Vangelo (Mc 12,28-34) - In quel tempo, si avvicinò a Gesù uno degli scribi e gli domandò: «Qual è il primo di tutti i comandamenti?». Gesù rispose: «Il primo è: «Ascolta, Israele! Il Signore nostro Dio è l’unico Signore; amerai il Signore tuo Dio con tutto il tuo cuore e con tutta la tua anima, con tutta la tua mente e con tutta la tua forza». Il secondo è questo: «Amerai il tuo prossimo come te stesso». Non c’è altro comandamento più grande di questi». Lo scriba gli disse: «Hai detto bene, Maestro, e secondo verità, che Egli è unico e non vi è altri all’infuori di lui; amarlo con tutto il cuore, con tutta l’intelligenza e con tutta la forza e amare il prossimo come se stesso vale più di tutti gli olocausti e i sacrifici». Vedendo che egli aveva risposto saggiamente, Gesù gli disse: «Non sei lontano dal regno di Dio». E nessuno aveva più il coraggio di interrogarlo.
Il commento al Vangelo a cura di Monsignor Vincenzo Paglia
«Non sei lontano dal regno di Dio» risponde Gesù a quello scriba saggio. Essere uno scriba voleva dire conoscere la Scrittura e la Legge, e il fatto che chieda quale sia il primo dei comandamenti, mostra la sua saggezza. Quello scriba non pensa di sapere già tutto, non smette di farsi domande, di interrogare i maestri, la Scrittura e il Signore. Quando pensiamo di sapere già tutto, quando diamo tutto per scontato, quando non ci poniamo più domande, in fondo rinunciamo a cambiare noi stessi e il mondo attorno a noi. Gesù risponde parlando dell’amore, rinviando alle parole della Scrittura: «Ascolta, Israele! Il Signore Dio nostro è l’unico Signore; amerai il Signore Dio tuo con tutto il tuo cuore, con tutta la tua mente e con tutta la tua forza». Gesù sta citando lo Shemà Israel, «Ascolta, Israele!», la più importante di tutte le preghiere ebraiche, la professione di fede che si ripete tre volte al giorno. Dicevano i rabbini: «Chiunque abita la terra e recita lo shemà al mattino e alla sera è di sicuro un figlio del mondo che viene». A questo detto forse pensava anche Gesù quando dice allo scriba che non è lontano dal regno di Dio. Chi prega è figlio di un mondo che viene, cioè non ha messo da parte la speranza ma la tiene viva. E ciò che tiene viva la speranza è l’amore. «Amerai il prossimo tuo come te stesso». Gesù unisce in sé queste parole, ne fa un unico comandamento. Chi ama Dio per davvero, con tutto il cuore, ama gli altri come sé stesso, perché impara da lui ad amare il prossimo, l’umanità concreta, con le sue ferite e i suoi dolori. È la visione di una vita e di un destino comune, di un regno (quello di Dio) che è per tutti.
The first commandment
Gospel (Mk 12,28-34)
At that time, one of the scribes approached Jesus and asked him: "Which is the first of all the commandments?". Jesus replied: «The first is: «Listen, O Israel! The Lord our God is the only Lord; you will love the Lord your God with all your heart and with all your soul, with all your mind and with all your strength." The second is this: “You shall love your neighbor as yourself.” There is no other commandment greater than these." The scribe said to him: «You have said well, Master, and according to truth, that He is unique and there is no other except Him; loving him with all your heart, with all your intelligence and with all your strength and loving your neighbor as yourself is worth more than all the holocausts and sacrifices." Seeing that he had responded wisely, Jesus said to him: "You are not far from the kingdom of God." And no one had the courage to question him anymore.
The commentary on the Gospel by Monsignor Vincenzo Paglia
"You are not far from the kingdom of God" Jesus replies to that wise scribe. Being a scribe meant knowing the Scripture and the Law, and the fact that he asks what the first commandment is, shows his wisdom. That scribe doesn't think he already knows everything, he doesn't stop asking questions, questioning the masters, the Scripture and the Lord. When we think we already know everything, when we take everything for granted, when we no longer ask ourselves questions, we ultimately give up on changing ourselves and the world around us. Jesus responds by speaking about love, referring to the words of Scripture: «Listen, Israel! The Lord our God is the only Lord; you will love the Lord your God with all your heart, with all your mind and with all your strength." Jesus is quoting the Shema Israel, "Hear, O Israel!", the most important of all Jewish prayers, the profession of faith that is repeated three times a day. The rabbis said: "Whoever inhabits the earth and recites the shema in the morning and in the evening is certainly a child of the world to come." Perhaps Jesus was also thinking of this saying when he tells the scribe that he is not far from the kingdom of God. He who prays is a child of a world to come, that is, he has not put hope aside but keeps it alive. And what keeps hope alive is love. "You shall love your neighbor as yourself." Jesus unites these words in himself, making them a single commandment. He who truly loves God, with all his heart, loves others as himself, because he learns from him to love his neighbor, concrete humanity, with its wounds and pains. It is the vision of a common life and destiny, of a kingdom (that of God) that is for everyone.
el primer mandamiento
Evangelio (Mc 12,28-34)
En aquel tiempo, uno de los escribas se acercó a Jesús y le preguntó: "¿Cuál es el primero de todos los mandamientos?". Jesús respondió: «La primera es: «¡Escucha, Israel! El Señor nuestro Dios es el único Señor; Amarás al Señor tu Dios con todo tu corazón y con toda tu alma, con toda tu mente y con todas tus fuerzas." El segundo es este: "Amarás a tu prójimo como a ti mismo". No hay otro mandamiento mayor que estos." El escriba le dijo: «Bien has dicho, Maestro, y según verdad, que Él es único y no hay otro fuera de Él; amarlo con todo el corazón, con toda la inteligencia y con todas las fuerzas y amar al prójimo como a uno mismo vale más que todos los holocaustos y sacrificios." Jesús, al ver que había respondido sabiamente, le dijo: "No estás lejos del reino de Dios". Y ya nadie tuvo el valor de interrogarlo.
El comentario al Evangelio de monseñor Vincenzo Paglia
“No estás lejos del reino de Dios” responde Jesús a aquel sabio escriba. Ser escriba significaba conocer la Escritura y la Ley, y el hecho de preguntar cuál es el primero de los mandamientos demuestra su sabiduría. Ese escriba no cree que ya lo sabe todo, no deja de hacer preguntas, de cuestionar a los maestros, a la Escritura y al Señor. Cuando pensamos que ya lo sabemos todo, cuando damos todo por sentado, cuando ya no nos hacemos preguntas, finalmente renunciamos a cambiarnos a nosotros mismos y al mundo que nos rodea. Jesús responde hablando del amor, refiriéndose a las palabras de la Escritura: «¡Escucha, Israel! El Señor nuestro Dios es el único Señor; Amarás al Señor tu Dios con todo tu corazón, con toda tu mente y con todas tus fuerzas." Jesús está citando el Shemá Israel: "¡Escucha, oh Israel!", la más importante de todas las oraciones judías, la profesión de fe que se repite tres veces al día. Los rabinos dijeron: "Quien habita la tierra y recita el Shemá por la mañana y por la tarde es ciertamente un hijo del mundo venidero". Quizás Jesús también estaba pensando en este dicho cuando le dice al escriba que no está lejos del reino de Dios: el que ora es hijo del mundo venidero, es decir, no ha dejado de lado la esperanza, sino que la mantiene viva. Y lo que mantiene viva la esperanza es el amor. "Amarás a tu prójimo como a ti mismo." Jesús une estas palabras en sí mismo, convirtiéndolas en un solo mandamiento. Quien ama verdaderamente a Dios, con todo el corazón, ama a los demás como a sí mismo, porque aprende de Él a amar al prójimo, a la humanidad concreta, con sus heridas y sus dolores. Es la visión de una vida y un destino común, de un reino (el de Dios) que es para todos.
Le premier commandement
Évangile (Mc 12,28-34)
A ce moment-là, un des scribes s'approcha de Jésus et lui demanda : « Quel est le premier de tous les commandements ? Jésus répondit : « La première est : « Écoute, ô Israël ! Le Seigneur notre Dieu est le seul Seigneur ; tu aimeras le Seigneur ton Dieu de tout ton cœur et de toute ton âme, de toute ta pensée et de toutes tes forces. La seconde est la suivante : « Tu aimeras ton prochain comme toi-même. » Il n’y a pas d’autre commandement plus grand que ceux-ci. » Le scribe lui dit : « Tu as bien dit, Maître, et selon la vérité, qu'Il est unique et qu'il n'y en a pas d'autre que Lui ; l’aimer de tout ton cœur, de toute ton intelligence et de toutes tes forces et aimer ton prochain comme toi-même vaut plus que tous les holocaustes et tous les sacrifices. » Voyant qu'il avait répondu avec sagesse, Jésus lui dit : « Tu n'es pas loin du royaume de Dieu. » Et plus personne n’avait le courage de l’interroger.
