Vangelo (Lc 5,33-39) - In quel tempo, i farisei e i loro scribi dissero a Gesù: «I discepoli di Giovanni digiunano spesso e fanno preghiere; così pure i discepoli dei farisei; i tuoi invece mangiano e bevono!». Gesù rispose loro: «Potete forse far digiunare gli invitati a nozze quando lo sposo è con loro? Ma verranno giorni quando lo sposo sarà loro tolto: allora in quei giorni digiuneranno». Diceva loro anche una parabola: «Nessuno strappa un pezzo da un vestito nuovo per metterlo su un vestito vecchio; altrimenti il nuovo lo strappa e al vecchio non si adatta il pezzo preso dal nuovo. E nessuno versa vino nuovo in otri vecchi; altrimenti il vino nuovo spaccherà gli otri, si spanderà e gli otri andranno perduti. Il vino nuovo bisogna versarlo in otri nuovi. Nessuno poi che beve il vino vecchio desidera il nuovo, perché dice: “Il vecchio è gradevole!”».

Il commento al Vangelo a cura di Monsignor Vincenzo Paglia

«Nessuno strappa un pezzo da un vestito nuovo per metterlo su un vestito vecchio – dice Gesù –; altrimenti il nuovo lo strappa e al vecchio non si adatta il pezzo preso dal nuovo». In tal modo si rovina il nuovo e non si ripara il vecchio. E in una successiva similitudine Gesù osserva che «nessuno versa vino nuovo in otri vecchi; altrimenti il vino nuovo spaccherà gli otri, si spanderà e gli otri andranno perduti». Anche in questo caso il danno è duplice, sia per il vino che per gli otri. Le due immagini illustrano con molta efficacia la novità del messaggio evangelico: l’amore di Gesù non può essere contenuto negli schemi ritualistici propri dei farisei e neppure nell’atteggiamento esteriore di chi segue pratiche rituali ma resta con il cuore lontano da Dio e dagli altri perché ristretto al proprio io. Il Vangelo dell’amore ha una forza dirompente che non può essere contenuta dai nostri egocentrismi, dalle nostre pigrizie, dai nostri schemi puramente esteriori, dalle nostre formule con cui talora contrastiamo anche lo Spirito. Il dono di Dio richiede sempre un cuore nuovo, ossia un cuore che si converte, una mente che ascolta e si lascia guidare dalla sua Parola. L’ostinazione nelle proprie idee e nelle proprie tradizioni rende ciechi e freddi: fa amare più sé stessi che la novità del Vangelo, sino a dire, appunto, che «il vecchio è gradevole», ossia che si preferisce sempre il proprio io e le proprie abitudini alla novità del Vangelo. L’apostolo Paolo – proprio per sconfiggere la tentazione di fermarsi sulle proprie tradizioni – scriverà ai Galati: quello che importa è «l’essere una nuova creatura» (6,15). È da uomini nuovi che nascerà un mondo nuovo.

New wine, new wineskins

Gospel (Lk 5,33-39)

At that time, the Pharisees and their scribes said to Jesus: «John's disciples often fast and pray; so also the disciples of the Pharisees; yours instead eat and drink! Jesus answered them, “Can you make the wedding guests fast when the bridegroom is with them? But the days will come when the bridegroom will be taken away from them: then they will fast in those days." He also told them a parable: «No one tears a piece from a new garment to put it on an old garment; otherwise the new one will tear it and the piece taken from the new one will not fit the old one. And no one pours new wine into old wineskins; otherwise the new wine will burst the wineskins, spill and the wineskins will be lost. New wine must be poured into new wineskins. Then no one who drinks old wine desires the new, because he says: "The old is pleasant!".

The commentary on the Gospel by Monsignor Vincenzo Paglia

«No one tears a piece from a new garment to put it on an old garment – says Jesus –; otherwise the new one tears it away and the piece taken from the new one doesn't fit into the old one." In this way the new is ruined and the old is not repaired. And in a subsequent simile Jesus observes that «no one pours new wine into old wineskins; otherwise the new wine will burst the wineskins, it will spill and the wineskins will be lost." Also in this case the damage is double, both for the wine and for the wineskins. The two images illustrate very effectively the novelty of the evangelical message: the love of Jesus cannot be contained in the ritualistic schemes of the Pharisees nor in the external attitude of those who follow ritual practices but remain with their hearts distant from God and others because it is restricted to one's own self. The Gospel of love has a disruptive force that cannot be contained by our egocentrism, by our laziness, by our purely external schemes, by our formulas with which we sometimes even contrast the Spirit. The gift of God always requires a new heart, that is, a heart that converts, a mind that listens and lets itself be guided by his Word. Obstinacy in one's own ideas and traditions makes one blind and cold: it makes one love oneself more than the newness of the Gospel, to the point of saying, precisely, that "the old is pleasant", that is, one always prefers one's own self and own habits to the newness of the Gospel. The apostle Paul - precisely to defeat the temptation to stop at one's own traditions - will write to the Galatians: what matters is "being a new creature" (6.15). It is from new men that a new world will be born.

Vino nuevo, odres nuevos

Evangelio (Lc 5,33-39)

En aquel tiempo, los fariseos y sus escribas dijeron a Jesús: «Los discípulos de Juan ayunan y oran muchas veces; así también los discípulos de los fariseos; ¡el tuyo en cambio come y bebe! Jesús les respondió: “¿Podéis hacer que los invitados a la boda ayunen cuando el novio está con ellos? Pero vendrán días en que el esposo les será quitado: entonces ayunarán en aquellos días." También les contó una parábola: “Nadie arranca un remiendo de un vestido nuevo para ponerlo en un vestido viejo; de lo contrario, el nuevo lo romperá y la pieza extraída del nuevo no encajará en el viejo. Y nadie echa vino nuevo en odres viejos; de lo contrario el vino nuevo reventará los odres, se derramará y los odres se perderán. El vino nuevo debe echarse en odres nuevos. Entonces nadie que bebe vino añejo desea el nuevo, porque dice: “¡El añejo es agradable!”».

El comentario al Evangelio de monseñor Vincenzo Paglia

«Nadie arranca un pedazo de un vestido nuevo para ponerlo en un vestido viejo – dice Jesús –; de lo contrario, el nuevo lo arranca y el trozo sacado del nuevo no encaja en el viejo." De esta manera lo nuevo se arruina y lo viejo no se repara. Y en un símil posterior Jesús observa que «nadie echa vino nuevo en odres viejos; de lo contrario, el vino nuevo reventará los odres, se derramará y los odres se perderán”. También en este caso el daño es doble, tanto para el vino como para los odres. Las dos imágenes ilustran muy eficazmente la novedad del mensaje evangélico: el amor de Jesús no puede contenerse en los esquemas rituales de los fariseos ni en la actitud exterior de quienes siguen prácticas rituales pero permanecen con el corazón alejado de Dios y de los demás porque se limita a uno mismo. El Evangelio del amor tiene una fuerza disruptiva que no puede ser contenida por nuestro egocentrismo, por nuestra pereza, por nuestros esquemas puramente externos, por nuestras fórmulas con las que a veces incluso contrastamos el Espíritu. El don de Dios exige siempre un corazón nuevo, es decir, un corazón que se convierta, una mente que escuche y se deje guiar por su Palabra. La obstinación en las propias ideas y tradiciones vuelve ciego y frío: hace amarse más a sí mismo que la novedad del Evangelio, hasta el punto de decir, precisamente, que "lo viejo es agradable", es decir, se prefiere siempre lo propio. uno mismo y sus propias costumbres a la novedad del Evangelio. El apóstol Pablo -precisamente para vencer la tentación de detenerse en las propias tradiciones- escribirá a los gálatas: lo que importa es "ser una nueva criatura" (6,15). De los hombres nuevos nacerá un mundo nuevo.

Vin nouveau, outres neuves

Évangile (Lc 5,33-39)

A cette époque, les pharisiens et leurs scribes disaient à Jésus : « Souvent les disciples de Jean jeûnent et prient ; ainsi aussi les disciples des Pharisiens ; à vous, mangez et buvez ! Jésus leur répondit : « Pouvez-vous faire jeûner les invités du mariage quand l'époux est avec eux ? Mais les jours viendront où l’époux leur sera enlevé ; alors ils jeûneront en ces jours-là. » Il leur raconta également une parabole : « Personne n’arrache un morceau d’un vêtement neuf pour le mettre sur un vieux vêtement ; sinon le nouveau le déchirera et le morceau retiré du nouveau ne s'adaptera pas à l'ancien. Et personne ne verse du vin nouveau dans de vieilles outres ; sinon le vin nouveau briserait les outres, se répandrait et les outres seraient perdues. Le vin nouveau doit être versé dans des outres neuves. Alors celui qui boit du vieux vin ne désire pas le nouveau, car il dit : « Le vieux est agréable ! »».

