Vangelo (Lc 7,11-17) - In quel tempo, Gesù si recò in una città chiamata Nain e facevano la strada con lui i discepoli e grande folla. Quando fu vicino alla porta della città, ecco che veniva portato al sepolcro un morto, figlio unico di madre vedova; e molta gente della città era con lei. Vedendola, il Signore ne ebbe compassione e le disse: «Non piangere!». E accostatosi toccò la bara, mentre i portatori si fermarono. Poi disse: “Giovinetto, dico a te, alzati!”. Il morto si levò a sedere e incominciò a parlare. Ed egli lo diede alla madre. Tutti furono presi da timore e glorificavano Dio dicendo: «Un grande profeta è sorto tra noi e Dio ha visitato il suo popolo». La fama di questi fatti si diffuse in tutta la Giudea e per tutta la regione.

Il commento al Vangelo a cura di Monsignor Vincenzo Paglia

Un giovane, figlio unico di una madre vedova, muore. Per quella madre la vita viene spezzata. Ogni filo di speranza appare definitivamente reciso. Nulla è più possibile né per quel figlio né per quella madre, se non seppellire l’uno e accompagnare l’altra, consolandola per il suo dolore. Gesù, vedendo quel corteo funebre, si commuove per quella madre vedova che sente stroncata definitivamente la sua vita. L’evangelista nota che Gesù, appena vide la madre affranta, «fu preso da grande compassione». È una compassione grande, che lo porta a fare suo il dolore di quella madre. C’è una grandezza di questo sentimento di Gesù che viene oggi disconosciuto e disprezzato come un segno di debolezza. Ma davanti al male è l’unica risposta che può cambiare la vita. Gesù le dice subito di non piangere, poi si avvia verso la portantina e si rivolge al ragazzo: «Dico a te, alzati!». Gesù gli parla come se fosse vivo. Sono tanti i giovani che, oggi, vivono come morti, ossia senza speranza per il loro futuro. La speranza in un mondo migliore è stata loro rubata. Tanto spesso per loro la società è matrigna. Ed essi si ritrovano soli e spaesati in un mondo senza più futuro, nell’attesa di qualcuno che si fermi e si rivolga a loro con parole di vita.

Resurrection of a young man in Nain

Gospel (Lk 7,11-17)

At that time, Jesus went to a city called Nain and his disciples and a large crowd traveled with him. When he was near the city gate, behold, a dead man, the only son of a widowed mother, was being carried to the tomb; and many people of the city were with her. Seeing her, the Lord had compassion and said to her: "Don't cry!". And as she approached she touched the coffin, while the bearers stopped. Then he said, “Young man, I say to you, get up!” The dead man sat up and began to speak. And he gave it to his mother. They were all filled with fear and glorified God, saying: "A great prophet has arisen among us, and God has visited his people." The fame of these facts spread throughout Judea and throughout the region.

The commentary on the Gospel by Monsignor Vincenzo Paglia

A young man, the only child of a widowed mother, dies. For that mother, life is shattered. Every thread of hope appears definitively severed. Nothing is anymore possible for that son or for that mother, other than burying one and accompanying the other, consoling her for her pain. Jesus, seeing that funeral procession, is moved by that widowed mother who feels her life has been definitively cut short. The evangelist notes that Jesus, as soon as he saw his heartbroken mother, "was filled with great compassion". It is a great compassion, which leads him to make him the pain of that mother. There is a greatness in this feeling of Jesus that is today ignored and despised as a sign of weakness. But in the face of evil it is the only response that can change your life. Jesus immediately tells her not to cry, then walks towards the sedan chair and turns to the boy: «I say to you, get up!». Jesus speaks to him as if he were alive. There are many young people who, today, live as dead, that is, without hope for their future. The hope for a better world has been stolen from them. So often for them society is a stepmother. And they find themselves alone and lost in a world with no future, waiting for someone to stop and speak to them with words of life.

Resurrección de un joven en Naín

Evangelio (Lc 7,11-17)

En aquel tiempo, Jesús fue a una ciudad llamada Naín y sus discípulos, y una gran multitud viajaba con él. Cuando estaba cerca de la puerta de la ciudad, he aquí un hombre muerto, hijo único de una madre viuda, estaba siendo llevado al sepulcro; y mucha gente de la ciudad estaba con ella. Al verla, el Señor tuvo compasión y le dijo: "¡No llores!". Y cuando se acercó tocó el ataúd, mientras los portadores se detenían. Luego dijo: “Joven, te digo, ¡levántate!”. El muerto se incorporó y empezó a hablar. Y se lo dio a su madre. Todos se llenaron de temor y glorificaron a Dios, diciendo: "Ha surgido entre nosotros un gran profeta y Dios ha visitado a su pueblo". La fama de estos hechos se extendió por toda Judea y por toda la región.

El comentario al Evangelio de monseñor Vincenzo Paglia

Muere un joven, hijo único de una madre viuda. Para esa madre, la vida está destrozada. Todo hilo de esperanza parece definitivamente cortado. Ya nada es posible para ese hijo o para esa madre, más que enterrar a uno y acompañar a la otra, consolándola de su dolor. Jesús, al ver aquel cortejo fúnebre, se conmueve ante aquella madre viuda que siente que su vida ha sido truncada definitivamente. El evangelista señala que Jesús, en cuanto vio a su madre desconsolada, "se llenó de gran compasión". Es una gran compasión, que le lleva a hacer suyo el dolor de esa madre. Hay una grandeza en este sentimiento de Jesús que hoy es ignorado y despreciado como un signo de debilidad. Pero ante el mal es la única respuesta que puede cambiar tu vida. Jesús inmediatamente le dice que no llore, luego camina hacia la silla de manos y se vuelve hacia el niño: «¡Te digo, levántate!». Jesús le habla como si estuviera vivo. Hay muchos jóvenes que hoy viven como muertos, es decir, sin esperanza para su futuro. Les han robado la esperanza de un mundo mejor. Muchas veces para ellos la sociedad es una madrastra. Y se encuentran solos y perdidos en un mundo sin futuro, esperando que alguien se detenga y les hable con palabras de vida.

Résurrection d'un jeune homme à Nain

Évangile (Lc 7,11-17)

À cette époque, Jésus se rendit dans une ville appelée Naïn avec ses disciples et une grande foule voyageait avec lui. Lorsqu'il fut près de la porte de la ville, voici, un homme mort, fils unique d'une mère veuve, était porté au tombeau ; et beaucoup de gens de la ville étaient avec elle. En la voyant, le Seigneur eut compassion et lui dit : "Ne pleure pas !". Et lorsqu'il s'approcha, il toucha le cercueil, tandis que les porteurs s'arrêtaient. Puis il dit : « Jeune homme, je te le dis, lève-toi ! ». Le mort se redressa et commença à parler. Et il l'a donné à sa mère. Tout le monde était rempli de crainte et glorifiait Dieu en disant : « Un grand prophète s'est levé parmi nous et Dieu a visité son peuple. » La renommée de ces faits se répandit dans toute la Judée et dans toute la région.