Le commentaire de l'Évangile de Mgr Vincenzo Paglia
"Vous n'êtes pas loin du royaume de Dieu" répond Jésus à ce sage scribe. Être scribe signifiait connaître l'Écriture et la Loi, et le fait qu'il demande quel est le premier des commandements montre sa sagesse. Ce scribe ne pense pas tout savoir déjà, il ne cesse de poser des questions, d'interroger les maîtres, l'Écriture et le Seigneur. Quand on pense tout savoir déjà, quand on prend tout pour acquis, quand on ne se pose plus de questions, on finit par renoncer à changer soi-même et le monde qui nous entoure. Jésus répond en parlant d'amour, en se référant aux paroles de l'Écriture : « Écoute, Israël ! Le Seigneur notre Dieu est le seul Seigneur ; tu aimeras le Seigneur ton Dieu de tout ton cœur, de toute ta pensée et de toutes tes forces. » Jésus cite le Shema Israël, « Écoute, ô Israël ! », la plus importante de toutes les prières juives, la profession de foi répétée trois fois par jour. Les rabbins disaient : « Celui qui habite la terre et récite le shema matin et soir est certainement un enfant du monde à venir. » Peut-être Jésus pensait-il aussi à cette parole lorsqu'il dit au scribe qu'il n'est pas loin du royaume de Dieu : celui qui prie est un enfant du monde à venir, c'est-à-dire qu'il n'a pas mis de côté l'espérance mais qu'il la maintient vivante. Et ce qui maintient l’espoir, c’est l’amour. "Tu aimeras ton prochain comme toi-même." Jésus unit ces paroles en lui-même, en faisant un seul commandement. Celui qui aime vraiment Dieu de tout son cœur aime les autres comme lui-même, parce qu'il apprend de lui à aimer son prochain, l'humanité concrète, avec ses blessures et ses douleurs. C'est la vision d'une vie et d'un destin communs, d'un royaume (celui de Dieu) qui est pour tous.
O primeiro mandamento
Evangelho (Mc 12,28-34)
Naquele momento, um dos escribas aproximou-se de Jesus e perguntou-lhe: “Qual é o primeiro de todos os mandamentos?”. Jesus respondeu: «A primeira é: «Ouve, ó Israel! O Senhor nosso Deus é o único Senhor; amarás o Senhor teu Deus de todo o teu coração e de toda a tua alma, de todo o teu entendimento e de todas as tuas forças”. A segunda é esta: “Amarás o teu próximo como a ti mesmo”. Não há outro mandamento maior do que estes." O escriba disse-lhe: «Disseste bem, Mestre, e segundo a verdade, que Ele é único e não há outro senão Ele; amá-lo de todo o coração, de toda a inteligência e de todas as forças e amar o próximo como a si mesmo vale mais do que todos os holocaustos e sacrifícios.” Vendo que ele havia respondido com sabedoria, Jesus disse-lhe: “Tu não estás longe do reino de Deus”. E ninguém teve mais coragem de questioná-lo.
O comentário ao Evangelho de Monsenhor Vincenzo Paglia
“Você não está longe do reino de Deus” Jesus responde àquele sábio escriba. Ser escriba significava conhecer a Escritura e a Lei, e o fato de perguntar qual é o primeiro dos mandamentos mostra sua sabedoria. Aquele escriba não pensa que já sabe tudo, não para de fazer perguntas, de questionar os mestres, a Escritura e o Senhor. Quando pensamos que já sabemos tudo, quando damos tudo como certo, quando já não nos questionamos, acabamos por desistir de mudar a nós mesmos e ao mundo que nos rodeia. Jesus responde falando de amor, referindo-se às palavras da Escritura: «Ouve, Israel! O Senhor nosso Deus é o único Senhor; amarás o Senhor teu Deus de todo o teu coração, de todo o teu entendimento e de todas as tuas forças”. Jesus está citando o Shemá Israel, “Ouve, ó Israel!”, a mais importante de todas as orações judaicas, a profissão de fé que é repetida três vezes ao dia. Os rabinos disseram: “Quem habita a terra e recita o shemá de manhã e à noite é certamente um filho do mundo vindouro”. Talvez Jesus também estivesse pensando nesta frase quando disse ao escriba que não está longe do Reino de Deus: quem reza é filho do mundo vindouro, ou seja, não abandonou a esperança, mas a mantém viva. E o que mantém viva a esperança é o amor. "Você amará o seu próximo como a si mesmo." Jesus une estas palavras em si mesmo, fazendo delas um único mandamento. Quem ama verdadeiramente a Deus, de todo o coração, ama os outros como a si mesmo, porque dele aprende a amar o próximo, a humanidade concreta, com as suas feridas e dores. É a visão de uma vida e de um destino comuns, de um reino (o de Deus) que é para todos.
第一條誡命
福音（可 12,28-34）
那時，一位文士走近耶穌，問他：「所有誡命中，哪一條是第一重要的？」。 耶穌回答說：「第一句話是：『以色列啊，聽著！ 耶和華我們的神是獨一的主； 你要盡心、盡性、盡意、盡力愛主你的神。” 第二條是：“你要愛人如己。” 沒有比這些更大的誡命了。” 文士對他說：“老師，你說得好，而且事實如此，他是獨一無二的，除了他之外再沒有其他的；” 全心全意地愛他，用你所有的智慧和力量愛他，愛你的鄰居如同你自己，這比所有的大屠殺和犧牲更有價值。” 耶穌見他反應明智，就對他說：“你離神的國不遠了。” 也沒有人再有勇氣去質問他了。
文森佐·帕格利亞主教對福音的評論
耶穌對那位聰明的文士說：「你離神的國不遠了」。 身為文士意味著了解聖經和律法，他詢問第一條誡命是什麼這一事實表明了他的智慧。 那個抄寫員不認為他已經知道了一切，他不停地提出問題，質疑大師、聖經和主。 當我們認為我們已經知道一切，當我們認為一切都是理所當然的，當我們不再問自己問題時，我們最終放棄了改變自己和周圍的世界。 耶穌透過談論愛來回應，並引用聖經的話：「聽著，以色列！ 耶和華我們的神是獨一的主； 你要盡心、盡意、盡力愛主你的神。” 耶穌引用了示瑪·以色列的話，“以色列啊，你要聽！”，這是所有猶太祈禱中最重要的，也是每天重複三次的信仰告白。 拉比們說：“凡居住在地球上並在早晨和晚上背誦示瑪的人肯定是未來世界的孩子。” 當耶穌告訴文士他離神的國不遠時，也許也是在想這句話，祈禱的人是未來世界的孩子，也就是說，他沒有放棄希望，而是保持希望。 而讓希望永存的就是愛。 “你要愛你的鄰居如同你自己。” 耶穌將這些話聯合起來，使它們成為一條誡命。 那些真正全心全意愛上帝的人，愛人如己，因為他們從上帝身上學會愛他們的鄰舍，愛具體的人性，及其創傷和痛苦。 這是一個共同生活和命運的願景，一個適合每個人的國度（上帝的國度）。
Первая заповедь
Евангелие (Мк 12,28-34)
В это время один из книжников подошел к Иисусу и спросил его: «Какая из всех заповедей первая?». Иисус ответил: «Первое: «Слушай, Израиль! Господь Бог наш — единственный Господь; возлюби Господа Бога твоего всем сердцем твоим и всей душой твоей, всем разумением твоим и всей силой твоей». Второе таково: «Возлюби ближнего твоего, как самого себя». Нет другой заповеди большей, чем эти». Писец сказал ему: «Хорошо ты сказал, Учитель, и по истине, что Он единственен и нет иного, кроме Него; любить его всем своим сердцем, всем своим разумом и всей своей силой и любить своего ближнего, как самого себя, стоит больше, чем все холокосты и жертвы». Видя, что он ответил мудро, Иисус сказал ему: «Недалеко ты от Царствия Божия». И ни у кого больше не хватило смелости задавать ему вопросы.
Комментарий к Евангелию монсеньора Винченцо Палья
«Вы недалеко от Царствия Божия», — отвечает Иисус мудрому писцу. Быть книжником означало знать Писание и Закон, и тот факт, что он спрашивает, какая из заповедей первая, показывает его мудрость. Этот писец не думает, что уже знает все, он не перестает задавать вопросы, подвергать сомнению Учителей, Писание и Господа. Когда мы думаем, что уже все знаем, когда принимаем все как должное, когда больше не задаем себе вопросов, мы в конечном итоге отказываемся от изменения себя и мира вокруг нас. Иисус отвечает, говоря о любви, ссылаясь на слова Священного Писания: «Слушай, Израиль! Господь Бог наш — единственный Господь; возлюби Господа Бога твоего всем сердцем твоим, всем разумением твоим и всей силой твоей». Иисус цитирует Шма Исраэль: «Слушай, Израиль!», самую важную из всех еврейских молитв, исповедание веры, которое повторяется три раза в день. Раввины сказали: «Тот, кто населяет землю и читает Шма утром и вечером, несомненно, является дитя мира будущего». Возможно, об этом изречении думал и Иисус, когда говорил писцу, что он недалеко от Царствия Божия: молящийся есть дитя будущего мира, то есть он не оставляет надежды, но сохраняет ее живой. А то, что поддерживает надежду, — это любовь. «Возлюби ближнего твоего, как самого себя». Иисус объединяет в себе эти слова, делая их одной заповедью. Те, кто истинно любит Бога, всем своим сердцем, любят других как самих себя, потому что они учатся у него любить своего ближнего, конкретное человечество, с его ранами и болью. Это видение общей жизни и судьбы, Царства (Божьего), предназначенного для каждого.
