Vangelo (Lc 5,17-26) - Un giorno Gesù stava insegnando. Sedevano là anche dei farisei e maestri della Legge, venuti da ogni villaggio della Galilea e della Giudea, e da Gerusalemme. E la potenza del Signore gli faceva operare guarigioni. Ed ecco, alcuni uomini, portando su un letto un uomo che era paralizzato, cercavano di farlo entrare e di metterlo davanti a lui. Non trovando da quale parte farlo entrare a causa della folla, salirono sul tetto e, attraverso le tegole, lo calarono con il lettuccio davanti a Gesù nel mezzo della stanza. Vedendo la loro fede, disse: «Uomo, ti sono perdonati i tuoi peccati». Gli scribi e i farisei cominciarono a discutere, dicendo: «Chi è costui che dice bestemmie? Chi può perdonare i peccati, se non Dio soltanto?». Ma Gesù, conosciuti i loro ragionamenti, rispose: «Perché pensate così nel vostro cuore? Che cosa è più facile: dire «Ti sono perdonati i tuoi peccati», oppure dire «Àlzati e cammina»? Ora, perché sappiate che il Figlio dell’uomo ha il potere sulla terra di perdonare i peccati, dico a te – disse al paralitico –: àlzati, prendi il tuo lettuccio e torna a casa tua». Subito egli si alzò davanti a loro, prese il lettuccio su cui era disteso e andò a casa sua, glorificando Dio. Tutti furono colti da stupore e davano gloria a Dio; pieni di timore dicevano: «Oggi abbiamo visto cose prodigiose».
Il commento al Vangelo a cura di Monsignor Vincenzo Paglia
Luca racconta questo miracolo avvenuto alla presenza, per la prima volta, dei farisei e dei maestri della legge. L’evangelista Luca sottolinea la creatività dell’amore di quegli amici del paralitico che a tutti i costi volevano portare il paralitico davanti a Gesù. In effetti, potremmo dire che questo miracolo si realizza per la loro fede, una fede fatta, appunto, di amore, di tenacia, di perseveranza. Avevano compreso che l’amico malato doveva incontrare personalmente il giovane profeta di Nazaret. Vedendo la calca della folla davanti alla porta, scoperchiano il tetto e lo depongono davanti a Gesù. Quanto dobbiamo imparare da questo atteggiamento! Spesso l’amicizia tra noi è superficiale, sentimentale, rassegnata. È facile dire non si può fare nulla. E dimenticarci gli uni degli altri. L’esempio degli amici di quel paralitico ci esorta a riscoprire l’attenzione appassionata verso gli altri, soprattutto di chi è malato, povero o indifeso. Nella narrazione di Luca è evidente la preoccupazione per il malato da parte degli amici. Essi portano quell’amico al centro della stanza perché stia al centro dell’attenzione. Gesù, in effetti, si preoccupa a tal punto del paralitico da andare ben oltre le attese di quegli amici e dei presenti. Rivolgendosi al paralitico gli dice: «Ti sono perdonati i tuoi peccati». Gesù vede anche il cuore del paralitico e il suo bisogno di essere amato e perdonato. Gli dona la salute piena, quella del corpo e quella del cuore.
Today we saw prodigious things
Gospel (Lk 5,17-26)
One day Jesus was teaching. Pharisees and teachers of the Law also sat there, coming from every village of Galilee and Judea, and from Jerusalem. And the power of the Lord made him perform healings. And behold, some men, carrying a man who was paralyzed onto a bed, tried to bring him in and place him before him. Not finding which way to let him in because of the crowd, they climbed onto the roof and, through the tiles, lowered him and his bed in front of Jesus in the middle of the room. Seeing their faith, he said, "Man, your sins are forgiven." The scribes and Pharisees began to argue, saying: «Who is this who speaks blasphemies? Who can forgive sins, if not God alone?”. But Jesus, knowing their reasoning, replied: «Why do you think like this in your heart? Which is easier: to say «Your sins are forgiven», or to say «Rise up and walk»? Now, so that you may know that the Son of Man has the power on earth to forgive sins, I say to you - he said to the paralytic -: get up, take up your bed and go back to your house." Immediately he stood up before them, took the bed on which he was lying and went to his house, glorifying God. Everyone was amazed and gave glory to God; full of fear they said: "Today we have seen prodigious things."
The commentary on the Gospel by Monsignor Vincenzo Paglia
Luke recounts this miracle which occurred in the presence, for the first time, of the Pharisees and the teachers of the law. The evangelist Luke underlines the creativity of the love of those friends of the paralytic who at all costs wanted to bring the paralytic before Jesus. In fact, we could say that this miracle comes about thanks to their faith, a faith made, precisely, of love, tenacity, perseverance. They understood that the sick friend had to personally meet the young prophet of Nazareth. Seeing the crowd in front of the door, they uncover the roof and place him in front of Jesus. How much we must learn from this attitude! Often the friendship between us is superficial, sentimental, resigned. It's easy to say nothing can be done. And forget about each other. The example of that paralytic's friends urges us to rediscover passionate attention towards others, especially those who are sick, poor or defenceless. In Luke's narration, the concern for the sick man on the part of his friends is evident. They bring that friend to the center of the room so that he or she is the center of attention. Jesus, in fact, cares so much about the paralytic that he goes far beyond the expectations of those friends and those present. Turning to the paralytic he says to him: "Your sins are forgiven." Jesus also sees the heart of the paralytic and his need to be loved and forgiven. He gives him full health, that of the body and that of the heart.
Hoy vimos cosas prodigiosas
Evangelio (Lc 5,17-26)
Un día Jesús estaba enseñando. También estaban allí los fariseos y maestros de la ley, venidos de todas las aldeas de Galilea, de Judea y de Jerusalén. Y el poder del Señor le hizo realizar curaciones. Y he aquí, unos hombres, llevando a un hombre paralítico sobre una cama, intentaron introducirlo y colocarlo delante de él. No encontrando por dónde dejarlo entrar a causa de la multitud, subieron al techo y, a través de las tejas, lo bajaron a él y a su cama frente a Jesús en el medio de la habitación. Al ver su fe, dijo: "Hombre, tus pecados te son perdonados". Los escribas y fariseos comenzaron a discutir, diciendo: «¿Quién es éste que habla blasfemias? ¿Quién puede perdonar los pecados, sino sólo Dios?”. Pero Jesús, conociendo sus razonamientos, respondió: «¿Por qué pensáis así en vuestro corazón? ¿Qué es más fácil: decir «Tus pecados te son perdonados» o decir «Levántate y anda»? Ahora bien, para que sepáis que el Hijo del Hombre tiene potestad en la tierra para perdonar los pecados, os digo - dijo al paralítico -: levántate, toma tu camilla y vuelve a tu casa". Inmediatamente se levantó delante de ellos, tomó la cama en que estaba acostado y se fue a su casa glorificando a Dios. Todos estaban asombrados y daban gloria a Dios; Llenos de miedo decían: "Hoy hemos visto cosas prodigiosas".
El comentario al Evangelio de monseñor Vincenzo Paglia
Lucas relata este milagro que ocurrió en presencia, por primera vez, de los fariseos y de los maestros de la ley. El evangelista Lucas subraya la creatividad del amor de aquellos amigos del paralítico que querían a toda costa llevar al paralítico ante Jesús: de hecho, podríamos decir que este milagro se realiza gracias a su fe, una fe hecha, precisamente, de amor, tenacidad, perseverancia. Entendieron que el amigo enfermo debía encontrarse personalmente con el joven profeta de Nazaret. Al ver la multitud delante de la puerta, descubren el techo y lo colocan delante de Jesús ¡Cuánto debemos aprender de esta actitud! Muchas veces la amistad entre nosotros es superficial, sentimental, resignada. Es fácil decir que no se puede hacer nada. Y olvidarnos el uno del otro. El ejemplo de los amigos de aquel paralítico nos impulsa a redescubrir la atención apasionada hacia los demás, especialmente hacia los enfermos, los pobres o los indefensos. En la narración de Lucas es evidente la preocupación por el enfermo por parte de sus amigos. Llevan a ese amigo al centro de la habitación para que sea el centro de atención. Jesús, de hecho, se preocupa tanto por el paralítico que va mucho más allá de las expectativas de sus amigos y presentes. Dirigiéndose al paralítico le dice: "Tus pecados te son perdonados". Jesús también ve el corazón del paralítico y su necesidad de ser amado y perdonado. Le da plena salud, la del cuerpo y la del corazón.
Aujourd'hui, nous avons vu des choses prodigieuses
Évangile (Lc 5,17-26)
Un jour, Jésus enseignait. Là aussi étaient assis des pharisiens et des docteurs de la loi, venant de tous les villages de Galilée et de Judée et de Jérusalem. Et la puissance du Seigneur lui fit opérer des guérisons. Et voici, des hommes, portant sur un lit un homme paralysé, essayèrent de l'amener et de le placer devant lui. Ne trouvant pas par où le laisser entrer à cause de la foule, ils grimpèrent sur le toit et, à travers les tuiles, le descendirent avec son lit devant Jésus au milieu de la pièce. Voyant leur foi, il dit : « Homme, tes péchés sont pardonnés. » Les scribes et les pharisiens commencèrent à discuter, disant : « Qui est celui-ci qui profère des blasphèmes ? Qui peut pardonner les péchés, sinon Dieu seul ? Mais Jésus, connaissant leur raisonnement, répondit : « Pourquoi penses-tu ainsi dans ton cœur ? Qu'est-ce qui est le plus simple : dire « Vos péchés sont pardonnés » ou dire « Lève-toi et marche » ? Maintenant, pour que tu saches que le Fils de l'homme a sur la terre le pouvoir de pardonner les péchés, je te dis - dit-il au paralytique - : lève-toi, prends ton lit et rentre dans ta maison". Aussitôt il se leva devant eux, prit le lit sur lequel il était couché et rentra chez lui en glorifiant Dieu. Tous furent étonnés et rendirent gloire à Dieu ; pleins de peur, ils disaient : « Aujourd'hui, nous avons vu des choses prodigieuses.
