχο, και είναι και οι δύο ειδωλολάτρες. Για άλλη μια φορά το Ευαγγέλιο μας προσφέρει την ουσία της εμπιστοσύνης στον Θεό, η οποία μας απαλλάσσει από την αγωνία της εμπιστοσύνης μόνο στον εαυτό μας και στους ανθρώπους. Η πίστη αυτής της γυναίκας πείθει τον Ιησού να πραγματοποιήσει τη θεραπεία. Ο ευαγγελιστής γράφει: «Τότε ο Ιησούς της απάντησε: «Γυναίκα, μεγάλη είναι η πίστη σου! Αφήστε το να σας συμβεί όπως θέλετε». Και από εκείνη τη στιγμή η κόρη της γιατρεύτηκε». Ούτε ο Θεός δεν μπορεί να αντισταθεί σε μια πίστη σαν αυτή.
Uponaji wa binti wa Mkanaani
Injili (Mt 15,21-28)
Wakati huo, Yesu aliondoka kuelekea maeneo ya Tiro na Sidoni. Na tazama, mwanamke Mkanaani aliyekuja kutoka eneo hilo akaanza kulia: “Unirehemu, Bwana, Mwana wa Daudi! Binti yangu anateswa sana na pepo." Lakini hata hakusema neno naye. Kisha wanafunzi wake wakamwendea na kumsihi: "Msikilize, kwa maana anatufuata akipiga kelele!". Akajibu: "Sikutumwa ila kwa kondoo waliopotea wa nyumba ya Israeli." Lakini alimkaribia na kumsujudia, akisema: "Bwana, nisaidie!". Naye akajibu: "Si vizuri kuchukua mkate wa watoto na kuwatupia mbwa." "Ni kweli, Bwana," akasema mwanamke, "na bado mbwa hula makombo yanayoanguka kutoka kwa meza ya bwana wao." Kisha Yesu akamjibu: “Mama, imani yako ni kubwa! Wacha ifanyike kwako kama unavyotaka." Na tangu wakati huo binti yake akawa mzima.
Ufafanuzi juu ya Injili na Monsinyo Vincenzo Paglia
Yesu, anaandika Mathayo, "aliondoka" kutoka eneo la Galilaya kuelekea sehemu za Tiro na Sidoni (Lebanon ya sasa), miji ya kale ya Foinike, ya baharini na ya kibiashara, tajiri na yenye ufanisi. Yesu anaenda katika eneo hili ili kupumzika kidogo na labda kukaa na wanafunzi wake ili kuwafundisha kwa utulivu zaidi. Lakini mwanamke "Mkanaani" anatokea mara moja. Mwinjilisti anataka kusisitiza kwamba wako nje ya eneo la Israeli na kwamba mwanamke anatokea mbele ya Yesu ambaye aliaminika kuwa wa maadui wa watu waliochaguliwa. Wakanaani walikuwa kwa hakika wenyeji wa kale wa maeneo haya ambayo Wayahudi walikuwa wamewashinda na kuwafukuza. Labda si kwa bahati kwamba mwanamke anamwita "Mwana wa Daudi". Ni wazi kwamba umaarufu wa Yesu ulikuwa umevuka mipaka ya kitaifa. Mwanamke huyo anataka mwanamume huyu mwema amponye binti yake “aliyeteswa na pepo”. Yesu anaonekana hana huruma mwanzoni, lakini anasisitiza. Mwanamke huyu mpagani anathubutu kumpinga Yesu; badala yake, anapigana naye. Mtu anaweza kusema kwamba imani yake kwa nabii huyo ni kubwa kuliko upinzani wa nabii mwenyewe. Na kwa sababu hii Yesu anajibu, mwishowe, kwa usemi usio wa kawaida katika Injili: hii ni "imani kubwa", sio "imani ndogo". Yesu anatoa sifa sawa kwa akida, na wote wawili ni wapagani. Kwa mara nyingine tena Injili inatupa umuhimu wa kumtumaini Mungu, ambayo hutuweka huru kutokana na uchungu wa kujitumainia sisi wenyewe na wanadamu tu. Imani ya mwanamke huyu inamsadikisha Yesu kutekeleza uponyaji huo. Mwinjilisti anaandika hivi: «Kisha Yesu akamjibu: “Mama, imani yako ni kubwa! Wacha ifanyike kwako kama unavyotaka." Na tangu wakati huo binti yake akapona." Hata Mungu hawezi kupinga imani kama hii.
