Vangelo (Mc 1,40-45) - In quel tempo, venne a Gesù un lebbroso: lo supplicava in ginocchio e gli diceva: «Se vuoi, puoi guarirmi!». Mosso a compassione, stese la mano, lo toccò e gli disse: «Lo voglio, guarisci!». Subito la lebbra scomparve ed egli guarì. E, ammonendolo severamente, lo rimandò e gli disse: «Guarda di non dir niente a nessuno, ma va’, presentati al sacerdote, e offri per la tua purificazione quello che Mosè ha ordinato, a testimonianza per loro». Ma quegli, allontanatosi, cominciò a proclamare e a divulgare il fatto, al punto che Gesù non poteva più entrare pubblicamente in una città, ma se ne stava fuori, in luoghi deserti, e venivano a lui da ogni parte.

Il commento al Vangelo a cura di Monsignor Vincenzo Paglia

La predicazione di Gesù in Galilea durò varie settimane e, durante questo periodo, compì vari miracoli, tra i quali questo che riguarda un lebbroso. Com’è noto i lebbrosi erano condannati alla marginalità, per paura del contagio. La loro condizione era considerata “impura” e li escludeva dalla presenza stessa di Dio. In quel lebbroso è presente tutta la schiera di coloro che ancora oggi non hanno speranza di guarigione, sono allontanati dagli uomini e si pensano dimenticati anche da Dio. Quel lebbroso si mise in ginocchio e invocò la guarigione da Gesù, l’unica persona che non lo aveva allontanato. L’evangelista Marco nota che Gesù, al vederlo, «ne ebbe compassione». È qui l’origine del miracolo: muoversi a compassione per tutti i poveri. Gesù ascoltò la preghiera di guarigione del lebbroso e gli disse: «Lo voglio, sii purificato!». Toccò quindi con la mano quel lebbroso che per legge non poteva essere nean-che avvicinato. Tutti e tre i sinottici notano che Gesù toccò con la mano il lebbroso. Attraverso questo contatto fisico Gesù lo guarì, gli ridiede la dignità nel corpo e il diritto di abitare con tutti senza essere più discriminato. I tanti lebbrosi di oggi non dovrebbero avere verso di noi, discepoli di Gesù, quella stessa fiducia che quel lebbroso riponeva nel giovane profeta di Nazaret? Dall’incontro tra la fiducia del lebbroso e la commozione di Gesù sgorgò quel miracolo. Gesù, forse per impedirgli di essere perseguito perché aveva violato la prescrizione, lo ammonì di non dire nulla, ma di presentarsi ai sacerdoti e offrire quanto era prescritto. Ma quell’uomo, pieno di gioia, non si trattenne dal divulgare la notizia e comunicò la gioia traboccante che sentiva. Questa scena evangelica ci viene annunciata perché anche noi possiamo ascoltare il grido dei poveri come lo ascoltava Gesù e, con il suo aiuto, “operare” anche noi i miracoli che lui stesso faceva e allargare la gioia dei poveri in questo nostro mondo.

Healing of a leper

Gospel (Mk 1,40-45)

At that time, a leper came to Jesus: he begged him on his knees and said: "If you want, you can heal me!". Moved with compassion, he stretched out his hand, touched him and said: "I want it, get well!". Immediately the leprosy disappeared and he was healed. And, admonishing him severely, he sent him away and said to him: "Be careful not to say anything to anyone, but go, present yourself to the priest, and offer for your purification what Moses commanded, as a testimony for them." But he, having moved away, began to proclaim and spread the fact, to the point that Jesus could no longer enter a city publicly, but stayed outside, in deserted places, and they came to him from everywhere.

The commentary on the Gospel by Monsignor Vincenzo Paglia

Jesus' preaching in Galilee lasted several weeks and, during this period, he performed various miracles, including this one involving a leper. As is known, lepers were condemned to marginalization, for fear of contagion. Their condition was considered "impure" and excluded them from the very presence of God. In that leper there is the whole host of those who still today have no hope of recovery, are distanced from men and think they are forgotten even by God. That leper he got on his knees and invoked healing from Jesus, the only person who had not pushed him away. The evangelist Mark notes that Jesus, when he saw him, "had compassion for him". This is the origin of the miracle: moving with compassion for all the poor. Jesus heard the leper's prayer for healing and said to him: "I want it, be purified!". He then touched with his hand that leper who by law could not even be approached. All three synoptics note that Jesus touched the leper with his hand. Through this physical contact Jesus healed him, gave him back the dignity of his body and the right to live with everyone without being discriminated against anymore. Shouldn't the many lepers of today have the same trust in us, disciples of Jesus, that that leper placed in the young prophet of Nazareth? From the encounter between the trust of the leper and the emotion of Jesus, that miracle emerged. Jesus, perhaps to prevent him from being persecuted because he had violated the prescription, admonished him not to say anything, but to present himself to the priests and offer what was prescribed. But that man, full of joy, did not hold back from spreading the news and communicated the overflowing joy that he felt. This evangelical scene is announced to us so that we too can listen to the cry of the poor as Jesus listened to it and, with his help, we too can "work" the miracles that he himself did and broaden the joy of the poor in this world of ours.

Curación de un leproso

Evangelio (Mc 1,40-45)

En aquel tiempo, se acercó a Jesús un leproso: de rodillas le suplicó y le dijo: "¡Si quieres, puedes curarme!". Movido a compasión, extendió la mano, lo tocó y le dijo: "¡Lo quiero, que te mejores!". Inmediatamente la lepra desapareció y fue sanado. Y, amonestándolo severamente, lo despidió y le dijo: "Ten cuidado de no decir nada a nadie, sino ve, preséntate al sacerdote y ofrece por tu purificación lo que Moisés ordenó, para testimonio para ellos". Pero él, habiéndose alejado, comenzó a proclamar y difundir el hecho, hasta el punto de que Jesús ya no podía entrar públicamente en una ciudad, sino que permanecía afuera, en lugares desiertos, y venían a él de todas partes.

El comentario al Evangelio de monseñor Vincenzo Paglia

La predicación de Jesús en Galilea duró varias semanas y, durante este período, realizó varios milagros, entre ellos el de un leproso. Como es sabido, los leprosos estaban condenados a la marginación por miedo al contagio. Su condición era considerada "impura" y los excluía de la presencia misma de Dios. En ese leproso está toda la multitud de aquellos que todavía hoy no tienen esperanza de curación, están alejados de los hombres y se creen olvidados incluso de Dios. leproso se arrodilló e invocó la curación de Jesús, la única persona que no lo había rechazado. El evangelista Marcos señala que Jesús, cuando lo vio, "tuvo compasión de él". Éste es el origen del milagro: moverse con compasión por todos los pobres. Jesús escuchó la oración del leproso pidiendo curación y le dijo: "¡Lo quiero, sé purificado!". Luego tocó con su mano a aquel leproso al que por ley ni siquiera se podía acercarse. Los tres sinópticos señalan que Jesús tocó al leproso con su mano. A través de este contacto físico Jesús lo sanó, le devolvió la dignidad de su cuerpo y el derecho a vivir con todos sin ser discriminado más. ¿No deberían los muchos leprosos de hoy tener en nosotros, discípulos de Jesús, la misma confianza que aquel leproso depositó en el joven profeta de Nazaret? Del encuentro entre la confianza del leproso y la emoción de Jesús surgió ese milagro. Jesús, tal vez para evitar que lo persiguieran por haber violado la prescripción, le amonestó que no dijera nada, sino que se presentara a los sacerdotes y ofreciera lo prescrito. Pero aquel hombre, lleno de alegría, no dudó en difundir la noticia y comunicar la alegría desbordante que sentía. Esta escena evangélica se nos anuncia para que también nosotros podamos escuchar el grito de los pobres como lo escuchó Jesús y, con su ayuda, también nosotros podamos "obrar" los milagros que él mismo hizo y ampliar la alegría de los pobres en este mundo nuestro.

Guérison d'un lépreux

Évangile (Mc 1,40-45)

A cette époque, un lépreux s'approcha de Jésus : il le supplia à genoux et lui dit : " Si tu veux, tu peux me guérir ! ". Ému de compassion, il lui tendit la main, le toucha et lui dit : "Je le veux, guéris-toi !". Immédiatement, la lèpre disparut et il fut guéri. Et, le réprimandant sévèrement, il le renvoya et lui dit : « Garde-toi de ne rien dire à personne, mais va te présenter au prêtre et offre pour ta purification ce que Moïse a ordonné, comme témoignage pour eux. » Mais lui, s'étant éloigné, commença à annoncer et à répandre le fait, au point que Jésus ne pouvait plus entrer publiquement dans une ville, mais qu'il restait dehors, dans des lieux déserts, et qu'on venait à lui de partout.