最初の戒め
福音 (マルコ 12,28-34)
その時、律法の一人がイエスに近づき、「すべての戒めの中でどれが第一ですか?」と尋ねました。 イエスはこう答えました。「第一は、「聞け、イスラエルよ！」 私たちの神、主が唯一の主です。 あなたは心を尽くし、精神を尽くし、思いを尽くし、力を尽くしてあなたの神、主を愛するでしょう。」 二つ目は、「隣人を自分のように愛しなさい」です。 これより偉大な戒めは他にありません。」 律法学者は彼にこう言いました。「先生、よくおっしゃいました、そして真実によれば、彼は唯一無二であり、彼以外には誰もいないと。 心を尽くし、知性を尽くし、力を尽くして神を愛し、隣人を自分自身のように愛することは、あらゆるホロコーストや犠牲よりも価値がある。」 彼が賢明に答えたのを見て、イエスは彼に言った、「あなたは神の国から遠くない」。 そして、もう誰も彼に質問する勇気はありませんでした。
ヴィンチェンツォ・パーリア修道士による福音書の解説
「あなたは神の国から遠くありません」とイエスはその賢明な律法学者に答えました。 律法学者であるということは、聖書と律法を知っていることを意味しており、戒めの最初が何であるかを彼が尋ねたという事実は、彼の知恵を示しています。 その筆記者は、自分がすでにすべてを知っているとは考えていません。彼は質問をやめず、マスター、聖書、そして主に質問します。 自分はすでにすべてを知っていると思い、すべてを当然のことと考え、自分自身に質問しなくなったとき、私たちは最終的に自分自身と自分の周りの世界を変えることをあきらめます。 イエスは聖書の言葉を引用しながら愛について語り、「聞いてください、イスラエルよ！」と答えます。 私たちの神、主が唯一の主です。 あなたは心を尽くし、思いを尽くし、力を尽くしてあなたの神、主を愛するでしょう。」 イエスはシェマ・イスラエルの言葉「聞け、イスラエルよ！」を引用していますが、これはユダヤ人の祈りの中で最も重要であり、1日に3回繰り返される信仰告白です。 ラビたちは、「地上に住んで朝夕にシェマを唱える者は、間違いなく来るべき世界の子供である。」と述べた。 おそらくイエスは、律法学者に「自分は神の国から遠くない。祈る者は来るべき世の子である、つまり、希望を脇に置いておくのではなく、希望を生かし続けている」と言われたときも、この言葉を念頭に置いていたのかもしれません。 そして希望を生かし続けるのは愛です。 「あなたは隣人を自分のように愛さなければなりません。」 イエスはこれらの言葉をご自身の中で一つにまとめ、一つの戒めとされました。 本当に神を心から愛する人は、自分自身と同じように他人を愛します。なぜなら、彼らは傷や痛みを伴う隣人である具体的な人間を愛することを神から学ぶからです。 それは、共通の人生と運命、そしてすべての人のための王国（神の王国）のビジョンです。
첫 번째 계명
복음(마르 12,28-34)
그때 서기관 중 한 사람이 예수께 다가와서 “모든 계명 중에 첫째가 무엇입니까?”라고 물었습니다. 예수께서 대답하셨다. “첫째는, “이스라엘아, 들어라! 우리 하나님 여호와는 유일한 여호와이시니 너는 마음을 다하고 목숨을 다하고 뜻을 다하고 힘을 다하여 주 너의 하나님을 사랑하라.” 두 번째는 이것이다. “네 이웃을 네 몸과 같이 사랑하라.” 이보다 더 큰 계명이 없느니라." 서기관이 그에게 말했습니다. “스승님, 진실에 따르면 그분은 유일하시고 그분 외에는 다른 이가 없다고 말씀하신 것이 옳습니다. 마음을 다하고 지혜를 다하고 힘을 다하여 하나님을 사랑하는 것과 이웃을 자기 몸과 같이 사랑하는 것이 모든 번제물과 제사보다 더 귀하니라." 예수께서 그 사람이 지혜롭게 대답함을 보시고 그에게 이르시되 네가 하나님 나라에 멀지 않도다. 그리고 더 이상 그에게 질문할 용기가 없었습니다.
빈첸초 팔리아 몬시뇰의 복음 주석
예수께서는 그 현명한 서기관에게 “네가 하나님의 나라에 멀지 않도다”라고 대답하셨습니다. 서기관이 된다는 것은 성경과 율법을 아는 것을 의미하며, 계명 중 첫 번째가 무엇인지 묻는 것은 그의 지혜를 보여줍니다. 그 서기관은 자신이 이미 모든 것을 알고 있다고 생각하지 않고, 스승들과 성경과 주님께 질문하고 질문하는 것을 멈추지 않습니다. 우리가 이미 모든 것을 알고 있다고 생각할 때, 모든 것을 당연하게 여기고 더 이상 스스로에게 질문하지 않을 때, 우리는 궁극적으로 우리 자신과 주변 세상을 바꾸는 것을 포기하게 됩니다. 예수께서는 성경의 말씀을 언급하시며 사랑에 관해 말씀하시면서 대답하십니다. “이스라엘아, 들어라! 우리 하나님 여호와는 유일한 여호와이시니 너는 마음을 다하고 뜻을 다하고 힘을 다하여 주 너의 하나님을 사랑하라." 예수님께서는 유대인의 기도 중 가장 중요한 기도, 하루 세 번씩 반복되는 신앙고백인 쉐마 이스라엘의 “들으라 이스라엘아!”를 인용하고 계십니다. 랍비들은 “땅에 거하여 아침저녁으로 쉐마를 낭송하는 사람은 틀림없이 다가올 세상의 자녀”라고 말했습니다. 아마도 예수님께서 서기관에게 자신이 하나님의 나라에 멀지 않느니라 기도하는 자는 내세의 자녀니 곧 소망을 버리지 아니하고 살리는 자라고 말씀하실 때에도 이 말씀을 생각하셨을 것입니다. 그리고 희망을 살아있게 하는 것은 사랑입니다. “네 이웃을 네 자신처럼 사랑하라.” 예수님은 이 말씀을 자신 안에서 하나로 묶어 하나의 계명으로 삼으셨습니다. 진정으로 온 마음을 다해 하느님을 사랑하는 사람은 다른 사람을 자신처럼 사랑합니다. 왜냐하면 그들은 상처와 고통을 안고 이웃, 구체적인 인류를 사랑하는 법을 그분에게서 배우기 때문입니다. 그것은 공동의 삶과 운명, 모든 사람을 위한 왕국(하나님의 왕국)에 대한 비전입니다.
الوصية الأولى
الإنجيل (مرقس 12، 28 – 34)
في ذلك الوقت، اقترب من يسوع واحد من الكتبة وسأله: "ما هي أول كل الوصايا؟". أجاب يسوع: «الأولى هي: «اسمع يا إسرائيل! الرب إلهنا هو الرب الوحيد. تحب الرب إلهك من كل قلبك ومن كل نفسك ومن كل فكرك ومن كل قوتك." والثانية هي: "تُحب قريبك كنفسك". ليس هناك قياده اعظم من هذا." فقال له الكاتب: «حسنًا قلت، يا معلم، وبالحق، إنه واحد وليس آخر سواه. أن تحبه من كل قلبك، ومن كل ذكائك، ومن كل قوتك، وأن تحب قريبك كنفسك، هي أفضل من كل المحرقات والتضحيات". فلما رأى يسوع أنه أجاب بحكمة، قال له: "لست بعيدًا عن ملكوت الله". ولم يعد لدى أحد الشجاعة لاستجوابه بعد الآن.