Le commentaire de l'Évangile de Mgr Vincenzo Paglia
Luc raconte ce miracle qui s'est produit en présence, pour la première fois, des pharisiens et des docteurs de la loi. L'évangéliste Luc souligne la créativité de l'amour de ces amis du paralytique qui voulaient à tout prix amener le paralytique devant Jésus. En fait, on pourrait dire que ce miracle se réalise grâce à leur foi, une foi faite précisément de amour, ténacité, persévérance. Ils comprirent que l'ami malade devait rencontrer personnellement le jeune prophète de Nazareth. Voyant la foule devant la porte, ils découvrent le toit et le placent devant Jésus. Combien nous devons apprendre de cette attitude ! Souvent l’amitié entre nous est superficielle, sentimentale, résignée. Il est facile de dire que rien ne peut être fait. Et s'oublier. L'exemple des amis de ce paralytique nous pousse à redécouvrir une attention passionnée envers les autres, en particulier envers ceux qui sont malades, pauvres ou sans défense. Dans le récit de Luc, la préoccupation de ses amis pour le malade est évidente. Ils amènent cet ami au centre de la pièce pour qu’il soit le centre d’attention. Jésus, en effet, se soucie tellement du paralytique qu'il va bien au-delà des attentes de ses amis et des personnes présentes. Se tournant vers le paralytique, il dit : « Vos péchés sont pardonnés ». Jésus voit aussi le cœur du paralytique et son besoin d’être aimé et pardonné. Cela lui donne la pleine santé, celle du corps et celle du cœur.
Hoje vimos coisas prodigiosas
Evangelho (Lc 5,17-26)
Um dia Jesus estava ensinando. Ali também estavam sentados fariseus e mestres da Lei, vindos de todas as aldeias da Galiléia e da Judéia, e de Jerusalém. E o poder do Senhor o fez realizar curas. E eis que alguns homens, carregando um homem paralítico sobre uma cama, tentaram trazê-lo e colocá-lo diante dele. Não encontrando como deixá-lo entrar por causa da multidão, subiram no telhado e, através das telhas, baixaram ele e sua cama diante de Jesus, no meio do quarto. Vendo a fé deles, ele disse: “Cara, seus pecados estão perdoados”. Os escribas e fariseus começaram a discutir, dizendo: «Quem é este que profere blasfêmias? Quem pode perdoar os pecados, senão só Deus?”. Mas Jesus, conhecendo o raciocínio deles, respondeu: «Por que você pensa assim em seu coração? O que é mais fácil: dizer «Os teus pecados estão perdoados» ou dizer «Levanta-te e anda»? Agora, para que saibais que o Filho do Homem tem na terra o poder de perdoar pecados, eu te digo – disse ao paralítico –: levanta-te, pega a tua cama e volta para tua casa”. Imediatamente ele se levantou diante deles, pegou a cama em que estava deitado e foi para sua casa, glorificando a Deus. Todos ficaram maravilhados e deram glória a Deus; cheios de medo, disseram: “Hoje vimos coisas prodigiosas”.
O comentário ao Evangelho de Monsenhor Vincenzo Paglia
Lucas narra este milagre que ocorreu na presença, pela primeira vez, dos fariseus e dos mestres da lei. O evangelista Lucas sublinha a criatividade do amor daqueles amigos do paralítico que quiseram a todo custo trazer o paralítico diante de Jesus: de fato, poderíamos dizer que este milagre acontece graças à sua fé, uma fé feita, precisamente, de amor, tenacidade, perseverança. Eles entenderam que o amigo doente deveria conhecer pessoalmente o jovem profeta de Nazaré. Vendo a multidão diante da porta, destampam o telhado e colocam-no diante de Jesus. Quanto devemos aprender com esta atitude! Muitas vezes a amizade entre nós é superficial, sentimental, resignada. É fácil dizer que nada pode ser feito. E esqueçam um do outro. O exemplo dos amigos daquele paralítico exorta-nos a redescobrir a atenção apaixonada para com os outros, especialmente para com aqueles que estão doentes, pobres ou indefesos. Na narração de Lucas, fica evidente a preocupação com o doente por parte de seus amigos. Eles trazem aquele amigo para o centro da sala para ser o centro das atenções. Jesus, de fato, preocupa-se tanto com o paralítico que vai muito além das expectativas daqueles amigos e dos presentes. Voltando-se para o paralítico, ele diz: “Seus pecados estão perdoados”. Jesus também vê o coração do paralítico e a sua necessidade de ser amado e perdoado. Dá-lhe saúde plena, do corpo e do coração.
今天我們看到了奇妙的事情
福音（路 5,17-26）
有一天，耶穌正在教導。 從加利利、猶太各村莊和耶路撒冷來的法利賽人和文士也坐在那裡。 主的大能使他得以醫治。 看哪，有幾個人把一個癱瘓的人抬到床上，試圖把他帶進來，放在他面前。 由於人群擁擠，他們找不到讓他進來的路，於是他們爬上屋頂，穿過瓷磚，把他和他的床降到房間中央的耶穌面前。 看到他們的信心，他說：“朋友，你的罪被赦免了。” 文士和法利賽人開始爭論說：「這個說褻瀆的話的是誰？ 如果不是只有上帝，誰能赦罪呢？” 但耶穌知道他們的理由，回答說：「你們心裡為什麼這麼想呢？ 哪個比較容易：說“你的罪被寬恕了”，還是說“站起來行走”？ 現在，為了讓你們知道人子在地上有赦罪的能力，我對你們說——他對癱子說——：起來，拿起你的床，回家去吧」。 他立刻在他們面前站起來，拿起自己所躺的床，回家去，榮耀神。眾人都驚奇，歸榮耀給神。 他們充滿恐懼地說：“今天我們看到了驚人的事情。”
文森佐·帕格利亞主教對福音的評論
路加講述了這個奇蹟，這是第一次在法利賽人和文士面前發生的。 福音傳道者路加強調了那些癱子朋友的愛的創造性，他們不惜一切代價想把癱子帶到耶穌面前。事實上，我們可以說這個奇蹟的發生歸功於他們的信仰，這種信仰恰恰是由愛、堅韌、毅力。 他們明白，這位生病的朋友必須親自去見拿撒勒的年輕先知。 他們看到門前的人群，就把屋頂掀開，把他放在耶穌面前。這種態度值得我們學習多少！ 我們之間的友誼常常是膚淺的、多愁善感的、聽天由命的。 說無能為力很容易。 並且忘記彼此。 那位癱瘓者朋友的例子敦促我們重新發現對他人的熱情關注，特別是對那些生病、貧窮或無助的人。 在路加的敘述中，他的朋友們對病人的關心是顯而易見的。 他們把那位朋友帶到房間的中央，成為關注的焦點。 事實上，耶穌對癱子的關心遠遠超出了那些朋友和在場的人的期望。 他轉向癱子說：“你的罪被赦免了。” 耶穌也看見癱子的心，以及祂需要被愛和寬恕的需要。 它給了他身體和心靈的完全健康。
Сегодня мы увидели удивительные вещи
Евангелие (Лк 5,17-26)
Однажды Иисус учил. Там же сидели фарисеи и учителя Закона, пришедшие из всех сел Галилеи и Иудеи и из Иерусалима. И сила Господня побудила его совершать исцеления. И вот, какие-то мужчины, неся на кровать парализованного человека, пытались внести его и поставить перед собою. Не найдя пути впустить его из-за толпы, они взобрались на крышу и через черепицу опустили его и его постель перед Иисусом на середину комнаты. Видя их веру, он сказал: «Человек, твои грехи прощены». Книжники и фарисеи начали спорить, говоря: «Кто это, кто говорит богохульства? Кто может прощать грехи, если не один Бог?». Но Иисус, зная их рассуждения, ответил: «Почему вы так думаете в сердце своем? Что легче: сказать «Прощаются тебе грехи» или сказать «Встань и ходи»? Ныне, чтобы вы знали, что Сын Человеческий имеет власть на земле прощать грехи, говорю тебе, – сказал он расслабленному, – встань, возьми постель твою и возвратись в дом твой». Тотчас же он встал пред ними, взял постель, на которой лежал, и пошел в свой дом, прославляя Бога. Все изумлялись и воздавали славу Богу; полные страха, они сказали: «Сегодня мы видели удивительные вещи».