Le commentaire de l'Évangile de Mgr Vincenzo Paglia

La prédication de Jésus en Galilée a duré plusieurs semaines et, pendant cette période, il a accompli divers miracles, dont celui-ci impliquant un lépreux. Comme on le sait, les lépreux étaient condamnés à la marginalisation, par crainte de contagion. Leur condition était considérée comme « impure » et les excluait de la présence même de Dieu. Dans ce lépreux se trouve toute la multitude de ceux qui, encore aujourd'hui, n'ont aucun espoir de guérison, sont éloignés des hommes et se croient oubliés même de Dieu. lépreux, il se mit à genoux et invoqua la guérison de Jésus, le seul qui ne l'avait pas repoussé. L'évangéliste Marc note que Jésus, lorsqu'il le vit, « eut compassion de lui ». C'est là l'origine du miracle : agir avec compassion pour tous les pauvres. Jésus entendit la prière de guérison du lépreux et lui dit : "Je le veux, sois purifié !". Il toucha alors de la main ce lépreux dont, selon la loi, on ne pouvait même pas s'approcher. Les trois synoptiques notent que Jésus a touché le lépreux avec sa main. Par ce contact physique Jésus l'a guéri, lui a redonné la dignité de son corps et le droit de vivre avec tous sans plus être discriminé. Les nombreux lépreux d'aujourd'hui ne devraient-ils pas avoir en nous, disciples de Jésus, la même confiance que celle que ce lépreux avait placée dans le jeune prophète de Nazareth ? De la rencontre entre la confiance du lépreux et l'émotion de Jésus, ce miracle est né. Jésus, peut-être pour éviter qu'il ne soit persécuté parce qu'il avait violé l'ordonnance, lui recommanda de ne rien dire, mais de se présenter aux prêtres et d'offrir ce qui était prescrit. Mais cet homme, plein de joie, n'a pas hésité à diffuser la nouvelle et à communiquer la joie débordante qu'il ressentait. Cette scène évangélique nous est annoncée pour que nous aussi puissions écouter le cri des pauvres comme Jésus l'a écouté et, avec son aide, nous pouvons nous aussi « accomplir » les miracles qu'il a lui-même accomplis et élargir la joie des pauvres dans ce monde qui est le nôtre.

Cura de um leproso

Evangelho (Mc 1,40-45)

Naquele momento, um leproso aproximou-se de Jesus: implorou-lhe de joelhos e disse: “Se quiseres, podes curar-me!”. Movido de compaixão, estendeu a mão, tocou-o e disse: “Eu quero, fique bom!”. Imediatamente a lepra desapareceu e ele foi curado. E, admoestando-o severamente, despediu-o e disse-lhe: “Tenha cuidado de não dizer nada a ninguém, mas vá, apresente-se ao sacerdote e ofereça pela sua purificação o que Moisés ordenou, como testemunho para eles”. Mas ele, tendo-se afastado, começou a proclamar e a difundir o facto, a tal ponto que Jesus já não podia entrar publicamente numa cidade, mas ficava fora, em lugares desertos, e vinham ter com ele de toda a parte.

O comentário ao Evangelho de Monsenhor Vincenzo Paglia

A pregação de Jesus na Galiléia durou várias semanas e, durante esse período, ele realizou vários milagres, inclusive este envolvendo um leproso. Como se sabe, os leprosos foram condenados à marginalização, por medo de contágio. Sua condição era considerada “impura” e os excluía da própria presença de Deus. Naquele leproso está toda a multidão daqueles que ainda hoje não têm esperança de recuperação, estão distanciados dos homens e pensam que são esquecidos até por Deus. leproso, ele se ajoelhou e invocou a cura de Jesus, a única pessoa que não o afastou. O evangelista Marcos observa que Jesus, ao vê-lo, “teve compaixão dele”. Esta é a origem do milagre: agir com compaixão por todos os pobres. Jesus ouviu a oração do leproso pela cura e disse-lhe: “Eu quero, purifica-te!”. Ele então tocou com a mão aquele leproso que por lei nem sequer podia ser abordado. Todos os três sinóticos observam que Jesus tocou o leproso com a mão. Através deste contato físico Jesus o curou, devolveu-lhe a dignidade do seu corpo e o direito de conviver com todos sem ser mais discriminado. Não deveriam os muitos leprosos de hoje ter em nós, discípulos de Jesus, a mesma confiança que aquele leproso depositou no jovem profeta de Nazaré? Do encontro entre a confiança do leproso e a emoção de Jesus surgiu aquele milagre. Jesus, talvez para evitar que fosse perseguido por ter violado a prescrição, admoestou-o a não dizer nada, mas a apresentar-se aos sacerdotes e oferecer o que estava prescrito. Mas aquele homem, cheio de alegria, não hesitou em divulgar a notícia e comunicou a alegria transbordante que sentia. Esta cena evangélica nos é anunciada para que também nós possamos ouvir o grito dos pobres como Jesus o ouviu e, com a sua ajuda, também nós possamos “realizar” os milagres que ele mesmo fez e ampliar a alegria dos pobres em este nosso mundo.

痲瘋病人的醫治

福音（可 1,40-45）

當時，一個痲瘋病人來到耶穌面前，跪下求耶穌說：「如果你願意，就可以醫治我！」。 慈悲感動，伸出手，摸了摸他說：「我要，快點好起來吧！」。 痲瘋病立刻就消失了，他就痊癒了。 耶穌嚴厲地勸告他，打發他走開，對他說：「你要小心，不要對任何人說什麼，只要去到祭司面前，並獻上摩西所吩咐的祭物，以求潔淨，為他們作見證。” 但他離開後，開始宣揚和傳播這個事實，以至於耶穌不能再公開進入城市，而是留在外面的荒涼地方，人們從各地來到他那裡。

文森佐·帕格利亞主教對福音的評論

耶穌在加利利的傳道持續了幾個星期，在此期間，祂創造了各種奇蹟，包括這個涉及痲瘋病人的奇蹟。 眾所周知，麻風病人因擔心傳染而被邊緣化。 他們的狀況被認為是“不純潔的”，並將他們排除在上帝面前之外。在那個麻風病人身上，有一群至今仍然沒有康復希望的人，他們與人類保持距離，並認為他們甚至被上帝遺忘了。他跪下來祈求耶穌醫治他，耶穌是唯一沒有把他推開的人。 福音傳道者馬可指出，耶穌看到他時「就憐憫他」。 這就是奇蹟的起源：對所有窮人抱持同情心。 耶穌聽到了痲瘋病人求醫治的禱告，並對他說：「我想要，你潔淨吧！」。 然後他用手觸摸了那個根據法律甚至不能接近的麻風病人。 三本對觀福音書都指出耶穌用手觸摸了痲瘋病人。 透過這種身體接觸，耶穌治癒了他，讓他恢復了身體的尊嚴，以及與每個人一起生活而不再受到歧視的權利。 今天的許多痲瘋病人不應該像那位痲瘋病人對拿撒勒的年輕先知那樣，對我們這些耶穌的門徒有同樣的信任嗎？ 痲瘋病人的信任與耶穌的情感相遇，奇蹟就出現了。 耶穌也許是為了防止他因違反規定而受到迫害，告誡他不要說什麼，而要到祭司面前，獻上規定的東西。 但那個滿心喜悅的男人卻毫不猶豫的將這個消息傳開來，傳達出他內心的喜悅之情。 這個福音場景向我們宣布，以便我們也能像耶穌聽到的那樣聆聽窮人的呼聲，在他的幫助下，我們也能「創造」他自己所創造的奇蹟，並擴大窮人的喜樂。我們的這個世界。

Исцеление прокаженного

Евангелие (Мк 1,40-45)

В это время к Иисусу пришёл прокаженный: он умолял Его на коленях и говорил: «Если хочешь, можешь меня исцелить!». Тронутый состраданием, он протянул руку, прикоснулся к нему и сказал: «Я хочу этого, выздоравливай!». Проказа тотчас исчезла, и он исцелился. И, строго увещевая его, отпустил его и сказал ему: «Смотри, не говори никому ничего, но пойди, предстань священнику и принеси для очищения твоего, что повелел Моисей, во свидетельство им». Но он, отойдя, стал возвещать и распространять этот факт до того, что Иисус уже не мог входить в город публично, а оставался снаружи, в безлюдных местах, и к Нему приходили отовсюду.

Комментарий к Евангелию монсеньора Винченцо Палья

Проповедь Иисуса в Галилее продолжалась несколько недель, и за это время он совершил различные чудеса, в том числе и с прокаженным. Как известно, прокаженные были обречены на маргинализацию из-за страха заразиться. Их состояние считалось «нечистым» и исключало их из самого присутствия Бога.В этом прокаженном находится целый сонм тех, кто и сегодня не имеет надежды на выздоровление, отдалился от людей и думает, что они забыты даже Богом. прокаженного он встал на колени и призвал исцеление у Иисуса, единственного человека, который не оттолкнул его. Евангелист Марк отмечает, что Иисус, увидев его, «сжалился над ним». В этом и заключается чудо: проявлять сострадание ко всем бедным. Иисус услышал молитву прокаженного об исцелении и сказал ему: «Хочу, очистись!». Затем он коснулся рукой того прокаженного, к которому по закону нельзя было даже приближаться. Все три синоптика отмечают, что Иисус коснулся прокаженного рукой. Через этот физический контакт Иисус исцелил его, вернул ему достоинство его тела и право жить со всеми, не подвергаясь больше дискриминации. Разве многие сегодняшние прокаженные не должны доверять нам, ученикам Иисуса, так же, как тот прокаженный оказал молодому пророку из Назарета? Это чудо возникло в результате встречи доверия прокаженного и эмоций Иисуса. Иисус, возможно, чтобы уберечь его от преследования за то, что он нарушил предписание, увещевал его ничего не говорить, а предстать перед священниками и принести предписанное. Но этот человек, полный радости, не удержался от распространения новостей и поделился переполняющей радостью, которую он чувствовал. Эта евангельская сцена объявлена ​​нам для того, чтобы мы тоже могли услышать плач бедных, как слушал его Иисус, и с его помощью мы тоже могли «творить» чудеса, которые он сам творил, и расширить радость бедных в этот наш мир.