Le commentaire de l'Évangile de Mgr Vincenzo Paglia

«Personne n'arrache un morceau d'un vêtement neuf pour le mettre sur un vieux vêtement – ​​dit Jésus – ; sinon le nouveau l'arrache et le morceau pris au nouveau ne rentre pas dans l'ancien. De cette façon, le neuf est ruiné et l’ancien n’est pas réparé. Et dans une comparaison ultérieure, Jésus observe que « personne ne verse du vin nouveau dans de vieilles outres ; sinon le vin nouveau briserait les outres, il se répandrait et les outres seraient perdues. » Dans ce cas également, le dommage est double, tant pour le vin que pour les outres. Les deux images illustrent très efficacement la nouveauté du message évangélique : l'amour de Jésus ne peut être contenu dans les schémas rituels des pharisiens ni dans l'attitude extérieure de ceux qui suivent des pratiques rituelles mais restent avec leur cœur éloigné de Dieu et des autres parce qu'il est limité à soi-même. L'Évangile de l'amour a une force perturbatrice qui ne peut être contenue par notre égocentrisme, par notre paresse, par nos schémas purement extérieurs, par nos formules avec lesquelles nous opposons parfois même l'Esprit. Le don de Dieu requiert toujours un cœur nouveau, c'est-à-dire un cœur qui se convertit, un esprit qui écoute et se laisse guider par sa Parole. L'obstination dans ses propres idées et traditions rend aveugle et froid : elle fait aimer soi-même plus que la nouveauté de l'Évangile, au point de dire, précisément, que « l'ancien est agréable », c'est-à-dire qu'on préfère toujours le sien soi et ses propres habitudes à la nouveauté de l'Évangile. L'apôtre Paul - précisément pour vaincre la tentation de s'arrêter à ses propres traditions - écrira aux Galates : ce qui compte, c'est « d'être une nouvelle créature » (6, 15). C’est d’hommes nouveaux que naîtra un monde nouveau.

Vinho novo, odres novos

Evangelho (Lc 5,33-39)

Naquele tempo, os fariseus e os seus escribas disseram a Jesus: «Os discípulos de João jejuam e oram frequentemente; assim também os discípulos dos fariseus; o seu, em vez disso, coma e beba! Jesus respondeu-lhes: “Vocês podem fazer os convidados do casamento jejuarem quando o noivo está com eles? Mas chegarão dias em que o noivo lhes será tirado; então jejuarão naqueles dias”. Ele também lhes contou uma parábola: “Ninguém tira um pedaço de roupa nova para vesti-la em roupa velha; caso contrário, o novo irá rasgá-lo e o pedaço retirado do novo não caberá no antigo. E ninguém deita vinho novo em odres velhos; caso contrário, o vinho novo romperá os odres, derramará e os odres serão perdidos. O vinho novo deve ser colocado em odres novos. Então ninguém que bebe vinho velho deseja o novo, porque diz: “O velho é agradável!”».

O comentário ao Evangelho de Monsenhor Vincenzo Paglia

«Ninguém tira um pedaço de roupa nova para vestir uma roupa velha – diz Jesus –; caso contrário, o novo rasga-o e o pedaço tirado do novo não cabe no antigo.” Desta forma, o novo fica arruinado e o antigo não é reparado. E num símile subsequente Jesus observa que «ninguém deita vinho novo em odres velhos; caso contrário, o vinho novo romperá os odres, derramará e os odres se perderão”. Também neste caso o dano é duplo, tanto para o vinho como para os odres. As duas imagens ilustram de forma muito eficaz a novidade da mensagem evangélica: o amor de Jesus não pode estar contido nos esquemas ritualísticos dos fariseus nem na atitude externa de quem segue práticas rituais, mas permanece com o coração distante de Deus e dos outros porque está restrito a si mesmo. O Evangelho do amor tem uma força perturbadora que não pode ser contida pelo nosso egocentrismo, pela nossa preguiça, pelos nossos esquemas puramente externos, pelas nossas fórmulas com as quais às vezes até contrastamos o Espírito. O dom de Deus exige sempre um coração novo, isto é, um coração que se converte, uma mente que escuta e se deixa guiar pela sua Palavra. A obstinação nas próprias ideias e tradições torna-nos cegos e frios: faz com que nos amemos mais do que a novidade do Evangelho, a ponto de dizermos, precisamente, que “o velho é agradável”, isto é, sempre se prefere o próprio. eu e os próprios hábitos à novidade do Evangelho. O apóstolo Paulo – precisamente para vencer a tentação de se deter nas próprias tradições – escreverá aos Gálatas: o que importa é “ser nova criatura” (6,15). É de novos homens que nascerá um novo mundo.

新酒、新皮袋

福音（路 5,33-39）

當時，法利賽人和他們的文士對耶穌說：「約翰的門徒常常禁食禱告； 法利賽人的門徒也是如此。 你的反而吃喝！ 耶穌回答他們說：「新郎和參加婚禮的賓客同在的時候，你們能叫他們禁食嗎？ 但日子將到，新郎要離開他們，那時他們就要禁食。” 他也給他們講了一個比喻：「沒有人從新衣服上撕下一塊來穿在舊衣服上； 否則新的會把它撕破，從新的上取下來的那塊就不會適合舊的了。 也沒有人把新酒裝在舊皮袋裡； 否則新酒會爆破皮袋，溢出，皮袋就會遺失。 新酒必須裝在新皮袋裡。 那麼，喝過舊酒的人就不會渴望新酒了，因為他說：「舊的令人愉快！」»。

文森佐·帕格利亞主教對福音的評論

「耶穌說，沒有人從新衣服上撕下一塊來穿在舊衣服上； 否則新的會把它撕掉，從新的那一塊上取下來的那塊就不能放進舊的了。” 這樣新的就毀了，舊的也沒有修復。 耶穌在隨後的一個比喻中指出，「沒有人把新酒倒在舊皮袋裡；沒有人把新酒倒在舊皮袋裡」。 不然新酒會脹破皮袋，溢出來，皮袋就會丟失。” 同樣，在這種情況下，酒和酒袋的損壞都是雙倍的。 這兩個圖像非常有效地說明了福音派信息的新穎性：耶穌的愛不能包含在法利賽人的儀式計劃中，也不能包含在那些遵循儀式實踐但內心遠離上帝和他人的人的外在態度中，因為它僅限於自己。 愛的福音具有一種破壞性的力量，它無法被我們的自我中心主義、我們的懶惰、我們純粹外在的計劃、我們有時甚至與聖靈相對照的公式所遏制。 神的恩賜總是需要一顆新的心，也就是說，一顆轉變的心，一顆傾聽並讓自己受祂的話語引導的心。 固執於自己的觀念和傳統，會使人變得盲目和冷漠：它使人愛自己勝過愛新的福音，甚至準確地說，“舊的令人愉快”，也就是說，一個人總是更喜歡自己的。自我和自己的習慣，以適應福音的新穎性。 使徒保羅－正是為了戰勝停留在自己傳統上的誘惑－將寫信給加拉太人：重要的是「成為新造的人」（6.15）。 新的世界將由新人誕生。

Новое вино, новые мехи

Евангелие (Лк 5,33-39)

В то время фарисеи и их книжники сказали Иисусу: «Ученики Иоанна часто постятся и молятся; так и ученики фарисеев; твой вместо этого ешь и пей! Иисус ответил им: «Можете ли вы поститься на свадьбе, когда с ними жених? Но придут дни, когда отнимется у них жених: тогда они будут поститься в те дни». Он также рассказал им притчу: «Никто не отрывает части от новой одежды, чтобы надеть ее на старую одежду; иначе новый порвет его и кусок, взятый от нового, не подойдет к старому. И никто не вливает молодое вино в мехи ветхие; иначе молодое вино прорвет мехи, прольется, и мехи пропадут. Молодое вино нужно вливать в новые мехи. Тогда никто, пьющий старое вино, не желает нового, потому что говорит: «Старое приятно!»».

Комментарий к Евангелию монсеньора Винченцо Палья

«Никто не отрывает куска от новой одежды, чтобы надеть ее на старую одежду, – говорит Иисус –; иначе новый оторвет его, и кусок, взятый от нового, не влезет в старый». Таким образом, новое разрушается, а старое не восстанавливается. И в последующем сравнении Иисус замечает, что «никто не вливает молодое вино в мехи ветхие; иначе молодое вино прорвет мехи, прольется, и мехи пропадут». Также в этом случае ущерб двойной, как для вина, так и для бурдюков. Эти два изображения очень эффективно иллюстрируют новизну евангельского послания: любовь Иисуса не может содержаться ни в ритуальных схемах фарисеев, ни во внешнем отношении тех, кто следует ритуальным практикам, но остается в своих сердцах далекими от Бога и других, потому что это ограничивается самим собой. Евангелие любви имеет разрушительную силу, которую не может сдержать наш эгоцентризм, наша лень, наши чисто внешние схемы, наши формулы, которым мы иногда даже противопоставляем Дух. Дар Божий всегда требует нового сердца, то есть сердца, которое обращается, ума, который слушает и позволяет себе руководствоваться Его Словом. Упрямство в своих идеях и традициях делает человека слепым и холодным: оно заставляет любить себя больше, чем новизну Евангелия, вплоть до того, чтобы говорить именно о том, что «старое приятно», т. е. всегда предпочитаешь свое. себя и свои привычки к новизне Евангелия. Апостол Павел – именно для того, чтобы победить искушение остановиться на собственных традициях – напишет Галатам: главное – «быть новой тварью» (6.15). Именно из новых людей родится новый мир.