Комментарий к Евангелию монсеньора Винченцо Палья
Лука рассказывает об этом чуде, которое впервые произошло в присутствии фарисеев и учителей закона. Евангелист Лука подчеркивает созидательность любви тех друзей расслабленного, которые во что бы то ни стало хотели привести расслабленного к Иисусу. Фактически, можно сказать, что это чудо совершается благодаря их вере, вере, состоящей именно из любовь, упорство, настойчивость. Они понимали, что больной друг должен лично встретиться с молодым пророком из Назарета. Увидев толпу перед дверью, они открывают крышу и ставят его перед Иисусом.Как многому мы должны научиться из такого отношения! Часто дружба между нами бывает поверхностной, сентиментальной, смиренной. Легко сказать, что ничего нельзя сделать. И забыть друг о друге. Пример друзей этого паралитика побуждает нас заново открыть для себя страстное внимание к другим, особенно к больным, бедным или беззащитным. В повествовании Луки очевидна забота о больном со стороны его друзей. Они выводят этого друга в центр комнаты, чтобы он был в центре внимания. Иисус, на самом деле, настолько заботится о расслабленном, что превосходит ожидания друзей и присутствующих. Обращаясь к расслабленному, он говорит: «Прощаются тебе грехи». Иисус также видит сердце парализованного и его потребность в любви и прощении. Это дает ему полное здоровье, как тела, так и сердца.
今日私たちは驚くべきものを見ました
福音（ルカ 5,17-26）
ある日、イエスは教えておられました。 ガリラヤとユダヤの各村、そしてエルサレムから来たパリサイ人や律法学者たちもそこに座っていました。 そして主の力によって彼は癒しを行うことができました。 すると見よ、何人かの人々が、麻痺した人をベッドの上に運んで、彼を運び込んで彼の前に立たせようとした。 群衆のせいで彼を入れる道がわからなかったので、彼らは屋根に登り、タイル越しに彼とベッドを部屋の中央のイエスの前に降ろしました。 彼らの信仰を見て、彼は言いました、「人よ、あなたの罪は赦されました。」 律法学者とパリサイ人たちは口論を始めてこう言いました。「冒涜を言っているのは誰だ？」 神だけでなければ、誰が罪を赦すことができるでしょうか？」 しかしイエスは彼らの言い分を知ってこう答えられました。「なぜあなたは心の中でそのように考えるのですか。」 「あなたの罪は許された」と言うのと、「立ち上がって歩きなさい」と言うのはどちらが簡単ですか? さて、人の子が地上で罪を赦す力を持っていることをあなたがたに知ってもらうために、私はあなたたちに言います - 彼は中風の人に言ったのです - 起きて、床を担いで、家に帰りなさい。」 すぐに彼は彼らの前に立ち上がって、横になっていたベッドを取り上げ、神を讃美しながら家に帰りました。 彼らは恐怖に満ちて言った、「今日、私たちは驚くべきものを見ました。」
ヴィンチェンツォ・パーリア修道士による福音書の解説
ルカは、初めてパリサイ人や律法学者たちの前で起きたこの奇跡について詳しく語っています。 伝道者ルカは、中風患者を何としてでもイエスの前に連れて行こうとした中風患者の友人たちの愛の創造性を強調しています。実際、この奇跡は彼らの信仰のおかげで、まさに次のような信仰によってもたらされたと言えるでしょう。愛、粘り強さ、忍耐力。 彼らは、病気の友人がナザレの若い預言者に直接会わなければならないことを理解していました。 ドアの前に群衆がいるのを見て、彼らは屋根を開けてイエスの前に置きました。この態度から私たちはどれほど学ばなければなりません。 多くの場合、私たちの間の友情は表面的で、感傷的で、諦めたものです。 何もできないと言うのは簡単です。 そしてお互いのことを忘れてしまいます。 この麻痺者の友人の例は、他の人、特に病気の人、貧しい人、無防備な人たちに対する情熱的な関心を再発見するよう私たちを促します。 ルークのナレーションでは、友人たちの病人に対する気遣いが明らかです。 彼らはその友人を部屋の中央に連れて行き、注目を集めます。 実際、イエスは中風患者のことをとても気にかけており、その友人やその場にいる人々の期待をはるかに超えています。 中風の人に向かって、彼はこう言います。「あなたの罪は許されました。」 イエスはまた、中風の人の心と、愛され赦される必要があることを理解しています。 それは彼に体と心の完全な健康を与えます。
오늘 우리는 놀라운 것을 보았습니다.
복음(누가복음 5,17-26)
어느 날 예수님께서 가르치고 계셨습니다. 바리새인들과 율법학자들도 갈릴리와 유대 각 마을과 예루살렘에서 와서 거기 앉았더라. 그리고 주님의 능력이 그에게 병을 고치게 했습니다. 그런데 어떤 사람들이 중풍병자를 침상에 메고 데려다가 그 앞에 앉히려고 했습니다. 무리 때문에 어느 길로 들어갈지 찾지 못하여 지붕으로 올라가 기와를 뚫고 그와 그의 침상을 방 중앙에 계신 예수 앞에 달아 내리니라. 예수께서는 그들의 믿음을 보시고 “이 사람아, 네 죄 사함을 받았느니라” 하고 말씀하셨다. 서기관들과 바리새인들은 논쟁을 벌이기 시작했습니다. “신을 모독하는 말을 하는 이 사람이 누구입니까? 하나님 한 분이 아니라면 누가 죄를 용서할 수 있겠습니까?” 그러나 예수께서는 그들의 생각을 아시고 이렇게 대답하셨습니다. “왜 마음속으로 이런 생각을 합니까? “네 죄 사함을 받았느니라”라고 말하는 것과 “일어나 걸어가라”라고 말하는 것 중 어느 것이 더 쉽습니까? 이제 인자가 땅에서 죄를 사하는 권세가 있는 줄을 너희로 알게 하려 하노라 내가 너희에게 이르노니 예수께서 중풍병자에게 이르시되 일어나 네 침상을 가지고 집으로 돌아가라 하시니라.” 곧 그들 앞에서 일어나 자기가 누웠던 침상을 가지고 하나님께 영광을 돌리며 자기 집으로 돌아가니 모두가 놀라 하나님께 영광을 돌리니라. 그들은 두려움에 가득 차서 “오늘 우리는 놀라운 일들을 보았습니다”라고 말했습니다.
빈첸초 팔리아 몬시뇰의 복음 주석
누가는 처음으로 바리새인들과 서기관들 앞에서 일어난 이 기적에 대해 이야기합니다. 복음서 저자 누가는 어떤 대가를 치르더라도 중풍병자를 예수님 앞으로 데려오고자 했던 중풍병자 친구들의 창조적인 사랑을 강조합니다. 사실 우리는 이 기적이 그들의 믿음, 곧 믿음 덕분에 일어난다고 말할 수 있습니다. 사랑, 끈기, 인내. 그들은 아픈 친구가 나사렛의 젊은 선지자를 직접 만나야 한다는 것을 이해했습니다. 문 앞에 모인 무리를 보고 지붕을 벗겨 예수 앞에 세우니 우리는 이러한 태도에서 얼마나 많은 것을 배워야 합니까! 종종 우리 사이의 우정은 피상적이고 감상적이며 체념적입니다. 아무것도 할 수 없다고 말하기는 쉽습니다. 그리고 서로를 잊어버리세요. 그 중풍병자의 친구들의 모범은 우리가 다른 사람들, 특히 아프거나 가난하거나 무방비 상태인 사람들을 향한 열정적인 관심을 재발견하도록 촉구합니다. 누가의 이야기에서 병자에 대한 친구들의 관심이 분명하게 드러납니다. 그들은 그 친구를 방 중앙으로 데려와 관심의 중심이 되도록 합니다. 사실, 예수께서는 중풍병자에게 너무나 큰 관심을 가지셨기 때문에 그 친구들과 그 자리에 있는 사람들의 기대를 훨씬 뛰어넘으셨습니다. 그분은 중풍병자를 돌아보시며 “네 죄 사함을 받았느니라”고 말씀하십니다. 예수님은 또한 중풍병자의 마음과 그가 사랑받고 용서받아야 할 필요성을 아십니다. 그것은 그에게 몸과 마음의 완전한 건강을 줍니다.
اليوم رأينا أشياء مذهلة
الإنجيل (لو 5، 17 – 26)
ذات يوم كان يسوع يعلم. وكان يجلس هناك أيضًا الفريسيون ومعلمو الشريعة، قادمين من كل قرية من الجليل واليهودية ومن أورشليم. وقدرة الرب جعلته يقوم بالشفاء. وإذا بقوم يحملون رجلاً مفلوجاً على سرير، وحاولوا أن يدخلوا به ويضعوه أمامه. ولم يجدوا أي طريق ليدخلوه بسبب الجمع، صعدوا إلى السطح وأنزلوه مع سريره من خلال القرميد أمام يسوع في وسط الغرفة. فلما رأى إيمانهم قال: «يا أيها الإنسان، مغفورة لك خطاياك». فأخذ الكتبة والفريسيون يتجادلون قائلين: «من هذا الذي يتكلم بتجاديف؟ ومن يقدر أن يغفر الخطايا إلا الله وحده؟”. لكن يسوع، وهو عالم بأفكارهم، أجاب: «لماذا تفكرون هكذا في قلوبكم؟ أيهما أيسر: أن يقال: «مغفورة لك خطاياك»، أم أن يقال: «قم وامش»؟ والآن لكي تعلموا أن لابن الإنسان سلطانًا على الأرض أن يغفر الخطايا، أقول لك – كما قال للمفلوج –: قم واحمل سريرك واذهب إلى بيتك”. وللوقت قام أمامهم وحمل السرير الذي كان مضطجعاً عليه ومضى إلى بيته وهو يمجد الله، واندهش الجميع ومجدوا الله. فقالوا وهم مذعورون: لقد رأينا اليوم عجبا.
