Vangelo (Lc 1,46-56) - In quel tempo, Maria disse: «L’anima mia magnifica il Signore e il mio spirito esulta in Dio, mio salvatore, perché ha guardato l’umiltà della sua serva. D’ora in poi tutte le generazioni mi chiameranno beata. Grandi cose ha fatto per me l’Onnipotente e Santo è il suo nome; di generazione in generazione la sua misericordia per quelli che lo temono. Ha spiegato la potenza del suo braccio, ha disperso i superbi nei pensieri del loro cuore; ha rovesciato i potenti dai troni, ha innalzato gli umili; ha ricolmato di beni gli affamati, ha rimandato i ricchi a mani vuote. Ha soccorso Israele, suo servo, ricordandosi della sua misericordia, come aveva detto ai nostri padri, per Abramo e la sua discendenza, per sempre».

Il commento al Vangelo a cura di Monsignor Vincenzo Paglia

Nell’incontro con la cugina Elisabetta, Maria è stata salutata con la prima beatitudine che appare nel Vangelo: «Bea-ta colei che ha creduto nell’adempimento di ciò che il Signore le ha detto». Deve farci riflettere il fatto che questa prima beatitudine sia legata all’ascolto della Parola di Dio. Appare subito che l’ascolto del Vangelo non è senza problemi, senza turbamenti, appunto, come avviene in questo incontro. Per Maria si trasformò subito nella gioia di sentirsi amati da Dio e di essere nelle sue mani. Maria, divenuta la prima beata del Vangelo, canta infatti la gioia di essere scelta e amata da Dio. Dal suo cuore sgorga un inno di lode perché il Signore del cielo e della terra ha chinato il suo sguardo verso di lei, nonostante che lei fosse una povera e debole creatura. Nel canto del Magnificat, Maria raccoglie in una sintesi straordinaria la felicità degli ’anawîm, di coloro che, consapevoli della loro pochezza, ponevano tutta la loro vita nelle mani del Signore e da lui attendevano ogni pienezza. Maria non nasconde la sua piccolezza e la sua povertà, sa che la vera ricchezza è quella di Dio che sceglie i poveri e i piccoli per manifestare il suo amore. Quello stesso Dio che ha liberato Israele dalla schiavitù dell’Egitto, che ha protetto i poveri, che ha umiliato i superbi e che ha ricolmato di beni gli affamati, si è chinato su di lei e l’ha amata così tanto da renderla Madre del Figlio. Lei, con tremore e gioia grande, ha accolto nel suo cuore questo immenso dono e ne ha fatto lo scopo della sua stessa esistenza. Da quel giorno, attraverso di lei, Dio ha posto la sua dimora in mezzo agli uomini. In lei il Verbo si è fatto carne. E in lei il Signore ci ha indicato la via che i credenti di tutti i tempi, anche noi, sono chiamati a percorrere.

Song of Mary (Magnificat)

Gospel (Lk 1,46-56)

At that time, Mary said: «My soul magnifies the Lord and my spirit rejoices in God, my savior, because he looked at the humility of his servant. From now on all generations will call me blessed. The Almighty has done great things for me and Holy is his name; his mercy to those who fear him from generation to generation. He has shown the power of his arm, he has scattered the proud in the thoughts of their hearts; he has overthrown the mighty from their thrones, he has exalted the humble; he has filled the hungry with good things, he has sent the rich away empty-handed. He helped Israel, he was his servant, remembering his mercy, as he had said to our fathers, for Abraham and his descendants forever."

The commentary on the Gospel by Monsignor Vincenzo Paglia

In her meeting with her cousin Elizabeth, Mary was greeted with the first beatitude that appears in her Gospel: "Blessed is she who believed in the fulfillment of what the Lord told her." You must make us reflect on the fact that this first beatitude is linked to listening to the Word of God. It immediately appears that listening to the Gospel is not without problems, without disturbances, precisely, as happens in this meeting. For Mary it immediately transformed into the joy of feeling loved by God and of being in her hands. Mary, who became the first blessed of the Gospel, sings in fact the joy of being chosen and loved by God. A hymn of praise flows from her heart because the Lord of heaven and earth has bowed his gaze towards her, despite the fact that she was a poor and weak creature. In the song of the Magnificat, Mary brings together in an extraordinary synthesis the happiness of the 'anawîm, of those who, aware of their littleness, placed their whole life in the hands of the Lord and expected every fullness from him. Mary does not hide her smallness and her poverty, she knows that true wealth is that of God who chooses the poor and the little ones to demonstrate his love for her. The same God who freed Israel from the slavery of Egypt, who protected the poor, who humiliated the proud and who filled the hungry with good things, bent over her and loved her so much as to make her the Mother of Son. She, with trembling and great joy, welcomed this immense gift into her heart and made it the purpose of her very existence. From that day, through her, God made her home among men. In her the Word became flesh. And in her the Lord showed us the path that believers of all times, including us, are called to follow.

Canción de María (Magnificat)

Evangelio (Lc 1,46-56)

En aquel tiempo, María dijo: «Engrandece mi alma al Señor y mi espíritu se alegra en Dios, mi salvador, porque miró la humildad de su sierva. Desde ahora me llamarán bienaventurada todas las generaciones. El Todopoderoso ha hecho grandes cosas por mí y Santo es su nombre; su misericordia para con los que le temen de generación en generación. Ha mostrado el poder de su brazo, ha dispersado a los soberbios en el pensamiento de sus corazones; ha derribado de sus tronos a los poderosos, ha enaltecido a los humildes; A los hambrientos colmó de bienes, y a los ricos despidió con las manos vacías. Ayudó a su siervo Israel, acordándose de su misericordia, como había hablado a nuestros padres, para Abraham y su descendencia para siempre."

El comentario al Evangelio de monseñor Vincenzo Paglia

En el encuentro con su prima Isabel, María fue recibida con la primera bienaventuranza que aparece en el Evangelio: "Bienaventurada la que creyó en el cumplimiento de lo que el Señor le había dicho". El hecho de que esta primera bienaventuranza esté ligada a la escucha de la Palabra de Dios debe hacernos reflexionar: inmediatamente se ve que la escucha del Evangelio no está exenta de problemas, sin perturbaciones, precisamente, como sucede en este encuentro. Para María se transformó inmediatamente en la alegría de sentirse amada por Dios y de estar en sus manos. María, que se convirtió en la primera bienaventurada del Evangelio, canta de hecho la alegría de ser elegida y amada por Dios: de su corazón brota un himno de alabanza porque el Señor del cielo y de la tierra ha inclinado su mirada hacia ella, a pesar de que ella era una criatura pobre y débil. En el canto del Magnificat, María reúne en una síntesis extraordinaria la felicidad de los 'anawîm, de aquellos que, conscientes de su pequeñez, pusieron toda su vida en manos del Señor y esperaban de él toda plenitud. María no oculta su pequeñez y pobreza, sabe que la verdadera riqueza es la de Dios que elige a los pobres y a los pequeños para demostrar su amor. El mismo Dios que liberó a Israel de la esclavitud de Egipto, que protegió a los pobres, que humilló a los soberbios y que llenó de bienes a los hambrientos, se inclinó sobre ella y la amó tanto que la hizo Madre del Hijo. Ella, con temblor y gran alegría, acogió en su corazón este inmenso don y lo convirtió en el fin de su existencia. Desde aquel día, a través de ella, Dios hizo su hogar entre los hombres. En ella el Verbo se hizo carne. Y en ella el Señor nos mostró el camino que los creyentes de todos los tiempos, incluidos nosotros, estamos llamados a seguir.