新しいワイン、新しい革袋

福音（ルカ 5,33-39）

当時、パリサイ人とその律法学者たちはイエスにこう言いました。「ヨハネの弟子たちはよく断食して祈っています。 パリサイ人の弟子たちも同様です。 代わりに食べたり飲んだりしてください！ イエスは彼らに答えました、「花婿が一緒にいるときに結婚式の客たちを断食させることができますか？」 しかし、花婿が彼らから取り上げられる日が来るでしょう。そのとき彼らは断食するでしょう。」 またイエスは次のようなたとえ話も語られました。 そうしないと、新しいものが破れてしまい、新しいものから取り出した部分が古いものに適合しなくなります。 そして、古い革袋に新しいワインを注ぐ人は誰もいません。 そうしないと、新しいワインが革袋を破ってこぼれ、革袋が失われてしまいます。 新しいワインは新しい革袋に注がれなければなりません。 そうすると、古いワインを飲む人は誰も新しいワインを欲しがりません。なぜなら、彼は「古いワインは心地よい！」と言うからです。

ヴィンチェンツォ・パーリア修道士による福音書の解説

「新しい衣服の一部を引き裂いて、古い衣服の上に着る者はいない――イエスは言われる――。 そうしないと、新しいものがそれを引き剥がしてしまい、新しいものから取り出した部分が古いものに適合しなくなります。」 このようにして、新しいものは台無しになり、古いものは修復されません。 そして、その後の比喩の中で、イエスは次のように述べています。「誰も新しいワインを古い革袋に注ぐことはありません。 そうしないと、新しいワインが革袋を破ってこぼれ、革袋がなくなってしまいます。」 またこの場合、ワインと革袋の両方の損害は2倍になります。 2 つのイメージは、福音主義のメッセージの斬新さを非常に効果的に示しています。イエスの愛は、パリサイ人の儀式的な計画にも、儀式の慣行に従いながらも神や他者から心を遠ざけている人々の外面的な態度の中に含まれることはできません。自分自身に限定されます。 愛の福音には、私たちの自己中心性、怠惰、純粋に外面的な計画、時には聖霊と対比することさえある公式によっては抑えられない破壊的な力があります。 神の賜物には常に新しい心、つまり改心する心、耳を傾けて神の御言葉に導かれる心を必要とします。 自分の考えや伝統に固執すると、人は盲目で冷酷になります。それは人を福音の新しさよりも自分自身を愛するようになり、正確に言えば「古いものは楽しい」と言えるほどになります、つまり、常に自分の考えを好むようになります自分自身と自分の習慣を福音の新しさに変えてください。 使徒パウロは、まさに自分自身の伝統に留まろうとする誘惑に打ち勝つために、ガラテヤの信徒への手紙でこう書きます：重要なのは「新しく造られた者であること」です（6.15）。 新しい世界は新しい人間から生まれます。

새 포도주, 새 부대

복음(누가복음 5,33-39)

그때 바리새인들과 서기관들이 예수께 이렇게 말했습니다. “요한의 제자들은 자주 금식하고 기도합니다. 바리새인들의 제자들 역시 마찬가지였습니다. 대신 먹고 마시세요! 예수께서 대답하셨다. “신랑과 함께 있을 때에 혼인 잔치 손님들을 단식시킬 수 있습니까? 그러나 신랑을 빼앗길 날이 이르리니 그 날에는 그들이 금식할 것이니라." 그분은 또한 그들에게 비유를 말씀하셨습니다. “새 옷에서 조각을 찢어 낡은 옷에 붙이는 사람은 없습니다. 그렇지 않으면 새 것이 찢어지고 새 것에서 떼어낸 조각이 이전 것에 맞지 않게 됩니다. 또 새 포도주를 낡은 가죽 부대에 넣는 사람이 없습니다. 그렇지 않으면 새 포도주가 부대를 터뜨려 포도주가 쏟아지고 부대도 버리게 될 것입니다. 새 포도주는 새 부대에 담아야 합니다. 그러면 오래된 포도주를 마시는 사람은 새 포도주를 원하지 않습니다. 왜냐하면 그가 “오래된 것이 즐겁다!”고 말하기 때문입니다.».

빈첸초 팔리아 몬시뇰의 복음 주석

“새 옷에서 조각을 찢어 낡은 옷에 붙이는 사람은 아무도 없습니다. 예수께서 말씀하십니다. 그렇지 않으면 새 것이 찢어지고 새 것에서 떼어낸 조각이 낡은 것에 맞지 않게 됩니다." 이런 식으로 새 것은 망가지고 낡은 것은 고쳐지지 않습니다. 그리고 이어지는 비유에서 예수께서는 “새 포도주를 낡은 가죽 부대에 담는 사람이 없느니라. 그렇지 않으면 새 포도주가 부대를 터뜨려 포도주가 쏟아지고 부대도 버리게 될 것이다." 이 경우에도 포도주와 부대의 피해가 두 배나 됩니다. 두 이미지는 복음 메시지의 참신함을 매우 효과적으로 보여줍니다. 예수님의 사랑은 바리새인의 의식적 계획이나 의식 관행을 따르지만 마음이 하느님과 다른 사람들로부터 멀리 떨어져 있는 사람들의 외적 태도에 포함될 수 없습니다. 자기 자신에게만 국한되어 있습니다. 사랑의 복음은 우리의 자기중심주의, 우리의 게으름, 순전히 외적인 계획, 때로는 성령을 대조시키기까지 하는 공식으로는 억제할 수 없는 파괴적인 힘을 가지고 있습니다. 하느님의 선물은 언제나 새로운 마음, 즉 회개하는 마음, 그분의 말씀에 귀를 기울이고 그 말씀의 인도를 받는 마음을 요구합니다. 자신의 생각과 전통에 대한 완고함은 사람을 눈멀고 냉랭하게 만듭니다. 그것은 복음의 새로운 것보다 자신을 더 사랑하게 만듭니다. 정확히 말하면 "옛 것이 즐겁다"고 말할 정도로, 즉 항상 자기 자신의 것을 더 좋아하게 됩니다. 자신과 자신의 습관을 복음의 새로움으로 바꾸십시오. 사도 바울은 자신의 전통을 고수하려는 유혹을 물리치기 위해 갈라디아인들에게 다음과 같이 편지할 것입니다. 중요한 것은 “새로운 피조물이 되는 것”(6.15)입니다. 새로운 세계가 탄생하는 것은 새로운 사람들로부터이다.

خمرًا جديدة، وزقاقًا جديدة

الإنجيل (لو 5، 33 – 39)

في ذلك الزمان قال الفريسيون وكتبتهم ليسوع: «إن تلاميذ يوحنا كثيرًا ما يصومون ويصلون؛ كذلك تلاميذ الفريسيين. لك بدلا من ذلك تناول الطعام والشراب! أجابهم يسوع: «هل تستطيعون أن تصوموا بنو العرس والعريس معهم؟ ولكن ستأتي أيام حين يرفع العريس عنهم، فيصومون في تلك الأيام". وضرب لهم مثلا: «ليس أحد يمزق رقعة من ثوب جديد ليلبسها على ثوب عتيق. وإلا فإن القطعة الجديدة سوف تمزقها والقطعة المأخوذة من القطعة الجديدة لن تناسب القطعة القديمة. وليس أحد يجعل خمرا جديدة في زقاق عتيقة. وإلا فإن الخمر الجديدة ستمزق زقاق الخمر، وتنسكب، وتضيع الزقاق. يجب سكب النبيذ الجديد في زقاق جديدة. إذًا ليس من يشرب العتيق يرغب في الجديد، لأنه يقول: «العتيق لذيذ!».