التعليق على الإنجيل بقلم المونسنيور فينسينزو باجليا
يروي لوقا هذه المعجزة التي حدثت لأول مرة بحضور الفريسيين ومعلمي الشريعة. يؤكد الإنجيلي لوقا على إبداع محبة أصدقاء المفلوج الذين أرادوا مهما كان الثمن أن يقدموا المفلوج أمام يسوع. في الواقع، يمكننا القول أن هذه المعجزة تأتي بفضل إيمانهم، الإيمان الذي جاء على وجه التحديد من إيمانهم. الحب والمثابرة والمثابرة. لقد فهموا أن الصديق المريض كان عليه أن يلتقي شخصياً بنبي الناصرة الشاب. وعندما رأوا الجمع أمام الباب، كشفوا السقف ووضعوه أمام يسوع، فكم يجب أن نتعلم من هذا الموقف! في كثير من الأحيان تكون الصداقة بيننا سطحية، عاطفية، مستسلمة. من السهل القول أنه لا يمكن فعل أي شيء. وننسى بعضنا البعض. إن مثال أصدقاء ذلك المشلول يحثنا على إعادة اكتشاف الاهتمام العاطفي تجاه الآخرين، وخاصة المرضى والفقراء والعزل. وفي رواية لوقا يظهر اهتمام أصدقائه بالرجل المريض. إنهم يحضرون هذا الصديق إلى وسط الغرفة ليكون مركز الاهتمام. في الواقع، يهتم يسوع كثيرًا بالمفلوج لدرجة أنه يتجاوز توقعات هؤلاء الأصدقاء والحاضرين. ثم يلتفت إلى المفلوج ويقول: "مغفورة لك خطاياك". يرى يسوع أيضًا قلب المفلوج وحاجته إلى الحب والغفران. ويمنحه الصحة الكاملة، صحة الجسد وصحة القلب.
आज हमने अद्भुत चीज़ें देखीं
सुसमाचार (लूका 5,17-26)
एक दिन यीशु उपदेश दे रहे थे। गलील और यहूदिया के हर एक गांव से और यरूशलेम से आने वाले फरीसी और कानून के शिक्षक भी वहां बैठे थे। और प्रभु की शक्ति ने उससे उपचार करवाया। और देखो, कितने मनुष्य एक मनुष्य को जो झोले के मारे हुए थे, खाट पर लिटाकर, उसे भीतर लाकर उसके साम्हने रखने का प्रयत्न कर रहे थे। भीड़ के कारण उसे अंदर जाने का रास्ता न सूझा, तो वे छत पर चढ़ गए और खपरैलों में से उसे और उसके बिस्तर को कमरे के बीच में यीशु के सामने नीचे उतार दिया। उनका विश्वास देखकर उसने कहा, “हे मनुष्य, तेरे पाप क्षमा हुए।” शास्त्री और फरीसी यह कहते हुए बहस करने लगे: “यह कौन है जो निन्दा बोलता है? यदि केवल ईश्वर ही नहीं तो पापों को कौन क्षमा कर सकता है?” परन्तु यीशु ने उनका तर्क जानकर उत्तर दिया, तुम अपने मन में ऐसा क्यों सोचते हो? क्या आसान है: यह कहना कि "तुम्हारे पाप क्षमा हो गए", या यह कहना कि "उठो और चलो"? अब इसलिये कि तुम जान लो कि मनुष्य के पुत्र के पास पृथ्वी पर पाप क्षमा करने की शक्ति है, मैं तुम से कहता हूं, उस झोले के मारे हुए से कहा, उठ, अपना बिछौना उठा, और अपने घर को लौट जा। वह तुरन्त उनके साम्हने खड़ा हुआ, और जिस खाट पर वह लेटा था, उसे उठाकर परमेश्वर की बड़ाई करता हुआ अपने घर चला गया। सब लोग चकित हुए, और परमेश्वर की बड़ाई करने लगे; उन्होंने भय से भर कर कहा, "आज हमने अद्भुत चीज़ें देखीं।"
मोनसिग्नोर विन्सेन्ज़ो पगलिया द्वारा सुसमाचार पर टिप्पणी
ल्यूक इस चमत्कार का वर्णन करता है जो पहली बार फरीसियों और कानून के शिक्षकों की उपस्थिति में हुआ था। इंजीलवादी ल्यूक लकवाग्रस्त व्यक्ति के उन मित्रों के प्रेम की रचनात्मकता को रेखांकित करता है जो हर कीमत पर लकवाग्रस्त रोगी को यीशु के सामने लाना चाहते थे। वास्तव में, हम कह सकते हैं कि यह चमत्कार उनके विश्वास के कारण आता है, एक ऐसा विश्वास, जो सटीक रूप से बनाया गया है प्रेम, दृढ़ता, दृढ़ता. वे समझ गए कि बीमार मित्र को व्यक्तिगत रूप से नाज़रेथ के युवा भविष्यवक्ता से मिलना होगा। दरवाज़े के सामने भीड़ देखकर वे छत उधेड़ देते हैं और उसे यीशु के सामने रख देते हैं। इस रवैये से हमें कितना कुछ सीखना चाहिए! अक्सर हमारे बीच की दोस्ती सतही, भावुक, त्यागपूर्ण होती है। यह कहना आसान है कि कुछ नहीं किया जा सकता। और एक दूसरे के बारे में भूल जाओ. उस लकवाग्रस्त व्यक्ति के दोस्तों का उदाहरण हमें दूसरों के प्रति फिर से भावुक ध्यान देने का आग्रह करता है, विशेषकर उन लोगों के प्रति जो बीमार, गरीब या असहाय हैं। ल्यूक के वर्णन में, उसके दोस्तों की ओर से बीमार व्यक्ति के लिए चिंता स्पष्ट है। वे उस मित्र को ध्यान का केंद्र बनाने के लिए कमरे के केंद्र में लाते हैं। वास्तव में, यीशु को उस लकवे के रोगी की इतनी अधिक परवाह है कि वह उन मित्रों और उपस्थित लोगों की अपेक्षाओं से कहीं आगे निकल जाता है। लकवाग्रस्त व्यक्ति की ओर मुड़कर वह कहता है: "तुम्हारे पाप क्षमा किये गये।" यीशु लकवे से पीड़ित व्यक्ति के हृदय को भी देखता है और उसे प्यार करने और क्षमा करने की आवश्यकता को भी देखता है। यह उसे पूर्ण स्वास्थ्य देता है, शरीर का और हृदय का।
Dzisiaj widzieliśmy niezwykłe rzeczy
Ewangelia (Łk 5,17-26)
Pewnego dnia Jezus nauczał. Siedzieli tam także faryzeusze i uczeni w Piśmie, przybyli ze wszystkich wiosek Galilei i Judei oraz z Jerozolimy. A moc Pana kazała mu dokonywać uzdrowień. A oto jacyś mężczyźni, niosąc sparaliżowanego na łóżko, próbowali go wnieść i położyć przed nim. Nie wiedząc, którą drogą ze względu na tłum go wpuścić, weszli na dach i przez dachówki opuścili go wraz z łóżkiem przed Jezusem na środku pokoju. Widząc ich wiarę, powiedział: „Człowieku, twoje grzechy są odpuszczone”. Uczeni w Piśmie i faryzeusze zaczęli się sprzeczać, mówiąc: «Kim jest ten, który mówi bluźnierstwa? Któż może odpuszczać grzechy, jeśli nie sam Bóg?”. Ale Jezus, znając ich rozumowanie, odpowiedział: «Dlaczego tak myślisz w swoim sercu? Co jest łatwiejsze: powiedzieć „Twoje grzechy są odpuszczone” czy powiedzieć „Wstań i chodź”? A teraz, abyście wiedzieli, że Syn Człowieczy ma na ziemi władzę odpuszczania grzechów, mówię wam – powiedział do paralityka – wstań, weź swoje łoże i wróć do domu”. Natychmiast wstał przed nimi, wziął łóżko, na którym leżał, i poszedł do swego domu, wielbiąc Boga. Wszyscy zdumieli się i oddali chwałę Bogu. pełni strachu powiedzieli: „Dzisiaj widzieliśmy rzeczy cudowne”.
Komentarz do Ewangelii autorstwa prałata Vincenzo Paglii
Łukasz opisuje ten cud, który po raz pierwszy wydarzył się w obecności faryzeuszy i uczonych w Piśmie. Ewangelista Łukasz podkreśla twórczość miłości tych przyjaciół paralityka, którzy za wszelką cenę chcieli go przyprowadzić przed Jezusa. Można wręcz powiedzieć, że ten cud dokonuje się dzięki ich wierze, która właśnie zrodziła się z miłość, wytrwałość, wytrwałość. Zrozumieli, że chory przyjaciel musiał osobiście spotkać się z młodym prorokiem z Nazaretu. Widząc tłum przed drzwiami, odsłaniają dach i stawiają Go przed Jezusem.Jak wiele możemy się nauczyć z takiej postawy! Często przyjaźń między nami jest powierzchowna, sentymentalna, pełna rezygnacji. Łatwo powiedzieć, że nic się nie da zrobić. I zapomnijcie o sobie. Przykład przyjaciół tego paralityka pobudza nas do odkrycia na nowo żarliwej uwagi wobec innych, zwłaszcza tych chorych, biednych i bezbronnych. W narracji Łukasza widać troskę przyjaciół o chorego. Przenoszą tego przyjaciela na środek pokoju, aby był w centrum uwagi. Jezus bowiem tak bardzo troszczy się o paralityka, że wykracza daleko poza oczekiwania przyjaciół i obecnych. Zwracając się do paralityka, mówi: „Twoje grzechy są odpuszczone”. Jezus widzi także serce paralityka i jego potrzebę bycia kochanym i przebaczenia. Daje mu pełnię zdrowia ciała i serca.