Chant de Marie (Magnificat)

Évangile (Lc 1,46-56)

A cette époque, Marie dit : « Mon âme magnifie le Seigneur et mon esprit se réjouit en Dieu, mon sauveur, parce qu'il a regardé l'humilité de son serviteur. Désormais toutes les générations me diront bienheureuse. Le Tout-Puissant a fait de grandes choses pour moi et Saint est son nom ; sa miséricorde envers ceux qui le craignent de génération en génération. Il a montré la puissance de son bras, il a dispersé les orgueilleux dans les pensées de leurs cœurs ; il a renversé les puissants de leurs trônes, il a exalté les humbles ; il a rassasié de bonnes choses les affamés, il a renvoyé les riches les mains vides. Il a secouru son serviteur Israël, se souvenant de sa miséricorde, alors qu'il parlait à nos pères, pour Abraham et sa postérité pour toujours. »

Le commentaire de l'Évangile de Mgr Vincenzo Paglia

Lors de la rencontre avec sa cousine Elisabeth, Marie a été accueillie avec la première béatitude qui apparaît dans l'Évangile : « Bienheureuse celle qui a cru à l'accomplissement de ce que le Seigneur lui a dit ». Le fait que cette première béatitude soit liée à l'écoute de la Parole de Dieu doit nous faire réfléchir : il apparaît immédiatement que l'écoute de l'Évangile n'est pas sans problèmes, sans perturbations, justement, comme cela se produit dans cette rencontre. Pour Marie, cela s'est immédiatement transformé en joie de se sentir aimée de Dieu et d'être entre ses mains. Marie, devenue la première bienheureuse de l'Évangile, chante en effet la joie d'être choisie et aimée de Dieu. Un hymne de louange jaillit de son cœur parce que le Seigneur du ciel et de la terre a baissé son regard vers elle, malgré le fait que c'était une créature pauvre et faible. Dans le chant du Magnificat, Marie rassemble dans une synthèse extraordinaire le bonheur des 'anawîm, de ceux qui, conscients de leur petitesse, ont remis toute leur vie entre les mains du Seigneur et attendaient de lui toute la plénitude. Marie ne cache pas sa petitesse et sa pauvreté, elle sait que la vraie richesse est celle de Dieu qui choisit les pauvres et les petits pour démontrer son amour. Le même Dieu qui a libéré Israël de l'esclavage de l'Égypte, qui a protégé les pauvres, qui a humilié les orgueilleux et qui a comblé de bonnes choses les affamés, s'est penché sur elle et l'a aimée au point d'en faire la Mère du Fils. Elle accueillit avec tremblement et grande joie cet immense don dans son cœur et en fit le but même de son existence. Depuis ce jour, à travers elle, Dieu a élu domicile parmi les hommes. En elle, le Verbe s'est fait chair. Et en elle, le Seigneur nous a montré le chemin que les croyants de tous les temps, y compris nous, sont appelés à suivre.

Cântico de Maria (Magnificat)

Evangelho (Lc 1,46-56)

Naquele momento, Maria disse: «A minha alma engrandece o Senhor e o meu espírito se alegra em Deus, meu salvador, porque olhou para a humildade da sua serva. De agora em diante todas as gerações me chamarão de bem-aventurada. O Todo-Poderoso fez por mim grandes coisas e Santo é o seu nome; sua misericórdia para com aqueles que o temem, de geração em geração. Ele mostrou o poder do seu braço, dispersou os orgulhosos nos pensamentos dos seus corações; derrubou os poderosos dos seus tronos, exaltou os humildes; saciou de bens os famintos e despediu os ricos de mãos vazias. Socorreu Israel, seu servo, lembrando-se da sua misericórdia, como falara aos nossos pais, por Abraão e pela sua descendência para sempre.”

O comentário ao Evangelho de Monsenhor Vincenzo Paglia

No encontro com a prima Isabel, Maria foi saudada com a primeira bem-aventurança que aparece no Evangelho: “Bem-aventurada aquela que acreditou no cumprimento daquilo que o Senhor lhe disse”. O facto de esta primeira bem-aventurança estar ligada à escuta da Palavra de Deus deve fazer-nos reflectir: surge imediatamente que a escuta do Evangelho não é isenta de problemas, sem perturbações, precisamente como acontece neste encontro. Para Maria isso se transformou imediatamente na alegria de sentir-se amada por Deus e de estar em suas mãos. Maria, que se tornou a primeira bem-aventurada do Evangelho, canta de facto a alegria de ser escolhida e amada por Deus: do seu coração brota um hino de louvor porque o Senhor do céu e da terra dirigiu o seu olhar para ela, apesar de que ela era uma criatura pobre e fraca. No canto do Magnificat, Maria reúne numa síntese extraordinária a felicidade dos 'anawîm, daqueles que, conscientes da sua pequenez, entregaram toda a sua vida nas mãos do Senhor e esperaram dele toda a plenitude. Maria não esconde a sua pequenez e pobreza, sabe que a verdadeira riqueza é a de Deus que escolhe os pobres e os pequenos para demonstrar o seu amor. O mesmo Deus que libertou Israel da escravidão do Egipto, que protegeu os pobres, que humilhou os orgulhosos e que encheu de bens os famintos, inclinou-se sobre ela e amou-a tanto que a tornou Mãe do Filho. Ela, com tremor e grande alegria, acolheu no seu coração este imenso dom e fez dele o propósito da sua própria existência. A partir daquele dia, através dela, Deus fez morada entre os homens. Nela o Verbo se fez carne. E nela o Senhor nos mostrou o caminho que os crentes de todos os tempos, inclusive nós, somos chamados a percorrer.

瑪利亞之歌（聖母頌）

福音（路 1,46-56）

當時，瑪利亞說：「我的靈魂尊主為大，我的靈因我的救主上帝而喜樂，因為他看到了他僕人的謙卑。從此萬代都稱我有福。全能者為我做了偉大的事情，祂的名是神聖的；他向世世代代敬畏他的人施慈愛。他施展了大能的臂膀，驅散了心中驕傲的人；他推翻了強者的寶座，提升了卑微的人。他使飢餓的人吃飽，使富足的人空手而去。他幫助了他的僕人以色列，記住了他對我們祖先所說的仁慈，為了亞伯拉罕和他的後裔，直到永遠。”

文森佐·帕格利亞主教對福音的評論

在與她的表哥伊莉莎白會面時，瑪麗受到了福音中出現的第一個祝福：「相信主對她所說的話應驗的她是有福的」。事實上，這第一福與聆聽天主聖言有關，這一事實必須讓我們反思。立即看來，聆聽福音並不是沒有問題、沒有乾擾，正如這次聚會所發生的那樣。對瑪麗來說，這立即轉變為感受到上帝的愛和在他手中的喜悅。成為福音第一福的瑪利亞，其實唱出了被天主揀選、被愛的喜悅，一首讚美詩從她的心中流淌出來，因為天地之主向她低下了目光，儘管事實上，她是一個又窮又弱的人。在聖母頌之歌中，瑪利亞以非凡的方式融合了“anawîm”的祝福，這些人意識到自己的渺小，將自己的一生交在主的手中，並期望從他那裡得到一切豐盛。瑪利亞並不掩飾自己的渺小和貧窮，她知道真正的財富是上帝選擇窮人和小孩來表達祂的愛。這位將以色列從埃及的奴役中解放出來的上帝，保護了窮人，羞辱了驕傲的人，讓飢餓的人吃到了好東西，他向她俯身，如此愛她，使她成為兒子的母親。她懷著顫抖和巨大的喜悅，歡迎這份巨大的禮物進入她的內心，並將其作為她存在的目的。從那天起，上帝透過她，在人間安家。道在她身上成了肉身。主在她身上向我們展示了包括我們在內的所有時代的信徒被呼召遵循的道路。

Песня Марии (Магнификат)

Евангелие (Лк 1,46-56)

Тогда Мария сказала: «Душа моя возвеличивает Господа и дух мой радуется о Боге, Спасителе моем, потому что он взглянул на смирение раба Своего. Отныне все поколения будут называть меня блаженным. Всемогущий сотворил для меня великие дела, и свято имя Его; его милость к боящимся его из поколения в поколение. Он показал силу руки Своей, Он рассеял гордых в помыслах их сердец; Он сверг сильных с их престолов, Он возвысил смиренных; голодного наполнил благами, богатого отпустил с пустыми руками. Он помог своему слуге Израилю, помня о своей милости, когда говорил отцам нашим, об Аврааме и потомстве его навеки».

Комментарий к Евангелию монсеньора Винченцо Палья

При встрече с двоюродной сестрой Елизаветой Марию встретили первым блаженством, которое появляется в Евангелии: «Блаженна уверовавшая в исполнение того, что сказал ей Господь». Тот факт, что это первое блаженство связано со слушанием Слова Божия, должен заставить нас задуматься: сразу выясняется, что слушание Евангелия происходит не без проблем, без волнений, именно так, как происходит на этом собрании. Для Марии это сразу превратилось в радость чувствовать себя любимой Богом и находиться в Его руках. Мария, ставшая первой блаженной Евангелия, на самом деле воспевает радость избранности и любви Божией, из сердца ее льется хвалебный гимн, потому что Господь неба и земли склонил к ней взор Свой, несмотря на то, что она была бедным и слабым существом. В песне Магнификата Мария объединяет в необычайном синтезе счастье анавимов, тех, кто, осознавая свою малость, отдал всю свою жизнь в руки Господа и ожидал от Него всей полноты. Мария не скрывает своей малости и бедности, она знает, что истинное богатство принадлежит Богу, который избирает бедных и маленьких, чтобы продемонстрировать Свою любовь. Тот же Бог, который освободил Израиль из египетского рабства, который защитил бедных, унизил гордых и наполнил голодных благами, склонился над ней и возлюбил ее так сильно, что сделал ее Матерью Сына. Она с трепетом и великой радостью приняла в свое сердце этот огромный дар и сделала его целью самого своего существования. С того дня через нее Бог обосновался среди людей. В ней Слово стало плотью. И в ней Господь показал нам путь, по которому призваны идти верующие всех времен, в том числе и мы.