Le commentaire de l'Évangile de Mgr Vincenzo Paglia

Un jeune homme, enfant unique d'une mère veuve, décède. Pour cette mère, la vie est brisée. Tout fil d’espoir semble définitivement coupé. Rien n'est plus possible pour ce fils ou pour cette mère, si ce n'est d'enterrer l'un et d'accompagner l'autre, de la consoler de sa douleur. Jésus, voyant ce cortège funèbre, est ému par cette mère veuve qui sent que sa vie est définitivement interrompue. L'évangéliste note que Jésus, dès qu'il a vu sa mère au cœur brisé, "a été rempli d'une grande compassion". C'est une grande compassion qui le pousse à faire sienne la douleur de cette mère. Il y a une grandeur dans ce sentiment de Jésus qui est aujourd’hui ignoré et méprisé comme un signe de faiblesse. Mais face au mal, c’est la seule réponse qui puisse changer votre vie. Jésus lui dit aussitôt de ne pas pleurer, puis il se dirige vers la chaise à porteurs et se tourne vers l'enfant : « Je te le dis, lève-toi ! ». Jésus lui parle comme s'il était vivant. De nombreux jeunes vivent aujourd’hui comme des morts, c’est-à-dire sans espoir pour leur avenir. L’espoir d’un monde meilleur leur a été volé. La société est souvent pour eux une belle-mère. Et ils se retrouvent seuls et perdus dans un monde sans avenir, attendant que quelqu'un s'arrête et leur parle avec des paroles de vie.

Ressurreição de um jovem em Naim

Evangelho (Lc 7,11-17)

Naquele tempo, Jesus foi para uma cidade chamada Naim e seus discípulos e uma grande multidão viajava com ele. Quando ele estava perto da porta da cidade, eis que um homem morto, filho único de uma mãe viúva, estava sendo levado ao túmulo; e muitas pessoas da cidade estavam com ela. Ao vê-la, o Senhor teve compaixão e disse-lhe: “Não chore!”. E quando ele se aproximou tocou no caixão, enquanto os carregadores pararam. Aí ele disse: “Jovem, eu te digo: levante-se!”. O morto sentou-se e começou a falar. E ele deu para sua mãe. Todos ficaram cheios de medo e glorificaram a Deus, dizendo: “Um grande profeta surgiu entre nós e Deus visitou o seu povo”. A fama destes factos espalhou-se por toda a Judeia e por toda a região.

O comentário ao Evangelho de Monsenhor Vincenzo Paglia

Um jovem, filho único de uma mãe viúva, morre. Para aquela mãe, a vida está destruída. Todo fio de esperança parece definitivamente cortado. Nada mais é possível para aquele filho ou para aquela mãe, a não ser enterrar um e acompanhar o outro, consolando-a da sua dor. Jesus, ao ver aquele cortejo fúnebre, fica comovido com aquela mãe viúva que sente que a sua vida foi definitivamente interrompida. O evangelista observa que Jesus, assim que viu a sua mãe desolada, “se encheu de grande compaixão”. É uma grande compaixão, que o leva a fazer sua a dor daquela mãe. Há uma grandeza neste sentimento de Jesus que hoje é ignorado e desprezado como sinal de fraqueza. Mas diante do mal é a única resposta que pode mudar a sua vida. Jesus imediatamente lhe diz para não chorar, depois caminha em direção à liteira e dirige-se ao menino: «Eu te digo: levanta-te!». Jesus fala com ele como se ele estivesse vivo. Há muitos jovens que, hoje, vivem como mortos, ou seja, sem esperança no futuro. A esperança de um mundo melhor foi-lhes roubada. Muitas vezes, para eles, a sociedade é uma madrasta. E encontram-se sozinhos e perdidos num mundo sem futuro, à espera que alguém pare e lhes fale com palavras de vida.

拿因的一個年輕人的復活

福音（路 7,11-17）

那時，耶穌和他的門徒去了一座名叫拿因的城，還有一大群人與他同行。 當他快到城門時，看見一個死人，是一位寡婦的獨生子，被抬到墳墓那裡去。 城裡的許多人都和她在一起。 主看見她，就憐憫她，對她說：「不要哭！」。 當他走近時，他觸摸了棺材，而抬棺人卻停了下來。 然後他說：「年輕人，我吩咐你起來！」。 死者坐了起來，開始說話。 他把它給了他的母親。 每個人都充滿了恐懼，並榮耀上帝，說：“一位偉大的先知在我們中間興起了，上帝眷顧了他的子民。” 這些事實的名聲傳遍了猶太和整個地區。

文森佐·帕格利亞主教對福音的評論

一名寡婦母親的獨生子年輕人去世了。 對這位母親來說，生活已經支離破碎。 每一條希望似乎都徹底斷絕了。 對於那個兒子或那個母親來說，除了埋葬其中一個並陪伴另一個，安慰她的痛苦之外，沒有什麼可能了。 耶穌看到送葬隊伍，被這位寡婦所感動，她覺得自己的生命已經徹底結束了。 福音傳道者指出，耶穌一看到他傷心欲絕的母親，就「充滿了極大的憐憫」。 這是一種偉大的慈悲，使他將母親的痛苦視為自己的痛苦。 耶穌的這種感覺是偉大的，但今天卻被忽視和蔑視，被視為軟弱的表現。 但面對邪惡，這是唯一可以改變你生命的反應。 耶穌立刻告訴她不要哭，然後走向轎子，轉向男孩：「我吩咐你起來！」。 耶穌對他說話，就好像他還活著一樣。 今天，有許多年輕人像死人一樣活著，也就是說，對自己的未來沒有希望。 他們對更美好世界的希望已經被奪走。 對他們來說，社會常常是繼母。 他們發現自己孤獨無助，迷失在一個沒有未來的世界裡，等待有人停下來對他們說出生命的話語。

Воскрешение юноши в Наине

Евангелие (Лк 7,11-17)

В то время Иисус отправился в город под названием Наин, и его ученики, и с ним шла большая толпа людей. Когда он был близ городских ворот, вот, мертвеца, единственного сына овдовевшей матери, несли ко гробу; и многие жители города были с ней. Увидев ее, Господь сжалился и сказал ей: «Не плачь!». И когда он подошел, он коснулся гроба, а носильщики остановились. Тогда он сказал: «Молодой человек, я тебе говорю, вставай!». Мертвец сел и начал говорить. И он отдал его матери. Все исполнились страха и прославили Бога, говоря: «Великий пророк восстал среди нас, и Бог посетил свой народ». Слава об этих фактах распространилась по Иудее и по всему региону.

Комментарий к Евангелию монсеньора Винченцо Палья

Умирает молодой человек, единственный ребенок овдовевшей матери. Для этой матери жизнь разрушена. Кажется, что каждая нить надежды окончательно оборвана. Ни для этого сына, ни для этой матери больше нет ничего возможного, кроме как похоронить одного и сопровождать другого, утешая ее в ее боли. Иисус, видя эту похоронную процессию, тронут этой овдовевшей матерью, которая чувствует, что ее жизнь окончательно оборвалась. Евангелист отмечает, что Иисус, как только увидел свою убитую горем мать, «исполнился великого сострадания». Это великое сострадание заставляет его сделать боль этой матери своей собственной. В этом чувстве Иисуса есть величие, которое сегодня игнорируется и презирается как признак слабости. Но перед лицом зла это единственный ответ, который может изменить вашу жизнь. Иисус сразу же говорит ей не плакать, затем подходит к портшезу и поворачивается к мальчику: «Я говорю тебе, вставай!». Иисус говорит с ним, как если бы он был живым. Многие молодые люди сегодня живут как мертвые, то есть без надежды на свое будущее. У них украли надежду на лучший мир. Поэтому часто для них общество — мачеха. И они оказываются одинокими и потерянными в мире без будущего, ожидая, пока кто-нибудь остановится и заговорит с ними словами жизни.