ハンセン病患者の治癒

福音 (マルコ 1,40-45)

そのとき、ハンセン病患者がイエスのところにやって来て、ひざまずいて懇願し、「もしお望みなら、私を治してくださいますよ！」と言いました。 同情の念に駆られた彼は、手を伸ばして彼に触れ、「欲しいよ、元気になってね！」と言いました。 すぐにハンセン病は消えて治りました。 そして、彼を厳しく戒めながら送り出し、こう言った、「誰にも何も言わないように気をつけて、行って祭司のところに来て、モーセが命じたことを彼らの証しとして清めのために捧げなさい。」 しかし、彼は引っ越してからその事実を宣言し広め始め、イエスはもはや公に街に入ることができず、屋外の人気のない場所に留まり、人々はどこからでもイエスのところにやって来ました。

ヴィンチェンツォ・パーリア修道士による福音書の解説

ガリラヤでのイエスの説教は数週間続き、この期間中、イエスはハンセン病患者に関するこの奇跡を含め、さまざまな奇跡を行いました。 知られているように、ハンセン病患者は伝染を恐れて疎外を宣告されました。 彼らの状態は「不純物」とみなされ、神の臨在そのものから排除されており、そのハンセン病には、今日でも回復の望みがなく、人々から距離を置き、神からも忘れられていると思っている大勢の人々がいる。彼はハンセン病でひざまずき、彼を押しのけなかった唯一の人であるイエスに癒しを求めました。 伝道者のマルコは、イエスが彼を見て「同情心を抱いた」と述べています。 これが奇跡の起源です。すべての貧しい人たちへの思いやりを持って行動することです。 イエスは、らい病人の癒しを求める祈りを聞いて、「私はそれが欲しいです。清めてください！」と言われました。 それから彼は、法律で近づくことさえ禁じられていたハンセン病患者に手で触れました。 3つの共観文には、イエスがその手でハンセン病患者に触れたことが記されています。 この肉体的な接触を通して、イエスは彼を癒し、体の尊厳を取り戻し、もはや差別されることなく皆とともに生きる権利を与えました。 今日の多くのハンセン病患者は、そのハンセン病患者がナザレの若い預言者に寄せたのと同じ信頼を、イエスの弟子である私たちに抱くべきではないでしょうか。 ハンセン病患者の信頼とイエスの感情との出会いから、あの奇跡が起こりました。 イエスはおそらく処方に違反したために彼が迫害されるのを防ぐために、何も言わずに祭司たちの前に出て処方されたものを捧げるようにと忠告されました。 しかし、その男は喜びに満ち溢れ、その知らせを広めることを躊躇せず、溢れんばかりの喜びを伝えました。 この福音の場面が私たちに告げられるのは、イエスがそれに耳を傾けたように、私たちも貧しい人々の叫びに耳を傾けることができ、イエスの助けを得て、私たちもイエスご自身がなさった奇跡を「行い」、貧しい人々の喜びを広げることができるからです。私たちのこの世界。

나병환자의 치유

복음(마르 1,40-45)

그때 한 나병환자가 예수님께 다가왔습니다. 그는 무릎을 꿇고 “원하시면 저를 고쳐 주실 수 있습니다!”라고 간청했습니다. 그는 연민에 사로잡혀 손을 내밀어 그에게 어루만지며 이렇게 말했습니다. "내가 원해요. 건강해지세요!" 그러자 즉시 나병이 사라지고 나았습니다. 그리고 엄히 훈계하고 그를 보내며 이르되 삼가 아무에게도 아무 말도 하지 말고 가서 제사장에게로 가서 네 정결함을 위하여 모세가 명한 대로 드려 저희에게 증거하라 하였느니라. 그러나 그가 옮겨가서 이 사실을 전파하기 시작하여 예수께서 다시는 공개적으로 도시에 들어가지 못하시고 오직 바깥 한적한 곳에 계시매 사방에서 사람들이 나아오더라.

빈첸초 팔리아 몬시뇰의 복음 주석

예수께서는 갈릴리에서 몇 주 동안 전파하셨으며, 이 기간 동안 나병환자와 관련된 기적을 포함하여 다양한 기적을 행하셨습니다. 알려진 바와 같이, 나병환자들은 전염에 대한 두려움으로 인해 소외당했습니다. 그들의 상태는 "불결한" 것으로 간주되어 하나님의 면전에서 제외되었습니다. 그 문둥병자 안에는 오늘날에도 회복의 희망이 없고 사람과 멀리 떨어져 있으며 하나님께서도 잊으신 줄로 생각하는 많은 사람들이 있습니다. 그는 나병환자에게 무릎을 꿇고 그를 밀어내지 않은 유일한 분이신 예수님께 치유를 간구했습니다. 전도자 마가는 예수께서 그를 보시고 “그를 불쌍히 여기셨다”고 기록합니다. 모든 가난한 이들을 향한 연민의 마음으로 움직이는 것이 기적의 기원입니다. 예수님은 나병환자의 치유를 위한 기도를 들으시고 그에게 말씀하셨습니다. “내가 원하노니 정결함을 받으라!” 그런 다음 그분은 법에 따라 접근조차 할 수 없는 나병환자에게 손을 대셨습니다. 세 공관복음 모두 예수께서 나병환자에게 손을 대셨다고 기록되어 있습니다. 예수님께서는 이러한 신체적 접촉을 통해 그를 치유하셨고, 그에게 몸의 존엄성과 더 이상 차별을 받지 않고 모든 사람과 함께 살 수 있는 권리를 돌려주셨습니다. 오늘날의 많은 나병환자들도 그 나병환자가 나사렛의 젊은 선지자에게 두었던 것과 같은 예수님의 제자들인 우리에 대한 신뢰를 가져야 하지 않겠습니까? 나병환자의 믿음과 예수님의 감동이 만나서 그 기적이 나타났습니다. 예수께서는 아마도 그가 율법을 어겼기 때문에 박해를 당하지 않도록 그에게 아무 말도 하지 말고 오직 제사장들에게 가서 규정된 것을 드리라고 훈계하셨을 것입니다. 하지만 기쁨이 가득한 그 남자는 소식을 전하는 데도 주저하지 않고 자신이 느낀 넘치는 기쁨을 전했습니다. 이 복음적 장면은 예수님께서 들으셨던 것처럼 우리도 가난한 이들의 부르짖음을 들을 수 있고, 그분의 도움으로 그분께서 친히 행하신 기적을 “행”하고 가난한 이들의 기쁨을 넓힐 수 있도록 우리에게 알려졌습니다. 우리의 이 세상.

شفاء الأبرص

الإنجيل (مرقس 1، 40 – 45)

في ذلك الوقت، جاء أبرص إلى يسوع: وتوسل إليه على ركبتيه وقال: "إن أردت، يمكنك أن تشفيني!". متأثرًا بالرأفة، مد يده ولمسه وقال: "أريد ذلك، تعافى!". وفي الحال اختفى البرص وشفي. فانتهره بشدة ثم أرسله وقال له: «إياك أن تقول لأحد شيئا، بل اذهب قدم نفسك إلى الكاهن وقدم عن تطهيرك ما أمر به موسى شهادة لهم». أما هو فانتقل وابتدأ ينادي وينشر حتى لم يعد يسوع يستطيع أن يدخل مدينة علانية، بل بقي خارجا في أماكن خلاء، وكانوا يأتون إليه من كل مكان.

التعليق على الإنجيل بقلم المونسنيور فينسينزو باجليا

استمرت كرازة يسوع في الجليل عدة أسابيع، وخلال هذه الفترة، قام بمعجزات مختلفة، بما في ذلك معجزات الأبرص. وكما هو معروف، حُكم على المصابين بالجذام بالتهميش خوفاً من العدوى. لقد اعتبرت حالتهم "نجسة" واستبعدتهم من محضر الله ذاته. وفي هذا الأبرص هناك مجموعة كاملة من أولئك الذين ما زالوا حتى اليوم ليس لديهم أمل في الشفاء، وهم بعيدون عن الناس ويعتقدون أن الله قد نسيهم. أبرص، جثا على ركبتيه وطلب الشفاء من يسوع، الشخص الوحيد الذي لم يدفعه بعيدًا. يشير الإنجيلي مرقس إلى أن يسوع عندما رآه "تحنن عليه". هذا هو أصل المعجزة: التحرك بالرأفة لجميع الفقراء. سمع يسوع صلاة الأبرص من أجل الشفاء، فقال له: "أريدها، تطهر!". ثم لمس بيده ذلك الأبرص الذي لا يمكن حتى الاقتراب منه بموجب القانون. تشير جميع الإزائيات الثلاثة إلى أن يسوع لمس الأبرص بيده. من خلال هذا الاتصال الجسدي، شفاه يسوع، وأعاد إليه كرامة جسده والحق في العيش مع الجميع دون التعرض للتمييز بعد الآن. ألا ينبغي للعديد من البرص اليوم أن يضعوا فينا، نحن تلاميذ يسوع، نفس الثقة التي وضعها ذلك الأبرص في نبي الناصرة الشاب؟ ومن اللقاء بين ثقة الأبرص وعاطفة يسوع، ظهرت تلك المعجزة. ربما لكي يمنعه يسوع من الاضطهاد لأنه خالف الوصية، نصحه ألا يقول أي شيء، بل أن يقدم نفسه للكهنة ويقدم ما هو مفروض. لكن ذلك الرجل الممتلئ بالفرح لم يتراجع عن نشر الخبر ونقل الفرح الغامر الذي كان يشعر به. يُعلن لنا هذا المشهد الإنجيلي لكي نتمكن نحن أيضًا من الاستماع إلى صرخة الفقراء كما أصغى إليها يسوع، وبمساعدته، يمكننا أيضًا أن "نصنع" العجائب التي صنعها بنفسه ونوسع فرح الفقراء في العالم. عالمنا هذا.