マリアの歌 (マニフィカト)

福音（ルカ 1,46-56）

その時、マリアはこう言いました。「私の魂は主を讃え、私の霊は私の救い主である神を喜びます。なぜなら、神はその僕の謙虚さを見てくださったからです。」これからは、あらゆる世代が私を祝福者と呼ぶでしょう。全能者は私に素晴らしいことをしてくださいました。その名は聖です。代々彼を恐れる人々に対する彼の慈悲。彼はその腕の力を示し、心の中で高慢な者たちを打ち砕いた。彼は有力者を王座から転覆させ、謙虚な者を高めた。彼は飢えている人を良いもので満たし、金持ちを手ぶらで送り返しました。彼はアブラハムとその子孫のために永遠に私たちの先祖たちに語った彼の慈悲を思い出しながら、僕イスラエルを助けました。」

ヴィンチェンツォ・パーリア修道士による福音書の解説

いとこエリザベスとの面会の際、マリアは福音書に登場する最初の至福の言葉で迎えられました。「主が告げられたことの成就を信じた者は幸いである」。この最初の至福の言葉が、神の御言葉を聞くことと結びついているという事実は、私たちに反省をさせなければなりませんが、まさにこの集会で起こっているように、福音を聞くことに問題や混乱がないわけではないことがすぐに分かります。マリアにとって、それはすぐに神に愛されていると感じ、神の手の中にあるという喜びに変わりました。福音の最初の祝福者となったマリアは、実際に神に選ばれ、愛された喜びを歌いますが、それにもかかわらず、天地の主が彼女にまなざしを向けて下さるゆえに、彼女の心から賛美歌が流れ出ます。彼女は貧しく弱い生き物でした。マグニフィカトの歌の中で、マリアは、「アナウィム」、つまり自分の小ささを自覚しながら、自分の全生涯を主の御手に委ね、主からあらゆる豊かさを期待していた人々の幸福を、並外れた統合の形でまとめあげます。マリアは自分の小ささと貧しさを隠さず、真の富は神の愛を示すために貧しい人々や小さな人々を選んだ神のものであることを知っています。イスラエルをエジプトの奴隷状態から解放し、貧しい人々を保護し、高慢な人々を辱め、飢えた人々を良いもので満たした同じ神が、イスラエルに身をかがめ、息子の母となるほど彼女を愛されました。彼女は震えながら大きな喜びを感じながら、この計り知れない贈り物を心の中に歓迎し、それを自分の存在そのものの目的とした。その日から、神は彼女を通して、人々の間にご自分の居場所を設けられました。彼女の中で言葉は肉となった。そして主は彼女の中で、私たちを含むあらゆる時代の信者が従うよう求められている道を示してくださいました。

마리아의 노래(Magnificat)

복음(누가복음 1,46-56)

그때 마리아는 이렇게 말했습니다. “내 영혼이 주님을 찬양하고 내 영혼이 나의 구원자 하느님 안에서 기뻐합니다. 그분께서 당신 종의 비천함을 굽어보셨기 때문입니다. 이제부터 모든 세대가 나를 행복하다 일컬을 것입니다. 전능하신 분께서 나에게 큰 일을 행하셨습니다. 그분의 이름은 거룩합니다. 그분을 경외하는 이들에게 대대로 자비를 베푸소서. 그분께서는 당신 팔의 힘을 나타내시어 마음의 생각이 교만한 자들을 흩으셨습니다. 그분께서는 권세 있는 자들을 왕좌에서 내쫓으시고 겸손한 자들을 높이셨습니다. 배고픈 이들을 좋은 것으로 배불리셨고, 부자들을 빈손으로 보내셨습니다. 그 종 이스라엘을 도우사 긍휼을 기억하시고 우리 조상에게 말씀하신 대로 아브라함과 그 후손에게 영원히 미칠 것이로다”

빈첸초 팔리아 몬시뇰의 복음 주석

사촌 엘리사벳과의 만남에서 마리아는 복음에 나오는 첫 번째 행복의 인사를 받았습니다. “주님께서 말씀하신 것이 이루어지리라 믿으신 분, 복되십니다.” 이 첫 번째 복이 하나님의 말씀을 듣는 것과 연결되어 있다는 사실은 우리가 반성하게 해야 합니다.이 모임에서 일어난 것처럼, 복음을 듣는 것이 문제가 없고 방해가 없는 것이 아니라는 것이 즉각 드러납니다. 마리아에게는 그것이 즉시 하느님의 사랑을 받고 그분의 손에 있다는 기쁨으로 바뀌었습니다. 복음의 첫 번째 복자가 되신 마리아께서는 실제로 하느님께 선택받고 사랑받는 기쁨을 노래하십니다. 그녀는 가난하고 약한 존재였습니다. 마니피캇의 노래에서 마리아는 자신의 보잘것없음을 깨닫고 일생을 주님의 손에 맡기고 그분께 모든 충만함을 기대하는 사람들의 행복을 특별한 종합으로 제시합니다. 마리아께서는 자신의 작음과 가난함을 숨기지 않으십니다. 그분의 사랑을 보여 주시기 위해 가난한 이들과 어린 이들을 선택하시는 하느님께서 진정한 부를 누리시는 것임을 알고 계십니다. 이스라엘을 애굽의 종살이에서 해방시키시고, 가난한 자들을 보호하시고, 교만한 자들을 낮추시고, 배고픈 자들을 좋은 것으로 채워주신 바로 그 하나님께서 그녀를 굽어보시며 사랑하셔서 아들의 어머니가 되게 하셨습니다. 그녀는 떨림과 큰 기쁨으로 이 엄청난 선물을 마음속에 받아들이고 그것을 자신의 존재 목적으로 삼았습니다. 그날부터 그녀를 통해 하나님은 사람들 가운데 거처를 마련하셨습니다. 그녀 안에서 말씀이 육신이 되셨습니다. 그리고 성모님 안에서 주님께서는 우리를 포함해 모든 시대의 신자들이 따르도록 부르심을 받은 길을 우리에게 보여 주셨습니다.

أغنية مريم (تعظم)

الإنجيل (لو 1، 46 – 56)

في ذلك الوقت قالت مريم: «تعظم نفسي الرب، وتبتهج روحي بالله مخلصي، لأنه نظر إلى تواضع أمته. منذ الآن جميع الأجيال تطوبني. القدير صنع بي عظائم واسمه قدوس. ورحمته من جيل إلى جيل للذين يتقونه. أظهر قوة ذراعه، شتت المستكبرين بأفكار قلوبهم. أسقط الأقوياء عن الكراسي ورفع المتواضعين. أشبع الجياع خيرات، وصرف الأغنياء خالي الوفاض. ونصر فتاه إسرائيل، فذكر رحمته، كما كلم آباءنا، عن إبراهيم ونسله إلى الأبد».

التعليق على الإنجيل بقلم المونسنيور فينسينزو باجليا

وفي لقائها مع نسيبتها أليصابات، استقبلت مريم بالتطويبة الأولى التي تظهر في الإنجيل: "طوبى للتي آمنت ليتم ما قالها لها الرب". إن حقيقة أن هذه التطويبة الأولى مرتبطة بالإصغاء لكلمة الله يجب أن تجعلنا نتأمل: يبدو على الفور أن الإصغاء للإنجيل لا يخلو من المشاكل، ومن دون اضطرابات، تمامًا كما يحدث في هذا اللقاء. بالنسبة لمريم، تحوّل هذا الأمر فورًا إلى فرح الشعور بأن الله محبوب وأنك بين يديه. مريم، التي أصبحت أول مباركي الإنجيل، تتغنى في الواقع بفرح اختيارها ومحبتها من قبل الله، وتتدفق من قلبها تسبحة تسبيح، لأن رب السماء والأرض قد أحال نظره نحوها، على الرغم من أنها لقد كانت مخلوقة فقيرة وضعيفة. في ترنيمة التعظيم، تجمع مريم بشكل استثنائي سعادة الأناويم، أولئك الذين، مدركين لصغرهم، وضعوا حياتهم كلها بين يدي الرب وانتظروا منه كل ملء. مريم لا تخفي صغرها وفقره، فهي تعلم أن الغنى الحقيقي هو غنى الله الذي يختار الفقراء والصغار ليظهر محبته. نفس الإله الذي حرر إسرائيل من عبودية مصر، والذي حمى الفقراء، وأذل المتكبرين، وأشبع الجياع بالخيرات، انحنى عليها وأحبها كثيرًا حتى جعلها أم الابن. لقد استقبلت، بفرح وارتعاش، هذه الهبة الهائلة في قلبها وجعلتها هدف وجودها. ومن ذلك اليوم جعل الله من خلالها مسكنه بين الناس. وفيها صار الكلمة جسدًا. وفيها أظهر لنا الرب الطريق الذي دُعي المؤمنون في كل العصور، بما فيهم نحن، إلى اتباعه.