ナインの若者の復活

福音（ルカ 7,11-17）

そのとき、イエスは弟子たちとナインという町に行き、大勢の群衆も同行しました。 彼が市の門の近くにいると、見よ、死んだ男、未亡人の母親の一人息子が墓に運ばれようとしていた。 そして街の多くの人々が彼女と一緒にいました。 主は彼女を見て憐れんで、「泣かないで！」と言われました。 そして近づくと、担ぎ手たちが立ち止まる中、彼は棺に触れた。 それから彼は言いました、「若者よ、あなたに言います、起きなさい！」。 死んだ男は起き上がって話し始めた。 そして彼はそれを母親にあげました。 誰もが恐れに満たされ、「偉大な預言者が私たちの中に現れ、神はその民を訪れた」と言って神を賛美しました。 これらの事実の名声はユダヤ全土とその地域全体に広がりました。

ヴィンチェンツォ・パーリア修道士による福音書の解説

未亡人の母親の一人っ子である若い男性が亡くなりました。 その母親にとって、人生は打ち砕かれました。 あらゆる希望の糸が決定的に断たれたように見える。 その息子にとっても母親にとっても、もう一方を埋葬し、もう一方に付き添って苦しみを慰める以外に何もできることはありません。 イエスはその葬列を見て、自分の命が決定的に短くなったと感じている未亡人の母親に感動しました。 この伝道者は、イエスが傷心の母親を見るやいなや、「深い憐れみに満ちた」と述べています。 それは、その母親の苦しみを自分のものにしようとする、大きな慈悲の心です。 イエスのこの感情には偉大さがあり、今日では弱さのしるしとして無視され、軽蔑されています。 しかし、悪に直面したとき、それがあなたの人生を変えることができる唯一の反応です。 イエスはすぐに彼女に泣かないように言い、それからセダンの椅子に向かって歩き、少年に向かって「言います、起きなさい！」と言いました。 イエスはあたかも生きているかのように彼に語りかけます。 今日、死んだように生きている、つまり将来に希望を持たずに生きている若者がたくさんいます。 より良い世界への希望は彼らから奪われました。 多くの場合、彼らにとって社会は継母です。 そして彼らは、自分たちが孤独で、未来のない世界に迷い込み、誰かが立ち止まって命の言葉をかけてくれるのを待っていることに気づきます。

나인에서 한 청년의 부활

복음(누가복음 7,11-17)

그 때에 예수께서 제자들과 큰 무리와 함께 나인이라는 동네로 가셨다. 예수께서 성문 가까이에 이르렀을 때, 보라, 한 죽은 사람, 곧 과부의 외아들이 무덤으로 옮겨지고 있었습니다. 그 도시의 많은 사람들도 그와 함께 있었다. 그 여인을 보시고 주님께서는 불쌍히 여기셔서 “울지 말라”고 말씀하셨습니다. 그리고 그가 다가가서 관을 만졌을 때, 운반자들은 멈춰 섰습니다. 그런 다음 그는 “청년아, 내가 네게 말하는데, 일어나라!”라고 말했습니다. 죽은 사람이 일어나 앉아서 말하기 시작했습니다. 그리고 그는 그것을 그의 어머니에게 주었습니다. 모두가 두려움으로 가득 차서 하나님께 영광을 돌렸습니다. “큰 선지자가 우리 가운데 일어나셨고 하나님께서 자기 백성을 돌아보셨다”고 말했습니다. 이 사실의 명성은 유대 전역과 그 지역 전역으로 퍼졌습니다.

빈첸초 팔리아 몬시뇰의 복음 주석

홀어머니의 외동딸인 청년이 사망한다. 그 어머니의 삶은 산산조각이 났습니다. 모든 희망의 실타래가 확실히 끊어진 것처럼 보입니다. 그 아들이나 그 어머니에게는 더 이상 한 사람을 묻어주고 다른 한 사람을 데리고 가서 그녀의 고통을 위로하는 것 외에는 아무것도 할 수 없습니다. 그 장례 행렬을 보신 예수께서는 자신의 생명이 확실히 단축되었다고 느끼는 과부 어머니에게 감동을 받으셨습니다. 복음서 저자는 예수님께서 상심한 어머니를 뵙자마자 "큰 동정심이 가득하셨다"고 기록합니다. 그 어머니의 고통을 자신의 고통으로 삼게 만드는 것은 큰 연민입니다. 오늘날 약함의 표시로 무시되고 멸시받는 예수님의 이러한 감정에는 위대함이 있습니다. 그러나 악에 맞서는 것은 당신의 삶을 변화시킬 수 있는 유일한 대응입니다. 예수께서는 즉시 그녀에게 울지 말라고 말씀하시고 가마 쪽으로 걸어가셔서 그 소년에게 말씀하십니다. “내가 네게 말하노니 일어나라!” 예수께서는 그에게 마치 그가 살아 있는 것처럼 말씀하십니다. 오늘날 죽은 자처럼, 즉 미래에 대한 희망 없이 살아가는 젊은이들이 많이 있습니다. 더 나은 세상에 대한 희망을 빼앗겼습니다. 종종 그들에게 사회는 계모입니다. 그리고 그들은 미래가 없는 세상에서 홀로 길을 잃은 자신을 발견하고, 누군가 멈춰서 생명의 말씀으로 그들에게 말해주기를 기다리고 있습니다.

قيامة شاب في نايين

الإنجيل (لو 7، 11 – 17)

في ذلك الوقت ذهب يسوع إلى مدينة تدعى نايين وتلاميذه وكان معه جمع كثير. ولما اقترب من باب المدينة، إذا رجل ميت، وهو ابن وحيد لأم أرملة، محمول إلى القبر. وكان معها كثير من أهل المدينة. وعندما رآها الرب تحنن عليها وقال لها: "لا تبكي!". ولما اقترب لمس التابوت بينما توقف الحاملون. ثم قال: "أيها الشاب لك أقول قم!". جلس الرجل الميت وبدأ يتكلم. وأعطاه لأمه. فامتلأ الجميع بالخوف ومجدوا الله قائلين: قد قام فينا نبي عظيم وافتقد الله شعبه. انتشرت شهرة هذه الحقائق في جميع أنحاء يهودا وفي جميع أنحاء المنطقة.