আজ আমরা বিস্ময়কর জিনিস দেখেছি
গসপেল (Lk 5,17-26)
একদিন যীশু শিক্ষা দিচ্ছিলেন। ফরীশী ও ব্যবস্থার শিক্ষকরাও সেখানে বসেছিলেন, গালীল ও যিহূদিয়ার প্রতিটি গ্রাম থেকে এবং জেরুজালেম থেকে এসেছিলেন৷ এবং প্রভুর শক্তি তাকে নিরাময় করতে বাধ্য করেছিল৷ আর দেখ, কিছু লোক পক্ষাঘাতগ্রস্ত এক ব্যক্তিকে বিছানায় নিয়ে যাচ্ছিল, তাকে ভিতরে নিয়ে এসে তার সামনে বসানোর চেষ্টা করল৷ ভিড়ের কারণে তাকে কোন উপায়ে ঢুকতে দেওয়া যায় তা না পেয়ে তারা ছাদে উঠে টাইলস দিয়ে তাকে এবং তার বিছানাটি যীশুর সামনে ঘরের মাঝখানে নামিয়ে দিল। তাদের বিশ্বাস দেখে তিনি বললেন, "মানুষ, তোমার পাপ ক্ষমা করা হয়েছে।" ব্যবস্থার শিক্ষক ও ফরীশীরা তর্ক করতে লাগলেন, বললেন: “এ কে যে নিন্দা করে? একমাত্র ঈশ্বর না হলে কে পাপ ক্ষমা করতে পারে? কিন্তু যীশু তাদের যুক্তি জেনে উত্তর দিয়েছিলেন: “কেন তুমি মনে মনে এমন ভাবছ? কোনটি সহজ: "আপনার পাপ ক্ষমা করা হয়েছে" বলা, নাকি "উঠে ও হাঁটুন" বলা? এখন, যাতে আপনি জানতে পারেন যে মানবপুত্রের পাপ ক্ষমা করার ক্ষমতা পৃথিবীতে রয়েছে, আমি আপনাকে বলছি - তিনি পক্ষাঘাতগ্রস্তকে বলেছিলেন -: উঠুন, আপনার বিছানা নিন এবং আপনার বাড়িতে ফিরে যান"। সঙ্গে সঙ্গে তিনি তাদের সামনে দাঁড়ালেন, যে বিছানায় তিনি শুয়েছিলেন সেই বিছানাটি নিয়ে ঈশ্বরের প্রশংসা করতে করতে নিজের বাড়িতে গেলেন৷ তারা ভয়ে ভরা বলল: "আজ আমরা বিস্ময়কর জিনিস দেখেছি।"
Monsignor Vincenzo Paglia দ্বারা গসপেল ভাষ্য
লুক এই অলৌকিক ঘটনাটি বর্ণনা করেছেন যা প্রথমবারের মতো ফরীশী এবং আইনের শিক্ষকদের উপস্থিতিতে ঘটেছিল। ধর্মপ্রচারক লুক পক্ষাঘাতগ্রস্তদের সেই বন্ধুদের ভালবাসার সৃজনশীলতাকে আন্ডারলাইন করেছেন যারা যে কোনও মূল্যে পক্ষাঘাতগ্রস্তকে যীশুর সামনে আনতে চেয়েছিলেন৷ আসলে, আমরা বলতে পারি যে এই অলৌকিক ঘটনাটি ঘটেছিল তাদের বিশ্বাসের কারণে, একটি বিশ্বাস তৈরি হয়েছিল, সঠিকভাবে, প্রেম, দৃঢ়তা, অধ্যবসায়। তারা বুঝতে পেরেছিল যে অসুস্থ বন্ধুটিকে ব্যক্তিগতভাবে নাজারেথের তরুণ নবীর সাথে দেখা করতে হবে। দরজার সামনে ভিড় দেখে তারা ছাদ খুলে যীশুর সামনে দাঁড় করিয়ে দেয়। প্রায়শই আমাদের মধ্যে বন্ধুত্ব অতিমাত্রায়, আবেগপ্রবণ, পদত্যাগ করা হয়। কিছু করা যাবে না বলা সহজ। এবং একে অপরের কথা ভুলে যান। সেই পক্ষাঘাতগ্রস্তের বন্ধুদের উদাহরণ আমাদেরকে অন্যদের প্রতি, বিশেষ করে যারা অসুস্থ, দরিদ্র বা প্রতিরক্ষাহীন তাদের প্রতি আবেগপূর্ণ মনোযোগ পুনরুদ্ধার করতে অনুরোধ করে। লুকের বর্ণনায়, তার বন্ধুদের পক্ষ থেকে অসুস্থ ব্যক্তির জন্য উদ্বেগ স্পষ্ট। তারা সেই বন্ধুকে ঘরের কেন্দ্রে নিয়ে আসে মনোযোগের কেন্দ্রবিন্দুতে। যীশু, প্রকৃতপক্ষে, পক্ষাঘাতগ্রস্তের বিষয়ে এত বেশি যত্নশীল যে তিনি সেই বন্ধুদের এবং উপস্থিতদের প্রত্যাশার বাইরে চলে যান। পক্ষাঘাতগ্রস্তের দিকে ফিরে তিনি বলেন: "আপনার পাপ ক্ষমা করা হয়েছে।" যীশু পক্ষাঘাতগ্রস্তের হৃদয়ও দেখেন এবং তার ভালবাসা এবং ক্ষমা করার প্রয়োজন। এটি তাকে পূর্ণ স্বাস্থ্য দেয়, দেহের এবং হৃদয়ের।
Ngayon ay nakakita kami ng mga kahanga-hangang bagay
Ebanghelyo (Lc 5,17-26)
Isang araw nagtuturo si Jesus. Ang mga Pariseo at mga guro ng Kautusan ay nakaupo rin doon, na nagmula sa bawat nayon ng Galilea at Judea, at mula sa Jerusalem. At ang kapangyarihan ng Panginoon ay nagpagawa sa kanya ng mga pagpapagaling. At narito, ang ilang mga tao, na karga ang isang lalaking paralitiko sa isang higaan, ay sinubukang ipasok siya at ilagay siya sa harap niya. Hindi nila mahanap kung saan siya papasukin dahil sa dami ng tao, umakyat sila sa bubong at, sa pamamagitan ng mga tile, ibinaba siya at ang kanyang higaan sa harap ni Jesus sa gitna ng silid. Nang makita niya ang kanilang pananampalataya, sinabi niya, "Lalaki, ang iyong mga kasalanan ay pinatawad na." Ang mga eskriba at mga Pariseo ay nagsimulang makipagtalo, nagsasabing: «Sino ito na nagsasalita ng mga kalapastanganan? Sino ang makapagpapatawad ng mga kasalanan, kung hindi ang Diyos lamang?” Ngunit si Jesus, na alam ang kanilang pangangatuwiran, ay sumagot: «Bakit ganito ang iniisip mo sa iyong puso? Alin ang mas madali: ang sabihin na «Ang iyong mga kasalanan ay pinatawad», o ang sabihin ang «Tumayo at lumakad»? Ngayon, upang malaman ninyo na ang Anak ng Tao ay may kapangyarihan sa lupa na magpatawad ng mga kasalanan, sinasabi ko sa iyo - sinabi niya sa paralitiko -: bumangon ka, buhatin mo ang iyong higaan at bumalik ka sa iyong bahay." At pagdaka'y tumindig siya sa harap nila, at kinuha ang higaan na kaniyang hinihigaan, at umuwi sa kaniyang bahay, na niluluwalhati ang Dios: At ang lahat ay namangha at niluwalhati ang Dios; puno ng takot ay kanilang sinabi: "Ngayon ay nakakita kami ng mga kahanga-hangang bagay."
Ang komentaryo sa Ebanghelyo ni Monsignor Vincenzo Paglia
Isinalaysay ni Lucas ang himalang ito na naganap sa harapan, sa unang pagkakataon, ng mga Pariseo at mga guro ng batas. Binibigyang-diin ng ebanghelistang si Lucas ang pagkamalikhain ng pag-ibig ng mga kaibigan ng paralitiko na sa lahat ng paraan ay gustong dalhin ang paralitiko sa harap ni Hesus. pagmamahal, tiyaga, tiyaga. Naunawaan nila na kailangang personal na makilala ng maysakit na kaibigan ang batang propeta mula sa Nazareth. Nang makita ang pulutong sa harap ng pinto, ibinuka nila ang bubong at inilagay siya sa harap ni Jesus. Madalas mababaw lang, sentimental, resigned ang pagkakaibigan namin. Madaling sabihin na walang magagawa. At kalimutan ang tungkol sa isa't isa. Ang halimbawa ng mga kaibigan ng paralitikong iyon ay humihimok sa atin na tuklasin muli ang marubdob na atensyon sa iba, lalo na sa mga may sakit, mahirap o walang pagtatanggol. Sa pagsasalaysay ni Lucas, kitang-kita ang pagmamalasakit sa maysakit sa panig ng kanyang mga kaibigan. Dinala nila ang kaibigang iyon sa gitna ng silid upang maging sentro ng atensyon. Sa katunayan, labis na nagmamalasakit si Jesus sa paralitiko anupat higit pa sa inaasahan ng mga kaibigang iyon at ng mga naroroon. Bumaling sa paralitiko sinabi niya: "Ang iyong mga kasalanan ay pinatawad na." Nakikita rin ni Jesus ang puso ng paralitiko at ang kanyang pangangailangan na mahalin at mapatawad. Nagbibigay ito sa kanya ng buong kalusugan, ng katawan at ng puso.