मैरी का गीत (भव्य)

सुसमाचार (लूका 1,46-56)

उस समय, मैरी ने कहा: "मेरी आत्मा प्रभु की बड़ाई करती है और मेरी आत्मा मेरे उद्धारकर्ता ईश्वर में आनन्दित होती है, क्योंकि उसने अपने सेवक की विनम्रता को देखा। अब से सभी पीढ़ियाँ मुझे धन्य कहेंगी। सर्वशक्तिमान ने मेरे लिये बड़े बड़े काम किये हैं, और उसका नाम पवित्र है; जो लोग उस से डरते हैं उन पर पीढ़ी पीढ़ी तक उसकी दया बनी रहती है। उस ने अपने भुजबल का पराक्रम दिखाया है, उस ने अभिमानियोंको उनके मन के विचारोंमें तितर-बितर कर दिया है; उस ने शूरवीरोंको उनके सिंहासनोंपर से उलट दिया है, उस ने नम्र लोगोंको ऊंचा किया है; उसने भूखों को अच्छी वस्तुओं से तृप्त किया, और धनवानों को खाली हाथ लौटा दिया। उसने अपने दास इस्राएल की सहायता की, और उसकी दया को स्मरण करके, जैसा उस ने हमारे पुरखाओं से कहा था, इब्राहीम और उसके वंश के लिये सर्वदा के लिये।”

मोनसिग्नोर विन्सेन्ज़ो पगलिया द्वारा सुसमाचार पर टिप्पणी

अपनी चचेरी बहन एलिज़ाबेथ के साथ मुलाकात में, मैरी का स्वागत सुसमाचार में प्रकट होने वाले पहले आनंद के साथ किया गया: "धन्य है वह जो प्रभु ने उसे जो कहा था उसकी पूर्ति में विश्वास किया"। तथ्य यह है कि यह पहला परमानंद परमेश्वर के वचन को सुनने से जुड़ा हुआ है, हमें इस पर विचार करना चाहिए। यह तुरंत प्रतीत होता है कि सुसमाचार सुनना समस्याओं के बिना, गड़बड़ी के बिना नहीं है, ठीक, जैसा कि इस बैठक में होता है। मैरी के लिए यह तुरंत ईश्वर द्वारा प्यार महसूस करने और उसके हाथों में होने की खुशी में बदल गया। मैरी, जो सुसमाचार की पहली धन्य बनी, वास्तव में भगवान द्वारा चुने जाने और प्यार करने की खुशी गाती है। उसके दिल से प्रशंसा का एक भजन बहता है क्योंकि स्वर्ग और पृथ्वी के भगवान ने इस तथ्य के बावजूद, उसकी ओर अपनी नजरें झुका ली हैं। वह एक गरीब और कमजोर प्राणी थी. मैग्निफ़िकैट के गीत में, मैरी उन लोगों की ख़ुशी को एक असाधारण संश्लेषण में एक साथ लाती है, जिन्होंने अपनी लघुता के बारे में जानते हुए, अपना पूरा जीवन भगवान के हाथों में सौंप दिया और उनसे हर पूर्णता की उम्मीद की। मैरी अपनी लघुता और गरीबी को छिपाती नहीं है, वह जानती है कि सच्चा धन ईश्वर का है जो अपने प्रेम को प्रदर्शित करने के लिए गरीबों और छोटों को चुनता है। वही परमेश्वर जिसने इस्राएल को मिस्र की दासता से मुक्त कराया, जिसने गरीबों की रक्षा की, जिसने अभिमानियों को अपमानित किया और जिसने भूखों को अच्छी वस्तुओं से तृप्त किया, उस पर झुक गया और उससे इतना प्रेम किया कि उसे पुत्र की माता बना दिया। उसने कांपते हुए और अत्यधिक खुशी के साथ, इस विशाल उपहार का अपने दिल में स्वागत किया और इसे अपने अस्तित्व का उद्देश्य बना लिया। उस दिन से, उसके माध्यम से, भगवान ने मनुष्यों के बीच अपना घर बनाया। उसमें वचन देहधारी हुआ। और उसमें प्रभु ने हमें वह मार्ग दिखाया जिसका अनुसरण करने के लिए हम सहित सभी समय के विश्वासियों को बुलाया गया है।

Pieśń Maryi (Magnificat)

Ewangelia (Łk 1,46-56)

Maryja powiedziała wtedy: «Wielbi dusza moja Pana i raduje się duch mój w Bogu, moim Zbawicielu, bo wejrzał na pokorę swego sługi. Odtąd wszystkie pokolenia będą mnie nazywać błogosławionym. Wszechmogący uczynił mi wielkie rzeczy i Święte jest Jego imię; swoje miłosierdzie tym, którzy się go boją, z pokolenia na pokolenie. Okazał moc swego ramienia, rozproszył pysznych w zamysłach ich serc; strącił możnych z ich tronów, wywyższył pokornych; głodnych nasycił dobrem, bogatych odprawił z pustymi rękami. Pomógł swemu słudze Izraelowi, pamiętając o swoim miłosierdziu, gdy mówił do naszych ojców, dla Abrahama i jego potomstwa na wieki.”

Komentarz do Ewangelii autorstwa prałata Vincenzo Paglii

Podczas spotkania z kuzynką Elżbietą Maryję powitano pierwszym błogosławieństwem, które pojawia się w Ewangelii: „Błogosławiona ta, która uwierzyła w wypełnienie się tego, co jej Pan powiedział”. Fakt, że to pierwsze błogosławieństwo wiąże się ze słuchaniem Słowa Bożego, powinien skłaniać do refleksji: od razu okazuje się, że słuchanie Ewangelii nie przebiega bez problemów, bez zakłóceń, właśnie tak, jak to się dzieje podczas tego spotkania. Dla Maryi przekształciło się to natychmiast w radość poczucia bycia kochaną przez Boga i bycia w Jego rękach. Maryja, która stała się pierwszą błogosławioną Ewangelii, wyśpiewuje bowiem radość, że została wybrana i umiłowana przez Boga. Z Jej serca płynie hymn uwielbienia, ponieważ Pan nieba i ziemi pochylił się ku Niej, mimo że była biedną i słabą istotą. W pieśni Magnificat Maryja gromadzi w niezwykłej syntezie szczęście anawîm, tych, którzy świadomi swojej małości złożyli całe swoje życie w ręce Pana i oczekiwali od Niego wszelkiej pełni. Maryja nie ukrywa swojej małości i ubóstwa, wie, że prawdziwym bogactwem jest bogactwo Boga, który wybiera ubogich i maluczkich, aby okazać swoją miłość. Ten sam Bóg, który wyzwolił Izraela z niewoli egipskiej, chronił biednych, poniżał pysznych, a głodnych napełniał dobrem, pochylił się nad nią i umiłował ją tak bardzo, że uczynił ją Matką Syna. Ona z drżeniem i wielką radością przyjęła w swym sercu ten ogromny dar i uczyniła go celem swego istnienia. Od tego dnia przez nią Bóg zamieszkał wśród ludzi. W Niej Słowo stało się Ciałem. I w niej Pan pokazał nam drogę, do której powołani są wierzący wszystkich czasów, także my.