एक कोढ़ी का ठीक होना

सुसमाचार (एमके 1,40-45)

उस समय, एक कोढ़ी यीशु के पास आया: उसने अपने घुटनों पर बैठकर उससे विनती की और कहा: "यदि तुम चाहो, तो तुम मुझे ठीक कर सकते हो!"। करुणा से द्रवित होकर उसने अपना हाथ बढ़ाया, उसे छुआ और कहा: "मुझे यह चाहिए, ठीक हो जाओ!" तुरंत उसका कुष्ठ रोग गायब हो गया और वह चंगा हो गया। और उस ने उसे कड़ी चेतावनी देकर विदा किया, और उस से कहा, सावधान रह, किसी से कुछ न कहना, परन्तु जाकर अपने आप को याजक के पास खड़ा करना, और अपने शुद्ध होने के लिये जो कुछ मूसा ने आज्ञा दी है उसे चढ़ाना, कि उन पर गवाही हो। परन्तु वह दूर जाकर इस बात का प्रचार करने और फैलाने लगा, यहां तक ​​कि यीशु अब किसी नगर में साम्हने प्रवेश न कर सकता था, परन्तु बाहर सुनसान स्थानों में रहता था, और वे हर जगह से उसके पास आते थे।

मोनसिग्नोर विन्सेन्ज़ो पगलिया द्वारा सुसमाचार पर टिप्पणी

गलील में यीशु का उपदेश कई सप्ताह तक चला और इस अवधि के दौरान, उन्होंने विभिन्न चमत्कार किए, जिनमें एक कोढ़ी से जुड़ा चमत्कार भी शामिल था। जैसा कि ज्ञात है, छूत के डर से कुष्ठरोगियों को हाशिए पर धकेल दिया गया था। उनकी स्थिति को "अशुद्ध" माना जाता था और उन्हें ईश्वर की उपस्थिति से बाहर कर दिया जाता था। उस कोढ़ी में उन लोगों की पूरी भीड़ है, जिन्हें आज भी ठीक होने की कोई उम्मीद नहीं है, वे मनुष्यों से दूर हो गए हैं और सोचते हैं कि उन्हें ईश्वर ने भी भुला दिया है। कोढ़ी होकर वह अपने घुटनों पर बैठ गया और यीशु से उपचार की प्रार्थना की, एकमात्र व्यक्ति जिसने उसे दूर नहीं धकेला था। इंजीलवादी मार्क कहते हैं कि जब यीशु ने उसे देखा, तो उसे "उस पर दया आ गई"। यह चमत्कार का मूल है: सभी गरीबों के लिए करुणा के साथ आगे बढ़ना। यीशु ने चंगा करने के लिए कोढ़ी की प्रार्थना सुनी और उससे कहा: "मैं यह चाहता हूँ, शुद्ध हो जाओ!"। फिर उसने अपने हाथ से उस कोढ़ी को छुआ जिसके पास क़ानूनी तौर पर भी नहीं जाया जा सकता था। सभी तीन सारांश बताते हैं कि यीशु ने कोढ़ी को अपने हाथ से छुआ था। इस शारीरिक संपर्क के माध्यम से यीशु ने उसे ठीक किया, उसे उसके शरीर की गरिमा वापस दी और बिना किसी भेदभाव के सभी के साथ रहने का अधिकार दिया। क्या आज के बहुत से कोढ़ियों को हम, यीशु के शिष्यों पर उतना ही भरोसा नहीं रखना चाहिए, जितना उस कोढ़ी को नासरत के युवा भविष्यवक्ता पर था? कोढ़ी के विश्वास और यीशु की भावना के बीच मुठभेड़ से वह चमत्कार सामने आया। यीशु ने, शायद उसे सताए जाने से रोकने के लिए क्योंकि उसने नुस्खे का उल्लंघन किया था, उसे कुछ भी न कहने, बल्कि खुद को पुजारियों के सामने पेश करने और जो निर्धारित किया गया था उसे पेश करने की सलाह दी। लेकिन खुशी से भरा वह आदमी इस खबर को फैलाने से पीछे नहीं हटा और उसने जो खुशी महसूस की, उसे उसने लोगों तक पहुंचाया। यह इंजील दृश्य हमारे लिए घोषित किया गया है ताकि हम भी गरीबों की पुकार सुन सकें जैसे यीशु ने सुनी थी और, उनकी मदद से, हम भी उन चमत्कारों को "काम" कर सकते हैं जो उन्होंने स्वयं किए थे और गरीबों की खुशी को बढ़ाया था। हमारी ये दुनिया.

Uzdrowienie trędowatego

Ewangelia (Mk 1,40-45)

W tym czasie przyszedł do Jezusa trędowaty, błagał go na kolanach i mówił: „Jeśli chcesz, możesz mnie uzdrowić!”. Poruszony współczuciem wyciągnął rękę, dotknął go i powiedział: „Chcę tego, wyzdrowiej!”. Natychmiast trąd zniknął i został uzdrowiony. I upominając go surowo, odesłał go i rzekł do niego: Uważaj, abyś nic nikomu nie mówił, ale idź, stań przed kapłanem i złóż za swoje oczyszczenie ofiarę, którą nakazał Mojżesz, na świadectwo dla nich. On jednak odszedłszy, zaczął to głosić i rozpowszechniać, do tego stopnia, że ​​Jezus nie mógł już publicznie wchodzić do miasta, lecz przebywał na zewnątrz, w miejscach pustych, a oni przychodzili do Niego zewsząd.

Komentarz do Ewangelii autorstwa prałata Vincenzo Paglii

Głoszenie Jezusa w Galilei trwało kilka tygodni i w tym czasie dokonał różnych cudów, między innymi tego z udziałem trędowatego. Jak wiadomo, trędowaci byli skazani na marginalizację w obawie przed zarażeniem. Ich stan uznano za „nieczysty" i wykluczono ich przed samą obecnością Boga. W tym trędowatym kryje się cały zastęp tych, którzy do dziś nie mają nadziei na wyzdrowienie, są oddaleni od ludzi i myślą, że zapomniał o nich nawet Bóg. Że trędowatego padł na kolana i prosił o uzdrowienie Jezusa, jedynego, który go nie odepchnął. Ewangelista Marek zauważa, że ​​Jezus, gdy go zobaczył, „ulitował się nad nim”. Oto źródło cudu: poruszanie się ze współczuciem dla wszystkich biednych. Jezus wysłuchał modlitwy trędowatego o uzdrowienie i powiedział do niego: „Chcę tego, bądź oczyszczony!”. Następnie dotknął ręką trędowatego, do którego zgodnie z prawem nie można było się nawet zbliżyć. Wszyscy trzej synoptycy zauważają, że Jezus dotknął ręką trędowatego. Poprzez ten fizyczny kontakt Jezus go uzdrowił, przywrócił mu godność ciała i prawo do życia ze wszystkimi, bez bycia już dyskryminowanym. Czy wielu trędowatych dzisiaj nie powinno mieć takiego samego zaufania do nas, uczniów Jezusa, jakie ten trędowaty pokładał w młodym proroku z Nazaretu? Ze spotkania zaufania trędowatego z wzruszeniem Jezusa wyłonił się ten cud. Jezus, być może chcąc uniknąć prześladowań za złamanie przepisu, upomniał go, aby nic nie mówił, lecz aby stawił się przed kapłanami i ofiarował to, co zostało przepisane. Ale ten pełen radości człowiek nie powstrzymywał się od rozpowszechnienia tej wiadomości i przekazał, jaką odczuwał radość. Ta scena ewangeliczna jest nam zapowiadana, abyśmy i my mogli wsłuchać się w wołanie ubogich, tak jak słyszał je Jezus, i przy Jego pomocy także my moglibyśmy „czynić” cuda, których On sam dokonywał, i poszerzać radość ubogich w ten nasz świat.