Сьогодні ми побачили дивовижні речі
Євангеліє (Лк 5,17-26)
Одного дня Ісус навчав. Там також сиділи фарисеї та вчителі Закону, що приходили з усіх сіл Галілеї та Юдеї та з Єрусалиму. І сила Господня змусила його здійснювати зцілення. І ось деякі люди, несучи паралізованого чоловіка на ліжко, намагалися ввести його та поставити перед ним. Не знайшовши, звідки його впустити через натовп, вони вилізли на дах і через черепицю опустили його разом із ліжком перед Ісусом посеред кімнати. Побачивши їхню віру, він сказав: «Чоловіче, твої гріхи прощені». Книжники та фарисеї почали сперечатися, кажучи: «Хто це такий, що богохульствує? Хто може прощати гріхи, як не один Бог?». Але Ісус, знаючи їхні міркування, відповів: «Чому ви так думаєте у своєму серці? Що легше: сказати «Прощаються твої гріхи» чи сказати «Встань і ходи»? А тепер, щоб ти знав, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, кажу тобі, - сказав він до розслабленого, - встань, візьми ложе своє і вертайся до дому свого». Він зараз же встав перед ними, взяв постіль, на якій лежав, і пішов до свого дому, славлячи Бога, всі дивувалися і віддавали славу Богу. повні страху вони сказали: «Сьогодні ми бачили дивовижні речі».
Коментар до Євангелія монсеньйора Вінченцо Палія
Лука розповідає про це чудо, яке вперше сталося в присутності фарисеїв і законовчителів. Євангелист Лука підкреслює креативність любові тих друзів розслабленого, які за всяку ціну хотіли привести розслабленого до Ісуса.Насправді, можна сказати, що це чудо відбувається завдяки їхній вірі, вірі, зробленій саме з любов, наполегливість, наполегливість. Вони розуміли, що хворий друг мав особисто зустрітися з молодим пророком із Назарета. Побачивши натовп перед дверима, вони відкривають дах і ставлять його перед Ісусом.Як багато ми повинні навчитися з цього ставлення! Часто дружба між нами поверхнева, сентиментальна, стримана. Легко сказати, що нічого не можна зробити. І забули один про одного. Приклад друзів того розслабленого спонукає нас відновити пристрасну увагу до інших, особливо тих, хто хворий, бідний чи беззахисний. У розповіді Луки очевидна турбота про хворого з боку його друзів. Вони виводять цього друга в центр кімнати, щоб він був у центрі уваги. Насправді Ісус настільки піклується про розслабленого, що перевершує очікування тих друзів і присутніх. Звертаючись до розслабленого, він каже: «Прощаються тобі гріхи». Ісус також бачить серце паралізованого і його потребу в любові та прощенні. Це дає йому повне здоров’я, як тіла, так і серця.
Σήμερα είδαμε καταπληκτικά πράγματα
Ευαγγέλιο (Λουκ 5,17-26)
Μια μέρα ο Ιησούς δίδασκε. Εκεί κάθισαν και Φαρισαίοι και δάσκαλοι του Νόμου, προερχόμενοι από κάθε χωριό της Γαλιλαίας και της Ιουδαίας και από την Ιερουσαλήμ. Και η δύναμη του Κυρίου τον έκανε να κάνει θεραπείες. Και ιδού, μερικοί άντρες, που κουβαλούσαν έναν άνδρα που ήταν παράλυτο σε ένα κρεβάτι, προσπάθησαν να τον φέρουν και να τον βάλουν μπροστά του. Μη βρίσκοντας πώς να τον αφήσουν να μπει λόγω του πλήθους, ανέβηκαν στη στέγη και, μέσα από τα κεραμίδια, κατέβασαν αυτόν και το κρεβάτι του μπροστά στον Ιησού στη μέση του δωματίου. Βλέποντας την πίστη τους, είπε: «Άνθρωπε, οι αμαρτίες σου συγχωρούνται». Οι γραμματείς και οι Φαρισαίοι άρχισαν να μαλώνουν λέγοντας: «Ποιος είναι αυτός που λέει βλασφημίες; Ποιος μπορεί να συγχωρήσει αμαρτίες, αν όχι μόνο ο Θεός;». Αλλά ο Ιησούς, γνωρίζοντας το σκεπτικό τους, απάντησε: «Γιατί σκέφτεσαι έτσι στην καρδιά σου; Τι είναι πιο εύκολο: να πεις «Οι αμαρτίες σου συγχωρέθηκαν» ή να πεις «Σήκω και περπάτα»; Τώρα, για να μάθεις ότι ο Υιός του Ανθρώπου έχει τη δύναμη στη γη να συγχωρεί αμαρτίες, σου λέω -είπε στον παράλυτο-: σήκω, σήκωσε το κρεβάτι σου και πήγαινε πίσω στο σπίτι σου». Αμέσως σηκώθηκε μπροστά τους, πήρε το κρεβάτι στο οποίο ήταν ξαπλωμένος και πήγε στο σπίτι του δοξάζοντας τον Θεό.Όλοι έμειναν κατάπληκτοι και δόξασαν τον Θεό. γεμάτοι φόβο είπαν: «Σήμερα είδαμε θαυμαστά πράγματα».
Ο σχολιασμός του Ευαγγελίου από τον Μονσινιόρ Vincenzo Paglia
Ο Λουκάς αφηγείται αυτό το θαύμα που έγινε παρουσία, για πρώτη φορά, των Φαρισαίων και των δασκάλων του νόμου. Ο ευαγγελιστής Λουκάς υπογραμμίζει τη δημιουργικότητα της αγάπης εκείνων των φίλων του παραλυτικού που ήθελαν πάση θυσία να φέρουν τον παράλυτο ενώπιον του Ιησού.Μάλιστα, θα μπορούσαμε να πούμε ότι αυτό το θαύμα γίνεται χάρη στην πίστη τους, μια πίστη που έγινε, ακριβώς, από αγάπη, επιμονή, επιμονή. Κατάλαβαν ότι ο άρρωστος φίλος έπρεπε να γνωρίσει προσωπικά τον νεαρό προφήτη της Ναζαρέτ. Βλέποντας το πλήθος μπροστά στην πόρτα, ξεσκεπάζουν τη στέγη και τον τοποθετούν μπροστά στον Ιησού.Πόσα πρέπει να μάθουμε από αυτή τη στάση! Συχνά η φιλία μεταξύ μας είναι επιφανειακή, συναισθηματική, παραιτημένη. Είναι εύκολο να πεις ότι τίποτα δεν μπορεί να γίνει. Και ξεχάστε ο ένας τον άλλον. Το παράδειγμα των φίλων αυτού του παράλυτου μας προτρέπει να ξαναβρούμε την παθιασμένη προσοχή προς τους άλλους, ειδικά αυτούς που είναι άρρωστοι, φτωχοί ή ανυπεράσπιστοι. Στην αφήγηση του Λουκά είναι έκδηλη η ανησυχία για τον άρρωστο από την πλευρά των φίλων του. Φέρνουν αυτόν τον φίλο στο κέντρο του δωματίου για να είναι το κέντρο της προσοχής. Ο Ιησούς, στην πραγματικότητα, νοιάζεται τόσο πολύ για τον παράλυτο που υπερβαίνει κατά πολύ τις προσδοκίες αυτών των φίλων και των παρόντων. Γυρνώντας στον παράλυτο λέει: «Οι αμαρτίες σου συγχωρούνται». Ο Ιησούς βλέπει επίσης την καρδιά του παραλυτικού και την ανάγκη του να τον αγαπούν και να τον συγχωρούν. Του δίνει πλήρη υγεία, αυτή του σώματος και αυτή της καρδιάς.
Leo tumeona mambo ya ajabu
Injili ( Lk 5,17-26 )
Siku moja Yesu alikuwa akifundisha. Mafarisayo na walimu wa sheria walikuwa wameketi hapo kutoka katika kila kijiji cha Galilaya, Yudea na Yerusalemu. Na uweza wa Bwana ukamfanya kuponya. Na tazama, watu wengine wamembeba mtu mwenye kupooza juu ya kitanda, wakajaribu kumleta ndani na kumweka mbele yake. Kwa kuwa hawakuona njia ya kumruhusu aingie kwa sababu ya umati wa watu, wakapanda juu ya dari, wakapitia vigae, wakamshusha yeye na kitanda chake mbele ya Yesu katikati ya chumba. Alipoona imani yao, akasema, "Ewe mtu, umesamehewa dhambi zako." Waandishi na Mafarisayo wakaanza kubishana, wakisema: «Ni nani huyu anayesema makufuru? Ni nani awezaye kusamehe dhambi, ikiwa si Mungu peke yake?” Lakini Yesu, akijua mawazo yao, akajibu: “Kwa nini unawaza hivi moyoni mwako? Ni lipi lililo rahisi zaidi: kusema, "Umesamehewa dhambi zako", au kusema, "Simama uende"? Sasa, ili mpate kujua kwamba Mwana wa Adamu anayo uwezo duniani wa kusamehe dhambi, nawaambia - alimwambia yule mwenye kupooza: Ondoka, jitwike godoro lako, urudi nyumbani kwako". Mara akasimama mbele yao, akakitwaa kitanda alichokuwa amelazwa, akaenda nyumbani kwake, huku akimtukuza Mungu.Kila mtu akastaajabu, wakamtukuza Mungu; wakasema: "Leo tumeona mambo ya ajabu."