মেরির গান (ম্যাগনিফিক্যাট)

গসপেল (Lk 1,46-56)

সেই সময়ে, মেরি বলেছিলেন: "আমার আত্মা প্রভুকে মহিমান্বিত করে এবং আমার আত্মা ঈশ্বরে আনন্দিত হয়, আমার ত্রাণকর্তা, কারণ তিনি তাঁর দাসের নম্রতা দেখেছিলেন। এখন থেকে সব প্রজন্ম আমাকে ধন্য বলবে। সর্বশক্তিমান আমার জন্য মহৎ কাজ করেছেন এবং তাঁর নাম পবিত্র; প্রজন্ম থেকে প্রজন্মে যারা তাঁকে ভয় করে তাদের প্রতি তাঁর করুণা৷ তিনি তাঁর বাহুর শক্তি দেখিয়েছেন, তিনি গর্বিতদের তাদের হৃদয়ের চিন্তায় ছড়িয়ে দিয়েছেন; তিনি তাদের সিংহাসন থেকে পরাক্রমশালীদের উৎখাত করেছেন, তিনি নম্রদের উঁচু করেছেন; তিনি ক্ষুধার্তদের ভাল জিনিস দিয়ে তৃপ্ত করেছেন, তিনি ধনীদেরকে খালি হাতে বিদায় করেছেন। তিনি তাঁর দাস ইস্রায়েলকে সাহায্য করেছিলেন, তাঁর করুণা স্মরণ করে, যেমন তিনি আমাদের পূর্বপুরুষদের সাথে বলেছিলেন, আব্রাহাম এবং তাঁর বংশধরদের জন্য চিরকালের জন্য।"

Monsignor Vincenzo Paglia দ্বারা গসপেল ভাষ্য

তার চাচাতো বোন এলিজাবেথের সাথে সাক্ষাতে, মেরিকে গসপেলে প্রদর্শিত প্রথম সৌন্দর্যের সাথে অভ্যর্থনা জানানো হয়েছিল: "ধন্য সে যে প্রভু তাকে যা বলেছিলেন তা পূরণে বিশ্বাস করেছিলেন"। ঈশ্বরের বাক্য শোনার সাথে যে এই প্রথম আনন্দের সম্পর্ক রয়েছে তা আমাদের অবশ্যই প্রতিফলিত করতে হবে। এটা অবিলম্বে প্রতীয়মান হয় যে গসপেল শোনা সমস্যা ছাড়াই নয়, বিঘ্ন ছাড়াই নয়, অবিকল, যেমন এই বৈঠকে ঘটে। মেরির জন্য তা অবিলম্বে ঈশ্বরের ভালবাসা এবং তাঁর হাতে থাকার আনন্দে রূপান্তরিত হয়েছিল। মেরি, যিনি সুসমাচারের প্রথম আশীর্বাদ হয়েছিলেন, প্রকৃতপক্ষে ঈশ্বরের দ্বারা নির্বাচিত এবং প্রিয় হওয়ার আনন্দের গান গেয়েছেন৷ তার হৃদয় থেকে প্রশংসার একটি স্তোত্র প্রবাহিত হয় কারণ স্বর্গ ও পৃথিবীর প্রভু তার দিকে তার দৃষ্টি নত করেছেন, এই সত্য সত্ত্বেও তিনি একটি দরিদ্র এবং দুর্বল প্রাণী ছিল. ম্যাগনিফিক্যাটের গানে, মেরি একটি অসাধারণ সংশ্লেষণে 'আনাওম'-এর সুখকে একত্রিত করেছেন, যারা তাদের ক্ষুদ্রতা সম্পর্কে সচেতন, তাদের সমগ্র জীবন প্রভুর হাতে রেখেছিলেন এবং তাঁর কাছ থেকে সমস্ত পূর্ণতা আশা করেছিলেন। মেরি তার ক্ষুদ্রতা এবং দারিদ্র্য লুকিয়ে রাখেন না, তিনি জানেন যে প্রকৃত সম্পদ হল ঈশ্বরের যিনি দরিদ্র এবং ছোটদেরকে তার ভালবাসা প্রদর্শনের জন্য বেছে নেন। একই ঈশ্বর যিনি ইস্রায়েলকে মিশরের দাসত্ব থেকে মুক্ত করেছিলেন, যিনি দরিদ্রদের রক্ষা করেছিলেন, যিনি গর্বিতদের অপমান করেছিলেন এবং যিনি ক্ষুধার্তদেরকে ভাল জিনিস দিয়ে পূর্ণ করেছিলেন, তিনি তার প্রতি ঝুঁকেছিলেন এবং তাকে এত ভালোবাসতেন যে তাকে পুত্রের মা বানিয়েছিলেন। তিনি, কাঁপতে কাঁপতে এবং মহান আনন্দের সাথে, এই বিশাল উপহারটিকে তার হৃদয়ে স্বাগত জানিয়েছিলেন এবং এটিকে তার অস্তিত্বের উদ্দেশ্য করে তোলেন। সেই দিন থেকে, তার মাধ্যমে, ঈশ্বর মানুষের মধ্যে তার ঘর করেছেন। তার মধ্যে শব্দ মাংস হয়ে ওঠে. এবং তার মধ্যে প্রভু আমাদের সেই পথ দেখিয়েছেন যা আমাদের সহ সর্বকালের বিশ্বাসীদের অনুসরণ করার জন্য বলা হয়।

Awit ni Maria (Magnificat)

Ebanghelyo (Lc 1,46-56)

Noong panahong iyon, sinabi ni Maria: «Ang aking kaluluwa ay dinadakila ang Panginoon at ang aking espiritu ay nagagalak sa Diyos, ang aking tagapagligtas, dahil siya ay tumingin sa kababaang-loob ng kanyang alipin. Mula ngayon ang lahat ng henerasyon ay tatawagin akong mapalad. Ang Makapangyarihan sa lahat ay gumawa ng mga dakilang bagay para sa akin at Banal ang kanyang pangalan; ang kanyang awa sa mga may takot sa kanya sa salinlahi. Ipinakita niya ang lakas ng kanyang bisig, pinangalat niya ang mga palalo sa mga pag-iisip ng kanilang mga puso; kaniyang ibinagsak ang mga makapangyarihan sa kanilang mga luklukan, kaniyang itinaas ang mapagpakumbaba; binusog niya ng mabubuting bagay ang nagugutom, pinaalis niya ang mayayaman na walang dala. Tinulungan niya ang kanyang lingkod na si Israel, na inaalala ang kanyang awa, gaya ng sinabi niya sa ating mga ninuno, para kay Abraham at sa kanyang mga inapo magpakailanman."

Ang komentaryo sa Ebanghelyo ni Monsignor Vincenzo Paglia

Sa pakikipagpulong sa kanyang pinsang si Elizabeth, binati si Maria ng unang kapurihan na makikita sa Ebanghelyo: "Mapalad ang naniwala sa katuparan ng sinabi ng Panginoon sa kanya". Ang katotohanan na ang unang beatitude na ito ay nauugnay sa pakikinig sa Salita ng Diyos ay dapat magmuni-muni sa atin. Kaagad na lumilitaw na ang pakikinig sa Ebanghelyo ay hindi walang problema, walang kaguluhan, eksakto, tulad ng nangyayari sa pulong na ito. Para kay Maria ay agad itong napalitan ng kagalakan ng pakiramdam na minamahal ng Diyos at nasa kanyang mga kamay. Si Maria, na naging unang pinagpala ng Ebanghelyo, ay umaawit sa katunayan ng kagalakan ng pagiging pinili at minamahal ng Diyos. Ang isang himno ng papuri ay umaagos mula sa kanyang puso dahil ang Panginoon ng langit at lupa ay nakayuko sa kanya, sa kabila ng katotohanan na siya ay isang mahirap at mahinang nilalang. Sa awit ng Magnificat, pinagsama-sama ni Maria sa isang pambihirang sintesis ang kaligayahan ng 'anawîm, ng mga taong, batid sa kanilang kaliitan, inilagay ang kanilang buong buhay sa mga kamay ng Panginoon at inaasahan ang bawat kapunuan mula sa kanya. Hindi itinatago ni Maria ang kanyang kaliitan at kahirapan, alam niya na ang tunay na kayamanan ay sa Diyos na pumipili sa mga dukha at maliliit upang ipakita ang kanyang pagmamahal. Ang parehong Diyos na nagpalaya sa Israel mula sa pagkaalipin ng Ehipto, na nagprotekta sa mga dukha, na nagpahiya sa mga mapagmataas at nagbusog sa mga nagugutom ng mabubuting bagay, yumuko sa kanya at minahal siya nang labis upang gawin siyang Ina ng Anak. Siya, nang may nanginginig at malaking kagalakan, ay tinanggap ang napakalaking regalo sa kanyang puso at ginawa itong layunin ng kanyang buhay. Mula sa araw na iyon, sa pamamagitan niya, ginawa ng Diyos ang kanyang tahanan sa gitna ng mga tao. Sa kanya ang Salita ay naging laman. At sa kanya ipinakita sa atin ng Panginoon ang landas na ang mga mananampalataya sa lahat ng panahon, kasama na tayo, ay tinatawag na sundan.