কুষ্ঠরোগীর নিরাময়

গসপেল (Mk 1,40-45)

সেই সময়ে, একজন কুষ্ঠরোগী যীশুর কাছে এসেছিলেন: তিনি তাঁর হাঁটুতে ভর দিয়ে তাকে অনুরোধ করেছিলেন এবং বলেছিলেন: "আপনি যদি চান তবে আপনি আমাকে সুস্থ করতে পারেন!"। করুণার সাথে সরে গিয়ে, তিনি তার হাত প্রসারিত করলেন, তাকে স্পর্শ করলেন এবং বললেন: "আমি এটা চাই, সুস্থ হও!"। সঙ্গে সঙ্গে কুষ্ঠ দূর হয়ে গেল এবং সে সুস্থ হয়ে গেল। এবং, তাকে কঠোরভাবে উপদেশ দিয়ে, তিনি তাকে বিদায় জানিয়ে বললেন: "সাবধান থেকো, কাউকে কিছু বলবে না, তবে যাও, নিজেকে পুরোহিতের কাছে পেশ কর, এবং তাদের জন্য সাক্ষ্য হিসাবে মূসা যা আদেশ করেছিলেন তা তোমার শুদ্ধির জন্য প্রস্তাব কর।" কিন্তু তিনি, সরে গিয়ে, এই সত্যটি প্রচার করতে এবং ছড়িয়ে দিতে শুরু করেছিলেন যে, যীশু আর প্রকাশ্যে কোনও শহরে প্রবেশ করতে পারতেন না, তবে বাইরে, নির্জন জায়গায় থাকতেন এবং তারা সব জায়গা থেকে তাঁর কাছে এসেছিল।

Monsignor Vincenzo Paglia দ্বারা গসপেল ভাষ্য

গ্যালিলে যিশুর প্রচার কয়েক সপ্তাহ স্থায়ী হয়েছিল এবং এই সময়ের মধ্যে, তিনি বিভিন্ন অলৌকিক কাজ করেছিলেন, যার মধ্যে একটি কুষ্ঠরোগী জড়িত ছিল। যেমনটি জানা যায়, কুষ্ঠরোগীদের সংক্রামনের ভয়ে প্রান্তিকতার নিন্দা করা হয়েছিল। তাদের অবস্থা "অশুদ্ধ" বলে বিবেচিত হয়েছিল এবং তাদের ঈশ্বরের উপস্থিতি থেকে বাদ দিয়েছিল। সেই কুষ্ঠরোগীর মধ্যে এমন সমস্ত লোক রয়েছে যাদের আজও সুস্থ হওয়ার কোন আশা নেই, মানুষ থেকে দূরে সরে গেছে এবং মনে করে যে তারা এমনকি ঈশ্বরও ভুলে গেছেন। কুষ্ঠরোগী তিনি হাঁটু গেড়ে বসেন এবং যিশুর কাছ থেকে আরোগ্য কামনা করেন, একমাত্র ব্যক্তি যিনি তাকে দূরে ঠেলে দেননি। ধর্মপ্রচারক মার্ক উল্লেখ করেছেন যে যীশু, যখন তিনি তাকে দেখেছিলেন, "তার প্রতি সমবেদনা পেয়েছিলেন"। এটি অলৌকিক ঘটনার উত্স: সমস্ত দরিদ্রদের প্রতি সহানুভূতি নিয়ে চলাফেরা। যীশু নিরাময়ের জন্য কুষ্ঠরোগীর প্রার্থনা শুনেছিলেন এবং তাকে বলেছিলেন: "আমি এটি চাই, শুদ্ধ হও!"। তারপর তিনি তার হাত দিয়ে স্পর্শ করলেন সেই কুষ্ঠরোগীকে, যার কাছেও আইনানুযায়ী যাওয়া যায় না। তিনটি সিনপটিক্স নোট করে যে যীশু তার হাত দিয়ে কুষ্ঠরোগীকে স্পর্শ করেছিলেন। এই শারীরিক যোগাযোগের মাধ্যমে যীশু তাকে সুস্থ করেছেন, তাকে তার শরীরের মর্যাদা ফিরিয়ে দিয়েছেন এবং আর কোনো বৈষম্য ছাড়াই সবার সাথে বেঁচে থাকার অধিকার দিয়েছেন। যীশুর শিষ্যরা, আজকের অনেক কুষ্ঠরোগীর কি আমাদের উপর একই বিশ্বাস থাকা উচিত নয়, যে কুষ্ঠরোগী নাজারেথের নবীন নবীর উপর স্থাপন করেছিলেন? কুষ্ঠরোগীর আস্থা এবং যীশুর আবেগের মধ্যে মুখোমুখি হওয়া থেকে, সেই অলৌকিক ঘটনাটি উদ্ভূত হয়েছিল। যীশু, সম্ভবত প্রেসক্রিপশন লঙ্ঘন করার কারণে তাকে নির্যাতিত হওয়া থেকে রক্ষা করার জন্য, তাকে কিছু না বলার জন্য, কিন্তু নিজেকে পুরোহিতদের কাছে উপস্থাপন করতে এবং যা নির্ধারিত ছিল তা দেওয়ার জন্য তাকে উপদেশ দিয়েছিলেন। কিন্তু সেই মানুষটি, আনন্দে পূর্ণ, খবরটি ছড়িয়ে দেওয়া থেকে বিরত থাকেননি এবং তিনি যে উপচে পড়া আনন্দ অনুভব করেছিলেন তা জানিয়েছিলেন। এই সুসমাচারের দৃশ্যটি আমাদের কাছে ঘোষণা করা হয়েছে যাতে আমরাও দরিদ্রদের কান্না শুনতে পারি যেমন যীশু এটি শুনেছিলেন এবং তাঁর সাহায্যে আমরাও অলৌকিক কাজগুলি করতে পারি যা তিনি নিজেই করেছিলেন এবং দরিদ্রদের আনন্দকে প্রসারিত করতে পারি৷ আমাদের এই পৃথিবী।

Pagpapagaling ng isang ketongin

Ebanghelyo (Mc 1,40-45)

Sa oras na iyon, isang ketongin ang lumapit kay Jesus: siya ay nakiusap sa kanya sa kanyang mga tuhod at sinabi: "Kung gusto mo, maaari mo akong pagalingin!". Dahil sa habag, iniunat niya ang kanyang kamay, hinawakan siya at sinabing: "Gusto ko, magpagaling ka!". Kaagad na nawala ang ketong at siya ay gumaling. At, pinayuhan siya ng mahigpit, pinaalis niya siya at sinabi sa kanya: "Mag-ingat na huwag magsabi ng anuman sa sinuman, ngunit humayo ka, iharap ang iyong sarili sa pari, at ihandog para sa iyong paglilinis ang iniutos ni Moises, bilang isang patotoo para sa kanila." Ngunit siya, pagkalayo, ay nagsimulang ipahayag at ipalaganap ang katotohanan, hanggang sa punto na si Jesus ay hindi na makapapasok sa isang lungsod nang hayag, ngunit nanatili sa labas, sa mga ilang na dako, at sila ay nagsilapit sa kanya mula sa lahat ng dako.

Ang komentaryo sa Ebanghelyo ni Monsignor Vincenzo Paglia

Ang pangangaral ni Jesus sa Galilea ay tumagal ng ilang linggo at, sa panahong ito, gumawa siya ng iba't ibang himala, kasama na ang isang ito na may kinalaman sa isang ketongin. Gaya ng nalalaman, ang mga ketongin ay hinatulan sa marginalization, dahil sa takot sa pagkahawa. Ang kanilang kalagayan ay itinuring na "marumi" at ibinukod sila sa mismong presensya ng Diyos. Sa ketongin na iyon ay naroroon ang buong hukbo ng mga hanggang ngayon ay walang pag-asang gumaling, ay nalalayo sa mga tao at nag-iisip na sila ay nakalimutan na ng Diyos. ketongin siya ay lumuhod at humingi ng kagalingan mula kay Jesus, ang tanging taong hindi nagtulak sa kanya palayo. Sinabi ng ebanghelistang si Marcos na si Jesus, nang makita niya siya, ay "nahabag sa kanya". Ito ang pinagmulan ng himala: kumikilos nang may habag sa lahat ng mahihirap. Narinig ni Jesus ang panalangin ng ketongin para sa pagpapagaling at sinabi sa kanya: "Gusto ko, maging dalisay!". Pagkatapos ay hinawakan niya ng kanyang kamay ang ketongin na iyon na ayon sa batas ay hindi man lang malapitan. Lahat ng tatlong sinoptiko ay nagpapansin na hinipo ni Jesus ang ketongin ng kanyang kamay. Sa pamamagitan ng pisikal na pakikipag-ugnayang ito ay pinagaling siya ni Hesus, ibinalik sa kanya ang dignidad ng kanyang katawan at ang karapatang mamuhay kasama ng lahat nang hindi na nadidiskrimina. Hindi ba't ang maraming ketongin sa ngayon ay dapat magkaroon ng parehong tiwala sa atin, mga disipulo ni Jesus, na inilagay ng ketongin sa batang propeta ng Nazareth? Mula sa pagtatagpo sa pagitan ng pagtitiwala ng ketongin at ng damdamin ni Hesus, lumitaw ang himalang iyon. Si Jesus, marahil upang pigilan siya sa pag-uusig dahil siya ay lumabag sa reseta, pinayuhan siya na huwag magsalita ng anuman, ngunit iharap ang kanyang sarili sa mga saserdote at ihandog ang iniutos. Ngunit ang lalaking iyon, puno ng kagalakan, ay hindi nagpapigil sa pagpapalaganap ng balita at ipinahayag ang nag-uumapaw na saya na kanyang nadarama. Ang ebanghelikal na eksenang ito ay inihayag sa atin upang tayo rin ay makarinig sa daing ng mga dukha habang pinakinggan ito ni Jesus at, sa kanyang tulong, tayo rin ay maaaring "gumawa" ng mga himala na siya mismo ang gumawa at mapalawak ang kagalakan ng mga dukha sa itong mundo natin.