التعليق على الإنجيل بقلم المونسنيور فينسينزو باجليا

وفاة شاب، الابن الوحيد لأم أرملة. بالنسبة لتلك الأم، تحطمت الحياة. يبدو أن كل خيط أمل قد انقطع نهائيًا. ولم يعد هناك شيء ممكن لذلك الابن أو لتلك الأم، سوى دفن أحدهما ومرافقة الآخر، وتعزية آلامها. عندما رأى يسوع هذا الموكب الجنائزي، تأثر بتلك الأم الأرملة التي شعرت أن حياتها قد انتهت نهائيًا. يشير الإنجيلي إلى أن يسوع، حالما رأى أمه المنكوبة، "امتلأ رأفة عظيمة". إنه تعاطف كبير يقوده إلى جعل ألم تلك الأم ألمه. هناك عظمة في هذا الشعور بيسوع، والذي يتم تجاهله واحتقاره اليوم باعتباره علامة ضعف. ولكن في مواجهة الشر هو الرد الوحيد الذي يمكن أن يغير حياتك. قال لها يسوع على الفور ألا تبكي، ثم سار نحو الكرسي والتفت إلى الصبي: «أقول لك: قم!». ويتحدث معه يسوع كما لو كان حيا. هناك العديد من الشباب الذين يعيشون اليوم كالموتى، أي بلا أمل في مستقبلهم. لقد سُرق منهم الأمل في عالم أفضل. في كثير من الأحيان بالنسبة لهم المجتمع هو زوجة الأب. ويجدون أنفسهم وحيدين وضائعين في عالم بلا مستقبل، ينتظرون أن يتوقف أحد ويتحدث إليهم بكلمات الحياة.

नैन में एक युवक का पुनरुत्थान

सुसमाचार (लूका 7,11-17)

उस समय यीशु नाईन नामक नगर में गए, और उनके चेले और एक बड़ी भीड़ उनके साथ यात्रा करने लगी। जब वह नगर फाटक के पास था, तो क्या देखा, कि एक मुर्दा जो विधवा माता का एकलौता पुत्र है, कब्र पर ले जाया जा रहा है; और नगर के बहुत से लोग उसके साथ थे। उसे देखकर प्रभु को दया आ गई और उसने उससे कहा: "रो मत!"। और जब वह पास आया तो उसने ताबूत को छुआ, जबकि उठाने वाले रुक गए। फिर उस ने कहा, हे जवान, मैं तुझ से कहता हूं, उठ! मुर्दा उठकर बैठ गया और बोलने लगा। और उसने इसे अपनी माँ को दे दिया। हर कोई भय से भर गया और परमेश्वर की स्तुति करते हुए कहने लगा: "हमारे बीच एक महान भविष्यवक्ता पैदा हुआ है और परमेश्वर ने अपने लोगों की सुधि ली है।" इन तथ्यों की प्रसिद्धि पूरे यहूदिया और पूरे क्षेत्र में फैल गई।

मोनसिग्नोर विन्सेन्ज़ो पगलिया द्वारा सुसमाचार पर टिप्पणी

एक विधवा माँ की इकलौती संतान, एक युवक की मृत्यु हो जाती है। उस माँ के लिए, जीवन बिखर गया है. आशा का हर धागा निश्चित रूप से टूटा हुआ दिखाई देता है। उस बेटे या उस मां के लिए अब एक को दफनाने और दूसरे के साथ जाने, उसके दर्द पर सांत्वना देने के अलावा कुछ भी संभव नहीं है। यीशु, उस अंतिम संस्कार के जुलूस को देखकर, उस विधवा माँ से द्रवित हो गए, जिसे लगता है कि उसका जीवन निश्चित रूप से छोटा हो गया है। इंजीलवादी का कहना है कि जैसे ही यीशु ने अपनी दुखी माँ को देखा, "बड़ी करुणा से भर गया"। यह एक महान करुणा है, जो उसे उस माँ के दर्द को अपना दर्द बनाने के लिए प्रेरित करती है। यीशु की इस भावना में एक महानता है जिसे आज कमजोरी की निशानी मानकर नजरअंदाज और तिरस्कृत किया जाता है। लेकिन बुराई के सामने यही एकमात्र प्रतिक्रिया है जो आपका जीवन बदल सकती है। यीशु तुरंत उसे रोने न देने के लिए कहते हैं, फिर पालकी की कुर्सी की ओर चलते हैं और लड़के की ओर मुड़ते हैं: "मैं तुमसे कहता हूं, उठो!"। यीशु उससे ऐसे बात करते हैं मानो वह जीवित हों। ऐसे बहुत से युवा हैं, जो आज मरे हुए की तरह जी रहे हैं, यानी अपने भविष्य के लिए बिना किसी आशा के। एक बेहतर दुनिया की आशा उनसे छीन ली गई है। इसलिए अक्सर उनके लिए समाज सौतेली माँ होता है। और वे खुद को अकेला पाते हैं और बिना किसी भविष्य वाली दुनिया में खोए हुए हैं, इंतज़ार कर रहे हैं कि कोई रुके और उनसे जीवन के शब्द कहे।

Zmartwychwstanie młodzieńca w Nain

Ewangelia (Łk 7,11-17)

W tym czasie Jezus udał się wraz z uczniami do miasta zwanego Nain, a szedł z Nim wielki tłum. Gdy był już blisko bramy miejskiej, oto do grobu niesiono zmarłego, jedynego syna owdowiałej matki; a było z nią wielu mieszkańców miasta. Widząc ją, Pan zlitował się i powiedział do niej: „Nie płacz!”. A kiedy się zbliżył, dotknął trumny, a tragarze zatrzymali się. Następnie powiedział: „Młodzieńcze, mówię ci, wstań!”. Zmarły usiadł i zaczął mówić. I dał to swojej matce. Wszyscy ogarnęli strach i wielbili Boga, mówiąc: „Powstał wśród nas wielki prorok i Bóg nawiedził swój lud”. Sława o tych faktach rozeszła się po całej Judei i całej okolicy.

Komentarz do Ewangelii autorstwa prałata Vincenzo Paglii

Umiera młody mężczyzna, jedyne dziecko owdowiałej matki. Dla tej matki życie legło w gruzach. Każda nić nadziei wydaje się definitywnie zerwana. Dla tego syna i dla tej matki nic nie jest już możliwe, jak tylko pochować jednego i towarzyszyć drugiemu, pocieszając ją w bólu. Jezus, widząc tę ​​kondukt pogrzebowy, jest wzruszony widokiem owdowiałej matki, która czuje, że jej życie zostało definitywnie przerwane. Ewangelista zauważa, że ​​Jezus, gdy tylko zobaczył swoją załamaną matkę, „napełnił się wielkim współczuciem”. Jest to wielkie współczucie, które prowadzi go do uznania bólu tej matki za swój własny. W tym uczuciu Jezusa jest wielkość, która jest dziś ignorowana i pogardzana jako oznaka słabości. Ale w obliczu zła jest to jedyna reakcja, która może zmienić Twoje życie. Jezus natychmiast mówi jej, żeby nie płakała, po czym podchodzi do lektyki i zwraca się do chłopca: «Mówię ci, wstań!». Jezus rozmawia z nim tak, jakby był żywy. Jest wielu młodych ludzi, którzy dziś żyją jak martwi, to znaczy bez nadziei na przyszłość. Odebrano im nadzieję na lepszy świat. Często dla nich społeczeństwo jest macochą. I czują się samotni i zagubieni w świecie bez przyszłości, czekając, aż ktoś się zatrzyma i przemówi do nich słowami życia.