Пісня Марії (Magnificat)

Євангеліє (Лк 1,46-56)

Тоді Марія сказала: «Величає душа моя Господа і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм, що Він поглянув на смиренність слуги своєї. Віднині благословлятимуть мене всі покоління. Велике вчинив для мене Всемогутній, і святе ім'я Його; Його милість до тих, хто боїться Його з роду в рід. Він показав силу Свого рамена, Він розсіяв гордих у думках їхніх сердець; скинув могутніх із престолів, підніс смиренних; Він наситив голодних благами, а багатих відпустив з порожніми руками. Він допоміг Своєму слузі Ізраїлеві, пам’ятаючи про Свою милість, як промовляв до наших батьків, для Авраама та його нащадків навіки».

Коментар до Євангелія монсеньйора Вінченцо Палія

Під час зустрічі зі своєю двоюрідною сестрою Єлизаветою Марія була привітана першим словом блаженства, яке з’являється в Євангелії: «Блаженна та, що повірила у сповнення того, що сказав їй Господь». Той факт, що це перше блаженство пов’язане зі слуханням Слова Божого, мусить спонукати нас до роздумів, адже одразу стає видно, що слухання Євангелія не є безпроблемним, безперешкодним, саме так, як це відбувається на цій зустрічі. Для Марії це відразу перетворилося на радість від того, що Бог любить і перебуває в Його руках. Марія, яка стала першою блаженною в Євангелії, насправді оспівує радість бути обраною і улюбленою Богом.З її серця виливається гімн хвали, бо Господь неба і землі схилив свій погляд на неї, незважаючи на те, що вона був бідною і слабкою істотою. У пісні Magnificat Марія зводить у надзвичайний синтез щастя 'anawîm, тих, хто, усвідомлюючи свою малість, віддав усе своє життя в руки Господа і чекав від Нього повноти. Марія не приховує своєї малості та бідності, вона знає, що справжнє багатство – це багатство Бога, який вибирає бідних і малих, щоб виявити свою любов. Той самий Бог, Який визволив Ізраїль з єгипетського рабства, Який захищав бідних, Який принижував гордих і Який наповнював благами голодних, схилився над нею і полюбив її так сильно, що зробив Її Матір’ю Сина. Вона з трепетом і великою радістю прийняла цей величезний дар у своєму серці і зробила його метою свого існування. З того дня через неї Бог створив свій дім серед людей. У ній Слово стало тілом. І в ній Господь показав нам шлях, яким покликані йти віруючі всіх часів, у тому числі й ми.

Song of Mary (Magnificat)

Ευαγγέλιο (Λκ 1,46-56)

Εκείνη την ώρα, η Μαρία είπε: «Η ψυχή μου μεγαλώνει τον Κύριο και το πνεύμα μου χαίρεται για τον Θεό, τον σωτήρα μου, επειδή κοίταξε την ταπείνωση του δούλου του. Από εδώ και πέρα όλες οι γενιές θα με λένε ευλογημένο. Ο Παντοδύναμος έχει κάνει μεγάλα πράγματα για μένα και Άγιο είναι το όνομά του. το έλεός του σε όσους τον φοβούνται από γενιά σε γενιά. Έχει δείξει τη δύναμη του βραχίονά του, έχει σκορπίσει τους περήφανους στις σκέψεις της καρδιάς τους. Έχει ανατρέψει τους ισχυρούς από τους θρόνους τους, έχει εξυψώσει τους ταπεινούς. γέμισε τους πεινασμένους με καλά πράγματα, τους πλούσιους έστειλε με άδεια χέρια. Βοήθησε τον δούλο του τον Ισραήλ, θυμούμενος το έλεός του, καθώς μιλούσε στους πατέρες μας, για τον Αβραάμ και τους απογόνους του για πάντα».

Ο σχολιασμός του Ευαγγελίου από τον Μονσινιόρ Vincenzo Paglia

Στη συνάντηση με την εξαδέλφη της Ελισάβετ, η Μαρία χαιρετίστηκε με τον πρώτο μακαρισμό που εμφανίζεται στο Ευαγγέλιο: «Ευλογημένη είναι εκείνη που πίστεψε στην εκπλήρωση όσων της είπε ο Κύριος». Το γεγονός ότι αυτή η πρώτη μακαριότητα συνδέεται με την ακρόαση του Λόγου του Θεού πρέπει να μας κάνει να προβληματιστούμε.Φαίνεται αμέσως ότι η ακρόαση του Ευαγγελίου δεν είναι χωρίς προβλήματα, χωρίς ενοχλήσεις, όπως ακριβώς συμβαίνει σε αυτή τη συνάντηση. Για τη Μαρία μεταμορφώθηκε αμέσως στη χαρά του να νιώθει αγάπη από τον Θεό και να είναι στα χέρια του. Η Μαρία, που έγινε η πρώτη μακαρία του Ευαγγελίου, ψάλλει στην πραγματικότητα τη χαρά της εκλογής και της αγάπης του Θεού.Ένας ύμνος δοξολογίας πηγάζει από την καρδιά της γιατί ο Κύριος του ουρανού και της γης έχει σκύψει το βλέμμα του προς το μέρος της, παρά το γεγονός ότι ήταν ένα φτωχό και αδύναμο πλάσμα. Στο τραγούδι του Magnificat, η Μαρία συγκεντρώνει σε μια εξαιρετική σύνθεση την ευτυχία του «αναιούμ», εκείνων που, έχοντας επίγνωση της μικρότητάς τους, έθεσαν όλη τους τη ζωή στα χέρια του Κυρίου και περίμεναν κάθε πληρότητα από αυτόν. Η Μαρία δεν κρύβει τη μικρότητα και τη φτώχεια της, ξέρει ότι αληθινός πλούτος είναι αυτός του Θεού που διαλέγει τους φτωχούς και τα μικρά για να δείξει την αγάπη του. Ο ίδιος Θεός που απελευθέρωσε τον Ισραήλ από τη σκλαβιά της Αιγύπτου, που προστάτευε τους φτωχούς, που ταπείνωσε τους περήφανους και που γέμιζε τους πεινασμένους με καλά πράγματα, έσκυψε πάνω της και την αγάπησε τόσο πολύ που την έκανε Μητέρα του Υιού. Εκείνη, με τρόμο και μεγάλη χαρά, καλωσόρισε αυτό το τεράστιο δώρο στην καρδιά της και το έκανε σκοπό της ίδιας της ύπαρξής της. Από εκείνη την ημέρα, μέσω αυτής, ο Θεός έκανε το σπίτι του ανάμεσα στους ανθρώπους. Σε αυτήν ο Λόγος έγινε σάρκα. Και σε αυτήν ο Κύριος μας έδειξε το μονοπάτι που καλούνται να ακολουθήσουν οι πιστοί όλων των εποχών, μεταξύ των οποίων και εμείς.

Wimbo wa Mariamu (Magnificat)

Injili ( Lk 1,46-56 )

Wakati huo, Maria alisema: «Moyo wangu unamtukuza Bwana na roho yangu inashangilia katika Mungu, mwokozi wangu, kwa sababu alitazama unyenyekevu wa mtumishi wake. Kuanzia sasa vizazi vyote vitaniita mbarikiwa. Mwenyezi amenitendea makuu na jina lake ni takatifu; rehema zake kwa wale wamchao kizazi hata kizazi. Ameonyesha uwezo wa mkono wake, amewatawanya wenye kiburi katika mawazo ya mioyo yao; amewaangusha wenye nguvu katika viti vyao vya enzi, amewainua wanyenyekevu; amewashibisha wenye njaa vitu vizuri, matajiri amewafukuza mikono mitupu. Alimsaidia Israeli mtumishi wake, akikumbuka rehema zake, kama alivyowaambia baba zetu, kwa Ibrahimu na uzao wake hata milele."