التعليق على الإنجيل بقلم المونسنيور فينسينزو باجليا
"لست بعيدًا عن ملكوت الله" يجيب يسوع على ذلك الكاتب الحكيم. كونه كاتبًا يعني معرفة الكتاب والشريعة، وحقيقة أنه يسأل ما هي أولى الوصايا تظهر حكمته. لا يعتقد ذلك الكاتب أنه يعرف كل شيء بالفعل، ولا يتوقف عن طرح الأسئلة، والتشكيك في المعلمين، والكتاب المقدس، والرب. عندما نعتقد أننا نعرف كل شيء بالفعل، وعندما نعتبر كل شيء أمرا مفروغا منه، وعندما نتوقف عن طرح الأسئلة على أنفسنا، فإننا في النهاية نتخلى عن تغيير أنفسنا والعالم من حولنا. يجيب يسوع بالحديث عن المحبة، مشيرًا إلى كلمات الكتاب المقدس: «اسمع يا إسرائيل! الرب إلهنا هو الرب الوحيد. تحب الرب إلهك من كل قلبك، ومن كل فكرك، ومن كل قدرتك". يقتبس يسوع من شمع إسرائيل، "اسمع يا إسرائيل!"، وهي أهم صلاة يهودية، وهي اعتراف الإيمان الذي يتكرر ثلاث مرات في اليوم. قال الحاخامات: "من يسكن الأرض ويقرأ الشيما في الصباح وفي المساء فهو بالتأكيد من أبناء الدهر الآتي". وربما كان يسوع يفكر أيضًا في هذا القول عندما قال للكاتب إنه ليس بعيدًا عن ملكوت الله، فمن يصلي هو ابن الدهر الآتي، أي أنه لم يترك الرجاء جانبًا، بل يبقيه حيًا. وما يبقي الأمل حياً هو الحب. "أحبب قريبك كنفسك." لقد جمع يسوع هذه الكلمات في نفسه، وجعلها وصية واحدة. أولئك الذين يحبون الله حقًا، من كل قلوبهم، يحبون الآخرين مثل أنفسهم، لأنهم يتعلمون منه أن يحبوا قريبهم، البشرية الملموسة، بجراحها وآلامها. إنها رؤية لحياة ومصير مشتركين، لملكوت (ملكوت الله) للجميع.
पहली आज्ञा
सुसमाचार (एमके 12,28-34)
उस समय, एक शास्त्री यीशु के पास आया और उससे पूछा: "सभी आज्ञाओं में से पहली आज्ञा कौन सी है?" यीशु ने उत्तर दिया: "पहला है: "सुनो, हे इस्राएल! हमारा परमेश्वर यहोवा ही एकमात्र प्रभु है; तू अपने परमेश्वर यहोवा से अपने सारे मन, अपने सारे प्राण, अपने सारे मन, और अपनी सारी शक्ति से प्रेम रख। दूसरा यह है: "तू अपने पड़ोसी से अपने समान प्रेम रखना।" इनसे बढ़कर कोई अन्य आज्ञा नहीं है।" मुंशी ने उससे कहा: “आपने ठीक कहा, गुरु, और सत्य के अनुसार, कि वह अद्वितीय है और उसके अलावा कोई दूसरा नहीं है; उसे अपने पूरे दिल से, अपनी पूरी बुद्धि से और अपनी पूरी ताकत से प्यार करना और अपने पड़ोसी से अपने समान प्यार करना सभी प्रलय और बलिदानों से अधिक मूल्यवान है।" यह देखकर कि उसने बुद्धिमानी से उत्तर दिया था, यीशु ने उससे कहा: "तू परमेश्वर के राज्य से दूर नहीं है।" और अब किसी को उससे प्रश्न करने का साहस नहीं हुआ।
मोनसिग्नोर विन्सेन्ज़ो पगलिया द्वारा सुसमाचार पर टिप्पणी
यीशु ने उस बुद्धिमान शास्त्री को उत्तर दिया, "तुम परमेश्वर के राज्य से दूर नहीं हो।" एक मुंशी होने का मतलब धर्मग्रंथ और कानून को जानना है, और यह तथ्य कि वह पूछता है कि पहली आज्ञा क्या है, उसकी बुद्धिमत्ता को दर्शाता है। वह मुंशी यह नहीं सोचता कि वह पहले से ही सब कुछ जानता है, वह प्रश्न पूछना, गुरुओं, धर्मग्रंथ और भगवान पर सवाल उठाना बंद नहीं करता है। जब हम सोचते हैं कि हम पहले से ही सब कुछ जानते हैं, जब हम हर चीज को हल्के में ले लेते हैं, जब हम खुद से सवाल नहीं पूछते हैं, तो हम अंततः खुद को और अपने आस-पास की दुनिया को बदलना छोड़ देते हैं। यीशु ने पवित्रशास्त्र के शब्दों का हवाला देते हुए प्रेम के बारे में बात करते हुए जवाब दिया: “सुनो, इज़राइल! हमारा परमेश्वर यहोवा ही एकमात्र प्रभु है; तू अपने परमेश्वर यहोवा से अपने सारे मन, अपने सारे मन, और अपनी सारी शक्ति से प्रेम करेगा।” यीशु शेमा इज़राइल को उद्धृत कर रहे हैं, "सुनो, हे इज़राइल!", सभी यहूदी प्रार्थनाओं में सबसे महत्वपूर्ण, विश्वास का पेशा जो दिन में तीन बार दोहराया जाता है। रब्बियों ने कहा: "जो कोई पृथ्वी पर रहता है और सुबह और शाम को शेमा पढ़ता है वह निश्चित रूप से आने वाली दुनिया का बच्चा है।" शायद यीशु भी इस कहावत के बारे में सोच रहे थे जब उन्होंने शास्त्री से कहा कि वह ईश्वर के राज्य से दूर नहीं हैं। जो प्रार्थना करता है वह आने वाली दुनिया का बच्चा है, यानी उसने आशा को एक तरफ नहीं रखा है बल्कि उसे जीवित रखा है। और जो आशा को जीवित रखता है वह प्रेम है। "तू अपने पड़ोसी से अपने समान प्रेम रखना।" यीशु ने इन शब्दों को अपने आप में समाहित कर लिया, और उन्हें एक एकल आज्ञा बना दिया। जो लोग सच्चे दिल से भगवान से प्यार करते हैं, वे दूसरों से अपने समान प्यार करते हैं, क्योंकि वे उनसे अपने पड़ोसी, ठोस मानवता, उसके घावों और दर्द से प्यार करना सीखते हैं। यह एक सामान्य जीवन और नियति, एक राज्य (ईश्वर का) का दर्शन है जो हर किसी के लिए है।
Pierwsze przykazanie
Ewangelia (Mk 12,28-34)
W tym czasie podszedł do Jezusa jeden z uczonych w Piśmie i zapytał Go: „Które jest pierwsze ze wszystkich przykazań?”. Jezus odpowiedział: «Pierwsze jest: «Słuchaj, Izraelu! Pan, Bóg nasz, jest Panem jedynym; będziesz miłował Pana, Boga swego, całym swoim sercem, całą swoją duszą, całym swoim umysłem i całą swoją mocą.” Drugie jest to: „Będziesz miłował swego bliźniego jak siebie samego”. Nie ma innego przykazania większego od tych.” Uczony w Piśmie rzekł do niego: «Dobrze powiedziałeś, Mistrzu, i zgodnie z prawdą, że On jest jedyny i nie ma innego oprócz Niego; kochanie Go całym sercem, całą swoją inteligencją i całą swoją mocą, a miłowanie bliźniego jak siebie samego jest warte więcej niż wszystkie holokausty i ofiary”. Widząc, że mądrze odpowiedział, Jezus rzekł do niego: „Niedaleko jesteś od królestwa Bożego”. I nikt nie miał już odwagi go przesłuchiwać.
Komentarz do Ewangelii autorstwa prałata Vincenzo Paglii
„Niedaleko jesteś od królestwa Bożego” – odpowiada Jezus mądremu uczonemu w Piśmie. Bycie uczonym w Piśmie oznaczało znajomość Pisma Świętego i Prawa, a to, że pyta, jakie jest pierwsze z przykazań, świadczy o jego mądrości. Ten uczony w Piśmie nie myśli, że już wszystko wie, nie przestaje zadawać pytań, kwestionować mistrzów, Pismo Święte i Pana. Kiedy wydaje nam się, że już wszystko wiemy, kiedy wszystko traktujemy jako oczywiste, kiedy nie zadajemy sobie już pytań, ostatecznie rezygnujemy ze zmiany siebie i otaczającego nas świata. Jezus odpowiada, mówiąc o miłości, odwołując się do słów Pisma Świętego: «Słuchaj, Izraelu! Pan, Bóg nasz, jest Panem jedynym; będziesz miłował Pana, Boga swego, całym swoim sercem, całym swoim umysłem i całą swoją mocą”. Jezus cytuje Szema Izrael: „Słuchaj, Izraelu!”, najważniejszą ze wszystkich modlitw żydowskich, wyznanie wiary powtarzane trzy razy dziennie. Rabini powiedzieli: „Ktokolwiek zamieszkuje ziemię i recytuje Szemę rano i wieczorem, z pewnością jest dzieckiem przyszłego świata”. Być może o tym powiedzeniu miał także Jezus, gdy mówił uczonemu w Piśmie, że niedaleko jest od królestwa Bożego.Kto się modli, jest dzieckiem przyszłego świata, to znaczy nie odrzuca nadziei, ale ją podtrzymuje. A tym, co podtrzymuje nadzieję przy życiu, jest miłość. „Będziesz miłował bliźniego swego jak siebie samego”. Jezus jednoczy w sobie te słowa, czyniąc z nich jedno przykazanie. Ci, którzy prawdziwie kochają Boga całym sercem, kochają innych jak siebie samych, ponieważ od Niego uczą się kochać bliźniego, konkretne człowieczeństwo, z jego ranami i bólem. Jest to wizja wspólnego życia i przeznaczenia, królestwa (Bożego), które jest dla wszystkich.
প্রথম আদেশ
গসপেল (Mk 12,28-34)
সেই সময়ে, একজন শাসক যীশুর কাছে এসে জিজ্ঞাসা করলেন: "সকল আদেশের মধ্যে প্রথম কোনটি?"। যীশু উত্তর দিলেন: "প্রথমটি হল: "শোন, হে ইসরাইল! আমাদের প্রভু ঈশ্বরই একমাত্র প্রভু; তুমি তোমার সমস্ত হৃদয়, তোমার সমস্ত প্রাণ, তোমার সমস্ত মন এবং তোমার সমস্ত শক্তি দিয়ে তোমার ঈশ্বর সদাপ্রভুকে ভালবাসবে।" দ্বিতীয়টি হল: "তুমি তোমার প্রতিবেশীকে নিজের মতো ভালবাসবে।" এর চেয়ে বড় আর কোন আদেশ নেই।" লেখক তাকে বললেন: "আপনি ভাল বলেছেন, গুরু, এবং সত্য অনুসারে, তিনি অদ্বিতীয় এবং তিনি ছাড়া অন্য কেউ নেই; তাকে আপনার সমস্ত হৃদয় দিয়ে, আপনার সমস্ত বুদ্ধিমত্তা দিয়ে এবং আপনার সমস্ত শক্তি দিয়ে এবং আপনার প্রতিবেশীকে নিজের মতো করে ভালবাসা সমস্ত হত্যাকাণ্ড এবং বলিদানের চেয়ে মূল্যবান।" তিনি বিজ্ঞতার সাথে সাড়া দিয়েছেন দেখে যীশু তাকে বললেন: "তুমি ঈশ্বরের রাজ্য থেকে দূরে নও।" আর কেউ তাকে প্রশ্ন করার সাহস পেল না।
Monsignor Vincenzo Paglia দ্বারা গসপেল ভাষ্য
"তুমি ঈশ্বরের রাজ্য থেকে দূরে নও" যীশু সেই বিজ্ঞ লেখককে উত্তর দেন। একজন লেখক হওয়ার অর্থ শাস্ত্র এবং আইন জানা, এবং তিনি জিজ্ঞাসা করেন যে আদেশগুলির মধ্যে প্রথমটি কী তা তার প্রজ্ঞা দেখায়। সেই লেখক মনে করেন না যে তিনি ইতিমধ্যেই সবকিছু জানেন, তিনি প্রশ্ন জিজ্ঞাসা করা, মাস্টার, শাস্ত্র এবং প্রভুকে প্রশ্ন করা বন্ধ করেন না। যখন আমরা মনে করি যে আমরা ইতিমধ্যেই সবকিছু জানি, যখন আমরা সবকিছুকে মঞ্জুর করে নিই, যখন আমরা নিজেদেরকে আর প্রশ্ন করি না, আমরা শেষ পর্যন্ত নিজেকে এবং আমাদের চারপাশের বিশ্বকে পরিবর্তন করা ছেড়ে দিই। যীশু প্রেম সম্পর্কে কথা বলার দ্বারা সাড়া দেন, ধর্মগ্রন্থের কথা উল্লেখ করে: “শোন, ইস্রায়েল! আমাদের প্রভু ঈশ্বরই একমাত্র প্রভু; তুমি তোমার সমস্ত হৃদয়, তোমার সমস্ত মন এবং তোমার সমস্ত শক্তি দিয়ে তোমার ঈশ্বর সদাপ্রভুকে ভালবাসবে।" যীশু শেমা ইস্রায়েলকে উদ্ধৃত করছেন, "শুনুন, হে ইসরাইল!", সমস্ত ইহুদি প্রার্থনার মধ্যে সবচেয়ে গুরুত্বপূর্ণ, বিশ্বাসের পেশা যা দিনে তিনবার পুনরাবৃত্তি হয়। রাব্বিরা বলেছেন: "যে কেউ পৃথিবীতে বাস করে এবং সকালে ও সন্ধ্যায় শেমা পাঠ করে সে অবশ্যই আগত বিশ্বের সন্তান।" সম্ভবত যীশুও এই কথাটির কথা ভাবছিলেন যখন তিনি লেখককে বলেছিলেন যে তিনি ঈশ্বরের রাজ্য থেকে দূরে নন, যিনি প্রার্থনা করেন তিনি আগত জগতের সন্তান, অর্থাৎ তিনি আশাকে দূরে রাখেননি বরং বাঁচিয়ে রেখেছেন। আর যা আশা বাঁচিয়ে রাখে তা হল ভালবাসা। "তুমি তোমার প্রতিবেশীকে নিজের মতো ভালবাসবে।" যীশু এই শব্দগুলিকে নিজের মধ্যে একত্রিত করেন, তাদের একটি একক আদেশ করে। যারা সত্যিকার অর্থে ঈশ্বরকে ভালবাসে, তাদের সমস্ত হৃদয় দিয়ে, অন্যদেরকে নিজের মতো ভালবাসে, কারণ তারা তাদের প্রতিবেশীকে, কংক্রিট মানবতাকে, এর ক্ষত এবং বেদনা সহকারে ভালবাসতে তার কাছ থেকে শেখে। এটি একটি সাধারণ জীবন এবং ভাগ্যের দৃষ্টিভঙ্গি, একটি রাজ্যের (ঈশ্বরের) যা প্রত্যেকের জন্য।
Ang unang utos
Ebanghelyo (Mc 12,28-34)
Noong panahong iyon, lumapit kay Jesus ang isa sa mga eskriba at tinanong siya: "Alin ang una sa lahat ng mga utos?". Sumagot si Jesus: «Ang una ay: «Makinig, O Israel! Ang Panginoon nating Diyos ay ang tanging Panginoon; iibigin mo ang Panginoon mong Diyos nang buong puso mo at nang buong kaluluwa mo, nang buong pag-iisip at nang buong lakas." Ang pangalawa ay ito: “Iibigin mo ang iyong kapwa gaya ng iyong sarili.” Walang ibang utos na hihigit pa sa mga ito." Sinabi ng eskriba sa kanya: «Mabuti ang sinabi mo, Guro, at ayon sa katotohanan, na Siya ay natatangi at walang iba maliban sa Kanya; ang pag-ibig sa kanya nang buong puso, nang buong katalinuhan, at nang buong lakas, at ang pagmamahal sa iyong kapwa gaya ng iyong sarili ay higit na mahalaga kaysa sa lahat ng mga sinusunog at mga sakripisyo." Nang makita na siya ay tumugon nang matalino, sinabi ni Jesus sa kanya: "Ikaw ay hindi malayo sa kaharian ng Diyos." At wala nang may lakas ng loob na tanungin siya.
Ang komentaryo sa Ebanghelyo ni Monsignor Vincenzo Paglia
"Hindi ka malayo sa kaharian ng Diyos" tugon ni Jesus sa matalinong eskriba na iyon. Ang pagiging isang eskriba ay nangangahulugan ng pag-alam sa Kasulatan at ng Kautusan, at ang katotohanan na siya ay nagtanong kung ano ang una sa mga utos ay nagpapakita ng kanyang karunungan. Ang eskriba na iyon ay hindi iniisip na alam na niya ang lahat, hindi siya tumitigil sa pagtatanong, pagtatanong sa mga guro, sa Kasulatan at sa Panginoon. Kapag iniisip natin na alam na natin ang lahat, kapag tinanggap natin ang lahat ng bagay, kapag hindi na natin tinatanong ang ating sarili, sa huli ay sumusuko tayo sa pagbabago sa ating sarili at sa mundo sa ating paligid. Si Jesus ay tumugon sa pamamagitan ng pagsasalita tungkol sa pag-ibig, na tumutukoy sa mga salita ng Kasulatan: «Makinig, Israel! Ang Panginoon nating Diyos ay ang tanging Panginoon; iibigin mo ang Panginoon mong Diyos nang buong puso mo, nang buong pag-iisip at nang buong lakas." Sinipi ni Jesus ang Shema Israel, "Dinggin mo, O Israel!", ang pinakamahalaga sa lahat ng panalangin ng mga Hudyo, ang pagpapahayag ng pananampalataya na inuulit ng tatlong beses sa isang araw. Ang mga rabbi ay nagsabi: "Sinuman ang naninirahan sa lupa at binibigkas ang shema sa umaga at sa gabi ay tiyak na isang anak ng daigdig na darating." Marahil ay iniisip din ni Jesus ang kasabihang ito nang sabihin niya sa eskriba na hindi siya malayo sa kaharian ng Diyos.Siya na nagdarasal ay anak ng darating na daigdig, ibig sabihin, hindi niya isinasantabi ang pag-asa bagkus pinananatili itong buhay. At ang nagpapanatili ng pag-asa ay pag-ibig. "Iibigin mo ang iyong kapwa gaya ng iyong sarili." Pinag-iisa ni Jesus ang mga salitang ito sa kanyang sarili, na ginagawa itong iisang utos. Yaong mga tunay na nagmamahal sa Diyos, nang buong puso, ay nagmamahal sa iba tulad ng kanilang sarili, dahil natututo sila mula sa kanya na mahalin ang kanilang kapwa, konkretong sangkatauhan, kasama ang mga sugat at sakit nito. Ito ay ang pangitain ng isang karaniwang buhay at kapalaran, ng isang kaharian (na ng Diyos) na para sa lahat.