Ufafanuzi juu ya Injili na Monsinyo Vincenzo Paglia
Luka anasimulia muujiza huu uliotokea mbele ya Mafarisayo na walimu wa sheria kwa mara ya kwanza. Mwinjili Luka anasisitiza ubunifu wa upendo wa wale marafiki wa yule aliyepooza ambao kwa vyovyote vile walitaka kumleta yule mwenye kupooza mbele ya Yesu.Kwa hakika, tunaweza kusema kwamba muujiza huu unakuja kutokana na imani yao, imani iliyofanywa, kwa usahihi, ya upendo, uvumilivu, uvumilivu. Walielewa kwamba rafiki huyo mgonjwa alipaswa kukutana na nabii huyo kijana kutoka Nazareti. Wakiona umati wa watu mbele ya mlango, wanafunua paa na kumweka mbele ya Yesu.Ni lazima tujifunze mengi kutokana na mtazamo huo! Mara nyingi urafiki kati yetu ni wa juu juu, wa hisia, umeachana. Ni rahisi kusema hakuna kinachoweza kufanywa. Na kusahau kuhusu kila mmoja. Mfano wa marafiki wa yule aliyepooza unatuhimiza kugundua tena umakini wa shauku kwa wengine, haswa wale ambao ni wagonjwa, maskini au wasio na ulinzi. Katika simulizi la Luka, hangaiko la yule mgonjwa kwa upande wa marafiki zake linaonekana. Wanamleta rafiki huyo katikati ya chumba ili awe kitovu cha tahadhari. Kwa kweli, Yesu anamjali sana yule aliyepooza hivi kwamba anafanya mambo mengi kupita matazamio ya marafiki hao na wale waliopo. Akimgeukia mwenye kupooza anasema: "Umesamehewa dhambi zako." Yesu pia anaona moyo wa mtu aliyepooza na hitaji lake la kupendwa na kusamehewa. Inampa afya kamili, ya mwili na ya moyo.
Hôm nay chúng ta đã thấy những điều phi thường
Tin Mừng (Lc 5,17-26)
Một ngày kia Chúa Giêsu đang giảng dạy. Những người Pha-ri-si và các thầy dạy luật cũng ngồi đó, từ mọi làng xứ Ga-li-lê, xứ Giu-đê và Giê-ru-sa-lem đến. Và quyền năng của Chúa đã khiến ông thực hiện việc chữa lành. Và kìa, có mấy người khiêng một người bại liệt lên giường, cố gắng đưa vào và đặt trước mặt Người. Không tìm được đường nào để cho Ngài vào vì đám đông, họ trèo lên mái nhà và xuyên qua gạch, hạ Ngài và giường của Ngài xuống trước mặt Chúa Giêsu ở giữa phòng. Thấy đức tin của họ, Người nói: “Này anh, tội lỗi anh đã được tha”. Các thầy thông giáo và người Pha-ri-si bắt đầu tranh luận: “Người này là ai mà nói phạm thượng? Ai có thể tha tội, nếu không phải một mình Thiên Chúa?”. Nhưng Chúa Giêsu biết lý lẽ của họ nên đáp: “Tại sao các ông lại nghĩ như vậy trong lòng? Điều nào dễ hơn: nói “Tội con đã được tha” hay nói “Hãy đứng dậy và bước đi”? Bây giờ, để các ông biết rằng Con Người ở dưới đất có quyền tha tội, tôi bảo các ông - Người nói với người bại liệt -: hãy đứng dậy, vác giường và trở về nhà”. Lập tức, ông đứng dậy trước mặt họ, vác giường mình đang nằm mà đi về nhà, tôn vinh Thiên Chúa. Mọi người đều kinh ngạc và tôn vinh Thiên Chúa; đầy sợ hãi, họ nói: "Hôm nay chúng tôi đã thấy những điều phi thường."
Chú giải Tin Mừng của Đức ông Vincenzo Paglia
Luca kể lại phép lạ này xảy ra lần đầu tiên trước sự chứng kiến của những người Pha-ri-si và các thầy dạy luật. Thánh sử Luca nhấn mạnh tính sáng tạo trong tình yêu của những người bạn của người bại liệt, những người bằng mọi giá muốn đưa người bại liệt đến trước Chúa Giêsu. Thực vậy, chúng ta có thể nói rằng phép lạ này xảy ra nhờ đức tin của họ, một đức tin được thực hiện chính xác từ tình yêu, sự kiên trì, kiên trì. Họ hiểu rằng người bạn bị bệnh phải đích thân gặp vị tiên tri trẻ đến từ Nazareth. Khi thấy đám đông đứng trước cửa, họ dỡ mái nhà và đặt Ngài trước mặt Chúa Giêsu, chúng ta phải học biết bao nhiêu từ thái độ này! Thường thì tình bạn giữa chúng ta rất hời hợt, đa cảm, cam chịu. Thật dễ dàng để nói rằng không thể làm được gì. Và quên nhau đi. Gương của những người bạn của người bại liệt thúc giục chúng ta khám phá lại sự quan tâm nồng nhiệt đối với người khác, đặc biệt là những người bệnh tật, nghèo khổ hoặc không có khả năng tự vệ. Trong lời tường thuật của Luca, thể hiện rõ sự quan tâm đến người bệnh từ phía bạn bè. Họ đưa người bạn đó vào giữa phòng để trở thành trung tâm của sự chú ý. Thực vậy, Chúa Giêsu quan tâm nhiều đến người bại liệt đến nỗi Ngài vượt xa sự mong đợi của những người bạn và những người có mặt. Quay sang người bại liệt, Người nói: “Tội lỗi của con đã được tha”. Chúa Giêsu cũng nhìn thấy tấm lòng của người bại liệt và nhu cầu được yêu thương và tha thứ của họ. Nó mang lại cho anh ta sức khỏe trọn vẹn, sức khỏe của cơ thể và của trái tim.
ഇന്ന് നമ്മൾ അത്ഭുതകരമായ കാര്യങ്ങൾ കണ്ടു
സുവിശേഷം (ലൂക്ക 5,17-26)
ഒരു ദിവസം യേശു പഠിപ്പിക്കുകയായിരുന്നു. ഗലീലിയിലെയും യെഹൂദ്യയിലെയും എല്ലാ ഗ്രാമങ്ങളിൽ നിന്നും യെരൂശലേമിൽ നിന്നുമുള്ള പരീശന്മാരും നിയമജ്ഞരും അവിടെ ഇരുന്നു. കർത്താവിന്റെ ശക്തി അവനെ രോഗശാന്തി ചെയ്യാൻ പ്രേരിപ്പിച്ചു. അപ്പോൾ ചിലർ തളർവാതം പിടിപെട്ട ഒരു മനുഷ്യനെ കട്ടിലിൽ കയറ്റി കൊണ്ടുപോയി അവന്റെ മുമ്പിൽ കിടത്താൻ ശ്രമിച്ചു. ജനക്കൂട്ടം നിമിത്തം അവനെ അകത്തേക്ക് കടത്തിവിടാൻ വഴി കാണാതെ അവർ മേൽക്കൂരയിലേക്ക് കയറി, ഓടുകൾക്കിടയിലൂടെ അവനെയും അവന്റെ കിടക്കയും മുറിയുടെ നടുവിൽ യേശുവിന്റെ മുമ്പിൽ താഴ്ത്തി. അവരുടെ വിശ്വാസം കണ്ട് അവൻ പറഞ്ഞു: മനുഷ്യാ, നിന്റെ പാപങ്ങൾ ക്ഷമിക്കപ്പെട്ടിരിക്കുന്നു. ശാസ്ത്രിമാരും പരീശന്മാരും തർക്കിക്കാൻ തുടങ്ങി: “ദൈവദൂഷണം പറയുന്ന ഇവൻ ആരാണ്? ദൈവത്തിനല്ലെങ്കിൽ ആർക്കാണ് പാപങ്ങൾ ക്ഷമിക്കാൻ കഴിയുക?”. എന്നാൽ അവരുടെ ന്യായവാദം മനസ്സിലാക്കിയ യേശു മറുപടി പറഞ്ഞു: “എന്തുകൊണ്ടാണ് നിങ്ങൾ നിങ്ങളുടെ ഹൃദയത്തിൽ ഇങ്ങനെ ചിന്തിക്കുന്നത്? ഏതാണ് എളുപ്പം: "നിങ്ങളുടെ പാപങ്ങൾ ക്ഷമിക്കപ്പെട്ടിരിക്കുന്നു" എന്ന് പറയുന്നതോ "എഴുന്നേറ്റു നടക്കുക" എന്ന് പറയുന്നതോ? ഇപ്പോൾ, മനുഷ്യപുത്രന് പാപങ്ങൾ ക്ഷമിക്കാൻ ഭൂമിയിൽ അധികാരമുണ്ടെന്ന് നിങ്ങൾ അറിയേണ്ടതിന്, ഞാൻ നിങ്ങളോട് പറയുന്നു - അവൻ തളർവാതരോഗിയോട് പറഞ്ഞു - എഴുന്നേറ്റു, കിടക്ക എടുത്ത് വീട്ടിലേക്ക് മടങ്ങുക. ഉടനെ അവൻ അവരുടെ മുമ്പാകെ എഴുന്നേറ്റു, താൻ കിടന്നിരുന്ന കിടക്കയും എടുത്തു തന്റെ വീട്ടിലേക്കു പോയി, ദൈവത്തെ മഹത്വപ്പെടുത്തി, എല്ലാവരും വിസ്മയിച്ചു ദൈവത്തെ മഹത്വപ്പെടുത്തി; ഭയത്തോടെ അവർ പറഞ്ഞു: "ഇന്ന് ഞങ്ങൾ അതിശയകരമായ കാര്യങ്ങൾ കണ്ടു."