Ufafanuzi juu ya Injili na Monsinyo Vincenzo Paglia

Katika mkutano na binamu yake Elizabeti, Mariamu alikaribishwa kwa heri ya kwanza inayoonekana katika Injili: "Heri yeye aliyeamini katika utimilifu wa kile Bwana alichomwambia". Ukweli kwamba heri hii ya kwanza inahusishwa na kusikiliza Neno la Mungu lazima itufanye tutafakari.Inaonekana mara moja kwamba kusikiliza Injili si bila matatizo, bila usumbufu, sawasawa, kama inavyotokea katika mkutano huu. Kwa Maria ilibadilika mara moja kuwa furaha ya kujisikia kupendwa na Mungu na kuwa mikononi mwake. Mariamu ambaye alifanyika wa kwanza kubarikiwa katika Injili, anaimba kwa kweli furaha ya kuchaguliwa na kupendwa na Mungu.Wimbo wa sifa unabubujika kutoka moyoni mwake kwa sababu Bwana wa mbingu na nchi ameinamisha macho yake kwake, licha ya ukweli kwamba alikuwa kiumbe maskini na dhaifu. Katika wimbo wa Magnificat, Mariamu analeta pamoja katika mchanganyiko usio wa kawaida furaha ya 'anawîm, ya wale ambao, wakitambua udogo wao, waliweka maisha yao yote mikononi mwa Bwana na kutarajia kila utimilifu kutoka kwake. Maria hafichi udogo na umasikini wake, anajua kuwa utajiri wa kweli ni ule wa Mungu anayewachagua maskini na wadogo ili kuonyesha upendo wake. Mungu yuleyule aliyewakomboa Israeli kutoka katika utumwa wa Misri, aliyewalinda maskini, aliyewafedhehesha wenye kiburi na kuwajaza wenye njaa mambo mema, akainama juu yake na kumpenda hata kumfanya kuwa Mama wa Mwana. Yeye, kwa kutetemeka na furaha kuu, alikaribisha zawadi hii kubwa moyoni mwake na kuifanya iwe kusudi la kuwapo kwake. Tangu siku hiyo, kupitia kwake, Mungu alifanya makao yake kati ya wanadamu. Ndani yake Neno alifanyika mwili. Na ndani yake Bwana alituonyesha njia ambayo waumini wa nyakati zote, pamoja na sisi, tumeitwa kuifuata.

Bài ca của Đức Maria (Magnificat)

Tin Mừng (Lc 1,46-56)

Khi ấy, Đức Maria nói: “Linh hồn tôi ngợi khen Chúa và thần trí tôi vui mừng trong Thiên Chúa, Đấng cứu độ tôi, vì Người đã nhìn đến phận hèn tôi tớ Người. Từ nay về sau mọi thế hệ sẽ khen tôi diễm phúc. Đấng Toàn năng đã làm cho tôi những điều vĩ đại và danh Ngài là Thánh; lòng thương xót của ông đối với những người kính sợ ông từ thế hệ này sang thế hệ khác. Ngài đã tỏ ra quyền năng của cánh tay Ngài, Ngài đã đánh tan bọn kiêu ngạo trong lòng chúng; Ngài đã lật đổ những kẻ quyền thế khỏi ngai vàng của họ, Ngài đã nâng cao những kẻ khiêm nhường; Ngài ban cho người đói khát của cải, Ngài đuổi người giàu về tay không. Ngài đã giúp đỡ Israel tôi tớ Ngài, nhớ lại lòng thương xót của Ngài, như đã phán với tổ tiên chúng ta, vì Áp-ra-ham và dòng dõi người đến muôn đời.”

Chú giải Tin Mừng của Đức ông Vincenzo Paglia

Trong cuộc gặp gỡ với người chị họ Elizabeth, Đức Maria đã được chào đón bằng mối phúc đầu tiên xuất hiện trong Tin Mừng: “Phúc thay người đã tin vào sự ứng nghiệm những gì Chúa đã nói với mình”. Thực tế là mối phúc thứ nhất này gắn liền với việc lắng nghe Lời Chúa phải khiến chúng ta suy ngẫm: Có thể thấy ngay rằng việc lắng nghe Tin Mừng không phải là không có vấn đề, không có những xáo trộn, chính xác là như những gì xảy ra trong cuộc gặp gỡ này. Đối với Đức Maria, điều đó ngay lập tức biến thành niềm vui cảm nhận được Thiên Chúa yêu thương và được ở trong tay Ngài. Đức Maria, vị chân phước đầu tiên của Tin Mừng, thực sự hát lên niềm vui được Thiên Chúa tuyển chọn và yêu thương, một bài thánh ca dâng lên từ trái tim của Mẹ vì Chúa trời đất đã cúi nhìn Mẹ, mặc dù thực tế là cô ấy là một sinh vật nghèo khổ và yếu đuối. Trong bài ca Magnificat, Đức Maria tập hợp lại thành một tổng hợp phi thường niềm hạnh phúc của những người 'anawîm, của những người, ý thức được sự nhỏ bé của mình, đã đặt trọn cuộc đời mình trong tay Chúa và mong đợi mọi sự sung mãn nơi Ngài. Đức Maria không che giấu sự nhỏ bé và nghèo khó của mình, Mẹ biết rằng sự giàu có thực sự là của Thiên Chúa, Đấng chọn những người nghèo và những người nhỏ bé để thể hiện tình yêu của Ngài. Cũng chính vị Thiên Chúa này, Đấng đã giải thoát Israel khỏi ách nô lệ Ai Cập, Đấng bảo vệ người nghèo, Đấng hạ nhục những kẻ kiêu ngạo và ban cho những kẻ đói khát của cải, đã cúi xuống và yêu thương nó đến độ biến nó thành Mẹ của Con Thiên Chúa. Cô, với sự run rẩy và niềm vui lớn lao, đón nhận món quà to lớn này vào trái tim mình và biến nó thành mục đích tồn tại của cô. Kể từ ngày đó, qua Mẹ, Thiên Chúa đã ngự trị giữa loài người. Nơi Mẹ Ngôi Lời đã trở nên xác thịt. Và nơi Mẹ, Chúa đã chỉ cho chúng ta con đường mà các tín hữu ở mọi thời đại, trong đó có chúng ta, được kêu gọi đi theo.

മേരിയുടെ ഗാനം (മാഗ്നിഫിക്കറ്റ്)

സുവിശേഷം (Lk 1,46-56)

ആ സമയത്ത്, മേരി പറഞ്ഞു: "എന്റെ ആത്മാവ് കർത്താവിനെ മഹത്വപ്പെടുത്തുന്നു, എന്റെ ആത്മാവ് എന്റെ രക്ഷകനായ ദൈവത്തിൽ സന്തോഷിക്കുന്നു, കാരണം അവൻ തന്റെ ദാസന്റെ വിനയം നോക്കി. ഇന്നുമുതൽ എല്ലാ തലമുറകളും എന്നെ ഭാഗ്യവതി എന്നു വിളിക്കും. സർവ്വശക്തൻ എനിക്കായി വലിയ കാര്യങ്ങൾ ചെയ്തിരിക്കുന്നു, അവന്റെ നാമം പരിശുദ്ധമാണ്; തലമുറതലമുറയായി അവനെ ഭയപ്പെടുന്നവരോട് അവന്റെ കരുണ. അവൻ തന്റെ ഭുജത്തിന്റെ വീര്യം കാണിച്ചു, അഹങ്കാരികളെ അവരുടെ ഹൃദയവിചാരങ്ങളിൽ ചിതറിച്ചു; അവൻ വീരന്മാരെ അവരുടെ സിംഹാസനങ്ങളിൽനിന്നു നീക്കിക്കളഞ്ഞു, താഴ്മയുള്ളവരെ ഉയർത്തി; അവൻ വിശക്കുന്നവരെ നന്മകൊണ്ടു നിറെച്ചു, സമ്പന്നരെ വെറുംകൈയോടെ പറഞ്ഞയച്ചു. അവൻ തന്റെ ദാസനായ യിസ്രായേലിനെ സഹായിച്ചു, തന്റെ കരുണയെ ഓർത്തു, അവൻ നമ്മുടെ പിതാക്കന്മാരോട് സംസാരിച്ചതുപോലെ, അബ്രഹാമിനും അവന്റെ സന്തതികൾക്കും എന്നേക്കും വേണ്ടി.