Chữa lành con gái người Ca-na-an
Tin Mừng (Mt 15,21-28)
Khi ấy Chúa Giêsu rút lui về phía vùng Tyre và Sidon. Và kìa, một phụ nữ người Canaan đến từ vùng đó bắt đầu kêu lên: «Lạy Chúa, con vua Đavít, xin thương xót tôi! Con gái tôi bị quỷ hành hạ rất nhiều.” Nhưng anh thậm chí còn không nói với cô một lời nào. Bấy giờ các môn đệ đến gần Người và van xin Người: “Xin nghe cô ấy, vì cô ấy đang đuổi theo chúng ta và la lớn!”. Ông trả lời: "Tôi chỉ được sai đến với những con chiên lạc của nhà Israel." Nhưng cô ấy đã đến gần và phủ phục trước mặt anh ấy và nói: "Lạy Chúa, xin giúp con!". Và Ngài đáp: “Thật không tốt khi lấy bánh của con cái mà ném cho chó con”. Người phụ nữ nói: “Đó là sự thật, thưa Chúa,” nhưng lũ chó lại ăn những mảnh vụn rơi xuống từ bàn của chủ nhân chúng.” Khi ấy Chúa Giêsu đã trả lời bà: “Này bà, đức tin của bà thật lớn lao! Hãy để nó xảy ra với bạn như bạn mong muốn." Và từ lúc đó con gái bà được khỏi bệnh.
Chú giải Tin Mừng của Đức ông Vincenzo Paglia
Chúa Giêsu, Thánh Matthêu viết, đã “rút lui” khỏi vùng Galilee để đến vùng Tyre và Sidon (Liban ngày nay), những thành phố cổ kính, hàng hải và thương mại, giàu có và thịnh vượng. Chúa Giêsu đến vùng này có lẽ để nghỉ ngơi một chút và có lẽ ở lại với các môn đệ để dạy dỗ họ bình tĩnh hơn. Nhưng ngay lập tức một người phụ nữ “Canaan” xuất hiện. Tác giả Phúc âm muốn nhấn mạnh rằng họ đang ở bên ngoài lãnh thổ Israel và có một người phụ nữ xuất hiện trước Chúa Giêsu, người được cho là thuộc về kẻ thù của dân được chọn. Người Canaan thực tế là cư dân cổ xưa của những vùng mà người Do Thái đã đánh bại và xua đuổi. Có lẽ không phải ngẫu nhiên mà người phụ nữ gọi anh là “Con vua Đa-vít”. Rõ ràng danh tiếng của Chúa Giêsu đã vượt qua biên giới quốc gia. Người phụ nữ mong muốn người đàn ông tốt bụng này chữa lành cho con gái mình “bị quỷ dày vò”. Chúa Giêsu ban đầu tỏ ra không thông cảm, nhưng cô ấy nhất quyết nhấn mạnh. Người phụ nữ ngoại giáo này dám chống lại Chúa Giêsu; đúng hơn, anh ta tham gia vào một cuộc chiến với anh ta. Người ta có thể nói rằng niềm tin của anh ta vào nhà tiên tri đó còn lớn hơn sự phản kháng của chính nhà tiên tri. Và vì lý do này, cuối cùng Chúa Giêsu đã trả lời bằng một cách diễn đạt khác thường trong Tin Mừng: đây là “đức tin lớn”, chứ không phải “đức tin nhỏ”. Chúa Giêsu cũng khen ngợi viên đội trưởng như vậy, và cả hai đều là người ngoại đạo. Một lần nữa Tin Mừng cống hiến cho chúng ta tính thiết yếu của niềm tin tưởng vào Thiên Chúa, điều này giải thoát chúng ta khỏi nỗi thống khổ vì chỉ tin tưởng vào bản thân và vào con người. Đức tin của người phụ nữ này đã thuyết phục Chúa Giêsu thực hiện việc chữa lành. Thánh sử viết: “Chúa Giêsu đáp lại bà: “Này bà, đức tin của bà thật lớn lao! Hãy để nó xảy ra với bạn như bạn mong muốn." Và từ lúc đó con gái bà được khỏi bệnh.” Ngay cả Đức Chúa Trời cũng không thể cưỡng lại một đức tin như thế.