Перша заповідь
Євангеліє (Мк 12,28-34)
У той час один із книжників підійшов до Ісуса і запитав Його: «Яка перша з усіх заповідей?». Ісус відповів: «Перше: «Слухай, Ізраїлю! Господь, Бог наш, єдиний Господь; будеш любити Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім розумом своїм, і всією силою своєю». Друга така: «Люби свого ближнього, як самого себе». Немає іншої заповіді, більшої за ці». Книжник сказав йому: «Ти добре сказав, Владико, і по правді, що Він єдиний і немає іншого, крім Нього; любити його всім своїм серцем, усім своїм розумом і всією своєю силою і любити свого ближнього, як самого себе, варто більше, ніж усі цілопалення та жертви». Побачивши, що він мудро відповів, Ісус сказав йому: «Ти недалеко від Царства Божого». І більше ні в кого не вистачало сміливості розпитувати його.
Коментар до Євангелія монсеньйора Вінченцо Палія
«Ти недалеко від Царства Божого», — відповідає Ісус тому мудрому книжникові. Бути книжником означало знати Святе Письмо і Закон, і той факт, що він запитує, яка перша із заповідей, свідчить про його мудрість. Той писар не думає, що вже все знає, він не перестає питати, розпитувати панів, Писання і Господа. Коли ми думаємо, що вже все знаємо, коли ми сприймаємо все як належне, коли ми більше не задаємо собі питань, ми остаточно відмовляємось від того, щоб змінити себе та світ навколо нас. Ісус у відповідь говорить про любов, посилаючись на слова Святого Письма: «Слухай, Ізраїлю! Господь, Бог наш, єдиний Господь; будеш любити Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всім розумом своїм, і всією силою своєю». Ісус цитує Шема Ізраель, «Слухай, Ізраїлю!», найважливішу з усіх єврейських молитов, сповідання віри, яке повторюється тричі на день. Рабини казали: «Той, хто населяє землю і читає шему вранці та ввечері, безсумнівно, є дитиною майбутнього світу». Можливо, Ісус теж думав про це слово, коли каже книжнику, що він недалеко від Царства Божого, хто молиться, той дитина майбутнього світу, тобто не залишив надії, а зберігає її. І те, що зберігає надію, - це любов. «Люби свого ближнього, як самого себе». Ісус поєднує в собі ці слова, роблячи їх єдиною заповіддю. Ті, хто справді люблять Бога всім серцем, люблять інших, як самих себе, тому що вчаться від Нього любити ближнього, конкретне людство з його ранами та болем. Це бачення спільного життя та долі, царства (Божого), яке є для всіх.
Η πρώτη εντολή
Ευαγγέλιο (Μκ 12,28-34)
Εκείνη την ώρα, ένας από τους γραμματείς πλησίασε τον Ιησού και τον ρώτησε: «Ποια είναι η πρώτη από όλες τις εντολές;». Ο Ιησούς απάντησε: «Το πρώτο είναι: «Άκου, Ισραήλ! Ο Κύριος ο Θεός μας είναι ο μόνος Κύριος. θα αγαπάς τον Κύριο τον Θεό σου με όλη σου την καρδιά και με όλη σου την ψυχή, με όλο σου το μυαλό και με όλη σου τη δύναμή». Το δεύτερο είναι το εξής: «Θα αγαπήσεις τον πλησίον σου όπως τον εαυτό σου». Δεν υπάρχει άλλη εντολή μεγαλύτερη από αυτές». Ο γραμματέας του είπε: «Καλά είπες, Δάσκαλε, και σύμφωνα με την αλήθεια, ότι είναι μοναδικός και δεν υπάρχει άλλος εκτός από Αυτόν. Το να τον αγαπάς με όλη σου την καρδιά, με όλη σου τη νοημοσύνη και με όλη σου τη δύναμη και να αγαπάς τον πλησίον σου όπως τον εαυτό σου αξίζει περισσότερο από όλα τα ολοκαυτώματα και τις θυσίες». Βλέποντας ότι είχε απαντήσει σοφά, ο Ιησούς του είπε: «Δεν είσαι μακριά από τη βασιλεία του Θεού». Και κανείς δεν είχε πια το θάρρος να τον αμφισβητήσει.
Ο σχολιασμός του Ευαγγελίου από τον Μονσινιόρ Vincenzo Paglia
«Δεν είσαι μακριά από τη βασιλεία του Θεού» απαντά ο Ιησούς σε εκείνον τον σοφό γραμματέα. Το να είσαι γραμματέας σήμαινε ότι γνώριζε τη Γραφή και τον Νόμο, και το γεγονός ότι ρωτά ποια είναι η πρώτη από τις εντολές δείχνει τη σοφία του. Αυτός ο γραφέας δεν πιστεύει ότι τα ξέρει ήδη όλα, δεν σταματά να κάνει ερωτήσεις, να αμφισβητεί τους δασκάλους, τη Γραφή και τον Κύριο. Όταν νομίζουμε ότι γνωρίζουμε ήδη τα πάντα, όταν θεωρούμε τα πάντα δεδομένα, όταν δεν κάνουμε πλέον ερωτήσεις στον εαυτό μας, τελικά παραιτούμαστε να αλλάξουμε τον εαυτό μας και τον κόσμο γύρω μας. Ο Ιησούς απαντά μιλώντας για αγάπη, αναφερόμενος στα λόγια της Γραφής: «Άκου, Ισραήλ! Ο Κύριος ο Θεός μας είναι ο μόνος Κύριος. θα αγαπάς τον Κύριο τον Θεό σου με όλη σου την καρδιά, με όλο σου το μυαλό και με όλη σου τη δύναμή». Ο Ιησούς παραθέτει το Shema Israel, «Άκου, ω Ισραήλ!», την πιο σημαντική από όλες τις εβραϊκές προσευχές, την ομολογία πίστης που επαναλαμβάνεται τρεις φορές την ημέρα. Οι ραβίνοι έλεγαν: «Όποιος κατοικεί στη γη και απαγγέλλει το σχήμα το πρωί και το βράδυ είναι σίγουρα παιδί του μελλοντικού κόσμου». Ίσως και ο Ιησούς να σκεφτόταν αυτό το ρητό όταν λέει στον γραμματέα ότι δεν απέχει πολύ από τη βασιλεία του Θεού.Αυτός που προσεύχεται είναι παιδί ενός μελλοντικού κόσμου, δηλαδή δεν έχει παραμερίσει την ελπίδα αλλά την κρατά ζωντανή. Και αυτό που κρατά την ελπίδα ζωντανή είναι η αγάπη. «Θα αγαπήσεις τον πλησίον σου όπως τον εαυτό σου». Ο Ιησούς ενώνει αυτές τις λέξεις μέσα του, καθιστώντας τις μια ενιαία εντολή. Όσοι αγαπούν αληθινά τον Θεό, με όλη τους την καρδιά, αγαπούν τους άλλους όπως τον εαυτό τους, γιατί μαθαίνουν από αυτόν να αγαπούν τον πλησίον τους, τη συγκεκριμένη ανθρωπότητα, με τις πληγές και τον πόνο της. Είναι το όραμα μιας κοινής ζωής και μοίρας, ενός βασιλείου (αυτό του Θεού) που είναι για όλους.
Amri ya kwanza
Injili (Mk 12,28-34)
Wakati huo, mmoja wa waandishi alimwendea Yesu na kumuuliza: "Ni ipi iliyo ya kwanza kati ya amri zote?". Yesu akajibu: «Ya kwanza ni: «Sikiliza, Ee Israeli! Bwana Mungu wetu ndiye Bwana pekee; utampenda Bwana Mungu wako kwa moyo wako wote, na kwa roho yako yote, na kwa akili zako zote, na kwa nguvu zako zote." Ya pili ndiyo hii: "Mpende jirani yako kama nafsi yako." Hakuna amri nyingine iliyo kuu kuliko hizi." Mwandishi akamwambia: «Umesema vyema, Mwalimu, na kulingana na ukweli, kwamba Yeye ni wa pekee na hakuna mwingine ila Yeye; kumpenda kwa moyo wako wote, na kwa akili zako zote, na kwa nguvu zako zote, na kumpenda jirani yako kama nafsi yako, ni bora kuliko dhabihu zote na dhabihu zote." Yesu alipoona kwamba amejibu kwa hekima, akamwambia: “Wewe si mbali na Ufalme wa Mungu.” Na hakuna aliyekuwa na ujasiri wa kumhoji tena.