Зцілення прокаженого

Євангеліє (Мк. 1,40-45)

У той час до Ісуса прийшов прокажений: він благав його на колінах і казав: «Якщо хочеш, можеш мене зцілити!». Зворушений співчуттям, він простягнув руку, доторкнувся до нього і сказав: «Я хочу, видужуй!». Відразу ж проказа зникла, і він одужав. І, настороживши його суворо, він відпустив його і сказав йому: «Стережися, щоб нікому нічого не казати, але піди, покажися священику і принеси за своє очищення те, що звелів Мойсей, на свідчення їм». Але він, відійшовши, почав проголошувати та поширювати те, що Ісус уже не міг публічно увійти в місто, а залишався поза ним, у пустинних місцях, і приходили до Нього звідусіль.

Коментар до Євангелія монсеньйора Вінченцо Палія

Проповідь Ісуса в Галілеї тривала кілька тижнів, і протягом цього періоду він творив різні чудеса, в тому числі з прокаженим. Як відомо, прокажених прирекли на маргіналізацію через страх заразитися. Їхній стан вважався «нечистим» і виключав їх із самої присутності Бога. У цьому прокаженому є цілий сонм тих, хто й сьогодні не має надії на одужання, віддалений від людей і вважає себе забутим навіть Богом. прокажений, він став на коліна і попросив зцілення від Ісуса, єдиної людини, яка не відштовхнула його. Євангеліст Марк зазначає, що Ісус, коли побачив його, «змилосердився над ним». Це джерело дива: милосердя до всіх бідних. Ісус почув молитву прокаженого про зцілення і сказав йому: «Хочу, очистися!». Тоді він торкнувся рукою того прокаженого, до якого за законом не можна було навіть підходити. Усі три синоптики зазначають, що Ісус доторкнувся рукою до прокаженого. Через цей фізичний контакт Ісус зцілив його, повернув йому гідність його тіла і право жити з усіма без дискримінації. Хіба багато прокажених сьогодні не повинні мати таку ж довіру до нас, учнів Ісуса, яку той прокажений поклав на молодого пророка з Назарету? Із зустрічі між довірою прокаженого та емоціями Ісуса виникло те чудо. Ісус, мабуть, щоб запобігти переслідуванням через те, що він порушив припис, порадив йому нічого не говорити, а з’явитися до священиків і принести те, що приписано. Але цей чоловік, сповнений радості, не втримався від поширення новин і розповів про переповнену радість, яку відчував. Ця євангельська сцена проголошена нам, щоб ми також могли прислухатися до плачу бідних, як це слухав Ісус, і з його допомогою також могли «чинити» чудеса, які Він сам творив, і поширювати радість бідних у цей наш світ.

Θεραπεία λεπρού

Ευαγγέλιο (Μκ 1,40-45)

Εκείνη την ώρα, ένας λεπρός ήρθε στον Ιησού: τον παρακάλεσε γονατιστός και είπε: «Αν θέλεις, μπορείς να με γιατρέψεις!». Κινούμενος με συμπόνια, άπλωσε το χέρι του, τον άγγιξε και του είπε: «Το θέλω, να γίνεις καλά!». Αμέσως η λέπρα εξαφανίστηκε και θεραπεύτηκε. Και, νουθεσώντας τον αυστηρά, τον απέστειλε και του είπε: «Πρόσεχε να μην πεις τίποτα σε κανέναν, αλλά πήγαινε, παρουσιάσου στον ιερέα και πρόσφερε για τον εξαγνισμό σου αυτό που πρόσταξε ο Μωυσής, ως μαρτυρία γι’ αυτούς». Εκείνος όμως, αφού απομακρύνθηκε, άρχισε να διακηρύσσει και να διαδώσει το γεγονός, σε σημείο που ο Ιησούς δεν μπορούσε πλέον να μπει δημόσια σε μια πόλη, αλλά έμεινε έξω, σε ερημικά μέρη, και του έρχονταν από παντού.

Ο σχολιασμός του Ευαγγελίου από τον Μονσινιόρ Vincenzo Paglia

Το κήρυγμα του Ιησού στη Γαλιλαία διήρκεσε αρκετές εβδομάδες και, κατά τη διάρκεια αυτής της περιόδου, έκανε διάφορα θαύματα, συμπεριλαμβανομένου αυτού που αφορούσε έναν λεπρό. Ως γνωστόν, οι λεπροί καταδικάζονταν σε περιθωριοποίηση, από φόβο μετάδοσης. Η κατάστασή τους θεωρήθηκε «ακάθαρτη» και τους απέκλεισε από την ίδια την παρουσία του Θεού. Σε εκείνον τον λεπρό υπάρχει όλο το πλήθος εκείνων που ακόμα και σήμερα δεν έχουν ελπίδα ανάρρωσης, είναι αποστασιοποιημένοι από τους ανθρώπους και νομίζουν ότι είναι ξεχασμένοι ακόμη και από τον Θεό. λεπρός γονάτισε και επικαλέστηκε τη θεραπεία από τον Ιησού, το μόνο άτομο που δεν τον είχε απωθήσει. Ο ευαγγελιστής Μάρκος σημειώνει ότι ο Ιησούς, όταν τον είδε, «τον σπλαχνίστηκε». Αυτή είναι η αρχή του θαύματος: να κινούμαστε με συμπόνια για όλους τους φτωχούς. Ο Ιησούς άκουσε την προσευχή του λεπρού για θεραπεία και του είπε: «Το θέλω, εξαγνίσου!». Έπειτα άγγιξε με το χέρι του εκείνον τον λεπρό που βάσει νόμου δεν μπορούσε καν να τον πλησιάσει. Και οι τρεις συνοπτικοί σημειώνουν ότι ο Ιησούς άγγιξε τον λεπρό με το χέρι του. Μέσω αυτής της σωματικής επαφής ο Ιησούς τον θεράπευσε, του έδωσε πίσω την αξιοπρέπεια του σώματός του και το δικαίωμα να ζει με όλους χωρίς να υφίσταται πλέον διακρίσεις. Δεν θα έπρεπε οι πολλοί λεπροί του σήμερα να έχουν την ίδια εμπιστοσύνη σε εμάς, τους μαθητές του Ιησού, που εκείνος ο λεπρός είχε στον νεαρό προφήτη της Ναζαρέτ; Από τη συνάντηση μεταξύ της εμπιστοσύνης του λεπρού και της συγκίνησης του Ιησού, προέκυψε αυτό το θαύμα. Ο Ιησούς, ίσως για να τον αποτρέψει από τον διωγμό επειδή είχε παραβιάσει τη συνταγή, τον παρακάλεσε να μην πει τίποτε, αλλά να παρουσιαστεί στους ιερείς και να προσφέρει αυτό που ορίστηκε. Αλλά εκείνος ο άντρας, γεμάτος χαρά, δεν κρατήθηκε από τη διάδοση της είδησης και κοινοποίησε την υπερχείλιση χαρά που ένιωθε. Αυτή η ευαγγελική σκηνή μας ανακοινώνεται για να ακούσουμε κι εμείς την κραυγή των φτωχών όπως την άκουσε ο Ιησούς και με τη βοήθειά του να «κάνουμε» τα θαύματα που έκανε ο ίδιος και να διευρύνουμε τη χαρά των φτωχών. αυτόν τον κόσμο μας.

Uponyaji wa mwenye ukoma

Injili (Mk 1,40-45)

Wakati huo, mtu mwenye ukoma alikuja kwa Yesu: akamsihi kwa magoti yake na kusema: "Ukitaka, unaweza kuniponya!". Akiongozwa na huruma, akanyosha mkono wake, akamgusa na kusema: "Nataka, upone!". Mara ule ukoma ukatoweka na akapona. Naye akamwonya vikali, akamfukuza, akamwambia, Jihadhari usimwambie mtu neno lo lote, bali enenda ukajihudhurie kwa kuhani, ukatoe kwa ajili ya kutakasika kwako kama alivyoamuru Musa, iwe ushuhuda kwao. Lakini yeye, akiisha kwenda zake, akaanza kuhubiri na kueneza habari hiyo, hata Yesu hakuweza tena kuingia katika mji hadharani, bali alikaa nje, mahali pasipokuwa na watu, nao wakamwendea kutoka kila mahali.