التعليق على الإنجيل بقلم المونسنيور فينسينزو باجليا

«ليس أحد يمزق رقعة من ثوب جديد ليلبسها على ثوب عتيق - يقول يسوع -؛ وإلا فإن القطعة الجديدة تمزقها، والقطعة المأخوذة من القطعة الجديدة لا تتناسب مع القطعة القديمة. وبهذه الطريقة يدمر الجديد ولا يتم إصلاح القديم. وفي تشبيه لاحق لاحظ يسوع أنه «ليس أحد يصب خمرًا جديدًا في زقاق عتيقة. لئلا تشق الخمر الجديدة الزقاق وتنسكب وتضيع الزقاق." وفي هذه الحالة أيضًا يكون الضرر مضاعفًا، للخمر وزقاق النبيذ. توضح الصورتان بشكل فعال للغاية حداثة الرسالة الإنجيلية: محبة يسوع لا يمكن احتواؤها في مخططات الفريسيين الطقسية ولا في الموقف الخارجي لأولئك الذين يتبعون الممارسات الطقسية ولكنهم يبقون بقلوبهم بعيدة عن الله والآخرين لأنها يقتصر على نفسه. إن إنجيل المحبة لديه قوة مدمرة لا يمكن احتواؤها من خلال أنانيتنا، وكسلنا، ومخططاتنا الخارجية البحتة، وصيغنا التي نقارن بها الروح أحيانًا. إن عطية الله تتطلب دائمًا قلبًا جديدًا، أي قلبًا يتوب، وعقلًا يصغي ويسمح لكلمته أن تقوده. إن العناد في أفكارنا وتقاليدنا يجعلنا أعمى وباردًا: فهو يجعلنا نحب أنفسنا أكثر من حداثة الإنجيل، إلى حد القول، على وجه التحديد، إن "القديم ممتع"، أي أننا نفضل دائمًا ما هو خاص بنا. عاداتنا الذاتية والخاصة إلى حداثة الإنجيل. سيكتب الرسول بولس - على وجه التحديد للتغلب على إغراء التوقف عند التقاليد الشخصية - إلى أهل غلاطية: ما يهم هو "أن نكون خليقة جديدة" (6: 15). فمن البشر الجدد سيولد عالم جديد.

नई शराब, नई मशकें

सुसमाचार (लूका 5,33-39)

उस समय, फरीसियों और उनके शास्त्रियों ने यीशु से कहा: «जॉन के शिष्य अक्सर उपवास और प्रार्थना करते थे; फरीसियों के चेले भी वैसे ही थे; तुम्हारे बजाय खाओ और पियो! यीशु ने उन्हें उत्तर दिया, “क्या तुम बारातियों को उपवास करा सकते हो, जबकि दूल्हा उनके साथ है? परन्तु वे दिन आएंगे, कि दूल्हा उन से अलग कर दिया जाएगा: तब वे उन दिनोंमें उपवास करेंगे। उसने उनसे एक दृष्टान्त भी कहा: “कोई नये वस्त्र का टुकड़ा फाड़कर पुराने वस्त्र पर नहीं लगाता; अन्यथा नया उसे फाड़ देगा और नये से लिया गया टुकड़ा पुराने में फिट नहीं बैठेगा। और कोई नया दाखरस पुरानी मशकों में नहीं भरता; अन्यथा नया दाखरस मशकों को फाड़ देगा, फैल जाएगा और मशकें नष्ट हो जाएंगी। नई मदिरा को नई मशकों में डालना चाहिए। फिर जो कोई पुरानी दाखमधु पीता है वह नई की अभिलाषा नहीं करता, क्योंकि वह कहता है: “पुरानी अच्छी लगती है!”».

मोनसिग्नोर विन्सेन्ज़ो पगलिया द्वारा सुसमाचार पर टिप्पणी

यीशु कहते हैं, ''कोई भी नये वस्त्र का टुकड़ा फाड़कर पुराने वस्त्र पर नहीं लगाता;'' अन्यथा नया उसे फाड़ देता है और नये से निकाला गया टुकड़ा पुराने में फिट नहीं बैठता।" इस प्रकार नया नष्ट हो जाता है और पुराने की मरम्मत नहीं होती। और बाद की उपमा में यीशु कहते हैं कि ''कोई भी नई शराब पुरानी मशकों में नहीं डालता; नहीं तो नया दाखरस मशकों को फाड़ देगा, बह जाएगा और मशकें नष्ट हो जाएंगी।” साथ ही इस मामले में नुकसान दोगुना है, वाइन और वाइनस्किन दोनों के लिए। दोनों छवियां इंजील संदेश की नवीनता को बहुत प्रभावी ढंग से दर्शाती हैं: यीशु का प्रेम न तो फरीसियों की अनुष्ठानिक योजनाओं में समाहित हो सकता है और न ही उन लोगों के बाहरी दृष्टिकोण में, जो अनुष्ठान प्रथाओं का पालन करते हैं, लेकिन अपने दिलों को भगवान और दूसरों से दूर रखते हैं क्योंकि यह स्वयं तक ही सीमित है। प्रेम के सुसमाचार में एक विघटनकारी शक्ति है जिसे हमारे अहंकार से, हमारे आलस्य से, हमारी विशुद्ध बाहरी योजनाओं से, हमारे सूत्रों द्वारा नियंत्रित नहीं किया जा सकता है जिनके साथ हम कभी-कभी आत्मा की तुलना भी करते हैं। ईश्वर के उपहार के लिए हमेशा एक नए हृदय की आवश्यकता होती है, अर्थात ऐसा हृदय जो परिवर्तन करता हो, ऐसा मन जो सुनता हो और स्वयं को उसके वचन द्वारा निर्देशित होने देता हो। किसी के अपने विचारों और परंपराओं में हठ उसे अंधा और ठंडा बना देता है: यह व्यक्ति को सुसमाचार की नवीनता से अधिक खुद से प्यार करने पर मजबूर कर देता है, यहाँ तक कि, सटीक रूप से, यह कहने के लिए कि "पुराना सुखद है", यानी, व्यक्ति हमेशा अपने को पसंद करता है सुसमाचार की नवीनता के लिए स्वयं और अपनी आदतें। प्रेरित पॉल - किसी की अपनी परंपराओं पर रुकने के प्रलोभन को पराजित करने के लिए - गलाटियन्स को लिखेंगे: जो मायने रखता है वह है "एक नया प्राणी बनना" (6.15)। नये मनुष्यों से ही नये संसार का जन्म होगा।

Nowe wino, nowe bukłaki

Ewangelia (Łk 5,33-39)

W tym czasie faryzeusze i ich uczeni w Piśmie powiedzieli do Jezusa: «Uczniowie Jana często poszczą i modlą się; tak samo uczniowie faryzeuszy; zamiast tego jedz i pij! Odpowiedział im Jezus: Czy możecie nakłonić gości weselnych do postu, gdy pan młody jest z nimi? Ale przyjdą dni, kiedy zabiorą im pana młodego; wtedy w owych dniach będą pościć”. Opowiedział im także przypowieść: „Nikt nie odrywa kawałka nowej szaty, aby włożyć ją na starą szatę; w przeciwnym razie nowy go podrze i fragment z nowego nie będzie pasował do starego. I nikt nie nalewa młodego wina do starych bukłaków; w przeciwnym razie młode wino rozerwie bukłaki, rozleje się i bukłaki przepadną. Nowe wino należy wlać do nowych bukłaków. Wtedy nikt, kto pije stare wino, nie pragnie nowego, bo mówi: „Stare jest przyjemne!”».

Komentarz do Ewangelii autorstwa prałata Vincenzo Paglii

«Nikt nie odrywa kawałka nowej szaty, aby założyć ją na starą – mówi Jezus –; w przeciwnym razie nowy go wyrwie i fragment z nowego nie będzie pasował do starego.” W ten sposób nowe ulega zniszczeniu, a stare nie zostaje naprawione. I w kolejnym porównaniu Jezus zauważa, że ​​„nikt nie nalewa nowego wina do starych bukłaków; w przeciwnym razie młode wino rozerwie bukłaki, rozleje się i bukłaki przepadną.” Również w tym przypadku obrażenia są podwójne, zarówno w przypadku wina, jak i bukłaków. Obydwa obrazy bardzo dobrze ilustrują nowość przesłania ewangelicznego: miłość do Jezusa nie może zawierać się w rytualnych schematach faryzeuszy ani w zewnętrznej postawie tych, którzy przestrzegają praktyk rytualnych, ale pozostają z sercem oddalonym od Boga i innych, ponieważ ogranicza się do własnego ja. Ewangelia miłości ma niszczycielską siłę, której nie może powstrzymać nasz egocentryzm, nasze lenistwo, nasze czysto zewnętrzne schematy, nasze formuły, którymi czasami przeciwstawiamy się nawet Duchowi. Dar Boży wymaga zawsze nowego serca, to znaczy serca, które się nawraca, umysłu, który słucha i pozwala się prowadzić Jego Słowu. Uparcie przy własnych ideach i tradycjach czyni człowieka ślepym i zimnym: sprawia, że ​​kocha się bardziej samego siebie niż nowość Ewangelii, aż do stwierdzenia właśnie, że „stare jest przyjemne”, czyli zawsze woli swoje siebie i swoje przyzwyczajenia do nowości Ewangelii. Apostoł Paweł – właśnie po to, by przezwyciężyć pokusę zatrzymania się na własnych tradycjach – napisze do Galatów: liczy się „bycie nowym stworzeniem” (6,15). To z nowych ludzi narodzi się nowy świat.