Ufafanuzi juu ya Injili na Monsinyo Vincenzo Paglia
“Wewe huko mbali na ufalme wa Mungu” Yesu anamjibu mwandishi huyo mwenye hekima. Kuwa mwandishi kulimaanisha kujua Maandiko na Sheria, na ukweli kwamba anauliza amri ya kwanza ni ipi inaonyesha hekima yake. Huyo mwandishi hafikirii kuwa tayari anajua kila kitu, haachi kuuliza maswali, kuhoji mabwana, Maandiko na Bwana. Tunapofikiri kuwa tayari tunajua kila kitu, tunapochukua kila kitu kwa urahisi, wakati hatujiulizi tena maswali, hatimaye tunaacha kujibadilisha sisi wenyewe na ulimwengu unaotuzunguka. Yesu anajibu kwa kusema juu ya upendo, akirejelea maneno ya Maandiko: «Sikiliza, Israeli! Bwana Mungu wetu ndiye Bwana pekee; utampenda Bwana Mungu wako kwa moyo wako wote, na kwa akili zako zote, na kwa nguvu zako zote." Yesu ananukuu Shema Israeli, "Sikia, Israeli!", sala muhimu zaidi ya sala zote za Kiyahudi, ukiri wa imani unaorudiwa mara tatu kwa siku. Rabi walisema: "Mwenye kukaa katika ardhi na kusoma shema asubuhi na jioni bila shaka ni mtoto wa ulimwengu ujao." Pengine Yesu pia alikuwa anafikiria msemo huu anapomwambia mwandishi kwamba hayuko mbali na ufalme wa Mungu.Anayeomba ni mtoto wa ulimwengu ujao, yaani, hakuweka tumaini kando bali analiweka hai. Na kinachoweka tumaini hai ni upendo. "Mpende jirani yako kama nafsi yako." Yesu anaunganisha maneno haya ndani yake, na kuyafanya kuwa amri moja. Wale wanaompenda Mungu kwa dhati, kwa moyo wao wote, wanawapenda wengine kama wao wenyewe, kwa sababu wanajifunza kutoka kwake kuwapenda jirani zao, ubinadamu thabiti, pamoja na majeraha na maumivu yake. Ni maono ya maisha ya kawaida na hatima, ya ufalme (ule wa Mungu) ambao ni kwa kila mtu.
Điều răn đầu tiên
Tin Mừng (Mc 12,28-34)
Khi ấy, một kinh sư đến gần Chúa Giêsu và hỏi Người: “Giới răn nào đứng đầu trong các giới răn?”. Chúa Giêsu trả lời: «Điều đầu tiên là: «Hỡi Israel, hãy lắng nghe! Chúa, Thiên Chúa của chúng ta, là Chúa duy nhất; ngươi sẽ yêu mến Đức Chúa, Thiên Chúa của ngươi, hết lòng, hết linh hồn, hết trí khôn và hết sức lực ngươi”. Điều thứ hai là: “Ngươi phải yêu người lân cận như chính mình”. Không có điều răn nào lớn hơn những điều răn này”. Người thông giáo nói với Ngài: «Thưa Thầy, Thầy nói rất đúng, và theo sự thật thì Ngài là duy nhất và không có ai khác ngoài Ngài; yêu mến Người hết lòng, hết trí thông minh, hết sức lực và yêu người lân cận như chính mình thì đáng giá hơn mọi lễ thiêu và hy sinh.” Thấy ông đã trả lời khôn ngoan, Chúa Giêsu nói với ông: "Ông không còn xa Nước Thiên Chúa đâu". Và không ai còn đủ can đảm để tra hỏi anh nữa.
Chú giải Tin Mừng của Đức ông Vincenzo Paglia
Chúa Giêsu trả lời vị kinh sư khôn ngoan ấy: “Các ông không xa Nước Thiên Chúa đâu”. Làm một kinh sư có nghĩa là phải biết Kinh thánh và Luật pháp, và việc ông hỏi điều răn đầu tiên là gì cho thấy sự khôn ngoan của ông. Người thông luật đó không nghĩ rằng mình đã biết hết mọi sự, anh ta không ngừng đặt câu hỏi, chất vấn các bậc thầy, Kinh thánh và Chúa. Khi chúng ta nghĩ rằng chúng ta đã biết mọi thứ, khi chúng ta coi mọi thứ là hiển nhiên, khi chúng ta không còn đặt câu hỏi cho bản thân nữa, cuối cùng chúng ta sẽ từ bỏ việc thay đổi bản thân và thế giới xung quanh. Chúa Giêsu trả lời bằng cách nói về tình yêu, bằng cách nhắc đến những lời trong Kinh Thánh: “Hỡi Israel, hãy nghe đây! Chúa, Thiên Chúa của chúng ta, là Chúa duy nhất; ngươi sẽ yêu mến Chúa là Thiên Chúa của ngươi hết lòng, hết trí khôn và hết sức lực ngươi.” Chúa Giêsu đang trích dẫn Shema Israel, “Hỡi Israel, hãy nghe đây!”, lời cầu nguyện quan trọng nhất của người Do Thái, lời tuyên xưng đức tin được lặp lại ba lần một ngày. Các giáo sĩ Do Thái nói: "Bất cứ ai sống trên trái đất và đọc kinh shema vào buổi sáng và buổi tối chắc chắn là một đứa trẻ của thế giới sắp tới." Có lẽ Chúa Giêsu cũng nghĩ đến câu nói này khi Người nói với người thông giáo rằng Người không xa Nước Thiên Chúa, người cầu nguyện là con cái của thế giới mai sau, nghĩa là người không gạt bỏ niềm hy vọng mà vẫn giữ cho nó được sống. Và điều giữ cho hy vọng tồn tại chính là tình yêu. "Ngươi phải yêu người lân cận như chính mình." Chúa Giêsu kết hợp những lời này vào chính Người, biến chúng thành một điều răn duy nhất. Những ai thực sự yêu mến Thiên Chúa, hết lòng, yêu người khác như chính mình, bởi vì họ học nơi Ngài cách yêu thương người lân cận, nhân loại cụ thể, với những vết thương và nỗi đau của nó. Đó là tầm nhìn về một cuộc sống và số phận chung, về một vương quốc (của Thiên Chúa) dành cho tất cả mọi người.
ആദ്യത്തെ കൽപ്പന
സുവിശേഷം (Mk 12,28-34)
ആ സമയത്ത്, ശാസ്ത്രിമാരിൽ ഒരാൾ യേശുവിനെ സമീപിച്ച് അവനോട് ചോദിച്ചു: "എല്ലാ കല്പനകളിലും ആദ്യത്തേത് ഏതാണ്?". യേശു മറുപടി പറഞ്ഞു: "ആദ്യത്തേത്: "ഇസ്രായേലേ, കേൾക്കൂ! നമ്മുടെ ദൈവമായ കർത്താവ് ഏക കർത്താവാണ്; നിന്റെ ദൈവമായ കർത്താവിനെ നീ പൂർണ്ണഹൃദയത്തോടും പൂർണ്ണാത്മാവോടും പൂർണ്ണമനസ്സോടും പൂർണ്ണശക്തിയോടും കൂടെ സ്നേഹിക്കും." രണ്ടാമത്തേത് ഇതാണ്: "നിന്നെപ്പോലെ നിന്റെ അയൽക്കാരനെ സ്നേഹിക്കണം." ഇതിലും വലിയ മറ്റൊരു കൽപ്പനയില്ല." ശാസ്ത്രി അവനോട് പറഞ്ഞു: "ഗുരോ, നീ പറഞ്ഞത് നന്നായി, സത്യമനുസരിച്ച്, അവൻ അതുല്യനാണ്, അവനല്ലാതെ മറ്റാരുമില്ല; പൂർണ്ണഹൃദയത്തോടും പൂർണ്ണബുദ്ധിയോടും പൂർണ്ണശക്തിയോടുംകൂടെ അവനെ സ്നേഹിക്കുക, നിന്നെപ്പോലെ നിന്റെ അയൽക്കാരനെയും സ്നേഹിക്കുക എന്നത് എല്ലാ ഹോമയാഗങ്ങളേക്കാളും ത്യാഗങ്ങളേക്കാളും വിലപ്പെട്ടതാണ്." അവൻ ജ്ഞാനപൂർവം പ്രതികരിച്ചു എന്നു കണ്ടപ്പോൾ യേശു അവനോടു പറഞ്ഞു: "നീ ദൈവരാജ്യത്തിൽനിന്നു അകന്നവനല്ല." പിന്നെ അവനെ ചോദ്യം ചെയ്യാൻ ആർക്കും ധൈര്യമുണ്ടായിരുന്നില്ല.