കനാന്യൻ്റെ മകളുടെ സൗഖ്യം
സുവിശേഷം (മത്തായി 15,21-28)
ആ സമയത്ത്, യേശു ടയറിൻ്റെയും സീദോൻ്റെയും പ്രദേശത്തേക്ക് പിൻവാങ്ങി. അപ്പോൾ ആ പ്രദേശത്തുനിന്നു വന്ന ഒരു കനാന്യസ്ത്രീ നിലവിളിച്ചു: “കർത്താവേ, ദാവീദിൻ്റെ പുത്രാ, എന്നോടു കരുണ തോന്നേണമേ! എൻ്റെ മകൾ ഒരു ഭൂതത്താൽ വല്ലാതെ പീഡിപ്പിക്കപ്പെടുന്നു." പക്ഷെ അവൻ അവളോട് ഒരു വാക്ക് പോലും പറഞ്ഞില്ല. അപ്പോൾ അവൻ്റെ ശിഷ്യന്മാർ അവനെ സമീപിച്ച് അവനോട് അപേക്ഷിച്ചു: "അവളെ കേൾക്കൂ, കാരണം അവൾ നിലവിളിച്ചുകൊണ്ട് ഞങ്ങളുടെ പിന്നാലെ വരുന്നു!". അവൻ മറുപടി പറഞ്ഞു: "ഇസ്രായേൽ ഗൃഹത്തിലെ കാണാതെപോയ ആടുകളുടെ അടുത്തേക്ക് മാത്രമാണ് എന്നെ അയച്ചത്." എന്നാൽ അവൾ അടുത്തുവന്ന് അവൻ്റെ മുമ്പിൽ സാഷ്ടാംഗം പ്രണമിച്ചുകൊണ്ട് പറഞ്ഞു: "കർത്താവേ, എന്നെ സഹായിക്കൂ!". അവൻ മറുപടി പറഞ്ഞു: "കുട്ടികളുടെ അപ്പം എടുത്ത് നായ്ക്കൾക്കു എറിയുന്നത് നന്നല്ല." "അത് സത്യമാണ്, കർത്താവേ," സ്ത്രീ പറഞ്ഞു, "എന്നിട്ടും നായ്ക്കൾ അവരുടെ യജമാനന്മാരുടെ മേശയിൽ നിന്ന് വീഴുന്ന നുറുക്കുകൾ തിന്നുന്നു." അപ്പോൾ യേശു അവളോട് മറുപടി പറഞ്ഞു: "സ്ത്രീയേ, നിൻ്റെ വിശ്വാസം വലുതാണ്! നിൻ്റെ ഇഷ്ടം പോലെ നിനക്ക് സംഭവിക്കട്ടെ." ആ നിമിഷം മുതൽ അവളുടെ മകൾ സുഖം പ്രാപിച്ചു.
മോൺസിഞ്ഞോർ വിൻസെൻസോ പഗ്ലിയയുടെ സുവിശേഷത്തെക്കുറിച്ചുള്ള വ്യാഖ്യാനം
യേശു, മത്തായി എഴുതുന്നു, ഗലീലി മേഖലയിൽ നിന്ന് ടയറിൻ്റെയും സിഡോണിൻ്റെയും (ഇന്നത്തെ ലെബനൻ), പുരാതന ഫിനീഷ്യൻ, സമുദ്ര, വാണിജ്യ നഗരങ്ങൾ, സമ്പന്നവും സമ്പന്നവുമായ ഭാഗങ്ങൾ എന്നിവയിലേക്ക് "പിൻവലിച്ചു". യേശു ഈ പ്രദേശത്തേക്ക് പോകുന്നത് അൽപ്പം വിശ്രമിക്കാനും ഒരുപക്ഷേ തൻ്റെ ശിഷ്യന്മാരെ കൂടുതൽ ശാന്തമായി പഠിപ്പിക്കാനും അവരോടൊപ്പം താമസിച്ചേക്കാം. എന്നാൽ ഒരു "ക്നാനായ" സ്ത്രീ ഉടൻ പ്രത്യക്ഷപ്പെടുന്നു. അവർ ഇസ്രായേലിൻ്റെ പ്രദേശത്തിന് പുറത്താണെന്നും തിരഞ്ഞെടുക്കപ്പെട്ട ജനങ്ങളുടെ ശത്രുക്കളുടേതെന്ന് വിശ്വസിക്കപ്പെടുന്ന ഒരു സ്ത്രീ യേശുവിൻ്റെ മുമ്പാകെ പ്രത്യക്ഷപ്പെടുന്നുവെന്നും അടിവരയിടാൻ സുവിശേഷകൻ ആഗ്രഹിക്കുന്നു. യഹൂദന്മാർ തോൽപ്പിച്ച് തുരത്തിയ ഈ പ്രദേശങ്ങളിലെ പുരാതന നിവാസികളായിരുന്നു യഥാർത്ഥത്തിൽ കനാന്യർ. ആ സ്ത്രീ അവനെ "ദാവീദിൻ്റെ പുത്രൻ" എന്ന് വിളിക്കുന്നത് ഒരുപക്ഷേ യാദൃശ്ചികമല്ല. വ്യക്തമായും യേശുവിൻ്റെ പ്രശസ്തി ദേശാതിർത്തികൾ കവിഞ്ഞിരുന്നു. ഈ നല്ല മനുഷ്യൻ തൻ്റെ മകളെ "ഒരു പിശാചാൽ പീഡിപ്പിക്കപ്പെട്ട" സുഖപ്പെടുത്തണമെന്ന് സ്ത്രീ ആഗ്രഹിക്കുന്നു. യേശു ആദ്യം സഹതാപം കാണിക്കുന്നില്ല, പക്ഷേ അവൾ നിർബന്ധിക്കുന്നു. ഈ വിജാതീയ സ്ത്രീ യേശുവിനെ എതിർക്കാൻ ധൈര്യപ്പെടുന്നു; മറിച്ച്, അവനുമായി ഒരു പോരാട്ടത്തിൽ ഏർപ്പെടുന്നു. ആ പ്രവാചകനിലുള്ള അവൻ്റെ വിശ്വാസം പ്രവാചകൻ്റെ പ്രതിരോധത്തേക്കാൾ വലുതാണെന്ന് ഒരാൾ പറഞ്ഞേക്കാം. ഇക്കാരണത്താൽ, അവസാനം, സുവിശേഷങ്ങളിൽ അസാധാരണമായ ഒരു പദപ്രയോഗത്തിലൂടെ യേശു പ്രതികരിക്കുന്നു: ഇത് "വലിയ വിശ്വാസം" ആണ്, "ചെറിയ വിശ്വാസം" അല്ല. യേശു ശതാധിപനും ഒരേ സ്തുതി നൽകുന്നു, അവർ രണ്ടുപേരും വിജാതീയരാണ്. നമ്മിലും മനുഷ്യരിലും മാത്രം ആശ്രയിക്കുന്നതിൻ്റെ വേദനയിൽ നിന്ന് നമ്മെ മോചിപ്പിക്കുന്ന ദൈവത്തിലുള്ള വിശ്വാസത്തിൻ്റെ അനിവാര്യത ഒരിക്കൽ കൂടി സുവിശേഷം നമുക്ക് വാഗ്ദാനം ചെയ്യുന്നു. ഈ സ്ത്രീയുടെ വിശ്വാസം രോഗശാന്തി നിർവഹിക്കാൻ യേശുവിനെ ബോധ്യപ്പെടുത്തുന്നു. സുവിശേഷകൻ എഴുതുന്നു: "അപ്പോൾ യേശു അവളോട് മറുപടി പറഞ്ഞു: "സ്ത്രീയേ, നിൻ്റെ വിശ്വാസം വലുതാണ്! നിൻ്റെ ഇഷ്ടം പോലെ നിനക്ക് സംഭവിക്കട്ടെ." ആ നിമിഷം മുതൽ അവളുടെ മകൾ സുഖം പ്രാപിച്ചു. ഇതുപോലൊരു വിശ്വാസത്തെ എതിർക്കാൻ ദൈവത്തിനുപോലും കഴിയില്ല.