Ufafanuzi juu ya Injili na Monsinyo Vincenzo Paglia

Mahubiri ya Yesu katika Galilaya yalidumu majuma kadhaa na, katika kipindi hicho, alifanya miujiza mbalimbali, kutia ndani ule uliohusisha mtu mwenye ukoma. Kama inavyojulikana, wenye ukoma walihukumiwa kutengwa, kwa hofu ya kuambukizwa. Hali yao ilichukuliwa kuwa ni “najisi” na kuwatenga na uwepo wa Mungu.Katika huyo mwenye ukoma kuna kundi zima la wale ambao hadi leo hawana tumaini la kupona, wametengwa na wanadamu na kufikiri kwamba wamesahauliwa hata na Mungu. mwenye ukoma alipiga magoti na kuomba uponyaji kutoka kwa Yesu, mtu pekee ambaye hakuwa amemsukuma mbali. Mwinjili Marko anabainisha kwamba Yesu, alipomwona, “alimwonea huruma”. Hii ndiyo asili ya muujiza: kusonga kwa huruma kwa maskini wote. Yesu alisikia maombi ya mwenye ukoma ya kuponywa na akamwambia: "Nataka, takaswa!". Kisha akamgusa kwa mkono yule mwenye ukoma ambaye kwa sheria hakuweza hata kumkaribia. Muhtasari wote watatu unabainisha kwamba Yesu alimgusa mwenye ukoma kwa mkono wake. Kupitia mguso huu wa kimwili Yesu alimponya, akamrudishia heshima ya mwili wake na haki ya kuishi na kila mtu bila kubaguliwa tena. Je, wenye ukoma wengi wa siku hizi hawapaswi kuwa na imani sawa na sisi, wanafunzi wa Yesu, ambayo yule mwenye ukoma aliweka kwa nabii kijana wa Nazareti? Kutokana na hali ya kutumainiwa kwa mwenye ukoma na hisia za Yesu, muujiza huo ulitokea. Yesu, labda ili kumzuia asiteswe kwa sababu alikuwa amekiuka maagizo, alimshauri asiseme chochote, bali ajitoe kwa makuhani na kutoa kile kilichoagizwa. Lakini mwanamume huyo, akiwa amejawa na shangwe, hakusita kueneza habari hiyo na akaeleza furaha tele aliyokuwa nayo. Tukio hili la Kiinjili linatangazwa kwetu ili na sisi tuweze kusikiliza kilio cha maskini Yesu alipokuwa akisikiliza na, kwa msaada wake, sisi pia tunaweza "kufanya" miujiza ambayo yeye mwenyewe alifanya na kupanua furaha ya maskini katika dunia yetu hii.

Chữa lành người cùi

Tin Mừng (Mc 1,40-45)

Khi ấy, có một người cùi đến gặp Chúa Giêsu: ông quỳ xuống van xin Người rằng: “Nếu Ngài muốn, Ngài có thể chữa lành cho tôi!”. Động lòng thương, Người đưa tay chạm vào anh và nói: “Tôi muốn, anh hãy khỏi bệnh đi!”. Lập tức bệnh cùi biến mất và ông được khỏi bệnh. Rồi nghiêm răn anh ta, đuổi anh ta đi và dặn: “Hãy cẩn thận, đừng nói gì với ai cả, nhưng hãy đi trình diện tư tế và dâng lễ tạ ơn ông Mô-sê đã truyền, để làm chứng cho họ.” Nhưng sau khi ra đi, ông bắt đầu rao giảng và truyền bá sự thật, đến mức Chúa Giêsu không thể công khai vào thành nào nữa, nhưng phải ở lại bên ngoài, ở những nơi hoang vắng, và họ từ khắp nơi đến với Người.

Chú giải Tin Mừng của Đức ông Vincenzo Paglia

Việc rao giảng của Chúa Giêsu ở Ga-li-lê kéo dài vài tuần và trong thời gian này, Ngài đã thực hiện nhiều phép lạ khác nhau, kể cả phép lạ liên quan đến một người cùi. Như đã biết, những người phong cùi bị đẩy ra ngoài lề xã hội vì sợ lây lan. Tình trạng của họ bị coi là “ô uế” và bị loại trừ khỏi chính sự hiện diện của Thiên Chúa. Trong người cùi đó có toàn bộ những người ngày nay vẫn không có hy vọng hồi phục, bị xa lánh khỏi con người và nghĩ rằng họ bị Thiên Chúa lãng quên. bị bệnh phong cùi, anh đã quỳ xuống và cầu xin Chúa Giêsu chữa lành, người duy nhất đã không đẩy anh ra xa. Thánh sử Máccô lưu ý rằng Chúa Giêsu khi nhìn thấy anh ta đã “có lòng thương xót anh ta”. Đây là nguồn gốc của phép lạ: hành động với lòng trắc ẩn đối với tất cả những người nghèo. Chúa Giêsu đã nghe lời cầu xin chữa lành của người phong cùi và nói với anh ta: “Tôi muốn, hãy được thanh tẩy!”. Sau đó, Ngài chạm tay vào người cùi mà theo luật, thậm chí không được phép đến gần. Cả ba bản tóm tắt đều lưu ý rằng Chúa Giêsu đã chạm tay vào người cùi. Qua sự tiếp xúc thể xác này, Chúa Giêsu đã chữa lành cho anh, trả lại cho anh phẩm giá thân xác và quyền được sống với mọi người mà không bị phân biệt đối xử nữa. Chẳng phải nhiều người phong cùi ngày nay cũng có cùng niềm tin tưởng vào chúng ta, những môn đệ của Chúa Giêsu, như người phong cùi đã đặt vào vị tiên tri trẻ ở Nazareth sao? Từ cuộc gặp gỡ giữa lòng tin tưởng của người cùi và cảm xúc của Chúa Giêsu, phép lạ đó đã xuất hiện. Có lẽ để tránh cho ông khỏi bị bách hại vì đã vi phạm quy định, Chúa Giêsu đã khuyên ông đừng nói gì, nhưng hãy trình diện trước các tư tế và dâng lễ theo quy định. Nhưng người đàn ông đó, tràn đầy niềm vui, đã không ngần ngại lan truyền tin tức và truyền đạt niềm vui tràn ngập mà anh ta cảm thấy. Cảnh Phúc Âm này được loan báo cho chúng ta để chúng ta cũng có thể lắng nghe tiếng kêu của người nghèo như Chúa Giêsu đã lắng nghe và, với sự giúp đỡ của Người, chúng ta cũng có thể “thực hiện” những phép lạ mà chính Người đã làm và mở rộng niềm vui của người nghèo trong thế giới này của chúng ta.

ഒരു കുഷ്ഠരോഗിയുടെ രോഗശാന്തി

സുവിശേഷം (Mk 1,40-45)

ആ സമയത്ത്, ഒരു കുഷ്ഠരോഗി യേശുവിന്റെ അടുക്കൽ വന്നു: അവൻ മുട്ടുകുത്തി അപേക്ഷിച്ചു: "നിനക്ക് വേണമെങ്കിൽ, എന്നെ സുഖപ്പെടുത്താം!". അനുകമ്പയോടെ, അവൻ കൈ നീട്ടി, അവനെ തൊട്ടുകൊണ്ട് പറഞ്ഞു: "എനിക്ക് അത് വേണം, സുഖം പ്രാപിക്കൂ!". ഉടനെ കുഷ്ഠം അപ്രത്യക്ഷമായി, അവൻ സുഖം പ്രാപിച്ചു. അവൻ അവനെ കഠിനമായി ഉപദേശിച്ചു പറഞ്ഞയച്ചു: "ആരോടും ഒന്നും പറയാതിരിപ്പാൻ സൂക്ഷിച്ചുകൊൾക; നീ ചെന്നു പുരോഹിതന്റെ അടുക്കൽ ചെന്നു നിന്റെ ശുദ്ധീകരണത്തിന്നായി മോശെ കല്പിച്ചതു അവർക്കു സാക്ഷ്യത്തിന്നായി അർപ്പിക്കുക" എന്നു പറഞ്ഞു. പക്ഷേ, അവൻ പോയിക്കഴിഞ്ഞ്, യേശുവിന് ഇനി ഒരു നഗരത്തിൽ പരസ്യമായി പ്രവേശിക്കാൻ കഴിയില്ലെന്ന വസ്തുത പ്രഖ്യാപിക്കാനും പ്രചരിപ്പിക്കാനും തുടങ്ങി, പക്ഷേ പുറത്ത് വിജനമായ സ്ഥലങ്ങളിൽ താമസിച്ചു, അവർ എല്ലായിടത്തുനിന്നും അവന്റെ അടുക്കൽ വന്നു.