മോൺസിഞ്ഞോർ വിൻസെൻസോ പഗ്ലിയയുടെ സുവിശേഷത്തെക്കുറിച്ചുള്ള വ്യാഖ്യാനം
ആദ്യമായി, പരീശന്മാരുടെയും നിയമജ്ഞരുടെയും സാന്നിധ്യത്തിൽ നടന്ന ഈ അത്ഭുതം ലൂക്കോസ് വിവരിക്കുന്നു. തളർവാതരോഗിയെ യേശുവിന്റെ സന്നിധിയിൽ കൊണ്ടുവരാൻ എന്തു വിലകൊടുത്തും ആഗ്രഹിച്ച തളർവാതരോഗിയുടെ സുഹൃത്തുക്കളുടെ സ്നേഹത്തിന്റെ സർഗ്ഗാത്മകതയെ സുവിശേഷകനായ ലൂക്കോസ് അടിവരയിടുന്നു.വാസ്തവത്തിൽ, ഈ അത്ഭുതം സംഭവിക്കുന്നത് അവരുടെ വിശ്വാസത്തിന്റെ ഫലമായാണ്, കൃത്യമായി പറഞ്ഞാൽ, അവരുടെ വിശ്വാസത്തിന്റെ ഫലമായാണ് നമുക്ക് പറയാൻ കഴിയുക. സ്നേഹം, സ്ഥിരത, സ്ഥിരോത്സാഹം. രോഗിയായ സുഹൃത്തിന് നസ്രത്തിൽ നിന്നുള്ള യുവ പ്രവാചകനെ നേരിട്ട് കാണണമെന്ന് അവർ മനസ്സിലാക്കി. വാതിലിനു മുന്നിൽ ജനക്കൂട്ടത്തെ കണ്ടപ്പോൾ, അവർ മേൽക്കൂര അഴിച്ചുമാറ്റി യേശുവിന്റെ മുമ്പിൽ നിർത്തി, ഈ മനോഭാവത്തിൽ നിന്ന് നാം എത്രമാത്രം പഠിക്കണം! പലപ്പോഴും ഞങ്ങൾ തമ്മിലുള്ള സൗഹൃദം ഉപരിപ്ലവവും വികാരഭരിതവും രാജിവെച്ചതുമാണ്. ഒന്നും ചെയ്യാൻ കഴിയില്ലെന്ന് പറയാൻ എളുപ്പമാണ്. പിന്നെ പരസ്പരം മറക്കുക. ആ തളർവാതരോഗിയുടെ സുഹൃത്തുക്കളുടെ ഉദാഹരണം, മറ്റുള്ളവരോട്, പ്രത്യേകിച്ച് രോഗികളോ ദരിദ്രരോ അല്ലെങ്കിൽ പ്രതിരോധമില്ലാത്തവരോ ഉള്ളവരോട്, വികാരാധീനമായ ശ്രദ്ധ വീണ്ടും കണ്ടെത്താൻ നമ്മെ പ്രേരിപ്പിക്കുന്നു. ലൂക്കോസിന്റെ വിവരണത്തിൽ, രോഗിയായ മനുഷ്യനോടുള്ള അവന്റെ സുഹൃത്തുക്കളുടെ ഭാഗത്തുനിന്നുള്ള ഉത്കണ്ഠ പ്രകടമാണ്. ശ്രദ്ധാകേന്ദ്രമാകാൻ അവർ ആ സുഹൃത്തിനെ മുറിയുടെ മധ്യഭാഗത്തേക്ക് കൊണ്ടുവരുന്നു. വാസ്തവത്തിൽ, തളർവാതരോഗിയെക്കുറിച്ച് യേശു വളരെയധികം ശ്രദ്ധിക്കുന്നു, ആ സുഹൃത്തുക്കളുടെയും അവിടെയുള്ളവരുടെയും പ്രതീക്ഷകൾക്കപ്പുറമാണ് അവൻ. തളർവാതരോഗിയുടെ നേരെ തിരിഞ്ഞ് അവൻ പറയുന്നു: "നിന്റെ പാപങ്ങൾ ക്ഷമിക്കപ്പെട്ടിരിക്കുന്നു." തളർവാതരോഗിയുടെ ഹൃദയവും സ്നേഹിക്കപ്പെടേണ്ടതും ക്ഷമിക്കപ്പെടേണ്ടതിന്റെ ആവശ്യകതയും യേശു കാണുന്നു. അത് ശരീരത്തിനും ഹൃദയത്തിനും പൂർണ ആരോഗ്യം നൽകുന്നു.
Taa, anyị hụrụ ihe ndị dị egwu
Oziọma (Luk 5:17-26)
Otu ụbọchị, Jizọs nọ na-ezi ihe. Ndi-Farisi na ndi-ode-akwukwọ we nọdu ala n'ebe ahu, si n'obodo ntà nile nke Galili na Judia, na Jerusalem nābia. Ma ike nke Jehova mere ka ọ gwọọ ọrịa. Ma le, ndikom ufọdu nēbu otù nwoke nke akuku-aru-ya kpọnwuru akpọnwu n'elu ihe-ndina, we chọ ime ka ọ bata, debe ya n'iru ya. Ebe ha na-achọtaghị ụzọ ha ga-esi kwe ka ọ bata n’ihi ìgwè mmadụ ahụ, ha rịgoro n’elu ụlọ ma si n’ihe ndị e ji tee ihe teepụ budata ya na ihe ndina ya n’ihu Jizọs n’etiti ọnụ ụlọ ahụ. Mgbe ọ hụrụ okwukwe ha, ọ sịrị, “Nwoke, a gbagharawo gị mmehie gị.” Ndị odeakwụkwọ na ndị Farisii malitere ịrụ ụka, sị: "Ònye bụ onye a na-ekwu nkwulu? Ònye pụrụ ịgbaghara mmehie, ma ọ bụghị naanị Chineke?” Ma, ebe Jizọs maara echiche ha, ọ zara, sị: “Gịnị mere i ji na-eche otú a n’obi gị? Kedu nke dị mfe: ịsị «Agbaghara gị mmehie gị», ma ọ bụ ịsị «Bilie na-eje ije»? Ugbu a, ka unu wee mara na Nwa nke mmadụ nwere ike n’ụwa ịgbaghara mmehie, ana m asị unu—ọ sịrị onye ahụ ahụ kpọnwụrụ akpọnwụ: Bilie, chiri ihe ndina gị laghachi n’ụlọ gị.” Ngwa ngwa o biliri n'iru ha, chiri ihe-ndina nke ọ nēdina na ya, ba n'ulo-ya, nēnye Chineke otuto: ibobo we nwua ha nile n'aru, ha we nye Chineke otuto; juputara n'egwu, ha siri: Ta, ayi ahuwo ihe di egwu.
Nkọwa nke Oziọma nke Monsignor Vincenzo Paglia
Luk kọrọ akụkọ ebube a nke mere n’ihu ndị Farisii na ndị ozizi iwu nke mbụ. Onye na-ezisa ozi ọma Luk na-eme ka a mata echiche nke ịhụnanya nke ndị enyi ahụ kpọnwụrụ akpọnwụ bụ́ ndị n’agbanyeghị ihe ọ bụla chọrọ iweta onye ahụ kpọnwụrụ akpọnwụ n’ihu Jizọs. ịhụnanya, obi ike, ntachi obi. Ha ghọtara na enyi ahụ na-arịa ọrịa aghaghị izute nwa okorobịa onye amụma si Nazaret n'onwe ya. Mgbe ha hụrụ ìgwè mmadụ nọ n'ihu ọnụ ụzọ ahụ, ha kpughepụrụ elu ụlọ ma debe ya n'ihu Jizọs. Ọtụtụ mgbe, ọbụbụenyi dị n'etiti anyị na-adị elu, mmetụta uche, arụkwaghịm. Ọ dị mfe ịsị na ọ nweghị ihe agaghị eme. Echefukwala onwe gị. Ọmụmaatụ nke ndị enyi onye ahụ kpọnwụrụ akpọnwụ na-agba anyị ume ka anyị chọpụtaghachi mmasị dị ukwuu n'ebe ndị ọzọ nọ, ọkachasị ndị na-arịa ọrịa, ogbenye ma ọ bụ ndị na-enweghị nchekwa. N’akụkọ Luk, ọ pụtara na ihe gbasara onye ahụ na-arịa ọrịa n’aka ndị enyi ya pụtara ìhè. Ha na-ebute enyi ahụ n'etiti ime ụlọ ahụ ka ọ bụrụ ebe etiti anya. N’ezie, Jizọs na-eche nnọọ banyere onye ahụ ahụ́ ya kpọnwụrụ akpọnwụ nke na ọ karịrị ihe ndị enyi ahụ na ndị nọ ya tụrụ anya ya. N'ịtụgharịkwuru onye ahụ kpọnwụrụ akpọnwụ ọ sịrị: "A gbagharawo gị mmehie gị." Jizọs hụkwara obi onye ahụ kpọnwụrụ akpọnwụ na mkpa ọ dị ka a hụ ya n’anya na ịgbaghara ya. Ọ na-enye ya ahụike zuru oke, nke ahụ na nke obi.