নাইনে এক যুবকের কেয়ামত

গসপেল (Lk 7,11-17)

সেই সময়, যীশু নাইন নামে একটি শহরে গিয়েছিলেন এবং তাঁর শিষ্যরা এবং একটি বিশাল জনতা তাঁর সাথে ভ্রমণ করেছিলেন। তিনি যখন শহরের দরজার কাছে ছিলেন, তখন দেখ, একজন মৃত ব্যক্তি, একজন বিধবা মায়ের একমাত্র পুত্র, তাকে সমাধিতে নিয়ে যাওয়া হচ্ছে৷ শহরের অনেক লোক তার সঙ্গে ছিল৷ তাকে দেখে প্রভু করুণা পেয়েছিলেন এবং তাকে বলেছিলেন: "কাঁদো না!"। এবং যখন তিনি কাছে এলেন তখন তিনি কফিনটি স্পর্শ করলেন, যখন বহনকারীরা থামল। তারপর তিনি বললেন: "যুবক, আমি তোমাকে বলছি, উঠো!"। মৃত লোকটি উঠে বসে কথা বলতে লাগল। এবং সে তার মাকে দিয়েছিল। প্রত্যেকেই ভয়ে ভরা ছিল এবং ঈশ্বরের মহিমা প্রকাশ করে বলেছিল: "আমাদের মধ্যে একজন মহান নবীর আবির্ভাব হয়েছে এবং ঈশ্বর তাঁর লোকদের পরিদর্শন করেছেন।" এই ঘটনাগুলির খ্যাতি সমগ্র জুডিয়া এবং সমগ্র অঞ্চলে ছড়িয়ে পড়ে।

Monsignor Vincenzo Paglia দ্বারা গসপেল ভাষ্য

এক যুবক, একজন বিধবা মায়ের একমাত্র সন্তান, মারা যায়। সেই মায়ের জন্য জীবন ছিন্নভিন্ন হয়ে যায়। আশার প্রতিটি সুতো স্পষ্টভাবে বিচ্ছিন্ন দেখা যাচ্ছে। একজনকে কবর দেওয়া আর একজনকে সঙ্গ দেওয়া, তার কষ্টের জন্য তাকে সান্ত্বনা দেওয়া ছাড়া সেই ছেলের বা সেই মায়ের পক্ষে আর কিছুই সম্ভব নয়। যিশু, সেই অন্ত্যেষ্টিক্রিয়া দেখে, সেই বিধবা মায়ের দ্বারা অনুপ্রাণিত হন যিনি অনুভব করেন যে তার জীবন নিশ্চিতভাবে ছোট হয়ে গেছে। ধর্মপ্রচারক উল্লেখ করেছেন যে যীশু, তাঁর হৃদয়-ভাঙ্গা মাকে দেখার সাথে সাথে, "অত্যন্ত মমতায় পূর্ণ হয়েছিলেন"। এটি একটি মহান মমতা, যা তাকে সেই মায়ের কষ্টকে নিজের করে তুলতে পরিচালিত করে। যীশুর এই অনুভূতির মধ্যে একটি মহত্ত্ব রয়েছে যা আজকে উপেক্ষা করা হয় এবং দুর্বলতার চিহ্ন হিসাবে তুচ্ছ করা হয়। কিন্তু মন্দের মুখে এটিই একমাত্র প্রতিক্রিয়া যা আপনার জীবন পরিবর্তন করতে পারে। যীশু অবিলম্বে তাকে কান্নাকাটি না করতে বলেন, তারপরে সেডান চেয়ারের দিকে এগিয়ে যান এবং ছেলেটির দিকে ফিরে যান: "আমি তোমাকে বলছি, উঠুন!"। যীশু তার সাথে কথা বলছেন যেন তিনি বেঁচে আছেন। এমন অনেক যুবক আছে যারা আজ মৃতের মত বেঁচে থাকে, অর্থাৎ তাদের ভবিষ্যৎ নিয়ে আশা ছাড়াই। তাদের কাছ থেকে একটি উন্নত বিশ্বের আশা চুরি করা হয়েছে। তাই প্রায়ই তাদের জন্য সমাজ সৎ মা। এবং তারা নিজেদেরকে একা খুঁজে পায় এবং কোন ভবিষ্যৎহীন পৃথিবীতে হারিয়ে যায়, কেউ থামার জন্য অপেক্ষা করে এবং তাদের সাথে জীবনের কথা বলে।

Pagkabuhay-muli ng isang binata sa Nain

Ebanghelyo (Lc 7,11-17)

Noong panahong iyon, pumunta si Jesus sa isang lungsod na tinatawag na Nain at ang kanyang mga alagad at isang malaking pulutong ang naglakbay kasama niya. Nang malapit na siya sa pintuang-bayan, narito, dinadala sa libingan ang isang patay, ang kaisa-isang anak ng isang balo na ina; at maraming tao sa lungsod ang kasama niya. Nang makita siya, naawa ang Panginoon at sinabi sa kanya: "Huwag kang umiyak!". At nang makalapit ay hinawakan niya ang kabaong, habang huminto ang mga may dala. Pagkatapos ay sinabi niya: “Binata, sinasabi ko sa iyo, bumangon ka!”. Umupo ang patay at nagsimulang magsalita. At ibinigay niya ito sa kanyang ina. Ang lahat ay napuno ng takot at niluwalhati ang Diyos, na nagsasabi: "Isang dakilang propeta ang lumitaw sa gitna natin at binisita ng Diyos ang kanyang mga tao." Ang katanyagan ng mga katotohanang ito ay kumalat sa buong Judea at sa buong rehiyon.

Ang komentaryo sa Ebanghelyo ni Monsignor Vincenzo Paglia

Isang binata, ang nag-iisang anak ng isang biyudang ina, ang namatay. Para sa ina, ang buhay ay nasira. Ang bawat thread ng pag-asa ay lilitaw na tiyak na naputol. Wala nang magagawa para sa anak na iyon o para sa nanay na iyon, maliban sa ilibing ang isa at samahan ang isa, aliwin siya para sa kanyang sakit. Si Jesus, nang makita ang prusisyon ng libing na iyon, ay naantig sa biyudang inang iyon na sa palagay niya ay tiyak na pinaikli ang kanyang buhay. Binanggit ng ebanghelista na si Hesus, nang makita niya ang kanyang nalulungkot na ina, ay "napuspos ng matinding habag". Ito ay isang mahusay na pakikiramay, na humantong sa kanya upang gawin ang sakit ng ina na iyon sa kanyang sarili. May kadakilaan ang damdaming ito ni Hesus na ngayon ay hindi pinapansin at hinahamak bilang tanda ng kahinaan. Ngunit sa harap ng kasamaan ito ang tanging tugon na makapagpapabago sa iyong buhay. Agad na sinabihan siya ni Jesus na huwag umiyak, pagkatapos ay lumakad patungo sa upuan ng sedan at lumingon sa bata: «Sinasabi ko sa iyo, bumangon ka!». Si Jesus ay nagsasalita sa kanya na para bang siya ay buhay. Maraming mga kabataan na, ngayon, ay nabubuhay na parang patay, ibig sabihin, walang pag-asa para sa kanilang kinabukasan. Ang pag-asa para sa isang mas mahusay na mundo ay ninakaw mula sa kanila. Kaya madalas para sa kanila ang lipunan ay isang madrasta. At natagpuan nila ang kanilang sarili na nag-iisa at naliligaw sa mundong walang kinabukasan, naghihintay na may huminto at magsalita sa kanila ng mga salita ng buhay.