নতুন মদ, নতুন মদের চামড়া

গসপেল (Lk 5,33-39)

সেই সময়ে, ফরীশীরা এবং তাদের ব্যবস্থার শিক্ষকরা যীশুকে বলেছিলেন: «যোহনের শিষ্যরা প্রায়ই উপবাস করে এবং প্রার্থনা করে; ফরীশীদের শিষ্যরাও তাই৷ তোমার বদলে খাও আর পান কর! যীশু তাদের উত্তর দিয়েছিলেন, “বরের সঙ্গে থাকা অবস্থায় তোমরা কি বিয়ের অতিথিদের দ্রুত করতে পারবে? কিন্তু এমন দিন আসবে যখন তাদের কাছ থেকে বর কেড়ে নেওয়া হবে: তখন তারা সেই দিনগুলিতে উপবাস করবে।" তিনি তাদের একটি দৃষ্টান্তও বলেছিলেন: “কেউ একটি নতুন জামাকাপড় থেকে একটি টুকরো ছিঁড়ে পুরানো কাপড়ে পরায় না; অন্যথায় নতুনটি এটিকে ছিঁড়ে ফেলবে এবং নতুনটি থেকে নেওয়া অংশটি পুরানোটির সাথে খাপ খাবে না। আর কেউ পুরানো মদের চামড়ায় নতুন দ্রাক্ষারস ঢেলে দেয় না৷ অন্যথায় নতুন দ্রাক্ষারস দ্রাক্ষারস ফেটে যাবে, ছড়িয়ে পড়বে এবং দ্রাক্ষারস নষ্ট হয়ে যাবে৷ নতুন দ্রাক্ষারস অবশ্যই নতুন মদের চামড়ায় ঢেলে দিতে হবে৷ তারপরে যে কেউ পুরানো ওয়াইন পান করে সে নতুনের আকাঙ্ক্ষা করে না, কারণ সে বলে: "পুরানোটি আনন্দদায়ক!"»»।

Monsignor Vincenzo Paglia দ্বারা গসপেল ভাষ্য

"কেউ একটি নতুন জামাকাপড় থেকে একটি টুকরা ছিঁড়ে না একটি পুরানো জামা পরতে - যীশু বলেন -; অন্যথায় নতুনটি এটিকে ছিঁড়ে ফেলে এবং নতুনটি থেকে নেওয়া অংশটি পুরানোটির সাথে খাপ খায় না।" এভাবে নতুন নষ্ট হয়ে যায় আর পুরাতন মেরামত হয় না। এবং পরবর্তী উপমায় যীশু লক্ষ্য করেন যে "কেউ পুরানো মদের চামড়ায় নতুন মদ ঢেলে দেয় না; অন্যথায় নতুন দ্রাক্ষারস দ্রাক্ষারস ফেটে যাবে, ছিটকে পড়বে এবং মদের চামড়া নষ্ট হয়ে যাবে।" এছাড়াও এই ক্ষেত্রে ক্ষতি দ্বিগুণ, উভয় ওয়াইন এবং wineskins জন্য. দুটি চিত্র খুব কার্যকরভাবে ইভাঞ্জেলিক্যাল বার্তার অভিনবত্বকে চিত্রিত করে: যীশুর প্রেম ফরীশীদের আচার-অনুষ্ঠানমূলক পরিকল্পনার মধ্যে বা তাদের বাহ্যিক মনোভাবের মধ্যে থাকতে পারে না যারা আচার-অনুষ্ঠান অনুসরণ করে কিন্তু তাদের হৃদয়ে ঈশ্বর এবং অন্যদের থেকে দূরে থাকে কারণ এটি নিজের মধ্যেই সীমাবদ্ধ। প্রেমের সুসমাচারের একটি বিঘ্নকারী শক্তি রয়েছে যা আমাদের অহংকেন্দ্রিকতা দ্বারা, আমাদের অলসতা দ্বারা, আমাদের বিশুদ্ধভাবে বাহ্যিক পরিকল্পনা দ্বারা, আমাদের সূত্রগুলির দ্বারা ধারণ করা যায় না যার সাথে আমরা কখনও কখনও আত্মার বিপরীতও করি। ঈশ্বরের উপহারের জন্য সর্বদা একটি নতুন হৃদয়ের প্রয়োজন হয়, অর্থাৎ, একটি হৃদয় যা রূপান্তরিত করে, একটি মন যা শোনে এবং নিজেকে তাঁর বাক্য দ্বারা পরিচালিত হতে দেয়। নিজের ধারনা এবং ঐতিহ্যের প্রতি অটলতা একজনকে অন্ধ এবং ঠাণ্ডা করে তোলে: এটি সুসমাচারের নতুনত্বের চেয়ে নিজেকে আরও বেশি ভালবাসে, সঠিকভাবে বলতে গেলে, "পুরাতনটি আনন্দদায়ক", অর্থাৎ, কেউ সর্বদা নিজের পছন্দ করে। গসপেলের নতুনত্বে নিজেকে এবং নিজের অভ্যাস। প্রেরিত পল - অবিকল নিজের ঐতিহ্যে থামার প্রলোভনকে পরাস্ত করতে - গালাতীয়দের কাছে লিখবেন: "একটি নতুন প্রাণী হওয়া" (6.15) গুরুত্বপূর্ণ। নতুন পুরুষদের থেকেই একটি নতুন পৃথিবীর জন্ম হবে।

Bagong alak, bagong balat ng alak

Ebanghelyo (Lc 5,33-39)

Noong panahong iyon, ang mga Pariseo at ang kanilang mga eskriba ay nagsabi kay Jesus: «Ang mga disipulo ni Juan ay madalas na nag-aayuno at nagdarasal; gayon din ang mga alagad ng mga Fariseo; sa iyo sa halip kumain at uminom! Sinagot sila ni Jesus, “Maaari ba ninyong paayusin ang mga panauhin sa kasalan kapag kasama nila ang kasintahang lalaki? Ngunit darating ang mga araw na aalisin sa kanila ang kasintahang lalaki: kung magkagayo'y mag-aayuno sila sa mga araw na iyon." Sinabi rin niya sa kanila ang isang talinghaga: “Walang pumunit ng isang piraso ng bagong damit upang ilagay sa lumang damit; kung hindi ay mapunit ito ng bago at ang piraso na kinuha mula sa bago ay hindi magkasya sa luma. At walang nagbubuhos ng bagong alak sa mga lumang sisidlang balat; kung hindi, ang bagong alak ay mapuputok ang mga sisidlang balat, matapon at ang mga sisidlang balat ay mawawala. Ang bagong alak ay dapat ibuhos sa bagong sisidlang balat. Kung gayon walang sinumang umiinom ng lumang alak na naghahangad ng bago, sapagkat sinasabi niya: "Ang luma ay kaaya-aya!"».

Ang komentaryo sa Ebanghelyo ni Monsignor Vincenzo Paglia

«Walang pumupunit ng isang piraso mula sa isang bagong damit upang ilagay ito sa isang lumang damit - sabi ni Jesus -; kung hindi, ito ay mapunit ng bago at ang piraso na kinuha mula sa bago ay hindi magkakasya sa luma." Sa ganitong paraan nasisira ang bago at hindi naaayos ang luma. At sa isang kasunod na pagtutulad ay napagmasdan ni Jesus na «walang nagbubuhos ng bagong alak sa mga lumang sisidlang balat; kung hindi, mapupuksa ng bagong alak ang mga sisidlan, ito ay matapon at ang mga sisidlang balat ay mawawala." Gayundin sa kasong ito ang pinsala ay doble, kapwa para sa alak at para sa mga balat ng alak. Ang dalawang larawan ay lubos na naglalarawan ng kabago-bago ng mensaheng ebanghelikal: ang pag-ibig ni Jesus ay hindi maaaring mapaloob sa mga ritwalistikong pamamaraan ng mga Pariseo o sa panlabas na saloobin ng mga sumusunod sa mga gawaing ritwal ngunit nananatiling malayo sa Diyos at sa iba ang kanilang mga puso dahil ito ay limitado sa sariling sarili. Ang Ebanghelyo ng pag-ibig ay may nakakagambalang puwersa na hindi mapipigil ng ating egocentrism, ng ating katamaran, ng ating mga panlabas na pakana, ng ating mga pormula na kung minsan ay pinaghahambing natin ang Espiritu. Ang kaloob ng Diyos ay palaging nangangailangan ng isang bagong puso, iyon ay, isang pusong nagbabalik-loob, isang isip na nakikinig at hinahayaan ang sarili na gabayan ng kanyang Salita. Ang pagmamatigas sa sariling mga ideya at tradisyon ay nagiging bulag at malamig: ginagawa nitong mas mahal ang sarili kaysa sa bago ng Ebanghelyo, hanggang sa puntong sabihin, tiyak, na "ang luma ay kaaya-aya", ibig sabihin, palaging mas pinipili ng isa ang sarili. sarili at sariling mga gawi sa pagiging bago ng Ebanghelyo. Si apostol Pablo - tiyak na talunin ang tuksong huminto sa sariling tradisyon - ay magsusulat sa mga taga-Galacia: ang mahalaga ay "pagiging isang bagong nilalang" (6.15). Ito ay mula sa mga bagong tao na ang isang bagong mundo ay ipanganak.