മോൺസിഞ്ഞോർ വിൻസെൻസോ പഗ്ലിയയുടെ സുവിശേഷത്തെക്കുറിച്ചുള്ള വ്യാഖ്യാനം

അവളുടെ കസിൻ എലിസബത്തുമായുള്ള കൂടിക്കാഴ്ചയിൽ, സുവിശേഷത്തിൽ പ്രത്യക്ഷപ്പെടുന്ന ആദ്യത്തെ അനുഗ്രഹത്തോടെ മേരിയെ സ്വാഗതം ചെയ്തു: "കർത്താവ് തന്നോട് പറഞ്ഞതിന്റെ നിവൃത്തിയിൽ വിശ്വസിച്ചവൾ ഭാഗ്യവതി". ഈ ആദ്യ അനുഗ്രഹം ദൈവവചനം കേൾക്കുന്നതുമായി ബന്ധപ്പെട്ടിരിക്കുന്നു എന്ന വസ്തുത നമ്മെ പ്രതിഫലിപ്പിക്കണം, ഈ മീറ്റിംഗിൽ സംഭവിക്കുന്നതുപോലെ, സുവിശേഷം കേൾക്കുന്നത് പ്രശ്‌നങ്ങളില്ലാതെ, അസ്വസ്ഥതകളില്ലാതെയല്ലെന്ന് ഉടനടി തോന്നുന്നു. മേരിയെ സംബന്ധിച്ചിടത്തോളം അത് ദൈവത്താൽ സ്നേഹിക്കപ്പെടുന്നതിന്റെയും അവന്റെ കൈകളിലായിരിക്കുന്നതിന്റെയും സന്തോഷമായി ഉടനടി രൂപാന്തരപ്പെട്ടു. സുവിശേഷത്തിലെ ആദ്യത്തെ അനുഗ്രഹീതയായി മാറിയ മറിയം യഥാർത്ഥത്തിൽ ദൈവത്താൽ തിരഞ്ഞെടുക്കപ്പെടുകയും സ്നേഹിക്കപ്പെടുകയും ചെയ്തതിന്റെ സന്തോഷമാണ് പാടുന്നത്.സ്വർഗ്ഗത്തിന്റെയും ഭൂമിയുടെയും കർത്താവ് അവളുടെ നേർക്ക് തന്റെ നോട്ടം കുനിഞ്ഞതിനാൽ അവളുടെ ഹൃദയത്തിൽ നിന്ന് സ്തുതിയുടെ ഒരു ഗാനം ഒഴുകുന്നു. അവൾ ഒരു ദരിദ്രനും ദുർബലനുമായ ജീവിയായിരുന്നു. മാഗ്നിഫിക്കറ്റിന്റെ ഗാനത്തിൽ, മറിയം അസാധാരണമായ ഒരു സമന്വയത്തിൽ ഒരുമിച്ചുകൂട്ടുന്നു, അവരുടെ ചെറിയതയെക്കുറിച്ച് ബോധവാന്മാരായി, അവരുടെ ജീവിതം മുഴുവൻ കർത്താവിന്റെ കരങ്ങളിൽ സമർപ്പിക്കുകയും അവനിൽ നിന്ന് എല്ലാ പൂർണ്ണതയും പ്രതീക്ഷിക്കുകയും ചെയ്യുന്നവരുടെ 'അനാവിമിന്റെ' സന്തോഷം. മേരി തന്റെ ചെറുപ്പവും ദാരിദ്ര്യവും മറച്ചുവെക്കുന്നില്ല, തന്റെ സ്നേഹം പ്രകടിപ്പിക്കാൻ ദരിദ്രരെയും കൊച്ചുകുട്ടികളെയും തിരഞ്ഞെടുക്കുന്ന ദൈവത്തിന്റെതാണ് യഥാർത്ഥ സമ്പത്തെന്ന് അവൾക്കറിയാം. ഈജിപ്തിന്റെ അടിമത്തത്തിൽ നിന്ന് ഇസ്രായേലിനെ മോചിപ്പിച്ച, ദരിദ്രരെ സംരക്ഷിച്ച, അഹങ്കാരികളെ അപമാനിച്ച, വിശക്കുന്നവരെ നന്മകൾ കൊണ്ട് നിറച്ച അതേ ദൈവം തന്നെ അവളെ പുത്രന്റെ മാതാവാക്കാൻ തക്കവണ്ണം അവളെ കുനിഞ്ഞ് സ്നേഹിച്ചു. അവൾ, വിറയലോടും വലിയ സന്തോഷത്തോടും കൂടി, ഈ മഹത്തായ സമ്മാനം അവളുടെ ഹൃദയത്തിലേക്ക് സ്വാഗതം ചെയ്യുകയും അത് അവളുടെ അസ്തിത്വത്തിന്റെ ലക്ഷ്യമാക്കുകയും ചെയ്തു. അന്നുമുതൽ അവളിലൂടെ ദൈവം മനുഷ്യരുടെ ഇടയിൽ തൻറെ ഭവനമാക്കി. അവളിൽ വചനം മാംസമായി. ഞങ്ങളുൾപ്പെടെ എല്ലാ കാലങ്ങളിലെയും വിശ്വാസികൾ പിന്തുടരാൻ വിളിക്കപ്പെടുന്ന പാത അവളിൽ കർത്താവ് നമുക്ക് കാണിച്ചുതന്നു.

Abụ nke Meri (Magnificat)

Oziọma (Luk 1:46-56)

N'oge ahụ, Meri kwuru, sị: «Mkpụrụ obi m na-eto Onyenwe anyị na mmụọ m na-aṅụrị ọṅụ na Chineke, Onye nzọpụta m, n'ihi na ọ na-ele anya na ịdị umeala n'obi nke ohu ya. Site ugbu a gaa n'ihu ọgbọ niile ga-akpọ m onye agọziri agọzi. Onye puru ime ihe nile emeworom ihe uku, na nsọ ka aha-Ya bu; Ebere-Ya diri ndi nātu egwu Ya Site n'ọb͕ọ rue ọb͕ọ. O gosiwo idi-uku nke ogwe-aka-Ya, Ọ chusawo ndi-npako n'èchìchè nile nke obi-ha; Ọ kwaturu ndi-dike n'oche-eze-ha, Ọ buliwo ndi di ume-ala n'obi; O werewo ihe ọma mejuo ndị agụụ na-agụ, o zilagawo ọgaranya n’aka efu. O we yere orù-Ya Israel aka, nēcheta ebere-Ya, dika Ọ gwara nna-ayi-hà, bayere Abraham na umu-ya rue mb͕e ebighi-ebi.

Nkọwa nke Oziọma nke Monsignor Vincenzo Paglia

Na nzuko ya na nwa nwanne nne ya Elizabeth, e kelere Meri site n'obi-nma nke mbu nke di n'Ozioma: "Ngozi na-adiri nwanyi ahu nke kwere na mmezu nke ihe Onye-nwe-ayi gwara ya". Eziokwu ahụ bụ na e jikọtara obi-ọma nke mbụ a na ige ntị n’okwu Chineke ga-emerịrị ka anyị chegharịa ozugbo, ọ pụtara na ige ntị n’Oziọma ahụ abụghị ihe na-enweghị nsogbu, na-enweghi ọgbaghara, kpọmkwem, dịka ọ na-eme na nzukọ a. Maka Meri, ozugbo ahụ, ọ ghọrọ ọṅụ nke inwe mmetụta na Chineke hụrụ ya n'anya na ịnọ n'aka ya. Meri, onye ghọrọ onye mbụ a gọziri n’oziọma, na-abụ n’ezie ọṅụ nke ịbụ onye Chineke họpụtara na ịhụ ya n’anya, ukwe otuto na-esi n’obi ya pụta n’ihi na Onye-nwe nke elu-igwe na ụwa eruola n’ebe ọ nọ, n’agbanyeghị na ọ bụ ezie na ọ bụ ya mere o ji gọzie ya. ọ bụ onye ogbenye na adịghị ike e kere eke. N'abụ nke Magnificat, Meri na-achịkọta ọnụ n'ụzọ pụrụ iche, ańụrị nke 'anawîm, nke ndị maara na ha dị ntakịrị, tinye ndụ ha dum n'aka Onyenwe anyị ma na-atụ anya uju niile n'aka ya. Meri anaghị ezobe ịdị nta na ịda ogbenye, ọ maara na ezi akụ na ụba bụ nke Chineke nke na-ahọrọ ndị ogbenye na ụmụntakịrị iji gosi ịhụnanya ya. Otu Chineke ahụ nke tọhapụrụ Izrel n’ohu Ijipt, Onye chebere ndị ogbenye, onye wedara ndị mpako na onye ji ihe ọma mee ka afọ ju ndị agụụ na-agụ, rukwaara ya isi ma hụ ya n’anya nke ukwuu nke mere ya ka ọ bụrụ nne Ọkpara. O ji ịma jijiji na nnukwu ọn̄ụ nabata nnukwu onyinye a n'ime obi ya ma mee ka ọ bụrụ nzube nke ịdị adị ya. Site n'ụbọchị ahụ, Chineke si n'aka ya mee ka ebe obibi ya n'etiti mmadụ. nime ya ka Okwu ahu ghọrọ anu-aru. Na nime ya Onye-nwe-anyị gosiri anyị ụzọ nke a kpọrọ ndị kwere ekwe oge nile, gụnyere anyị, ka anyị soro.