മോൺസിഞ്ഞോർ വിൻസെൻസോ പഗ്ലിയയുടെ സുവിശേഷത്തെക്കുറിച്ചുള്ള വ്യാഖ്യാനം
"നിങ്ങൾ ദൈവരാജ്യത്തിൽ നിന്ന് വളരെ അകലെയല്ല" യേശു ആ ജ്ഞാനിയായ ശാസ്ത്രിയോട് മറുപടി പറയുന്നു. ഒരു എഴുത്തച്ഛൻ എന്നതുകൊണ്ട് തിരുവെഴുത്തുകളും നിയമങ്ങളും അറിയുക എന്നാണർത്ഥം, കൽപ്പനകളിൽ ആദ്യത്തേത് എന്താണെന്ന് അവൻ ചോദിക്കുന്നത് അവന്റെ ജ്ഞാനത്തെ കാണിക്കുന്നു. ആ എഴുത്തച്ഛൻ തനിക്ക് ഇതിനകം എല്ലാം അറിയാമെന്ന് കരുതുന്നില്ല, അവൻ ചോദ്യങ്ങൾ ചോദിക്കുന്നത് നിർത്തുന്നില്ല, യജമാനന്മാരെയും തിരുവെഴുത്തിനെയും കർത്താവിനെയും ചോദ്യം ചെയ്യുന്നു. നമുക്ക് ഇതിനകം എല്ലാം അറിയാം എന്ന് ചിന്തിക്കുമ്പോൾ, എല്ലാം നിസ്സാരമായി കാണുമ്പോൾ, സ്വയം ചോദ്യങ്ങൾ ചോദിക്കാതിരിക്കുമ്പോൾ, ആത്യന്തികമായി നമ്മളെയും നമുക്ക് ചുറ്റുമുള്ള ലോകത്തെയും മാറ്റുന്നത് ഞങ്ങൾ ഉപേക്ഷിക്കുന്നു. തിരുവെഴുത്തിലെ വാക്കുകൾ പരാമർശിച്ചുകൊണ്ട് സ്നേഹത്തെക്കുറിച്ച് സംസാരിച്ചുകൊണ്ട് യേശു പ്രതികരിക്കുന്നു: "ഇസ്രായേലേ, കേൾക്കൂ! നമ്മുടെ ദൈവമായ കർത്താവ് ഏക കർത്താവാണ്; നിന്റെ ദൈവമായ യഹോവയെ നീ പൂർണ്ണഹൃദയത്തോടും പൂർണ്ണമനസ്സോടും പൂർണ്ണശക്തിയോടും കൂടെ സ്നേഹിക്കും. എല്ലാ യഹൂദ പ്രാർത്ഥനകളിലും ഏറ്റവും പ്രധാനപ്പെട്ടത്, ദിവസത്തിൽ മൂന്നു പ്രാവശ്യം ആവർത്തിക്കുന്ന വിശ്വാസത്തിന്റെ തൊഴിലായ "ഇസ്രായേലേ, കേൾക്കേണമേ!" എന്ന ഷെമാ ഇസ്രായേലിനെ യേശു ഉദ്ധരിക്കുന്നു. റബ്ബിമാർ പറഞ്ഞു: "ആരെങ്കിലും ഭൂമിയിൽ വസിക്കുകയും രാവിലെയും വൈകുന്നേരവും ഷെമ വായിക്കുകയും ചെയ്യുന്നു, അവൻ തീർച്ചയായും വരാനിരിക്കുന്ന ലോകത്തിന്റെ കുട്ടിയാണ്." താൻ ദൈവരാജ്യത്തിൽ നിന്ന് വളരെ അകലെയല്ലെന്ന് ശാസ്ത്രിയോട് പറയുമ്പോൾ യേശുവും ഈ വചനം ചിന്തിച്ചിരിക്കാം, പ്രാർത്ഥിക്കുന്നവൻ വരാനിരിക്കുന്ന ലോകത്തിന്റെ കുട്ടിയാണ്, അതായത്, അവൻ പ്രത്യാശ മാറ്റിവെച്ചിട്ടില്ല, മറിച്ച് അതിനെ ജീവനോടെ നിലനിർത്തുന്നു. പ്രത്യാശ നിലനിർത്തുന്നത് സ്നേഹമാണ്. "നിന്നെപ്പോലെ നിന്റെ അയൽക്കാരനെ സ്നേഹിക്കണം." യേശു ഈ വാക്കുകളെ തന്നിൽ ഏകീകരിക്കുകയും അവയെ ഒരൊറ്റ കൽപ്പനയാക്കുകയും ചെയ്യുന്നു. ദൈവത്തെ യഥാർത്ഥമായി സ്നേഹിക്കുന്നവർ, പൂർണ്ണഹൃദയത്തോടെ, മറ്റുള്ളവരെ തങ്ങളെപ്പോലെ തന്നെ സ്നേഹിക്കുന്നു, കാരണം അയൽക്കാരനെ, മൂർത്തമായ മനുഷ്യത്വത്തെ, മുറിവുകളോടും വേദനയോടും കൂടി സ്നേഹിക്കാൻ അവനിൽ നിന്ന് പഠിക്കുന്നു. എല്ലാവർക്കും വേണ്ടിയുള്ള ഒരു പൊതു ജീവിതത്തിന്റെയും വിധിയുടെയും, ഒരു രാജ്യത്തിന്റെ (ദൈവത്തിന്റെ) ദർശനമാണിത്.
Iwu nke mbụ
Oziọma (Mk 12:28-34)
N’oge ahụ, otu n’ime ndị odeakwụkwọ bịakwutere Jizọs ma jụọ ya, sị: “Ònye bụ nke mbụ n’ime ihe niile e nyere n’iwu?”. Jizọs zara ya, sị: “Nke mbụ bụ: “Geenụ ntị, Izrel! Jehova, bú Chineke-ayi, bu nání Ya; ị ga-ejikwa obi gị dum na mkpụrụ obi gị dum na uche gị dum na ike gị dum hụ Jehova bụ́ Chineke gị n’anya.” Nke abụọ bụ nke a: “Hụ onye agbata obi gị n'anya dị ka onwe gị.” Ọ dịghị ihe ọzọ e nyere n’iwu ka ndị a.” Odeakwụkwọ ahụ sịrị ya: «Ị kwuru nke ọma, Nna-ukwu, na dị ka eziokwu, na ọ bụ ihe pụrụ iche na ọ dịghị ọzọ ma e wezụga Ya; jiri obi gị dum na amamihe gị dum na ike gị dum hụ ya n’anya, hụkwa onye agbata obi gị n’anya dị ka onwe gị dị oké ọnụ ahịa karịa àjà nkịtị na àjà nkịtị.” Ebe Jizọs hụrụ na o ji amamihe zaghachi, ọ sịrị ya: “Ị nọghị n’ebe dị anya n’alaeze Chineke.” Ọ dịghịkwa onye nwere obi ike ịjụ ya ọzọ.
Nkọwa nke Oziọma nke Monsignor Vincenzo Paglia
“Ị nọghị n’ebe dị anya n’alaeze Chineke,” ka Jizọs zara onye odeakwụkwọ ahụ maara ihe. Ịbụ odeakwụkwọ pụtara ịmara Akwụkwọ Nsọ na Iwu ahụ, na eziokwu ahụ bụ́ na ọ jụrụ ihe bụ nke mbụ n’ime iwu ndị ahụ na-egosi amamihe ya. Ode-akwukwọ ahu echeghi na ọ mawori ihe nile, ọ dighi-akwụsị iju ajuju, nāju ndi-nwe-ayi, na ihe edeworo n'akwukwọ nsọ, na Onye-nwe-ayi. Mgbe anyị chere na anyị amaworị ihe niile, mgbe anyị na-ewere ihe niile dị egwu, mgbe anyị na-ajụkwa onwe anyị ajụjụ, anyị na-emecha hapụ ịgbanwe onwe anyị na ụwa gbara anyị gburugburu. Jizọs zara site n'ikwu okwu banyere ịhụnanya, na-ezo aka n'okwu Akwụkwọ Nsọ: "Gee ntị, Israel! Jehova, bú Chineke-ayi, bu nání Ya; ị ga-ejikwa obi gị dum na uche gị dum na ike gị dum hụ Jehova bụ́ Chineke gị n’anya.” Jizọs na-ehota Shema Israel, “Nụrụ, Israel!”, nke kacha mkpa n’ekpere ndị Juu niile, ọrụ okwukwe nke a na-eme ugboro atọ n’ụbọchị. Ndị rabaị kwuru, sị: "Onye ọ bụla bi n'ụwa ma na-agụ shema n'ụtụtụ na mgbede bụ n'ezie nwa nke ụwa na-abịa." Ma eleghị anya, Jizọs nọkwa na-eche banyere okwu a mgbe ọ gwara odeakwụkwọ ahụ na ya anọghị n’ebe dị anya n’alaeze Chineke, onye na-ekpe ekpere bụ nwa nke ụwa nke gaje ịbịa, ya bụ, o tinyeghị olileanya n’akụkụ, kama ọ na-eme ka ọ dị ndụ. Ihe na-emekwa ka olileanya dịrị ndụ bụ ịhụnanya. "Ị ga-ahụ onye agbata obi gị n'anya dị ka onwe gị." Jizọs jikọtara okwu ndị a n'ime onwe ya, na-eme ka ha bụrụ otu iwu. Ndị ji obi ha dum hụ Chineke n’anya n’anya na-ahụ ndị ọzọ n’anya dị ka onwe ha, n’ihi na ha na-amụta n’aka ya ịhụ onye agbata obi ha n’anya, bụ́ mmadụ nkịtị, ya na ọnya ya na ihe mgbu ya. Ọ bụ ọhụụ nke ndụ nkịtị na akara aka, nke alaeze (nke Chineke) bụ maka onye ọ bụla.