Молоде вино, нові бурдюки

Євангеліє (Лк 5,33-39)

У той час фарисеї та їхні книжники сказали до Ісуса: «Учні Йоана часто постять і моляться; так само й учні фарисеїв; ваші замість того, щоб їсти і пити! Ісус відповів їм: Чи можете ви змусити весільних гостей постити, коли з ними молодий? Але настануть дні, коли заберуть від них молодого, і будуть постити в ті дні». Він також розповів їм притчу: «Ніхто не відриває шматка від нової одежі, щоб покласти її на стару одежу; інакше новий розірве його і шматок, узятий від нового, не підійде до старого. І ніхто не наливає нового вина в старі бурдюки; інакше молоде вино прорве бурдюки, проллється, і бурдюки пропадуть. Молоде вино треба наливати в нові бурдюки. Тоді ніхто, хто п'є старе вино, не бажає нового, бо каже: «Старе приємне!»».

Коментар до Євангелія монсеньйора Вінченцо Палія

«Ніхто не відриває шматка від нової одежі, щоб покласти її на стару одежу, – каже Ісус –; інакше новий розірве його, і шматок, узятий від нового, не влізе в старий». Таким чином нове руйнується, а старе не ремонтується. І в наступному порівнянні Ісус зауважує, що «ніхто не наливає нового вина в старі бурдюки; інакше молоде вино прорве бурдюки, розіллється, і бурдюки пропадуть». Також у цьому випадку збиток подвійний, як для вина, так і для бурдюків. Ці два образи дуже ефективно ілюструють новизну євангельської звістки: любов Ісуса не може міститися ні в ритуальних схемах фарисеїв, ні в зовнішньому ставленні тих, хто дотримується ритуальних практик, але залишається своїм серцем далеким від Бога та інших, тому що це обмежується собою. Євангеліє любові має руйнівну силу, яку не може стримати наш егоцентризм, наша лінь, наші суто зовнішні схеми, наші формули, яким ми часом навіть протиставляємо Духа. Божий дар завжди вимагає нового серця, тобто серця, яке навертається, розуму, який слухає і дозволяє керуватися Його Словом. Упертість у власних ідеях і традиціях робить людину сліпою і холодною: вона змушує любити себе більше, ніж новизну Євангелія, аж до того, що «старе приємне», тобто завжди віддає перевагу своєму власному. себе та власні звички до новини Євангелія. Апостол Павло – саме для того, щоб перемогти спокусу зупинитися на власних традиціях – напише до галатів: важливо «бути новим створінням» (6.15). Саме з нових людей народиться новий світ.

Καινούργιο κρασί, νέες φλούδες

Ευαγγέλιο (Λκ 5,33-39)

Εκείνη την εποχή, οι Φαρισαίοι και οι γραμματείς τους είπαν στον Ιησού: «Οι μαθητές του Ιωάννη συχνά νηστεύουν και προσεύχονται. το ίδιο και οι μαθητές των Φαρισαίων. το δικό σου αντί να φας και να πιεις! Ο Ιησούς τους απάντησε: «Μπορείτε να κάνετε τους καλεσμένους να νηστεύουν όταν ο γαμπρός είναι μαζί τους; Θα έρθουν όμως μέρες που θα τους αφαιρέσουν τον γαμπρό· τότε θα νηστέψουν εκείνες τις ημέρες». Τους είπε επίσης μια παραβολή: «Κανείς δεν σκίζει ένα κομμάτι από ένα νέο ένδυμα για να το φορέσει σε ένα παλιό ρούχο. αλλιώς το καινούργιο θα το σκίσει και το κομμάτι που βγήκε από το καινούργιο δεν θα χωράει στο παλιό. Και κανείς δεν χύνει καινούργιο κρασί σε παλιά κρασιά. Διαφορετικά, το νέο κρασί θα σκάσει τα κρασιά, θα χυθεί και τα κρασιά θα χαθούν. Το νέο κρασί πρέπει να χύνεται σε νέες φέτες. Τότε κανείς που πίνει παλιό κρασί δεν επιθυμεί το νέο, γιατί λέει: «Το παλιό είναι ευχάριστο!»».

Ο σχολιασμός του Ευαγγελίου από τον Μονσινιόρ Vincenzo Paglia

«Κανείς δεν σκίζει ένα κομμάτι από ένα καινούργιο ρούχο για να το φορέσει σε ένα παλιό ρούχο – λέει ο Ιησούς–. αλλιώς το σκίζει το καινούργιο και το κομμάτι που βγήκε από το καινούργιο δεν χωράει στο παλιό». Με αυτόν τον τρόπο το καινούργιο καταστρέφεται και το παλιό δεν επισκευάζεται. Και σε μια μεταγενέστερη παρομοίωση ο Ιησούς παρατηρεί ότι «κανείς δεν χύνει νέο κρασί σε παλιά ασκιά. Διαφορετικά το νέο κρασί θα σκάσει τα κρασιά, θα χυθεί και οι φλούδες θα χαθούν». Επίσης σε αυτή την περίπτωση η ζημιά είναι διπλή, τόσο για το κρασί όσο και για τις φλούδες. Οι δύο εικόνες απεικονίζουν πολύ αποτελεσματικά την καινοτομία του ευαγγελικού μηνύματος: η αγάπη του Ιησού δεν μπορεί να περιέχεται στα τελετουργικά σχέδια των Φαρισαίων ούτε στην εξωτερική στάση όσων ακολουθούν τελετουργικές πρακτικές αλλά παραμένουν με την καρδιά τους μακριά από τον Θεό και τους άλλους γιατί περιορίζεται στον εαυτό του. Το Ευαγγέλιο της αγάπης έχει μια διασπαστική δύναμη που δεν μπορεί να συγκρατηθεί από τον εγωκεντρισμό μας, από την τεμπελιά μας, από τα καθαρά εξωτερικά μας σχέδια, από τους τύπους μας με τους οποίους μερικές φορές αντιπαραθέτουμε ακόμη και το Πνεύμα. Το δώρο του Θεού απαιτεί πάντα μια νέα καρδιά, δηλαδή μια καρδιά που μεταστρέφει, ένα μυαλό που ακούει και αφήνει τον εαυτό του να καθοδηγείται από τον Λόγο του. Το πείσμα στις δικές του ιδέες και παραδόσεις κάνει κάποιον τυφλό και ψυχρό: κάνει κάποιον να αγαπά τον εαυτό του περισσότερο από τη νεότητα του Ευαγγελίου, σε σημείο να λέει, ακριβώς, ότι «το παλιό είναι ευχάριστο», δηλαδή προτιμά πάντα το δικό του. τον εαυτό και τις δικές του συνήθειες στη νεότητα του Ευαγγελίου. Ο απόστολος Παύλος - ακριβώς για να νικήσει τον πειρασμό να σταματήσει κανείς στις δικές του παραδόσεις - θα γράψει στους Γαλάτες: αυτό που έχει σημασία είναι «να είσαι νέο πλάσμα» (6.15). Από νέους ανθρώπους θα γεννηθεί ένας νέος κόσμος.

Mvinyo mpya, viriba vipya

Injili ( Lk 5,33-39 )

Wakati huo, Mafarisayo na waandishi wao walimwambia Yesu hivi: «Wanafunzi wa Yohana hufunga mara nyingi na kusali; vivyo hivyo na wanafunzi wa Mafarisayo; badala yake kula na kunywa! Yesu akawajibu, “Je, mnaweza kuwafanya walioalikwa arusini wafunge wakati bwana arusi yuko pamoja nao? Lakini siku zitakuja ambapo bwana arusi ataondolewa kwao; ndipo watakapofunga siku zile." Pia aliwaambia mfano: “Hakuna mtu akiraruaye kiraka cha nguo mpya na kukiweka kwenye vazi kuukuu; la sivyo ile mpya itaipasua na kipande kilichochukuliwa kutoka kwa mpya haitatoshea ile ya zamani. Wala hakuna mtu atiaye divai mpya katika viriba vikuukuu; vinginevyo divai mpya itavipasua viriba, na kumwagika viriba vitapotea. Divai mpya lazima imwagwe katika viriba vipya. Basi hakuna mtu anayekunywa divai kuukuu atatamani mpya, kwa sababu husema: "Ya kale ni ya kupendeza!"