മോൺസിഞ്ഞോർ വിൻസെൻസോ പഗ്ലിയയുടെ സുവിശേഷത്തെക്കുറിച്ചുള്ള വ്യാഖ്യാനം

ഗലീലിയിൽ യേശുവിന്റെ പ്രസംഗം ആഴ്‌ചകൾ നീണ്ടുനിന്നു, ഈ കാലയളവിൽ, ഒരു കുഷ്ഠരോഗി ഉൾപ്പെട്ടതുൾപ്പെടെ വിവിധ അത്ഭുതങ്ങൾ അവൻ ചെയ്‌തു. അറിയപ്പെടുന്നതുപോലെ, പകർച്ചവ്യാധി ഭയന്ന് കുഷ്ഠരോഗികൾ പാർശ്വവൽക്കരണത്തിന് വിധിക്കപ്പെട്ടു. അവരുടെ അവസ്ഥ "അശുദ്ധി" ആയി കണക്കാക്കുകയും അവരെ ദൈവ സന്നിധിയിൽ നിന്ന് ഒഴിവാക്കുകയും ചെയ്തു.ആ കുഷ്ഠരോഗികളിൽ ഇന്നും സുഖം പ്രാപിക്കുമെന്ന പ്രതീക്ഷയില്ലാത്തവരും മനുഷ്യരിൽ നിന്ന് അകന്നവരും തങ്ങളെ ദൈവം പോലും മറന്നുവെന്ന് കരുതുന്നവരും ഉണ്ട്. കുഷ്ഠരോഗിയായ അവൻ മുട്ടുകുത്തി, അവനെ തള്ളിയിട്ടിട്ടില്ലാത്ത ഒരേയൊരു വ്യക്തിയായ യേശുവിൽ നിന്ന് രോഗശാന്തി അഭ്യർത്ഥിച്ചു. യേശുവിനെ കണ്ടപ്പോൾ "അയാളോട് അനുകമ്പ തോന്നി" എന്ന് സുവിശേഷകനായ മാർക്ക് രേഖപ്പെടുത്തുന്നു. ഇതാണ് അത്ഭുതത്തിന്റെ ഉത്ഭവം: എല്ലാ ദരിദ്രരോടും അനുകമ്പയോടെ നീങ്ങുക. രോഗശാന്തിക്കുള്ള കുഷ്ഠരോഗിയുടെ പ്രാർത്ഥന കേട്ട് യേശു അവനോട് പറഞ്ഞു: "എനിക്ക് അത് വേണം, ശുദ്ധീകരിക്കപ്പെടേണമേ!". നിയമപ്രകാരം സമീപിക്കാൻ പോലും കഴിയാത്ത ആ കുഷ്ഠരോഗിയെ അവൻ കൈകൊണ്ട് തൊട്ടു. യേശു തന്റെ കൈകൊണ്ട് കുഷ്ഠരോഗിയെ സ്പർശിച്ചതായി മൂന്ന് സിനോപ്റ്റിക്സും ശ്രദ്ധിക്കുന്നു. ഈ ശാരീരിക സമ്പർക്കത്തിലൂടെ യേശു അവനെ സുഖപ്പെടുത്തി, അവന്റെ ശരീരത്തിന്റെ അന്തസ്സും മേലാൽ വിവേചനം കാണിക്കാതെ എല്ലാവരുമായും ജീവിക്കാനുള്ള അവകാശവും തിരികെ നൽകി. നസ്രത്തിലെ യുവപ്രവാചകനിൽ ആ കുഷ്ഠരോഗി അർപ്പിച്ച അതേ വിശ്വാസമല്ലേ ഇന്നത്തെ പല കുഷ്ഠരോഗികൾക്കും യേശുവിന്റെ ശിഷ്യരായ നമ്മിൽ ഉണ്ടാകേണ്ടത്? കുഷ്ഠരോഗിയുടെ വിശ്വാസവും യേശുവിന്റെ വികാരവും തമ്മിലുള്ള ഏറ്റുമുട്ടലിൽ നിന്ന്, ആ അത്ഭുതം വെളിപ്പെട്ടു. കുറിപ്പടി ലംഘിച്ചതിനാൽ പീഡിപ്പിക്കപ്പെടാതിരിക്കാൻ യേശു, ഒന്നും പറയരുതെന്ന് ഉപദേശിച്ചു, എന്നാൽ പുരോഹിതന്മാർക്ക് തന്നെത്തന്നെ ഹാജരാക്കി കൽപ്പിക്കുന്നത് അർപ്പിക്കാൻ. പക്ഷേ, ആഹ്ലാദഭരിതനായ ആ മനുഷ്യൻ, വാർത്തകൾ പ്രചരിപ്പിക്കുന്നതിൽ നിന്ന് പിന്മാറിയില്ല, തനിക്ക് അനുഭവപ്പെട്ട കവിഞ്ഞൊഴുകുന്ന സന്തോഷം അറിയിച്ചു. ഈ സുവിശേഷ രംഗം നമ്മോട് പ്രഖ്യാപിക്കുന്നത്, യേശു കേട്ടതുപോലെ നമുക്കും ദരിദ്രരുടെ നിലവിളി കേൾക്കാനും അവന്റെ സഹായത്തോടെ നമുക്കും അവൻ ചെയ്ത അത്ഭുതങ്ങൾ "പ്രവർത്തിക്കാനും" പാവപ്പെട്ടവരുടെ സന്തോഷം വിശാലമാക്കാനും കഴിയും. നമ്മുടെ ഈ ലോകം.

Ọgwụgwọ nke onye ekpenta

Oziọma (Mk 1:40-45)

N'oge ahụ, otu onye ekpenta bịakwutere Jizọs: o kpere ya n'ikpere na-arịọ ya, sị: "Ọ bụrụ na ị chọrọ, ị pụrụ ịgwọ m!". N'ịbụ onye ọmịiko kpaliri, o setịpụ aka ya, metụ ya aka wee sị: "Achọrọ m ya, gbakee!". Ngwa ngwa ekpenta ahụ wee pụọ wee gwọọ ya. Ma, dụọ ya ọdụ nke ukwuu, o wee zipụ ya, sị ya: "Kpachara anya ka ị ghara ịgwa onye ọ bụla, kama gawa, guzo onwe gị n'ihu onye nchụàjà, chụọkwa ya nso ka ọ bụrụ ihe Mozis nyere n'iwu ka ọ bụrụ ihe àmà maka ha." Ma mb͕e Ọ lawara, Ọ malitere ikwusa, kwusa ozi-ọma, rue n'ókè nke na Jisus apughi kwa ibà n'obodo n'iru ọha, kama ọ nānọgide n'èzí, n'ebe nādighi-anya, ha we si n'ebe nile biakute Ya.

Nkọwa nke Oziọma nke Monsignor Vincenzo Paglia

Ozi ọma Jizọs jere na Galili were ọtụtụ izu, n’oge ahụkwa, o rụrụ ọrụ ebube dị iche iche, gụnyere nke a metụtara onye ekpenta. Dị ka a maara, a mara ndị ekpenta ikpe ka a kewapụ ha, n'ihi egwu nke ọrịa. A na-ewere ọnọdụ ha dị ka ihe na-adịghị ọcha ma wepụ ha n'ihu Chineke.N'ime onye ekpenta ahụ, e nwere ndị agha dum nke ndị na-enweghị olileanya mgbake taa, ndị na-anọpụ iche n'ebe mmadụ nọ, na-eche na e chefuola ọbụna Chineke. onye ekpenta o gburu ikpere n’ala rịọ Jizọs ka ọ gwọọ ya, bụ́ naanị onye na-achụpụghị ya. Onye na-ezisa ozi ọma Mak kwuru na mgbe Jizọs hụrụ ya, “nwere ọmịiko n’ebe ọ nọ”. Nke a bụ mmalite nke ọrụ ebube: iji ọmịiko na-agagharị maka ndị ogbenye niile. Jizọs nụrụ ekpere onye ekpenta ahụ kpere maka ọgwụgwọ wee sị ya: “Achọrọ m ya, mee ka ọ dị ọcha!”. O jikwa aka ya metụ onye ekpenta ahụ bụ́ onye iwu na-apụghị ọbụna ịbịakwute ya. Ndị synoptics atọ ahụ kwuru na Jizọs ji aka ya metụ onye ekpenta ahụ aka. Site na mmekọ ahụ a na-ahụ anya, Jizọs gwọrọ ya, nyeghachi ya ebube nke ahụ ya na ikike iso onye ọ bụla biri n'enweghị ịkpa ókè ọzọ. Ọ̀ bụ na ọtụtụ ndị ekpenta taa ekwesịghị ịtụkwasị anyị obi, bụ́ ndị na-eso ụzọ Jizọs, nke onye ekpenta ahụ tụkwasịrị nwa okorobịa bụ́ onye amụma nke Nazaret? Site n'ọhụụ dị n'etiti ntụkwasị obi onye ekpenta ahụ na mmetụta nke Jizọs, ọrụ ebube ahụ pụtara. Ma eleghị anya, ka Jizọs mee ka a ghara ịkpagbu ya n’ihi na o mebiwo iwu ahụ e nyere ya, dụrụ ya ọdụ ka ọ ghara ikwu ihe ọ bụla, kama ka o chee onwe ya n’ihu ndị nchụàjà ma chụọ ihe e nyere n’iwu. Ma nwoke ahụ jupụtara n’ọṅụ, ọ laghị azụ n’ịgbasa ozi ahụ ma kwupụta oké ọṅụ o nwere. A mara ọkwa ọkwa ozi ọma nke a nye anyị ka anyị onwe anyị kwa wee nwee ike ige ntiku nke ndị ogbenye ka Jizọs na-ege ntị na site n'enyemaka ya, anyị onwe anyị nwekwara ike 'ịrụ ọrụ' ọrụ ebube ndị ya onwe ya mere ma gbasaa ọṅụ nke ndị ogbenye na. uwa nke anyi.