Воскресіння юнака в Наїні

Євангеліє (Лк 7,11-17)

Того часу Ісус пішов до міста, яке зветься Наїн, і Його учні та великий натовп йшли з Ним. Коли він був біля міської брами, ось мертвого, єдиного сина овдовілої матері, несли до гробу; і багато людей з міста були з нею. Побачивши її, Господь змилосердився і сказав їй: «Не плач!». І коли він наблизився, він торкнувся труни, а носії зупинилися. Потім сказав: «Юначе, кажу тобі, вставай!». Мертвий сів і почав говорити. І віддав його матері. Усі були сповнені страху і славили Бога, кажучи: «Великий пророк повстав між нами, і Бог відвідав свій народ». Слава про ці факти поширилася по всій Юдеї та по всьому регіону.

Коментар до Євангелія монсеньйора Вінченцо Палія

Помирає юнак, єдина дитина овдовілої матері. Для тієї матері життя зруйноване. Кожна нитка надії здається остаточно обірваною. Нічого більше не можливо ні для того сина, ні для тієї матері, як тільки поховати одного і супроводжувати іншого, втішаючи її біль. Ісус, побачивши цю похоронну процесію, був зворушений тією овдовілою матір’ю, яка відчуває, що її життя остаточно обірвано. Євангеліст зазначає, що Ісус, як тільки побачив свою розбиту серцем матір, «сповнився великого співчуття». Це велике співчуття спонукає його зробити біль матері своїм. У цьому почутті Ісуса є велич, яку сьогодні ігнорують і зневажають як ознаку слабкості. Але перед обличчям зла це єдина відповідь, яка може змінити ваше життя. Ісус негайно каже їй не плакати, потім йде до крісла і звертається до хлопчика: «Кажу тобі, встань!». Ісус говорить з ним, як з живим. Є багато молодих людей, які сьогодні живуть як мертві, тобто без надії на своє майбутнє. Надію на кращий світ у них вкрали. Тому часто для них суспільство – мачуха. І вони опиняються самотніми та загубленими у світі без майбутнього, чекаючи, що хтось зупиниться та звернеться до них словами життя.

Ανάσταση νεαρού άνδρα στο Ναΐν

Ευαγγέλιο (Λουκ 7,11-17)

Εκείνο τον καιρό, ο Ιησούς πήγε σε μια πόλη που λεγόταν Ναΐν και οι μαθητές του και ένα μεγάλο πλήθος ταξίδεψε μαζί του. Όταν ήταν κοντά στην πύλη της πόλης, ιδού, ένας νεκρός άνδρας, ο μοναχογιός μιας χήρας μητέρας, μεταφερόταν στον τάφο. και πολλοί άνθρωποι της πόλης ήταν μαζί της. Βλέποντάς την ο Κύριος συμπονέστηκε και της είπε: «Μην κλαις!». Και όταν πλησίασε άγγιξε το φέρετρο, ενώ οι φέροντες σταμάτησαν. Τότε είπε: «Νεαρά, σου λέω, σήκω!». Ο νεκρός ανακάθισε και άρχισε να μιλάει. Και το έδωσε στη μητέρα του. Όλοι γέμισαν φόβο και δόξασαν τον Θεό, λέγοντας: «Ένας μεγάλος προφήτης αναστήθηκε ανάμεσά μας και ο Θεός επισκέφτηκε τον λαό του». Η φήμη αυτών των γεγονότων εξαπλώθηκε σε όλη την Ιουδαία και σε όλη την περιοχή.

Ο σχολιασμός του Ευαγγελίου από τον Μονσινιόρ Vincenzo Paglia

Ένας νεαρός άνδρας, το μοναχοπαίδι μιας χήρας μητέρας, πεθαίνει. Για εκείνη τη μητέρα, η ζωή είναι γκρεμισμένη. Κάθε νήμα ελπίδας φαίνεται οριστικά κομμένο. Τίποτα δεν είναι πια δυνατό για εκείνον τον γιο ή για εκείνη τη μητέρα, εκτός από το να θάψει τη μία και να συνοδεύσει την άλλη, να την παρηγορήσει για τον πόνο της. Ο Ιησούς, βλέποντας εκείνη τη νεκρική πομπή, συγκινείται από εκείνη τη χήρα μητέρα που αισθάνεται ότι η ζωή της έχει οριστικά διακοπεί. Ο ευαγγελιστής σημειώνει ότι ο Ιησούς, μόλις είδε τη συντετριμμένη μητέρα του, «γέμισε μεγάλη ευσπλαχνία». Είναι μια μεγάλη συμπόνια, που τον οδηγεί να κάνει δικό του τον πόνο αυτής της μητέρας. Υπάρχει ένα μεγαλείο σε αυτό το συναίσθημα του Ιησού που σήμερα αγνοείται και περιφρονείται ως ένδειξη αδυναμίας. Αλλά μπροστά στο κακό είναι η μόνη απάντηση που μπορεί να αλλάξει τη ζωή σου. Ο Ιησούς της λέει αμέσως να μην κλαίει, μετά περπατά προς την πολυθρόνα και γυρίζει στο αγόρι: «Σου λέω, σήκω!». Ο Ιησούς του μιλάει σαν να ήταν ζωντανός. Υπάρχουν πολλοί νέοι που σήμερα ζουν ως νεκροί, δηλαδή χωρίς ελπίδα για το μέλλον τους. Η ελπίδα για έναν καλύτερο κόσμο τους έχει κλαπεί. Τόσο συχνά για αυτούς η κοινωνία είναι θετή μητέρα. Και βρίσκονται μόνοι και χαμένοι σε έναν κόσμο χωρίς μέλλον, περιμένοντας κάποιον να σταματήσει και να τους μιλήσει με λόγια ζωής.

Ufufuo wa kijana katika Naini

Injili ( Lk 7,11-17 )

Wakati huo, Yesu alikwenda katika mji uitwao Naini na wanafunzi wake na umati mkubwa wa watu ukasafiri pamoja naye. Yesu alipokuwa karibu na lango la mji, tazama, mtu mfu, mtoto wa pekee wa mama mjane, anachukuliwa kupelekwa kaburini; na watu wengi wa mjini walikuwa pamoja naye. Alipomwona, Bwana alimhurumia na kumwambia: "Usilie!". Na alipokaribia aliligusa jeneza, na wabebaji wakasimama. Kisha akasema: “Kijana, nakuambia, inuka!”. Yule aliyekufa akaketi, akaanza kusema. Naye akampa mama yake. Kila mtu alijawa na hofu na kumtukuza Mungu, akisema: "Nabii mkuu ametokea kati yetu na Mungu amewatembelea watu wake." Umaarufu wa mambo hayo ulienea kotekote katika Uyahudi na katika eneo lote.