Ufafanuzi juu ya Injili na Monsinyo Vincenzo Paglia

"Hakuna mtu anayerarua kiraka cha vazi jipya na kukiweka kwenye vazi kuukuu - asema Yesu -; la sivyo, mpya huichana na kipande kilichochukuliwa kutoka kwenye kile kipya kisiingie kwenye kile cha zamani." Kwa njia hii jipya linaharibika na la zamani halitengenezwi. Na katika mfano uliofuata Yesu anaona kwamba «hakuna mtu atiaye divai mpya katika viriba vikuukuu; kama vile divai mpya itavipasua viriba, itamwagika na viriba vitapotea." Pia katika kesi hii uharibifu ni mara mbili, kwa divai na kwa viriba. Picha hizo mbili zinaonyesha kwa ufasaha sana hali mpya ya ujumbe wa kiinjilisti: upendo wa Yesu hauwezi kuwa ndani ya taratibu za kimapokeo za Mafarisayo wala katika mtazamo wa nje wa wale wanaofuata taratibu za kitamaduni lakini wanabaki na mioyo yao mbali na Mungu na wengine kwa sababu inazuiliwa kwa mtu mwenyewe. Injili ya upendo ina nguvu ya kuvuruga ambayo haiwezi kudhibitiwa na ubinafsi wetu, kwa uvivu wetu, kwa mipango yetu ya nje, kwa kanuni zetu ambazo wakati mwingine hata tunatofautisha Roho. Karama ya Mungu siku zote huhitaji moyo mpya, yaani, moyo unaoongoka, akili inayosikiliza na kujiacha iongozwe na Neno lake. Ukaidi katika mawazo na mila za mtu mwenyewe humfanya mtu kuwa kipofu na baridi: humfanya mtu ajipende zaidi kuliko upya wa Injili, hadi kusema, kwa usahihi, kwamba "ya kale yanapendeza", yaani, mtu daima anapendelea yake mwenyewe. ubinafsi na tabia zao kwa upya wa Injili. Mtume Paulo - kwa usahihi kushinda jaribu la kuacha katika mapokeo ya mtu mwenyewe - atawaandikia Wagalatia: cha muhimu ni "kuwa kiumbe kipya" (6:15). Ni kutoka kwa watu wapya kwamba ulimwengu mpya utazaliwa.

Rượu mới, bầu rượu mới

Tin Mừng (Lc 5,33-39)

Khi ấy, những người Pha-ri-si và các luật sĩ nói với Chúa Giêsu: “Các môn đệ của ông Gioan thường ăn chay và cầu nguyện; môn đệ của người Pha-ri-si cũng vậy; thay vào đó bạn hãy ăn và uống! Chúa Giêsu đáp: “Các ông có thể bắt khách dự tiệc chay kiêng ăn khi chàng rể có mặt không? Nhưng sẽ đến ngày chàng rể bị đem đi khỏi họ, trong những ngày đó họ sẽ kiêng ăn”. Ngài còn kể cho họ dụ ngôn này: “Không ai xé một mảnh áo mới mà vá vào áo cũ; nếu không cái mới sẽ rách và mảnh lấy từ cái mới sẽ không vừa với cái cũ. Và không ai đổ rượu mới vào bầu da cũ; nếu không rượu mới sẽ làm vỡ bầu da, đổ ra và bầu da mất đi. Rượu mới phải đổ vào bầu da mới. Thế thì không ai uống rượu cũ lại ham muốn rượu mới, bởi vì anh ta nói: “Rượu cũ thật dễ chịu!”».

Chú giải Tin Mừng của Đức ông Vincenzo Paglia

«Không ai xé một mảnh áo mới để vá vào áo cũ – ​​Chúa Giêsu nói –; nếu không thì cái mới sẽ xé nó ra và mảnh lấy từ cái mới sẽ không vừa với cái cũ." Bằng cách này, cái mới bị hủy hoại và cái cũ không được sửa chữa. Và trong một ví dụ tiếp theo, Chúa Giêsu nhận xét rằng “không ai đổ rượu mới vào bầu da cũ; bằng không, rượu mới sẽ làm nứt bầu, rượu sẽ đổ ra và bầu mất đi.” Cũng trong trường hợp này, thiệt hại là gấp đôi, cho cả rượu và bầu da. Hai hình ảnh minh họa rất hiệu quả tính mới mẻ của sứ điệp Tin Mừng: tình yêu của Chúa Giêsu không thể chứa đựng trong những kế hoạch mang tính nghi thức của những người Pha-ri-sêu cũng như trong thái độ bề ngoài của những người tuân theo các nghi lễ nhưng vẫn giữ tấm lòng xa cách Thiên Chúa và người khác bởi vì nó bị giới hạn ở chính bản thân mình. Tin Mừng về tình yêu có một sức mạnh phá vỡ không thể bị ngăn cản bởi tính ích kỷ của chúng ta, bởi sự lười biếng của chúng ta, bởi những kế hoạch hoàn toàn bên ngoài của chúng ta, bởi những công thức mà đôi khi chúng ta thậm chí còn đối lập với Thánh Thần. Ân sủng của Thiên Chúa luôn đòi hỏi một trái tim mới, nghĩa là một trái tim hoán cải, một tâm trí biết lắng nghe và để cho Lời Ngài hướng dẫn. Sự cố chấp trong các ý tưởng và truyền thống của riêng mình khiến người ta trở nên mù quáng và lạnh lùng: nó khiến người ta yêu chính mình hơn sự mới mẻ của Tin Mừng, đến mức nói một cách chính xác rằng “cái cũ thì dễ chịu”, nghĩa là người ta luôn thích cái của riêng mình hơn. bản thân và thói quen của mình trước sự mới mẻ của Tin Mừng. Sứ đồ Phao-lô - chính là để đánh bại cám dỗ dừng lại ở những truyền thống của riêng mình - sẽ viết cho người Ga-la-ti: điều quan trọng là “trở thành một thụ tạo mới” (6:15). Chính từ những con người mới mà một thế giới mới sẽ được sinh ra.

പുതിയ വീഞ്ഞ്, പുതിയ തുരുത്തി

സുവിശേഷം (Lk 5,33-39)

ആ സമയത്ത്, പരീശന്മാരും അവരുടെ ശാസ്ത്രിമാരും യേശുവിനോട് പറഞ്ഞു: "യോഹന്നാൻ്റെ ശിഷ്യന്മാർ പലപ്പോഴും ഉപവസിക്കുകയും പ്രാർത്ഥിക്കുകയും ചെയ്യുന്നു; പരീശന്മാരുടെ ശിഷ്യന്മാരും അങ്ങനെ തന്നേ; പകരം നിങ്ങളുടേത് തിന്നുകയും കുടിക്കുകയും ചെയ്യുക! യേശു അവരോട് ഉത്തരം പറഞ്ഞു, “മണവാളൻ കൂടെയുള്ളപ്പോൾ കല്യാണത്തിന് അതിഥികളെ ഉപവസിക്കാൻ നിങ്ങൾക്ക് കഴിയുമോ? എന്നാൽ മണവാളൻ അവരെ വിട്ടുപിരിയുന്ന നാളുകൾ വരും; ആ ദിവസങ്ങളിൽ അവർ ഉപവസിക്കും. അവൻ അവരോട് ഒരു ഉപമയും പറഞ്ഞു: “പഴയ വസ്ത്രം ധരിക്കാൻ ആരും പുതിയ വസ്ത്രത്തിൽ നിന്ന് ഒരു കഷണം കീറുന്നില്ല; അല്ലാത്തപക്ഷം പുതിയത് അത് കീറിക്കളയും, പുതിയതിൽ നിന്ന് എടുത്ത കഷണം പഴയതിന് ചേരില്ല. ആരും പുതിയ വീഞ്ഞ് പഴയ തുരുത്തിയിൽ ഒഴിക്കുന്നില്ല; അല്ലാത്തപക്ഷം പുതിയ വീഞ്ഞ് തുരുത്തികൾ പൊട്ടി വീഞ്ഞ് ഒഴുകുകയും തുരുത്തികൾ നഷ്ടപ്പെടുകയും ചെയ്യും. പുതിയ വീഞ്ഞ് പുതിയ തുരുത്തികളിൽ ഒഴിക്കണം. അപ്പോൾ പഴയ വീഞ്ഞ് കുടിക്കുന്ന ആരും പുതിയത് ആഗ്രഹിക്കുന്നില്ല, കാരണം അവൻ പറയുന്നു: "പഴയത് മനോഹരമാണ്!"».