Ọgwụgwọ nke ada onye Kenan
Oziọma (Mt 15,21-28)
N’oge ahụ, Jizọs laghachiri n’ógbè Taya na Saịdọn. Ma, le, otù nwanyi Kenean nke siri n'ala ahu bia, tie nkpu, si, Merem ebere, Onye-nwe-ayi, nwa Devid! Mmụọ ọjọọ na-emekpa nwa m nwanyị ahụ nke ukwuu. Ma ọ gwadịghị ya okwu ọ bụla. Mgbe ahụ, ndị na-eso ụzọ ya bịakwutere ya ma rịọ ya, sị: "Nụrụ ya, n'ihi na ọ na-abịa n'azụ anyị na-eti mkpu!". Ọ zara, si, Ọ bu nání aturu furu efu nke ulo Israel ka eziterem. Ma ọ bịarutere wee kpọọ isiala n’ihu ya, na-asị: “Onyenwe anyị, nyere m aka!”. Ma ọ zara, sị: "Ọ dịghị mma na-ewere achịcha ụmụaka na-atụba ya nkịta." “Ọ bụ eziokwu, Onyenwe anyị,” ka nwanyị ahụ kwuru, “ma nkita na-eri irighiri irighiri nke na-adapụ na tebụl nna ha ukwu.” Jizọs zara ya, sị: “Nwaanyị, okwukwe gị dị ukwuu! Ka ọ mee gị dịka ịchọrọ." Ma site na mb͕e ahu adiwosiri nwa-ya nwanyi ike.
Nkọwa nke Oziọma nke Monsignor Vincenzo Paglia
Matiu dere, sị: “Jizọs si n’ógbè Galili pụọ gaa n’akụkụ ndị dị na Taya na Saịdọn (Lebanọn ugbu a), ndị Finishia oge ochie, obodo ndị dị n’oké osimiri na ndị ahịa, ndị ọgaranya na ndị bara ọgaranya. Jizọs gara n'ógbè a eleghị anya iji zurutụ ike ma eleghị anya, ya na ndị na-eso ụzọ ya nọkọọ iji kụzikwuoro ha ihe. Ma otu nwanyị “onye Kenan” pụtara ozugbo. Onye nkwusa ozi ọma ahụ chọrọ ime ka o doo anya na ha nọ n’èzí ókèala Izrel nakwa na otu nwaanyị pụtara n’ihu Jizọs bụ́ onye e kweere na ọ bụ ndị iro nke ndị a họọrọ. N’ezie, ndị Kenan bụ ndị bi n’ógbè ndị a nke ndị Juu meriri ma chụpụ ha. Ikekwe ọ bụghị ihe ndaba na nwanyị ahụ kpọrọ ya “Nwa Devid”. O doro anya na a ma ama Jizọs gafere ókè mba. Nwanyị ahụ chọrọ ka ezigbo nwoke a gwọọ nwa ya nwanyị "mmụọ ọjọọ tara ahụhụ". O yiri ka Jizọs enweghị ọmịiko ná mmalite, ma ọ siri ọnwụ. Nwanyị a na-ekpere arụsị na-anwa anwa iguzogide Jizọs; kama, ya na ya na-alụ ọgụ. Mmadụ nwere ike ịsị na ntụkwasị obi o nwere n’ebe onye amụma ahụ nọ karịrị nguzogide onye amụma ahụ n’onwe ya. N’ihi nke a, Jizọs zara, n’ikpeazụ, n’ụzọ pụrụ iche n’Oziọma ndị ahụ: nke a bụ “okwukwe ukwu,” ọ bụghị “okwukwe nta”. Jizọs na-enyekwa onyeisi ndị agha ahụ otuto otuto ahụ, ha abụọ bụkwa ndị ọgọ mmụọ. Ọzọ, Oziọma ahụ na-enye anyị mkpa ntụkwasị obi n'ebe Chineke nọ, nke na-eme ka anyị nwere onwe anyị pụọ na nhụjuanya nke ịtụkwasị naanị onwe anyị na n'ime mmadụ. Okwukwe nwanyị a mere ka Jizọs kweta ịgwọ ọrịa ahụ. Ọkwọrọikọ oro ewet ete: “Ekem Jesus ọbọrọ enye ete: “N̄wan, mbuọtidem fo okpon! Ka ọ mee gị dịka ịchọrọ." Sitekwa n’otu mgbe ahụ, a gwọọ nwa ya nwanyị.” Ọbụna Chineke apụghị iguzogide okwukwe dị otú a.