Ufafanuzi juu ya Injili na Monsinyo Vincenzo Paglia

Kijana, mtoto wa pekee wa mama mjane, anakufa. Kwa mama huyo, maisha yamesambaratika. Kila uzi wa matumaini unaonekana kukatwa kwa hakika. Hakuna kinachowezekana tena kwa mwana huyo au kwa mama huyo, zaidi ya kumzika mmoja na kuandamana na mwingine, kumfariji kwa maumivu yake. Yesu, akiona msafara huo wa maziko, anachochewa na mama huyo mjane ambaye anahisi maisha yake yamekatizwa bila shaka. Mwinjili anabainisha kwamba Yesu, mara tu alipomwona mama yake aliyevunjika moyo, “alijawa na huruma nyingi”. Ni huruma kubwa, inayompelekea kuyafanya maumivu ya mama huyo kuwa yake. Kuna ukuu katika hisia hii ya Yesu ambayo leo inapuuzwa na kudharauliwa kama ishara ya udhaifu. Lakini katika uso wa uovu ni jibu pekee ambalo linaweza kubadilisha maisha yako. Mara moja Yesu anamwambia asilie, kisha anatembea kuelekea kwenye kiti cha sedan na kumgeukia mvulana: "Nakuambia, inuka!". Yesu anazungumza naye kana kwamba yuko hai. Kuna vijana wengi ambao, leo, wanaishi kama wafu, yaani, bila tumaini la wakati wao ujao. Tumaini la ulimwengu bora limeibiwa kutoka kwao. Hivyo mara nyingi kwao jamii ni mama wa kambo. Na wanajikuta peke yao na wamepotea katika ulimwengu usio na wakati ujao, wakisubiri mtu kusimama na kuzungumza nao kwa maneno ya uzima.

Sự sống lại của một thanh niên ở Na-in

Tin Mừng (Lc 7,11-17)

Khi ấy, Chúa Giêsu đi đến một thành tên là Nain cùng các môn đệ và có đoàn dân đông cùng đi với Người. Khi Ngài đến gần cổng thành, người ta khiêng đi mộ một người đàn ông đã chết, con trai duy nhất của một bà mẹ góa. và nhiều người trong thành phố đã ở cùng cô ấy. Nhìn thấy cô, Chúa động lòng thương và nói với cô: “Đừng khóc!”. Và khi đến gần, ông chạm vào quan tài, trong khi những người khiêng dừng lại. Rồi ông nói: “Hỡi chàng trai trẻ, tôi bảo anh, hãy đứng dậy!”. Người chết ngồi dậy và bắt đầu nói. Và anh đã đưa nó cho mẹ mình. Mọi người đều kính sợ và tôn vinh Thiên Chúa rằng: “Có một vị tiên tri vĩ đại đã xuất hiện giữa chúng ta và Thiên Chúa đã viếng thăm dân Người”. Danh tiếng của những sự kiện này lan rộng khắp Judea và khắp vùng.

Chú giải Tin Mừng của Đức ông Vincenzo Paglia

Một chàng trai trẻ, đứa con duy nhất của một bà mẹ góa, qua đời. Đối với người mẹ đó, cuộc đời tan vỡ. Mọi sợi dây hy vọng dường như bị cắt đứt dứt khoát. Không còn gì có thể làm được cho người con hay người mẹ đó, ngoài việc chôn cất người này và đồng hành với người kia, an ủi nỗi đau của người ấy. Chúa Giêsu, khi chứng kiến ​​đám tang đó, đã cảm động trước người mẹ góa bụa cảm thấy cuộc đời mình đã bị cắt ngắn một cách dứt khoát. Tác giả Phúc âm lưu ý rằng Chúa Giêsu, ngay khi nhìn thấy người mẹ đau khổ của mình, đã “đầy lòng thương xót”. Đó là một lòng trắc ẩn lớn lao đã khiến anh ta coi nỗi đau của người mẹ đó là của mình. Có một cảm giác cao cả nào đó về Chúa Giêsu mà ngày nay người ta phớt lờ và coi thường như một dấu hiệu của sự yếu đuối. Nhưng khi đối mặt với cái ác, đó là phản ứng duy nhất có thể thay đổi cuộc đời bạn. Chúa Giêsu liền bảo cô đừng khóc, rồi đi về phía chiếc ghế kiệu và quay sang cậu bé: «Ta bảo con, hãy đứng dậy!». Chúa Giêsu nói với ông như thể ông còn sống. Có rất nhiều người trẻ ngày nay sống như đã chết, nghĩa là không có niềm hy vọng cho tương lai của mình. Niềm hy vọng về một thế giới tốt đẹp hơn đã bị đánh cắp khỏi họ. Vì vậy, đối với họ xã hội thường là mẹ kế. Và họ thấy mình cô đơn, lạc lõng trong một thế giới không có tương lai, chờ đợi ai đó dừng lại và nói với họ bằng những lời lẽ sống.

നൈനിലെ ഒരു യുവാവിൻ്റെ ഉയിർത്തെഴുന്നേൽപ്പ്

സുവിശേഷം (ലൂക്ക 7,11-17)

ആ സമയത്ത്, യേശു നയിൻ എന്ന പട്ടണത്തിലേക്ക് പോയി, അവൻ്റെ ശിഷ്യന്മാരും ഒരു വലിയ ജനക്കൂട്ടവും അവനോടൊപ്പം യാത്ര ചെയ്തു. അവൻ നഗരകവാടത്തിങ്കൽ എത്തിയപ്പോൾ വിധവയായ അമ്മയുടെ ഏകമകനായ ഒരു മരിച്ച മനുഷ്യനെ കല്ലറയിലേക്കു കൊണ്ടുപോകുന്നതു കണ്ടു; നഗരത്തിലെ പലരും അവളോടുകൂടെ ഉണ്ടായിരുന്നു. അവളെ കണ്ടപ്പോൾ കർത്താവ് അനുകമ്പയോടെ അവളോട് പറഞ്ഞു: "കരയരുത്!". അവൻ അടുത്തെത്തിയപ്പോൾ ശവപ്പെട്ടിയിൽ തൊട്ടു, ചുമക്കുന്നവർ നിർത്തി. എന്നിട്ട് പറഞ്ഞു: “യുവാവേ, ഞാൻ നിന്നോട് പറയുന്നു, എഴുന്നേൽക്കൂ!”. മരിച്ചയാൾ എഴുന്നേറ്റിരുന്ന് സംസാരിക്കാൻ തുടങ്ങി. അവൻ അത് അമ്മയ്ക്ക് കൊടുത്തു. എല്ലാവരും ഭയത്താൽ നിറയുകയും ദൈവത്തെ മഹത്വപ്പെടുത്തുകയും ചെയ്തു: "നമ്മുടെ ഇടയിൽ ഒരു വലിയ പ്രവാചകൻ ഉദിച്ചു, ദൈവം അവൻ്റെ ജനത്തെ സന്ദർശിച്ചു." ഈ വസ്തുതകളുടെ പ്രശസ്തി യഹൂദ്യയിലും പ്രദേശത്തുടനീളവും വ്യാപിച്ചു.