മോൺസിഞ്ഞോർ വിൻസെൻസോ പഗ്ലിയയുടെ സുവിശേഷത്തെക്കുറിച്ചുള്ള വ്യാഖ്യാനം

“പഴയ വസ്ത്രം ധരിക്കാൻ ആരും പുതിയ വസ്ത്രത്തിൽ നിന്ന് ഒരു കഷണം കീറുന്നില്ല – യേശു പറയുന്നു –; അല്ലാത്തപക്ഷം പുതിയത് അതിനെ കീറിക്കളയും, പുതിയതിൽ നിന്ന് എടുത്ത ഭാഗം പഴയതിനോട് യോജിക്കുന്നില്ല." ഇതുവഴി പുതിയത് നശിക്കുകയും പഴയത് നന്നാക്കാതിരിക്കുകയും ചെയ്യുന്നു. തുടർന്നുള്ള ഒരു ഉപമയിൽ യേശു നിരീക്ഷിക്കുന്നത് "ആരും പുതിയ വീഞ്ഞ് പഴയ തുരുത്തിയിൽ ഒഴിക്കാറില്ല; അല്ലാത്തപക്ഷം പുതിയ വീഞ്ഞ് തുരുത്തികളെ പൊട്ടിച്ചെറിയുകയും തുരുത്തികൾ നഷ്‌ടപ്പെടുകയും ചെയ്യും. കൂടാതെ, ഈ സാഹചര്യത്തിൽ വീഞ്ഞിനും വീഞ്ഞിൻ്റെ തൊലികൾക്കും കേടുപാടുകൾ ഇരട്ടിയാണ്. രണ്ട് ചിത്രങ്ങളും സുവിശേഷ സന്ദേശത്തിൻ്റെ പുതുമയെ വളരെ ഫലപ്രദമായി വ്യക്തമാക്കുന്നു: പരീശന്മാരുടെ ആചാരപരമായ പദ്ധതികളിലോ ആചാരാനുഷ്ഠാനങ്ങൾ പിന്തുടരുന്നവരുടെ ബാഹ്യ മനോഭാവത്തിലോ യേശുവിൻ്റെ സ്നേഹം ഉൾക്കൊള്ളാൻ കഴിയില്ല, കാരണം ദൈവത്തിൽ നിന്നും മറ്റുള്ളവരിൽ നിന്നും അകന്നു നിൽക്കുന്നു. സ്വന്തം വ്യക്തിത്വത്തിലേക്ക് പരിമിതപ്പെടുത്തിയിരിക്കുന്നു. സ്നേഹത്തിൻ്റെ സുവിശേഷത്തിന് നമ്മുടെ അഹംഭാവം, അലസത, നമ്മുടെ ബാഹ്യമായ പദ്ധതികൾ, ചിലപ്പോൾ നാം ആത്മാവിനെ പോലും എതിർക്കുന്ന സൂത്രവാക്യങ്ങൾ എന്നിവയാൽ ഉൾക്കൊള്ളാൻ കഴിയാത്ത ഒരു വിനാശകരമായ ശക്തിയുണ്ട്. ദൈവത്തിൻ്റെ ദാനത്തിന് എല്ലായ്പ്പോഴും ഒരു പുതിയ ഹൃദയം ആവശ്യമാണ്, അതായത്, പരിവർത്തനം ചെയ്യുന്ന ഒരു ഹൃദയം, അവൻ്റെ വചനം ശ്രദ്ധിക്കുകയും സ്വയം നയിക്കപ്പെടുകയും ചെയ്യുന്ന ഒരു മനസ്സ്. സ്വന്തം ആശയങ്ങളിലെയും പാരമ്പര്യങ്ങളിലെയും പിടിവാശി ഒരാളെ അന്ധനും തണുപ്പും ആക്കുന്നു: അത് സുവിശേഷത്തിൻ്റെ പുതുമയെക്കാൾ ഒരാളെ തന്നെത്തന്നെ സ്നേഹിക്കുന്നു, കൃത്യമായി പറഞ്ഞാൽ, "പഴയത് മനോഹരമാണ്", അതായത്, എപ്പോഴും സ്വന്തമായതിനെയാണ് ഇഷ്ടപ്പെടുന്നത്. സുവിശേഷത്തിൻ്റെ പുതുമയിലേക്ക് സ്വയവും സ്വന്തം ശീലങ്ങളും. അപ്പോസ്തലനായ പൗലോസ് - സ്വന്തം പാരമ്പര്യങ്ങളിൽ നിർത്താനുള്ള പ്രലോഭനത്തെ പരാജയപ്പെടുത്താൻ - ഗലാത്യർക്ക് എഴുതുന്നു: "ഒരു പുതിയ സൃഷ്ടി" (6.15) എന്നതാണ് പ്രധാനം. പുതിയ മനുഷ്യരിൽ നിന്നാണ് ഒരു പുതിയ ലോകം പിറവിയെടുക്കുന്നത്.

Mmanya ọhụrụ, akpụkpọ mmanya ọhụrụ

Oziọma (Luk 5:33-39)

N’oge ahụ, ndị Farisii na ndị odeakwụkwọ ha sịrị Jizọs: “Ndị na-eso ụzọ Jọn na-ebukarị ọnụ na-ekpekwa ekpere; otú a kwa ndi nēso uzọ ndi-Farisi; nke gi kama rie ihe! Jisus zara ha, si, Ùnu puru ime ndi-ọlu- nwunye ka ha buru ọnu mb͕e ha na onye nālu nwunye ọhu gānọ? Ma ubọchi nābia, mb͕e agānapu ha onye nālu nwunye ọhu: mb͕e ahu ha gēbu ọnu n'ubọchi ahu. Ọ gwakwara ha ilu, sị: “Ọ dịghị onye na-adọwa ibe n’uwe ọhụrụ iji yikwasị ya n’uwe ochie; ma ọ bụghị ya, nke ọhụrụ ga-adọwa ya, nke e wepụrụ na nke ọhụrụ agaghị adaba na nke ochie. Ọ dighi kwa onye nātiye manya-vine ọhu n'ime karama-akpukpọ ochie; ma ọ́ bụghị ya, mmanya ọhụrụ ahụ ga-agbawa karama akpụkpọ mmanya, wụfuo, akpụkpọ mmanya ahụ ga-efunahụkwa. A ghaghị ịwụsa mmanya ọhụrụ n'ime karama akpụkpọ mmanya ọhụrụ. Ọ dighi kwa onye nāṅu manya-vine ochie nāchọ ihe ọhu: n'ihi na ọ nāsi, Ihe-ochie di utọ.

Nkọwa nke Oziọma nke Monsignor Vincenzo Paglia

“Ọ dịghị onye na-adọwa ibe n’uwe ọhụrụ iji yikwasị uwe ochie—Jizọs na-ekwu; ma ọ́ bụghị otú ahụ, nke ọhụrụ na-adọkasị ya, ihe e wepụrụ nke ọhụrụ ahụ adabaghịkwa ná nke ochie.” N'ụzọ dị otú a, a na-emebi ihe ọhụrụ, na-adịghị edozi nke ochie. Na a ụdi simile Jizọs na-ekwu na «ọ dịghị onye na-awụsa ọhụrụ mmanya n'ime ochie akpụkpọ mmanya; ma ọ́ bụghị otú ahụ, mmanya ọhụrụ ahụ ga-agbawa karama akpụkpọ mmanya, ọ ga-awụfukwa, akpụkpọ mmanya ahụ ga-alakwa n’iyi.” Nakwa na nke a, mmebi ahụ dị okpukpu abụọ, ma maka mmanya ma maka akpụkpọ mmanya. Onyonyo abụọ a na-egosi nke ọma ihe ọhụrụ nke ozi ozi ọma: ịhụnanya Jizọs enweghị ike ịdị n'ime atụmatụ mmemme nke ndị Farisii ma ọ bụ n'àgwà nke ndị na-agbaso omume ememe ma na-anọgide na-enwe obi ha n'ebe dị anya n'ebe Chineke na ndị ọzọ nọ n'ihi na ọ bụ ya. bụ naanị onwe ya. Ozioma nke ihunanya nwere ike na-akpaghasị ihe nke na-enweghị ike ijide onwe anyị site n'anya isi anyị, site n'ịdị umengwụ anyị, site na atụmatụ anyị dịpụrụ adịpụ, site na usoro anyị nke anyị na-eji mgbe ụfọdụ tụnyere Mụọ. Onyinye Chineke na-achọkarị obi ọhụrụ, ya bụ, obi nke na-agbanwe agbanwe, uche nke na-ege ntị ma na-ekwe ka Okwu ya na-eduzi ya. Ịkwụsi ike n'echiche na ọdịnala nke onwe ya na-eme ka mmadụ kpuo ìsì na oyi: ọ na-eme ka mmadụ hụ onwe ya n'anya karịa ọhụrụ nke Oziọma, ruo n'ókè nke ikwu, kpọmkwem, na "ihe ochie na-atọ ụtọ", ya bụ, mmadụ na-ahọrọ nke ya mgbe niile. onwe na omume nke onwe ka ọ dị ọhụrụ nke Oziọma ahụ. Pọl onyeozi - kpọmkwem iji merie ọnwụnwa nke ịkwụsị na omenala nke onwe - ga-edegara ndị Galetia akwụkwọ: ihe dị mkpa bụ "ịbụ onye e kere ọhụrụ" (6.15). Ọ bụ site na mmadụ ọhụrụ ka a ga-amụ ụwa ọhụrụ.