മോൺസിഞ്ഞോർ വിൻസെൻസോ പഗ്ലിയയുടെ സുവിശേഷത്തെക്കുറിച്ചുള്ള വ്യാഖ്യാനം

വിധവയായ അമ്മയുടെ ഏകമകനായ ഒരു യുവാവ് മരിച്ചു. ആ അമ്മയ്ക്ക് ജീവിതം തകർന്നു. പ്രതീക്ഷയുടെ എല്ലാ നൂലുകളും നിശ്ചയമായും അറ്റുപോയതായി കാണുന്നു. ഒരാളെ കുഴിച്ചിടുകയും മറ്റേയാളെ അനുഗമിക്കുകയും അവളുടെ വേദനയിൽ അവളെ ആശ്വസിപ്പിക്കുകയും ചെയ്യുകയല്ലാതെ മറ്റൊന്നും ആ മകനോ ആ അമ്മക്കോ സാധ്യമല്ല. ആ ശവസംസ്‌കാര ഘോഷയാത്ര കണ്ട യേശു, തൻ്റെ ജീവിതം നിർണ്ണായകമായി വെട്ടിക്കുറച്ചതായി അനുഭവപ്പെടുന്ന ആ വിധവയായ അമ്മയാൽ വികാരാധീനനായി. ഹൃദയം തകർന്ന തൻ്റെ അമ്മയെ കണ്ടയുടൻ യേശുവിന് "അത്ഭുതകരമായ അനുകമ്പ തോന്നി" എന്ന് സുവിശേഷകൻ കുറിക്കുന്നു. ആ അമ്മയുടെ വേദന തൻ്റേതാക്കാൻ അവനെ പ്രേരിപ്പിക്കുന്ന ഒരു വലിയ കാരുണ്യമാണ്. ബലഹീനതയുടെ അടയാളമായി ഇന്ന് അവഗണിക്കപ്പെടുകയും നിന്ദിക്കപ്പെടുകയും ചെയ്യുന്ന യേശുവിൻ്റെ ഈ വികാരത്തിൽ ഒരു മഹത്വം ഉണ്ട്. എന്നാൽ തിന്മയെ അഭിമുഖീകരിക്കുമ്പോൾ നിങ്ങളുടെ ജീവിതത്തെ മാറ്റാൻ കഴിയുന്ന ഒരേയൊരു പ്രതികരണമാണിത്. ഉടനെ യേശു അവളോട് കരയരുതെന്ന് പറഞ്ഞു, എന്നിട്ട് സെഡാൻ കസേരയുടെ അടുത്തേക്ക് നടന്ന് ആൺകുട്ടിയുടെ നേരെ തിരിഞ്ഞു: "ഞാൻ നിന്നോട് പറയുന്നു, എഴുന്നേൽക്കൂ!". ജീവനുള്ളതുപോലെയാണ് യേശു അവനോട് സംസാരിക്കുന്നത്. ഇന്ന്, മരിച്ചവരെപ്പോലെ, അതായത് ഭാവിയെക്കുറിച്ച് പ്രതീക്ഷയില്ലാതെ ജീവിക്കുന്ന ധാരാളം യുവാക്കൾ ഉണ്ട്. മെച്ചപ്പെട്ട ലോകത്തിനായുള്ള പ്രതീക്ഷ അവരിൽ നിന്ന് മോഷ്ടിക്കപ്പെട്ടു. അതുകൊണ്ട് പലപ്പോഴും അവർക്ക് സമൂഹം രണ്ടാനമ്മയാണ്. ഭാവിയില്ലാത്ത ഒരു ലോകത്ത് അവർ ഒറ്റപ്പെട്ട് സ്വയം നഷ്ടപ്പെട്ടു, ആരെങ്കിലും തടഞ്ഞുനിർത്തി ജീവിത വാക്കുകളാൽ അവരോട് സംസാരിക്കുന്നതിനായി കാത്തിരിക്കുന്നു.

Mbilite n’ọnwụ nke otu nwa okorobịa na Nen

Oziọma (Luk 7:11-17)

N’oge ahụ, Jizọs gara n’otu obodo a na-akpọ Nen, ndị na-eso ụzọ ya na oké ìgwè mmadụ sokwa ya gaa. Ma mb͕e Ọ nọ nso n'ọnu-uzọ-ama obodo, le, otù nwoke nwuru anwu, bú nwa-nwoke nke nne di ya nwuru nání, ka anēbu n'ílì; ma ọtutu ndi obodo ahu so ya. Mgbe Jehova hụrụ ya, Onyenwe anyị nwere ọmịiko wee sị ya: "Akwala ákwá!" Ma mgbe ọ bịarutere, o metụrụ igbe ozu ahụ aka, ma ndị bu ya kwụsịrị. O wee sị: “Nwa okorobịa, ana m asị gị, bilie!”. Onye nwuru anwu biliri wee malite ikwu okwu. O we nye ya nne-ya. Onye ọ bụla tụrụ egwu ma too Chineke, na-asị: “Otu onye amụma ebiliwo n’etiti anyị, Chineke eletawokwa ndị ya.” Ihe ndị a a ma ama gbasara Judia na ógbè niile.

Nkọwa nke Oziọma nke Monsignor Vincenzo Paglia

Otu nwa okorobịa, bụ́ nanị nwa nne di ya nwụrụ mụrụ, nwụrụ. Maka nne ahụ, ndụ agbajiwo. Eriri olile anya ọ bụla na-egosi na ebipụla nke ọma. Ọ dịghị ihe ọzọ ga-ekwe omume nwa nwoke ahụ ma ọ bụ nne ahụ, ma e wezụga ili otu na iso nke ọzọ, ịkasi ya obi maka ihe mgbu ya. Mgbe Jizọs hụrụ ndị na-aga olili ozu ahụ, nne ahụ di ya nwụrụ, bụ́ onye chere na e mebiwo ndụ ya dị mkpụmkpụ, kpaliri mmasị ya. Onye nkwusa ozi ọma ahụ kwuru na ozugbo Jizọs hụrụ nne ya nke obi gbawara agbawa, “nwere ọmịiko dị ukwuu”. Ọ bụ nnukwu ọmịiko, nke na-eduga ya ime ihe mgbu nne ahụ nke ya. Enwere oke n'ime mmetụta a nke Jizọs nke a na-eleghara anya na nke a na-eleda anya taa dịka ihe ịrịba ama nke adịghị ike. Mana n'ihu ihe ọjọọ ọ bụ naanị nzaghachi nwere ike ịgbanwe ndụ gị. Jizọs gwara ya ozugbo ka ọ ghara ibe ákwá, mgbe ahụ, na-eje ije kwupụta sedan oche na-atụgharị na nwa nwoke: «M na-asị gị, bilie!». Jizọs gwara ya okwu dị ka à ga-asị na ọ dị ndụ. E nwere ọtụtụ ndị na-eto eto bụ́ ndị, taa, dị ndụ dị ka ndị nwụrụ anwụ, ya bụ, na-enweghị olileanya maka ọdịnihu ha. Ezunawo ha olileanya maka ụwa ka mma. Ya mere, ọtụtụ mgbe maka ha ọha mmadụ bụ nne nkuchi. Ha na-ahụkwa onwe ha naanị ha na-efunarị n'ụwa nke na-enweghị ọdịnihu, na-eche ka mmadụ kwụsị ma jiri okwu ndụ gwa ha okwu.